Ухвала
від 11.03.2025 по справі 915/1097/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про розгляд заяви кредитора

11 березня 2025 року Справа № 915/1097/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників учасників у справі:

від боржника: Царюк В.В. та Шуліма Д.В. (в залі суду)

розпорядник майна арбітражний керуючий Шалашний Л.О. (в залі суду)

від АТ НАЕК Енергоатом Погосян Світлана Геннадіївна (поза межами суду)

від АТ "Українська оборонна промисловість" Гетта Т.М. (поза межами суду)

розглянувши у судовому засіданні матеріали

заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Імпера Груп (49098, м.Дніпро, вул. Любарського, буд.159, код ЄДРПОУ 38677154)

про грошові вимоги до боржника у сумі 139125,89 грн.

боржник: Державне підприємство Миколаївський суднобудівний завод (стара назва ? Державне підприємство Суднобудівний завод ім. 61 комунара) (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240);

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод (код ЄДРПОУ 14313240).

Наразі у справі здійснюється процедура розпорядження майном боржника.

16.11.2020р. від Головного управління ДПС у Миколаївській області до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог у загальній сумі 132760265,39 грн.

Ухвалою від 18.11.2020 суд прийняв до розгляду указану заяву та призначив її розгляд на 03.12.2020.

03.12.2020р. судове засідання не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Від боржника та розпорядника майна до суду надійшли заперечення проти заявлених кредиторських вимог.

Ухвалою суду від 12.04.2021 розгляд справи в тому числі і заявлених грошових вимог був призначений на 19.05.2021.

19.05.2021 суд відклав розгляд заяви на 06.07.2021, однак, судове засідання не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 17.12.2021 розгляд справи в т.ч. заявлених та нерозглянутих грошових вимог був призначений на 08.02.2022.

04.02.2022 від ДК «Укроборонпром» до суду надійшла заява про виключення документів з числа доказів. 07.02.2022 від ДК «Укроборонпром» до суду надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним.

07.02.2022 від боржника до суду надійшло заперечення щодо заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Миколаївській області.

10.02.2022 суд відклав розгляд заяви ГУ ДПС у Миколаївській області на 15.03.2022.

Проте в указану дату засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Після відновлення територіальної підсудності судових справ у зв`язку з надходженням апеляційної скарги боржника справу надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Після повернення справи до провадження Господарського суду Миколаївської області у зв`язку з відставкою головуючого судді згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі № 915/1097/20 визначено суддю Давченко Т.М.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк.

Ухвалою від 01.07.2024 суддею Давченко Т.М. справу № 915/1097/20 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 23.09.2024. Однак, у вказану дату судове засідання не відбулося у зв`язку з відпусткою судді. Тому суд ухвалою від 08.10.2024 повідомив учасників у справі про призначення судового засідання на 12.11.2024.

12.11.2024 судом було відкладено розгляд справи у т.ч. й заяви ГУ ДПС у Миколаївській області на 16.12.2024 та зобов`язано боржника та розпорядника майна завчасно до судового засідання надати суду актуальні письмові повідомлення щодо розгляду заяв про грошові вимоги.

16.12.2024 суд відклав попереднє засідання (у т.ч. заяв Головного управління ДПС у Миколаївській області про грошові вимоги та про заміну кредитора) на 11.03.2025 та указав Головному управлінню ДПС у Миколаївській області, боржнику та розпоряднику майна завчасно (не пізніше, ніж за 5 днів) до судового засідання надати суду актуальні правові позиції стосовно заявлених ще 16.11.2020 грошових вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області у сумі 132760265,39 грн

Указана ухвала надіслана на адресу учасників справи та заявника.

Боржник 21.01.2025 та розпорядник майна 05.03.2025 надали суду відзиви на заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про грошові вимоги до боржника, за змістом яких вимоги заявника визнають частково.

Згідно поштового повідомлення про вручення указану ухвалу заявник отримав 28.11.2024.

В судовому засіданні 11.03.2024 представник боржника та розпорядник майна зазначили про часткове визнання кредиторських вимог ДПС та погодили клопотання податкової про заміну кредитора.

Заявник, повідомлений належним чином про час розгляду справи до суду представника не направив.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів. До того ж суд враховує висновки ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Разом з тим, присутність представників учасників справи у даному судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання грошових вимог, суду не повідомлялося, клопотань про відкладення розгляду заяви не надходило.

