Рішення

від 11.03.2025 по справі 910/21221/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025Справа № 910/21221/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна"

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Ол.Трейд"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-Сервіс"

про стягнення 2 943 100,00 грн

за участю представників:

від позивача: Драган Я.С.

від відповідача-1: Варицький Є.В.

від третіх осіб-1, 2: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" (далі - ОСББ "Гарматна-Західна", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПрАТ "ХК "Київміськбуд", відповідач) про стягнення 1 444 660,00 грн матеріальної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що під час прийняття в управління будинків за адресою: вулиця Гарматна, будинок 37, літера А, місто Київ, 03067, та вулиця Гарматна, будинок 39, літера Г, місто Київ, 03067, позивачем було виявлено ряд недоліків, спричинених забудовником. Збудовані житлові будинки здані в експлуатацію всупереч документації та вимогам ДБН, що полягає в невідповідності зданих будинків технічній документації та не закінченням всіх робіт, в тому числі і по пожежної сигналізації будинку.

У позові ОСББ "Гарматна-Західна" просило суд стягнути з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" матеріальну шкоду в сумі 1 444 660,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.03.2023).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2023 до участі у справі було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ПП "Ол.Трейд" (далі - третя особа-1) та ТОВ "Управлінська компанія "Житло-Сервіс" (далі - третя особа-2).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/21221/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у задоволенні позовних вимог ОСББ "Гарматна-Західна" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2024 вищевказані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2024 справа була прийнята до нового розгляду, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У підготовчому засіданні учасники справи надали суду заяви по суті позову, у яких виклали власні доводи стосовно заявлених позовних вимог з урахуванням вказівок Верховного Суду, зазначених ним у постанові від 10.09.2024 у даній справі.

Так, у своїх пояснення позивач вказав, що з огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність вини останнього у спричиненні такої шкоди ОСББ "Гарматна-Західна".

Відповідач (ПрАТ "ХК "Київміськбуд") у наданому відзиві проти позову заперечив, вказав, що позивачем не доведено факту заподіяння позивачу збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та завданими збитками, в той час, як в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про введення об`єкту будівництва в експлуатацію та відповідність його всім будівельним нормам та стандартам. Крім того відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог.

У запереченнях до відповіді на відзив ОСББ "Гарматна-Західна" вказало, що розміри збитків, які підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, доказів на спростування завданої шкоди відповідачем не надано. Також позивач зазначив, що в матеріалах справи наявні беззаперечні докази наявності вини відповідача (висновок експертного дослідження № 225 від 09.12.2021; дефектний акт № 1 від 04.09.2019 та акт приймання-передачі введеного в експлуатацію будинку № 1 та № 2).

Третя особа-2 (ТОВ "Управлінська компанія "Житло-Сервіс") у своїх письмових поясненнях по суті позову вказала, що з літа 2016 по жовтень 2018 ТОВ «УК «Житло-сервіс» не приймало в експлуатацію паркінг чи його обладнання, в т.ч. систему пожежогасіння, як і не приймало будинкову систему ППА і ДВ (пожежогасіння), оскільки на той час підрядник не закінчив її монтаж, не підключив електроживлення до ППА, неповністю підключив обладнання з випробуванням цих будинкових систем із запрошенням ДСНС.

У підготовчому засіданні під час нового розгляду справи (04.12.2024) позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2 943 100,00 грн. Вказана заява обґрунтована тим, що ціна позову первісно формувалась із вартості невстановленого обладнання за цінами, що діяли на момент подачі позовної заяви, а станом на 2024 рік вартість цього обладнання здорожчала, що підтверджується звітом про визначення вартості майна від 31.10.2024, та на момент розгляду справи становить 2 943 100,00 грн, у зв`язку з чим у позивача виникла необхідність збільшити розмір позовних вимог.

ПрАТ "ХК "Київміськбуд" надало свої заперечення проти прийняття до розгляду вказаної заяви ОСББ "Гарматна-Західна", у яких зазначило, що в разі направлення справи на новий розгляд у позивача відсутнє право на збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Частиною 4 ст. 46 ГПК України встановлено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Дослідивши подану позивачем заяву, суд встановив, що за своєю суттю вона є заявою про збільшення розміру позовних вимог і не направлена на зміну предмета чи підстав позову, а тому вважав, що вона подана із додержанням вимог ст. 46 ГПК України та була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 14.01.2024, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні під час нового розгляду справи представник позивача заявлені вимоги (з урахуванням заяви про збільшення їх розміру) підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третіх осіб-1, 2 у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні, дослідивши наявні докази та врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.09.2024 у цій справі, дійшов висновку, що позов ОСББ "Гарматна-Західна" задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Установлено, що відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 22.04.2016, об`єкт "Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва, І черга Житловий будинок № 1, III черга Дворівневий підземний паркінг нежитлові вбудовані приміщення житлових будинків № 1, 2" вирішено вважати закінченим будівництвом об`єктом, готовим до експлуатації.

