Ухвала від 19.03.2025 по справі 910/16347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.03.2025Справа № 910/16347/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕВА Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСІР"

Фізичної особи-підприємця Сафарової Неллі Георгіївни

про зобов`язання вчинити дії щодо припинення порушення прав інтелектуальної

власності та стягнення 6480182,53 грн.

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

від позивача Падох О.І., Мамуня О.С.

від відповідача 1 Вербицька А.А.

від відповідача 2 Наїдко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕВА" Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСІР" та Фізичної особи-підприємця Сафарової Неллі Георгіївни про зобов`язання вчинити певні дії щодо припинення порушення права інтелектуальної власності та стягнення 6 480 182,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху.

15.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 13.01.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.02.2025.

30.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача

31.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

06.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-2 про долучення доказів.

06.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив

11.02.2025 до господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив

21.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив.

21.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про призначення експертизи за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними значеннями.

21.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про призначення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності.

24.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача щодо заперечень відповідача-1.

21.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про витребування доказів.

26.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача проти: клопотань відповідача-1 про призначення експертизи за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними значеннями та економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності, а також проти витребування доказів.

В підготовче засідання 26.02.2025 з`явилися представники позивача, та відповідача-1. Представники відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили.

Відповідачем-1 зазначено про подання до суду клопотань про призначення експертиз у справі та про витребування доказів.

Позивачем надано суду заперечення проти заявлених відпоідачем-1 клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 відкладено підготовче засідання на 19.03.2025.

13.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про долучення додаткових документів.

13.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача-1 проти заперечень позивача.

17.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2 на позовну заяву.

17.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача.

У підготовче засідання 19.03.2025 прибули представники позивача та відповідачів. Представник відповідача-1 підтримав подані клопотання про призначення судових експертиз та про витребування доказів.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про витребування доказів, суд зазначає таке.

У поданому клопотанні відповідач-1 просить суд витребувати у позивача: ліцензійний договір від 09.05.2024 (повний зміст) між ТОВ «ТЕВА» Україна» та власником свідоцтва ТМ - Тосара Фарма Лімітед; Юніт 146, Балдоуле Індастріал Істейт, Грандж Роуд, Дублін 13, Ірландія (I), (оригінал для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу); підтвердження здійсненої ТОВ «ТЕВА» Україна» сплати, як то платіжні доручення/ інструкції, хід коштів по розрахунковому рахунку Позивача з відбитком банківської установи тощо, у якості винагороди (компенсації), яка була сплачена у період 2021 -2024 pp. за надання дозволу/компенсації/винагороди за використання прав на торговельну марку, на виконання Ліцензійного договору від 09.05.2024 року (оригінал для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу); договір про надання рекламних послуг Nє23/11/20 Т від 09.02.2021 року (повний зміст) між ТОВ «ТЕВА» Україна» та ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МАККЕНН МЕДІА» та актів до нього (оригінал для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу); підтвердження здійсненої ТОВ «ТЕВА» Україна» сплати послуг реклами, як то платіжні доручення/інструкції, хід коштів по розрахунковому рахунку Позивача з відбитком банківської установи тощо, на виконання у 2021 році умов Договору про надання рекламних послуг Nє23/11/20 Т від 09.02.2021 року (оригінали для огляду у суді, належним чином завірені колії повного змісту документу); договір про надання правової (правничої) допомоги з підтвердженням обсягів виконаних робіт, понесених витрат 27000,00 доларів США, як то платіжні доручення/ інструкції, хід коштів по розрахунковому рахунку позивача з відбитком банківської установи тощо (оригінали для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу);свідоцтво на знаки для товарів та послуг ТМ №є 69537 з додатками щодо подовження терміну дії у період з 2021 по 2024 роки (оригінал для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу); свідоцтво на знаки для товарів та послуг ТМ Nє 83269 з додатками щодо подовження терміну дії у період з 2021 по 2024 роки (оригінал для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу); свідоцтво на знаки для товарів та послуг ТМ Nє 318320 з додатками щодо подовження терміну дії у період з 2021 по 2024 роки (оригінал для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу); свідоцтво на знаки для товарів та послуг ТМ Nє 318806 з додатками щодо подовження терміну дії у період з 2021 по 2024 роки (оригінал для огляду у суді, належним чином завірені копії повного змісту документу).