Тож, зважаючи на безпекову ситуацію в країні, та належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, з метою дотримання принципу процесуальної економії та з урахуванням безпекової ситуації у країні суд вважає можливим розглянути заяву ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання грошових вимог у даному судовому засіданні за відсутності представника заявника.

За результатом розгляду заяви 11.03.2025 суд підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 16.10.2020р. було відкрито провадження у справі №915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод», введено процедуру розпорядження майном боржника з 25.05.2020 на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1457 від 12.07.2013р.).

На сайті Вищого господарського суду України 16.10.2020 за №65360 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Заява ГУ ДПС у Миколаївські області з грошовими вимогами до боржника була подана до суду з дотриманням строку, встановленого судом згідно ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зі змісту заяви ГУ ДПС у Миколаївські області вбачається, що боржник має відокремлені підрозділи:

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ ПІДРОЗДІЛ "УНІВЕРСАЛ" ДП "МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", Код ЄДРПОУ ВП:25878867, Місцезнаходження: Україна, 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Адміральська, будинок 38.

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ "БАЗА ВІДПОЧИНКУ "ЧОРНОМОРКА" ДП "МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", Код ЄДРПОУ ВП:23629634, Місцезнаходження: Україна, 57515, Миколаївська обл., Очаківський р-н, село Чорноморка, вул. Лагерна Коса, будинок 1.

САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ "ІНГУЛ", Код ЄДРПОУ ВП:23039335, Місцезнаходження: Україна, 54025, Миколаївська обл., місто Миколаїв, проспект Героїв ' України, будинок 6, корпус А.

ВІДОСОБЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ "УЧБОВИЙ ЦЕНТР" ДП

"МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", Код ЄДРПОУ ВШ5878181,

Місцезнаходження: Україна, 54001, Миколаївськаобл., місто Миколаїв, вул.

Адміральська, будинок 38.

У результаті неналежного виконання покладених на платника податків обов`язків зі сплати податків та зборів, передбачених податковим кодексом, за Боржником та його відокремленими підрозділами, станом на 16.10.2020, рахується податковий борг у загальному розмірі 132 756 061,39 грн, а саме:

1. Державне підприємство «МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 14313240) має податковий борг по:

Єдиному внеску на загальнообов`язкове державне страхування у сумі 29 907 362,58 грн. (основний платіж - 28 437 132,29 грн., штрафні санкції - 120 487,76 грн., пеня - 1 349 742,53 грн.);

Податку на додану вартість у сумі 25 902 302,67 грн. (основний платіж - 18 631 549,72 грн., штрафні санкції - 626 870,03 грн., пеня - 6 643 882,92 грн.);

Земельному податку з юридичних осіб Центральний районі у сумі 71 457 005,50 грн. (основний платіж - 57 488 819,77 грн., штрафні санкції - 36 782,60 грн., пеня -13 931 403,13 грн.);

Податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 2 410,89 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 1 575,91 грн., пеня - 834,98 грн.);

Частини чистого прибутку у сумі 507,51 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 507,51 грн.);

Адміністративним штрафам та іншим у сумі 6 117,01 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 5 100,00 грн., пеня - 1 017,01 грн.);

Збору за спеціальне використання води у сумі 88 163,08 грн. (основний платіж - 50 188,18 грн., штрафні санкції - 4 995,81 грн., пеня - 32 979,09 грн.);

Податку на доходи фізичних осіб у сумі 739 445,63 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 1 020 грн., пеня - 738 425,63 грн.);

Податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 2 555 141,42 грн. (основний платіж - 2 451 026,18 грн., штрафні санкції - 104 115,24 грн., пеня - 0,00 грн.);

Земельному податку з юридичних осіб (с. Парутине) у сумі 7 164,02 грн. (основний платіж - 7 164,02 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.);

Земельному податку з юридичних осіб (с. Чорноморкаї у сумі 764 354,44 грн. (основний платіж - 764 354,44 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.);

2. ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ "БАЗА ВІДПОЧИНКУ "ЧОРНОМОРКА" ДП "МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ ВП:23629634) має податковий борг по:

Податку з доходів Фізичних осіб у сумі 740 077,42 грн. (основний платіж - 297 532,35 грн., штрафні санкції - 401 933,62 грн., пеня - 40 611,45 грн.);

Військовому збору у сумі 58 649,94 грн. (основний платіж - 24 466,95 грн., штрафні санкції - 30 770,14 грн., пеня - 3 412,85 грн.);

Єдиному внеску на загальнообов`язкове державне страхування у сумі 420 772,34 грн. основний платіж - 390 404,07 грн., штрафні санкції -18 368,68 грн., пеня - 11 999,59 грн.)

3. ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ ПІДРОЗДІЛ "УНІВЕРСАЛ" ДП "МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", (Код ЄДРПОУ ВП:25878867) має податковий борг по Єдиному внеску на загальнообов`язкове державне страхування у сумі 106 586,94 грн. (основний платіж -106 586,94 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.)

В порушення вимог чинного податкового законодавства, Боржник не сплатив в установлені законом строки суму податкових зобов`язань самостійно задекларованих платником податків. Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Також, пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 -54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На підставі зазначеного ГУ ДПС у Миколаївській області просить визнати конкурсні кредиторські вимоги ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» у розмірі 132 760 265,39 грн у такій черговості: 1 черга - 4 204,00 гривень; 2 черга - 28 934 123,30 гривень; 3 черга - 79 715 101,61 гривень; 6 черга - 24 106 836,48 гривень.

04.02.2022 від ДК «Укроборонпром» (попередник АТ "Українська оборонна промисловість") на електронну пошту суду надійшла заява про виключення документів з числа доказів, у якій викладені вимоги:

Виключити з числа доказів наступні документи:

- Податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подані до Очаківської державної податкової інспекції Очаківського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області на 2017 - 2019 роки;

- Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), подані до Очаківського ОДПІ ГУ Міндоходів за 2015 рік; поданої до Очаківської ОДПІ ГУ ДФС за 2016 рік; поданої до Очаківської ОДПІ за 2018 рік; поданої Очаківської ДПІ Очаківське управління ГУ ДФС у Миколаївській області за 2019 та 2020 роки;

- Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), подані до Очаківської ОДПІ ГУ ДФС за 2016 рік; подані до Очаківської ОДПІ за 2017 та 2018 роки; подані до Очаківської ДПІ Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області за 2019 та 2020 роки;

- Податкові декларації з податку на додану вартість за період з листопад 2018 року по жовтень 2019, грудень 2019 року; лютий-березень 2020 року, травень серпень 2020;

- Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий травень 2019 року; лютий 2020 року, червень 2020 року;

- Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за травень грудень 2016 року; з січня по грудень 2017 року; з січня по грудень 2018 року; січня по грудень 2019 року; з січня по вересень 2020 року;

- Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) звітна та уточнююча за 2018 рік, звітна та уточнююча за 2019 рік, звітна та уточнююча за 2020 рік;

- Додатки 4 Таблиця 1 стосовно нарахування єдиного внеску відокремленого структурного госпрозрахункового підрозділу «Універсал» за жовтень грудень 2012 рік;

- Таблиці 1 відокремленого структурного підрозділу «База відпочинку «Чорноморка» за період з серпня 2019 року по серпень 2020 року.

Аналогічна заява від ДК «Укроборонпром» надійшла суду 07.02.2022 через систему Електронний суд.

У обґрунтування заявник указує, що зазначені документи оформлені неналежним чином, у зв`язку з чим викликають сумнів щодо їх достовірності, що напряму впливає на узгодженість грошового зобов`язання, вимоги щодо стягнення якого заявлено у даній судовій справі.

Боржник та розпорядник майна частково визнали вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області, зокрема йдеться про визнання основного боргу в розмірі 5 102 647,77 грн (IІІ черга) та штрафу й пені в розмірі 1 202 430,69 грн (VI черга). Інші вимоги не визнані з підстав відсутності доказів на їх підтвердження.

Слід зауважити, що указані заперечення були надіслані до Електронного кабінету ДПС та не спростовані податковою станом на час розгляду цієї заяви, як не спростовані й висновки АТ "Українська оборонна промисловість" щодо відсутності належних доказів.

Станом на час розгляду справи податкова не спростувала зазначених висновків АТ "Українська оборонна промисловість".

Позиція суду стосовно вимог ДПС

Виходячи з вимог положень КУзПБ у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Крім цього, у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 01.06.2021 у справі № 911/2581/14 колегія суддів наголошує, що в разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. У постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 було деталізовано, в чому полягає сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство, а саме: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між арбітражний керуючим та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до арбітражного керуючого, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство потрібно виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до арбітражного керуючого у справі про банкрутство визнання арбітражний керуючим або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Мета такого підходу запобігти необґрунтованим вимогам до боржника та порушенням прав його кредиторів.