Також відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 22.04.2016 об`єкт "Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва, II черга будівництва Житловий будинок № 2" вирішено вважати закінченим будівництвом об`єктом, готовим до експлуатації.

Згідно з актом прийому-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку № 1 (І черга будівництва) з об`єктом соціально-культурного призначення по вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва (III черга - нежитлові приміщення житлових будинків № 1, 2), переданого на обслуговування та експлуатацію до ТОВ "Управлінська компанія "Житло-Сервіс" від 10.06.2016, та актом прийому-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку № 2 (II черга будівництва) з об`єктом соціально-культурного призначення по вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва, переданого на обслуговування та експлуатацію до ТОВ "Управлінська компанія "Житло-Сервіс" від 10.06.2016, комісією визнано об`єкти готовими до експлуатації та передачі їх на обслуговування та експлуатацію до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-Сервіс".

Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.08.2018 в будинках за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 37 А, та вул. Західна, 10, було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна".

У відповідності до протоколу № 2 загальних зборів ОСББ "Гарматна-Західна" від 15.10.2018 прийнято рішення про передачу в управління об`єднанню будинки за адресою: м. Київ, вул. Гарматна 37 А та вул. Західна 10 (будівельна адреса: вул. Гарматна 39 Г у м. Києві).

На підставі акта приймання-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку № 2 (II черга будівництва) з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Гарматна 39 Г у Солом`янському районі м. Києва (поштова адреса: Західна 10) на обслуговування та експлуатацію ОСББ "Гарматна-Західна" (з додатками) від 15.11.2018 та акта приймання-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку № 1 (І черга будівництва) з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Гарматна 39 Г у Солом`янському районі м. Києва (поштова адреса: Гарматна 37 А) (III черга - нежитлові приміщення житлових будинків 1,2) на обслуговування та експлуатацію до ОСББ "Гарматна-Західна" та ОСББ "БК "Сучасні Муніципальні технології" від 15.11.2018, зазначені будинки були передані в управління вказаним ОСББ.

Під час підписання зазначених актів приймання-передачі ОСББ було виявлено недоліки, допущені під час будівництва вказаних об`єктів, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією та вимогою щодо усунення цих недоліків, проте, мирного врегулювання спору не відбулося.

19.07.2019 Солом`янським районним управлінням ТУ ДСНС України у м. Києві, за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, стосовно ОСББ "Гарматна-Західна" було складено припис № 528 від 29.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому контролюючий орган зобов`язав позивача усунути виявлені під час перевірки порушення щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

04.09.2019 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" та сервісною організацією ТОВ "Ігніс Технолоджі" був складений дефектний акт № 1, відповідно до якого при проведенні огляду протипожежного стану будинку було виявлено недоліки технічного стану будинків.

Виявивши такі недоліки, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому вказує, що збудовані житлові будинки по вул. Гарматна, 37 А та вул. Західна, 10, не відповідають технічній документації та вимогам ДБН, а також вимогам пожежної безпеки з вини ХК "Київміськбуд", яким були здані ці будинки в експлуатацію, тому відповідач є винною особою у завданні позивачу шкоди в сумі 2 943 100,00 грн, що є вартістю обладнання та робіт, які будуть понесені ОСББ при впорядкуванні пожежної сигналізації будинку, гідроізоляції фундаменту будинку, вентиляції паркінгу, пожежної сигналізації паркінгу, димовидаленні паркінгу, системи пожежогасіння паркінгу.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1209 ЦК України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Згідно з частиною першою статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару. Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.

Частиною першою статті 1211 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Тлумачення вимог статей 1209-1211 ЦК України свідчить, що в інтересах охорони прав фізичних та юридичних осіб у рамках недоговірних зобов`язань з відшкодування шкоди передбачено механізм регулювання відносин, пов`язаних із відшкодуванням шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг); зобов`язання з відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі; підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, є завдання майнової шкоди іншій особі; суб`єктами такого зобов`язання є кредитор (потерпілий) та боржник (виготовлювач товару, що є нерухомим майном); боржник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальне правило статті 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми. В іншому випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Верховний Суд, переглядаючи рішення за цим позовом та направляючи справу на новий розгляд, у своїй постанові від 10.09.2024 вказав, що при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Водночас частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено презумпцію вини заподіювача шкоди, тобто спростування вини є процесуальним обов`язком її заподіювача.

У контексті викладеного суд зазначає, що протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

За доводами позивача протиправна поведінка ПрАТ "ХК "Київміськбуд" полягає в здачі в експлуатацію об`єктів будівництва (будинків), які не відповідали технічній документації, вимогам ДБН та вимогам протипожежної безпеки.