Заперечуючи проти задоволення даного клопотання, позивач, зокрема, вказав, що відповідач-1 не довів наявності сукупності умов, визначених ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України як обов?язкових, для витребування доказів судом, зокрема, не обґрунтував у чому полягає неможливість самостійно отримати відповідні докази, а всупереч абз. 4, 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України не зазначив які заходи вжив для отримання відповідних доказів самостійно, не надав докази вжиття таких заходів та не зазначив причини неможливості самостійного отримання цих доказів. Крім того, відповідач-1 не навів аргументів щодо того, які обставини можуть підтвердити чи спростувати докази, які він просить витребувати.

За змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд зазначає, що клопотання відповідача-1 про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу щодо переліку обставин, які повинні бути викладені в клопотанні.

Крім того, стосовно клопотання в частині витребування повного змісту договорів, суд звертає увагу, що відповідач-1 не надав належного обґрунтування необхідності витребування таких доказів, а саме не зазначив, які саме обставини, що входять до предмету доказування, відсутні у наданих позивачем витягах з договорів, тоді-як доводи щодо неможливості відповідачем-1 ознайомитись з повним змістом таких договорів не є обґрунтованими підставами для витребування повного тексту; щодо витребування свідоцтв на знаки для товарів і послуг, суд зазначає, що на підтвердження факту реєстрації в України торговельних марок позивач подав відомості зі Спеціалізованої інформаційної системи УКРНОІВІ, а також довідки, видані Національним органом інтелектуальної власності (НОІВ), тоді-як відповідач-1 не обґрунтував, які саме обставини, що входять до предмету доказування у справі, підтверджує саме доказ, який він просить витребувати, та в чому полягає неспроможність поданих іншими учасниками справи доказів підтвердити чи спростувати такі обставини; вимоги щодо надання легалізованого або апостильованого ліцензійного договору не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки ліцензійний договір не є офіційним документом, що підлягає консульській легалізації або апостилізації чи нотаріальному засвідченню; щодо витребування доказів понесення судових витрат, суд зазначає, що такі докази в силу ст. 129 ГПК України можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та, більше того, подання доказів про понесення судових витрат на правову допомогу є правом сторони, а не обов`язком; інші доводи відповідача-1 також необґрунтовані та спростовуються наведеними вище висновками суду.

За огляду на викладене, за наслідками розгляду клопотання відповідача-1 про витребування доказів, судом відмовлено в його задоволенні.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про призначення судових експертиз, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи вказані клопотання, відповідач-1 зазначив, що дослідження, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, проведене в позасудовому порядку, не має доказової сили та викликає обґрунтовані сумніви в правильності проведеного дослідження; виконавці не врахували переліку товарів, на які розповсюджується охорона торговельних марок, а висновок за результатами проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності виконаний без дослідження первинних документів.

З огляду на викладене, у клопотаннях про призначення судової експертизи відповідач-1 просить поставити наступні питання:

Чи застосовано на упакуванні крем-бальзаму «Сухокрем» знак для товарів та послуг за свідоцтвом України Nє 300177 у формі зареєстрованої торгової марки або у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки?

До яких товарів за Міжнародною класифікацією товарів і послуг відноситься товар крем-бальзам «Сухокрем», виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСІР»?

Чи набуло позначення «Сухокрем» додаткової розрізняльної здатності з позначеннями за свідоцтвами NєNє 69537, 83269, завдяки різниці у смисловому значенні цих позначень?

Який розмір матеріальної шкоди завдано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕВА УКРАЇНА» унаслідок використання позначення «Сухокрем» на продукті Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСІР»?

Який розмір становить компенсація за майнову шкоду завдану ТОВ «ТЕВА» Україна» унаслідок використання позначення «Сухокрем» на продукті Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСІР»?