Дослідивши надані заявником докази суд частково визнає вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області до боржника з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України (далі Конституція) визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Головне управління ДПС у Миколаївській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику України, відповідно до статті 21-1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади є, органом державної влади.

Контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Завод є платником податків та перебуває на податковому обліку у контролюючому органі.

Так, щодо заборгованість зі сплати ПДВ суд визнає вимоги у суді 5 472 169,49 грн, з яких 4761558,00 грн - основний платіж, 161780,87 грн - штрафні санкції, 548 830,62 грн - пеня. Указані вимоги ґрунтуються на

- постанові МОАС від 28.11.2016 у справі № 814/2018/16, згідно якої з боржника на користь ДПС стягнуто 5 145 673,53 грн (4 468 110,00 грн - основний платіж, 158 312,87 грн-штрафні санкції, 519 250,66 грн-пеня);

- постанові МОАС від 03.02.2017 у справі № 814/2436/16, згідно якої з боржника на користь ДПС стягнуто 146 171,18 грн (138 928,00 грн-основний платіж, 2 448,00 грн - штрафні санкції, 4 795,18 грн-пеня);

- постанові МОАС від 14.08.2017 у справі № 814/1367/17, згідно якої з боржника на користь ДПС стягнуто 179 304,78 грн (154 520,00 грн-основний платіж, 0,00 грн - штрафні санкції, 24 784,78 грн-пеня);

- ППР № 00016925005 від 15.03.2019 щодо сплати 1 020,00 грн - штрафна санкція.

та підтверджуються належними доказами.

Вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області щодо сплати заборгованості по ПДВ згідно постанови МОАС від 07.04.2015 у справі № 814/170/15 у сумі 1 578 817,30 грн (1 142 169,72 грн - основний платіж, 404 147,85 грн - штрафні санкції, 32 499,73 грн пеня), згідно постанови МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 у сумі 3 578 576,84 грн (3444 624,00 грн - основний платіж, 41 162,31 грн-штрафні санкції, 92 790,53 грн-пеня), за уточнюючими розрахунками № 9080894965 за 01.04.2018 (8 535,00 грн - основний платіж; 427,00 грн-штрафні санкції; 1000,70 грн-пеня), № 9080895609 за 01.10.2018 (8 820,00 грн - основний платіж; 441,00 грн-штрафні санкції; 234,88 грн пеня) та № 9016967515 за 01.12.2019 (12 948,00 грн-основний платіж; 647,00 грн - штрафні санкції) судом відхиляються у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на їх обґрунтування (первинних документів),

Вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області щодо сплати заборгованості по ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ № 9283959736 від 19.12.2018 (30 234,00 грн), № 9308471889 від 23.01.2019 (1 217 871,00 грн), № 9049001304 від 18.03.2019 (17 540,00 грн), № 9076130953 від 17.04.2019 (13 859,00 грн), № 9102783701 від 17.05.2019 (34 680,00 грн), № 9131361588 від 20.06.2019 (275 064,00 грн), № 9155632350 від 17.07.2019 (176 210,00 грн), № 9185455944 від 19.08.2019 (216 559,00 грн), № 9213905282 від 19.09.2019 (734 626,00 грн), № 9242731922 від 17.10.2019 (35 435,00 грн), № 9275005810 від 19.11.2019 (876 474,00 грн), № 9331051193 від 16.01.2020 (2 045 831,00 грн), № 9054108217 від 16.03.2020 (411 063,00 грн), № 9082740846 від 16.04.2020 (744 385,00 грн), № 9140461750 від 19.06.2020 (39 441,00 грн), № 9170504389 від 17.07.2020 (1 226 572,00 грн), № 9205207928 від 19.08.2020 (612 473,00 грн), № 9236803324 від 18.09.2020 (40356,00 грн),