Проте слід зазначити, що належних доказів наявності на час здачі цих об`єктів в експлуатацію та передачі їх на обслуговування до ТОВ "УК "Житло-Сервіс" порушень з боку відповідача законодавства, будівельних норм та правил, вимог технічної документації позивач не надав, зокрема, не надав висновків будівельних чи технічних експертиз збудованих об`єктів, висновків експертиз матеріалів, речовин і виробів, що використовувалися відповідачем під час будівництва об`єктів, доказів конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), передбачених ст. 1209 ЦК України.

Надані ОСББ "Гарматна-Західна" акти приймання-передачі позивачу будинків від 15.11.2018 з актами обстеження, що були складені ОСББ "Гарматна-Західна" і ТОВ «УК «Житло-сервіс», та дефектний акт ТОВ «Ігніс-Технолоджі», складений на замовлення позивача, суд вважає неналежними та недопустимими доказами факту спричинення матеріальної шкоди відповідачем, оскільки вони не можуть підтверджувати порушення забудовником будівельно-технічних норм та правил.

Щодо припису, виданого позивачу Солом`янським районним управлінням ТУ ДСНС України у м. Києві № 528 від 29.07.2019, то вказаний акт реагування контролюючого органу лише свідчить про виявлені в будинках порушення законодавства у сфері пожежної безпеки на час проведення перевірки та не підтверджує протиправну поведінку забудовника.

Натомість, зі свого боку відповідач надав до матеріалів справи експертний звіт, акти готовності об`єкта до експлуатації, сертифікати, якими підтверджено готовність до експлуатації та відповідність проектній документації об`єкта будівництва, що свідчать про те, що відповідачем було здано в експлуатацію будинки у відповідності до вимог ДБН, будь-яких зауважень та недоліків прийнятого майна заявлено не було.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Так, відповідно до експертного звіту ТОВ "Українська будівельна експертиза" № 3-07812ЕП/КО від 25.04.2013 щодо розгляду проектної документації за коригуванням «Будівництво житлового будинку по вул. Гарматній, 39Г у Солом`янському районі м. Києва», за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довгоочікуваності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена у встановленому порядку.

Окрім того відповідно до актів готовності об`єкта до експлуатації від 22.04.2016 об`єкти "Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва, І черга Житловий будинок № 1, III черга Дворівневий підземний паркінг нежитлові вбудовані приміщення житлових будинків № 1, 2" та "Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва, II черга будівництва Житловий будинок № 2" вирішено вважати закінченим будівництвом об`єктом, готовим до експлуатації.

Сертифікатом серії ІУ №165161261449 від 05.05.2016 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва. І черга будівництва - житловий будинок № 1, III черга - дворівневий підземний паркінг, нежитлові приміщення житлових будинків № 1, 2" проектній документації та підтверджується його готовність до експлуатації.

Також сертифікатом серії ІУ №165161261492 від 05.05.2016 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва. II черга будівництва - житловий будинок № 2" проектній документації та підтверджується його готовність до експлуатації.

Відповідно до положень п. 2, 5 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що діяли на час прийняття об`єктів в експлуатацію, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належить до ІV та V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із вказаною нормою датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі сертифіката.

Вказані норми кореспондуються з пунктами 9, 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, відповідно до яких дата прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, на об`єкті повинні бути використані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання, а датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата видачі сертифіката.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" органи архітектурно-будівельного контролю уповноважені на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації, надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулюванні (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Згідно частини 7 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виявлення недостовірних відомостей у поданих документах або невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил є підставою для відмови у видачі органами архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Отже видача Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифікатів серії ІУ № 165161261492 від 05.05.2016 та № 165161261449 від 05.05.2016 є підтвердженням того, що на об`єкті будівництва всі роботи, передбачені проектною документацією, були виконані згідно з будівельними нормами, держаними стандартами і правилами.

Наказом ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" № 00031/0/8-16 від 19.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-Сервіс" визначено експлуатуючою організацією на житлові будинки № 1, 2 з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Гарматна, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва.

Згідно з актом прийому-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку №1 (І черга будівництва) з об`єктом соціально-культурного призначення по вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва (III черга - нежитлові приміщення житлових будинків №1 ,2) на обслуговування та експлуатацію до ТОВ "УК "Житло-Сервіс" від 10.06.2016 та актом прийому-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку №2 (II черга будівництва) з об`єктом соціально-культурного призначення по вул. Гарматній, 39-Г у Солом`янському районі м. Києва на обслуговування та експлуатацію до ТОВ "УК "Житло-Сервіс" від 10.06.2016, комісією визнано об`єкти готовими до експлуатації та передачі їх на обслуговування та експлуатацію до ТОВ "УК "Житло-Сервіс".