Заперечуючи проти задоволення вказаних клопотань, позивач зазначає, що відповідач-1 не навів наявності сукупності умов, визначених ст. 99 ГПК України як обов`язкових для призначення судових експертиз.

Як встановлено судом, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 на території України виробляється, а відповідачем-2 реалізується товар - крем-бальзам «Сухокрем», що порушує права позивача на торговельні марки за свідоцтвами України №№ №№69537, 83269, 318320, 318806, оскільки позначення «Сухокрем», яке міститься на упакуванні цього товару, є схожим з вказаними торговельними марками, майнові права на які належать позивачу на підставі ліцензійного договору, укладеного з компанією Тосара Фарма Лімітед від 09.05.2024.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

При цьому, використанням торговельної марки визнається:

нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Судом встановлено, що товарами, для яких зареєстровано, торговельні марками за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806, є товарами 03 та 05 класу МКТП (Міжнародної класифікації товарів і послуг).

З огляду на заявлені підстави позову, до предмету доказування у даній справі входять обставини щодо того, чи є позначення «Сухокрем», яке нанесене на упакування товару - крем-бальзаму «Сухокрем», тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованими торговельними марками за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806, а також чи відноситься товар - крем-бальзам «Сухокрем» до товарів 03 та 05 класів МКТП, для яких зареєстровані торговельні марки за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806, або чи є він спорідненим із товарами 03 та 05 класів МКТП, для яких зареєстровані торговельні марки за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806.

В той же час, відповідач-1 зазначає про використання ним на законних підставах (ліцензійний договір з ТОВ «Керуюча компанія Еліксир» від 24.06.2021) торговельної марки «СУХОКРЕМ.ТОР» за свідоцтвом України №300177.

З огляду на викладене, зважаючи також на те, що в силу ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки, до предмету доказування також належать обставини щодо того, чи використано (нанесено) на упакуванні товару - крем-бальзаму «Сухокрем» торговельну марку за свідоцтвом України №300177 у формі зареєстрованої торговельної марки або у формі, яка відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами без зміни в цілому відмітності цієї торговельної марки.

Окрім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача-1 компенсації внаслідок порушення прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду. Розмір компенсації визначається судом на підставі обсягу порушення, вини порушника та інших обставин, що мають істотне значення.

Відтак, для прийняття рішення в частині позовних вимог про стягнення компенсації необхідно встановити обставини щодо завдання майнової шкоди позивачеві та визначити розмір такої шкоди яка заявлена до відшкодування у формі компенсації.

Виходячи з наведених висновків щодо обставин, які підлягають доказуванню, викладені у клопотаннях відповідача-1 про призначення судових експертиз питання частково знаходяться поза межами таких обставин (зокрема щодо дослідження набуття позначенням окремої розрізняльної здатності; щодо визначення компенсації), а доводи зокрема щодо відсутності у висновків експертів, що подані позивачем, доказової сили як таких, що отримані в позасудовому порядку є необгрунтованими, у зв`язку з чим судом відхиляються зокрема з огляду на таке.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Так, позивачем разом з позовом подано висновок експертів №631/1-2/24 за результатами проведення комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставлено такі питання: Чи є позначення «Сухокрем», яке нанесене на упаковку товару «СУХОКРЕМ крем-бальзам», тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованими торговельними марками за свідоцтвами України NєNє 69537, 83269, 318320, 318806; чи застосовано на упаковці товару «СУХОКРЕМ крем-бальзам» торговельну марку за свідоцтвом України Nє 300177 у формі зареєстрованої торговельної марки або у формі, яка відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності цієї торговельної марки?

За результатами експертизи комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності відповідно до поданого позивачем висновку №631/1-2/24 експерти дійшли висновків, що позначення «Сухокрем», яке нанесене на упаковку товару «СУХОКРЕМ крем-бальзам», є схожим настільки, шо його можна сплутати із зареєстрованими торговельними марками за свідоцтвами України №№ 69537, 83269, 318320, 318806; на упаковці товару «СУХОКРЕМ крем-бальзам» не застосовано торговельну марку за свідоцтвом України Nє300177 у формі зареєстрованої торговельної марки або у формі, яка відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності цієї торговельної марки.