згідно уточнюючих розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ № 9031611130 за 01.05.2018 (193 264,00 грн), № 9037251666 за 01.07.2018 (5 226,00 грн), № 9037697005 за 01.08.2018 (2 680,00 грн), № 9080891246 за 01.01.2017 (5 574,00 грн), № 9080891336 за 01.03.2017 (5 574,00 грн), № 9080891498 за 01.04.2017 (5 394,00 грн), № 9080891577 за 01.05.2017 (5 574,00 грн), № 9080892617 за 01.06.2017 (5 394,00 грн), № 9080892650 за 01.07.2017 (5 574,00 грн), № 9080893534 за 01.08.2017 (5 574,00 грн), № 9080893653 за 01.09.2017 (5 394,00 грн), № 9080893731 за 01.10.2017 (5 574,00 грн), № 9081032858 за 01.11.2017 (2 002,00 грн), № 9080894581 за 01.12.2017 (5 574,00 грн), № 9080894714 за 01.01.2018 (5 574,00 грн), № 9080894764 за 01.02.2018 (7 966,00 грн), № 9080894865 за 01.03.2018 (8 819,00 грн), № 9080895047 за 01.05.2018 (8 820,00 грн), № 9080895155 за 01.06.2018 (8 584,00 грн), № 9080895290 за 01.07.2018 (8 870,00 грн), № 9080895424 за 01.08.2018 (8 820,00 грн), № 9080895499 за 01.09.2018 (8 535,00 грн), № 9080895667 за 01.11.2018 (8 535,00 грн), № 9080895939 за 01.02.2019 (19 333,00 грн), № 9096820245 за 01.03.2019 (397,00 грн), № 9105881918 за 01.03.2019 (5 839,00 грн), № 9016967560 за 01.09.2019 (6 217,00 грн), № 9141573984 за 22.06.2020 (25,00 грн),

пеня по ІКП на борг минулих років (п.п. 129. 1.1. ст. 129 ПК України) з 01.05.2014 на податкову декларацію з ПДВ № 9088153741 від 20.01.2014: 3 054,53 грн - період з 01.05.2014 - 14.01.2019; 47,00 грн - період з 01.05.2014 - 18.01.2019; 1 072,33 грн - період з 01.05.2014 - 07.02.2019; 73,31 грн - період з 01.05.2014 - 18.02.2019; 38,16 грн - період з 01.05.2014 - 02.05.2019; 16,49 грн - період з 01.05.2014 - 10.06.2019; 34,41 грн - період з 01.05.2014 - 12.06.2019; 54,76 грн - період з 01.05.2014 - 18.06.2019; 4,18 грн - період з 01.05.2014 - 24.06.2019; 20,06 грн - період з 01.05.2014 - 05.08.2019; 7,71 грн - період з 01.05.2014 - 07.08.2019; 6,66 грн - період з 01.05.2014 - 12.08.2019; 8,93 грн - період з 01.05.2014 - 12.08.2019; 13,29 грн - період з 01.05.2014 - 14.08.2019; 16,01 грн - період з 01.05.2014 - 16.08.2019; 1 319,15 грн - період з 01.05.2014 - 05.09.2019; 4,30 грн - період з 01.05.2014 - 09.09.2019; 1,36 грн - період з 01.05.2014 - 12.09.2019; 470, 19 грн - період з 01.05.2014 - 13.09.2019; 0,67 грн - період з 01.05.2014 - 16.12.2019; 1,41 грн - період з 01.05.2014 - 18.12.2019; 3,47 грн - період з 01.05.2014 - 26.12.2019; 13,78 грн - період з 01.05.2014 - 03.09.2020; 275 380,05 грн період з 01.05.2014 16.10.2020;

пеня по ІКП на борг минулих років за період з 01.06.2014 по 16.10.2020. Загальна сума заявленої заборгованості становить 5 469 909,98 грн.

судом не визнаються з огляду на таке:

По-перше, наведені податкові декларації, уточнюючі податкові декларації (докази) не містять підписів уповноважених посадових осіб платника податків (Боржника). Так, пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органом у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податків від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Розрахунки (у тому числі розрахунок чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За приписами п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 ст. 49 ПК України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених ст. 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою, зокрема, за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПК України).

Пунктом 48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити обов`язкові реквізити, у тому числі, підписи платника податку - фізичної особи та/ або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою. А також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податків така декларації підписується керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Пунктом 1.6 Порядку обліку платника податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерстві фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, яким визначено, що стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з цим Порядком, формується облікова справа.

Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до контролюючих органів для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків згідно із ст. 66-68 ПК України у паперовій формі.