У даному акті комісією засвідчено, що на момент прийому-передачі об`єктів, недоліків щодо фізичного стану та якості виконаних робіт не виявлено.

Висновок Науково-технічного центру "Будівельна експертиза" № 225 від 09.12.2021, наданий позивачем, не може підтверджувати факту нанесення позивачем збитків, оскільки останній не свідчить, що відповідні недоліки були наявні на час передачі відповідачем об`єкту на обслуговування та експлуатацію до ТОВ "Управлінська компанія "Житло-Сервіс" у 2016 році.

Крім того відповідач зазначив, що в процесі експлуатації будинків з 2016 року матеріали та обладнання об`єктів могли втратити свої експлуатаційні характеристики, враховуючи їх гарантійні терміни як від заводу-виробника, так і гарантійні терміни згідно норм законодавства.

Посилання позивача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 0808/7199/2012, про те, що підтвердження факту виконання на об`єкті повного комплексу робіт, передбаченого проектною документацією, не свідчить про якість виконаних робіт та відсутність порушення прав позивача, суд відхиляє, оскільки відповідно до вказаної постанови Верховного Суду такі висновки можуть бути зроблені лише за умови наявності у справі неспростованих відповідачем висновків судових експертиз про наявність відповідного порушення. У той же час у матеріалах даної справи відсутні висновки експертних установ щодо наявності порушень з боку відповідача вимогам технічної документації та відповідності вимогам ДБН, на відміну від обставин у справі № 0808/7199/2012 (на яку посилається позивач), де суду були надані висновки експертного будівельно-технічного дослідження, комплексної судової будівельно-технічної експертизи, експертизи матеріалів, речовин і виробів, висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Отже суд вважає, що відповідач довів, що збудовані житлові будинки по вул. Гарматна, 37 А та вул. Західна, 10 були здані в експлуатацію у відповідності до вимог ДБН, на момент передачі будь-яких зауважень та недоліків прийнятого майна не існувало.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 369/8038/17 викладено правовий висновок про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Виходячи з викладеного та враховуючи диспозицію ст. 1166 ЦК України, суд вважає, що відповідач належним чином спростував наявність своєї вини у спричиненні позивачу збитків.

Щодо самої шкоди, то суд враховує, що під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я).

Збитками є фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням (висновок Верховного Суду в постанові від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19).

Позивач, як на підставу своїх доводів у цій частині, посилається на звіт ТОВ «Спецюст» про незалежну оцінку від 07.03.2023, що був складений на підставі довідки ОСББ «Гармантна-Західна», дефектного акту, за яким визначена ринкова вартість монтажу обладнання, проведення пусконаладжувальних робіт та перевірки технічного стану системи протипожежного захисту житлових будинків, а також на звіт ФОП Даниленка О.І. про визначення вартості майна від 31.10.2024.

Проте слід зазначити, що звіт про незалежну оцінку від 07.03.2023 та звіт про визначення вартості майна від 31.10.2024 підтверджують лише вартість майна, яке зазначено в довідці ОСББ «Гармантна-Західна» та дефектному акті, складеному ТОВ «Ігніс-Технолоджі».

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про фактичну кількість і якість обладнання, яке було зазначено в дефектному акті та довідці, актах обстеження будинків та відповідність його тому обладнанню, що було передане відповідачем після введення об`єкту в експлуатацію до ТОВ "УК компанія "Житло-Сервіс".

За таких обставин суд вважає, що розмір спричиненої шкоди позивачем також не доведено.

Крім того обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, є причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що саме внаслідок дій відповідача позивач поніс збитки.

Правові висновки щодо елементів складу цивільного правопорушення; їх визначення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; а також підстав та умов цивільної відповідальності містяться у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах № 923/1315/16 від 04.09.2018, № 910/2018/17 від 04.04.2018, № 910/5100/19 від 07.05.2020, № 910/21493/17 від 04.12.2018, № 914/1619/18 від 27.08.2019, № 904/982/19 від 24.02.2021).

Отже, оцінивши наявні у даній справі докази у сукупності зі встановленими фактичними обставинами, суд дійшов висновку про відсутність протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між діями останнього та збитками позивача, розмір яких не доведено, а відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача матеріальної шкоди відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У даному випадку, беручи до уваги висновок суду про те, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає, що підстав для застосування строку позовної давності немає.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСББ "Гарматна-Західна" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові судові витрати, в тому числі зі сплати судового збору за поданий позов та розгляд апеляційної та касаційної скарг, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна-Західна" до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Ол.Трейд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Житло-Сервіс" про стягнення 2 943 100,00 грн.

Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 11 березня 2025 року.

Повне рішення складене 21 березня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя К. І. Головіна