Разом з тим, суд зазначає, що виходячи з суті питань, поставлених представником позивача на експертизу відповідно до висновку, поданого позивачем, предметом порівняння експертами в межах даного експертного дослідження були позначення «Сухокрем» (при відповіді на питання 1) та «Сухокрем крем-бальзам» (при відповіді на питання 2), тоді-як за висновками суду, до предмету доказування у цій частині входять обставини щодо використання на упакуванні товару «Сухокрем» торговельних марок, які захищає позивач, або ж торговельної марки за свідоцтвом України №300177, а тому об`єкти порівняння при дослідженні цих питань повинні бути ідентичні.

Також позивачем подано висновок експерта №02-2024 за результатами проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 31.10.2024, відповідно до якого експерт дійшов висновку, що розмір компенсації за надану майнову шкоду, завдану ТОВ «ТЕВА Україна» в результаті порушення ТОВ «ЕЛІКСІР» майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки за свідоцтвами України №№ 69537, 83269, 318320, 318806, становить 6480182,53 грн.

Проте, як встановлено судом, до предмету доказування в частині вимог щодо стягнення компенсації входять зокрема обставини щодо встановлення, власне, розміру майнової шкоди позивачеві, що враховується при визначенні судом розміру компенсації як форми відшкодування шкоди. До того ж судом вбачається, що експертом досліджувались документи, частково відмінні від тих, якими позивач в даній справі обґрунтовує свої вимоги в частині стягнення компенсації.

За змістом ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 106 ГПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

З огляду на наведене, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також з урахуванням того, що сторонами не надано висновків саме з урахуванням того окресленого судом кола питань, які входять до предмету доказування, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне призначити у справі комплексну судову експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ст. 99 ГПК України).

З огляду на наведене, суд доручає проведення судової експертизи атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6).

Відповідно до ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

При цьому, за приписами п.2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (ст. 229 ГПК України)

З огляду на те, що підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів та у разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів, з урахуванням передбаченого Господарським процесуальним кодексом України строку розгляду справи судом, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/16347/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України на час проведення експертизи.

Керуючись ст. 99, 100, 106, 228, 229, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/16347/24 комплексну судову експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6).

2. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

- Чи є позначення «Сухокрем», яке нанесене на упакування товару - крем-бальзаму «Сухокрем», тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованими торговельними марками за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806?

- Чи відноситься товар - крем-бальзам «Сухокрем» до товарів 03 та 05 класів МКТП, для яких зареєстровані торговельні марки за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806? Якщо ні, чи є товар - крем-бальзам «Сухокрем» спорідненим із товарами 03 та 05 класів МКТП, для яких зареєстровані торговельні марки за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806?

- Чи нанесено на упакування товару - крем-бальзаму «Сухокрем» торговельну марку за свідоцтвом України №300177 у формі зареєстрованої торговельної марки або у формі, яка відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності цієї торговельної марки?

- Який розмір шкоди завдано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕВА Україна» внаслідок використання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСІР» майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки за свідоцтвами України №№69537, 83269, 318320, 318806?

3. Попередити судових експертів, що за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків експерт несе кримінальну відповідальність, відповідно до статей 384 та 385 Кримінального кодексу України.

4. Витрати на проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСІР». У разі несплати витрат на проведення експертизи відповідачем 1, дану оплату може бути здійснено позивачем.

5. Матеріали справи № 910/16347/24 направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

6. Зобов`язати експертів провести експертизу у строки, передбачені підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. У разі необхідності дозволено проведення експертизи у більш довгий строк відповідно до чинного законодавства.

7. Зупинити провадження у справі № 910/16347/24 на час проведення експертизи.

8.Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 19.03.2025

Суддя Д.В. Мандичев