Звітна частина облікової справи платника податків формується із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, які подаються платником у період його діяльності у паперовій формі. З наведеного вище вбачається, що прийняті ГУ ДПС у Миколаївській області податкові декларації платника податків в паперовій формі, які містять оригінали підписів уповноважених осіб, зберігаються в обліковій справі платника податків. Натомість додані до заяви про визнання кредиторських вимог від 16.11.2020 ГУ ДПС у Миколаївській області податкові декларації з ПДВ, уточнюючі податкові декларації з ПДВ не містять підписів уповноважених посадових осіб платника податків у зв`язку з чим є неналежними доказами у розумінні ст . 76-78 ГПК України.

До того ж, указані податкові декларації, уточнюючі податкові декларації не є належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні ст. 76-78 ГПК України, оскільки не містять візуального відображення електронного цифрового підпису посадових осіб Боржника та других квитанцій, якими б підтверджувалось прийняття звітності, як то передбачено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/20827.

По-друге, щодо інтегрованих карток платника суд зазначає, що в обов`язковому порядку відомості ІКП мають відповідати реальному стану розрахунків платника податків з бюджетом, в тому числі й щодо суми податкового боргу та підстав його виникнення, предмет доказування у таких справах охоплює фактичні дані, які свідчать про наявність/відсутність у позивача на час формування податкової вимоги узгоджених грошових зобов`язань, не сплачених у встановлений ПК України строк. Відповідно, з`ясуванню підлягають підстави виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, дає змогу перевірити правомірність обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги. Зазначених матеріалів до заяви податкової не додано. Аналогічне правозастосування було викладено Верховним Судом у постанові від 28.04.2023 у справі № 240/24164/21.

По-третє, суд відхиляє вимоги ДПС щодо пені та штрафних санкцій, нарахованих на такий податковий борг до 18.03.2017 (1095 днів), оскільки такий борг є безнадійним та підлягає списанню. Відповідно до підпункту а) пункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійною заборгованістю є заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Водночас, пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Положеннями пункту 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів (2555 дня разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Приписами пункту 102.4 статті 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним.

При розгляді грошових вимог контролюючого органу до ДП «Миколаївський суднобудівний завод», як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок ДП «Миколаївський суднобудівний завод», господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» податкового боргу, який частиною 102.4 стаття 102 ПК України встановлений у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (висновок про застосування норм права, викладений у п. 32 постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №923/1092/16).

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №807/2097/16 (№К/9901/99/19) зазначив, що у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. На підтвердження наведеної вище позиції Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №813/4430/16 зазначив, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності 1095 днів, здійснюється контролюючим органом на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до ст. 522 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, податкова заборгованість ДП «Миколаївський суднобудівний завод», у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг до 18.03.2017 (1095 днів) згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ № 9080891246 за 01.01.2017 та № 9080891336 за 01.03.2017, неня по ІКП на борг минулих років (п.п. 129. 1.1. ст. 129 ПК України) з 01.05.2014 на податкову декларацію з ПДВ № 9088153741 від 20.01.2014 на загальну суму 281662,20 грн, пеня по ІКП на борг минулих років за період з 01.06.2014 по 16.10.2020 на загальну суму 4 338 613,00 грн, загалом 4 635 511,53грн є безнадійною та підлягає списанню.

По-четверте, нарахування ГУ ДПС у Миколаївській області пені за період з 01.03.2020 по 16.10.2020 є неправомірним, оскільки згідно ст. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

По-п`яте, за приписами ст. 1 КУзПБ конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до Боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна Боржника; поточними кредиторами є кредитори за вимогами до Боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

З наведеного вище вбачається, що для визначення статусу кредитора у справі про банкрутство принциповим є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 відкрито провадження у справі № 915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод».

Ураховуючи наведене, конкурсними кредиторськими вимогами є вимоги, які виникли по 15.10.2020 (включно), а поточними вимогами, які виникли та строк виконання яких настав з 16.10.2020.

Аналізуючи додані до заяви документи, судом встановлено, що до складу грошових вимог включено вимоги, які в розумінні ст. 1 КУзПБ є поточними.

За такого пеня по ІКП на борг минулих років (п.п. 129. 1.1. ст. 129 ПК України), нарахована з 01.05.2014 по 16.10.2020 на податкову декларацію з ПДВ № 9088153741 від 20.01.2014 у сумі 275 380,05 грн та пеня по ІКП на борг минулих років за період з 01.06.2014 по 16.10.2020 у сумі 5 469 909,98 грн є поточними грошовими вимогами, у зв`язку з чим відхиляються судом.

Таким чином, суд відхиляє грошові вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області щодо сплати заборгованості по ПДВ у сумі 20 108 639,27 грн (з яких 13 730 475,72 грн - основний платіж, 465 068,16 грн - штрафні санкції, 5 913 095,39 грн пеня), заявлених згідно постанови МОАС від 07.04.2015 у справі № 814/170/15 у розмірі 1 578 817,30 грн (1 142 169,72 грн - основний платіж; 404 147,85 грн - штрафні санкції; 32 499,73 грн пеня), згідно постанови МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 у розмірі 3 578 576,84 грн (3 444 624,00 грн - основний платіж; 41 162,31 грн-штрафні санкції; 92 790,53 грн-пеня), уточнюючих розрахунків на суму 30303,00 грн № 9080894965 за 01.04.2018 (8 535,00 грн - основний платіж; 427,00 грн-штрафні санкції; 1000,70 грн-пеня), № 9080895609 за 01.10.2018 (8 820,00 грн - основний платіж; 441,00 грн-штрафні санкції; 234,88 грн пеня), № 9016967515 за 01.12.2019 (12 948,00 грн-основний платіж; 647,00 грн - штрафні санкції), згідно податкових декларацій з ПДВ на загальну сума 8 748 673,00 грн (основний платіж), згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ, загальна сума 364 706,00 грн - основний платіж; 18 243,00 грн - штрафні санкції; 34 997,37 грн пеня), пеня по ІКП на борг минулих років (п.п. 129. 1.1.ст.129 ПК України) з 01.05.2014на податкову декларацію з ПДВ № 9088153741 від 20.01.2014 на загальну суму 281 662,20 грн (пеня), пеня по ІКП на борг минулих років за період з 01.06.2014 по 16.10.2020 на загальну суму 5 469 909,98 грн (пеня).

Щодо заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб (земельний податок (Центральний район) у розмірі 71 457 005,50 грн.

Дослідивши матеріали заяви в цій частині суд визнає вимоги згідно ППР № 0034155005 від 14.05.2019 у усмі 7 916,64 грн (штрафна санкція) та ППР № 0064495005 від 09.08.2019 у сумі 443,49 грн (штрафна санкція), що загалом становить 8 360,13 грн, оскільки указана заборгованість підтверджена належними доказами.

Вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області у загальній сумі 69 800 212,36 грн (56 037 626,61 грн - основний платіж; 28 252,47 грн - штрафні санкції; 13 734 333,28 грн пеня), заявлені на підставі постанови МОАС від 28.11.2016 у справі № 814/2018/16 (на загальну суму 8 824 555,12 грн, з яких 8 799 056,79 грн - основний платіж; 7 600,40 грн - штрафна санкція; 17 897,93 грн-пеня), постанови МОАС від 14.08.2017 у справі № 814/1367/17 (на загальну суму 4 204 673,23 грн, з яких: 4 193 485,00 грн - основний платіж; 0,00 грн - штрафна санкція; 11 188,23 грн-пеня), постанови МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 (на загальну суму 13 369 825,55 грн, з яких: 13 298 787,64 грн - основний платіж; 20 652,07 грн - штрафна санкція; 50 385,84 грн пеня), згідно податкових декларацій з плати за землю (звітні, уточнюючі) - 29 746 297,18 грн, пеня по ІКП на борг минулих років (ст. 129 ПК України) за період з 29.08.2013 по 16.10.2020 - 13 654 861,28 грн з огляду на наступне.

Згідно постанови МОАС від 28.11.2016 у справі № 814/2018/16 з боржника стягнуто 8 941 382,98 грн - земельного податку з юридичних осіб (з урахуванням нарахованої пені), про що свідчить декларація від 30.08.2016, 26.02.2016, 20.02.2015, податкове повідомлення-рішення № 0010191503 від 29.10.2015, натомість згідно довідки-розрахунку податкової заборгованості загальна сума боргу становить 8 824 555,12 грн (8 799 056,79 грн - основний платіж; 7 600,40 грн - штрафна санкція; 17 897,93 грн-пеня), а не 8941 382,98 грн як стягнуто постановою МОАС від 28.11.2016 у справі № 814/2018/16.

Аналогічна ситуація з заборгованістю згідно постанов МОАС від 14.08.2017 у справі № 814/1367/17, за якою стягнуто 3 519 463,54 грн (пеня в розмірі 11 188,34 грн та заборгованість відповідача з земельного податку - 3 519 463,54 грн), натомість згідно довідки-розрахунку податкової заборгованості сума боргу становить 4 204 673,23 грн (4 193 485,00 грн - основний платіж; 0,00 грн - штрафна санкція; 11 188,23 грн-пеня).

З`ясувати реальний розмір боргу за вказаними рішеннями неможливо у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження наявності указаного боргу.

Згідно постанови МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 неможливо встановити розмір земельного податку, оскільки у рішенні суду не зазначено яка сума земельного податку стягнута з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та на підставі яких доказів. Згідно довідки-розрахунку податкової заборгованості сума боргу складає 13 369 825,55 грн (13 298 787,64 грн - основний платіж; 20 652,07 грн - штрафна санкція; 50 385,84 грн пеня), проте, до заяви не долучені докази, які підтверджують наявність заборгованості ДП «Миколаївський суднобудівний завод» перед Кредитором по сплаті земельного податку з юридичних осіб, стягнуту постановою МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19.

По податковим деклараціям з плати за землю (звітні, уточнюючі) у сумі 29 746 297,18 грн (основний платіж), а саме: податкова декларація з плати за землю (звітна) від 26.02.2018 за період листопад-грудень 2018 року (716 824,65 грн - листопад 2018 року, 716 824,66 грн - грудень 2018 року), податкова декларація з плати за землю (уточнююча) від 12.09.2018 за період листопад-грудень 2018 року (24 883,23 грн - листопад 2018 року; 24 883,20 грн-грудень 2018 року), податкова декларація з плати за землю (звітна) від 26.02.2018 за період 2019 року (8 861 497,63 грн-за 2019 рік), податкова декларація з плати за землю (уточнююча) від 27.11.2019 за період жовтень-грудень 2019 року (3 063,20 грн-жовтень 2019 року; 3 063,20 грн - листопад 2019 року; 3 063,21 грн-грудень 2019 року), податкова декларація з плати за землю (звітна) від 20.02.2020 за період січень-березень 2020 року (2 277 520,82 грн - січень 2020 року; 2 277 520,82 грн - лютий 2020 року; 2 277 520,82 грн - березень 2020 року. 2 277 520,82 грн - квітень 2020 року; 2 277 520,82 грн - травень 2020 року; 2 277 520,82 грн - червень 2020 року; 2 277 520,82 грн - липень 2020 року; 2 277 520,82 грн - серпень 2020 року), податкова декларація з плати за землю (уточнююча) від 10.08.2020 за період січень-березень 2020 року та травень-серпень 2020 року (167 432,52 грн-січень 2020 року; 167 432,52 грн-лютий 2020 року; 167 432,52 грн - березень 2020 року; 167 432,52 грн - травень 2020 року; 167 432,52 грн - червень 2020 року; 167 432,52 грн-липень 2020 року; 167 432,52 грн-серпень 2020 року) суд відхиляє вимоги, оскільки указані декларації не є належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні ст. 76-78 ГПК України, так як не містять візуального відображення електронного цифрового підпису посадових осіб ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та других квитанцій, якими б підтверджувалось прийняття звітності. Підстави невизнання як доказу, поданої кредитором податкової звітності вже наведено судом у даній ухвалі.

Нарахована пеня по ІКП на борг минулих років (ст. 129 ПК України) за період з 29.08.2013 по 16.10.2020 на загальну суму 13 654 861,28 грн (пеня) відхилена судом огляду на наступне. Як уже зазначено у даній ухвалі, відомості, внесені у ІКП в обов`язковому порядку мають бути підтверджені належними доказами щодо виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, дає змогу перевірити правомірність обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги. Чого у даному випадку не надано.

По-друге, податкова заборгованість ДП «Миколаївський суднобудівний завод», у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг до 18.03.2017 (1095 днів) є безнадійним та підлягає списанню.

По-третє, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. За такого нарахування ГУ ДПС у Миколаївській області пені за період з 01.03.2020 по 16.10.2020 є неправомірним.

Таким чином, суд визнає вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області щодо сплати заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (земельний податок (Центральний район) у сумі 8360,13 грн, Інші вимоги відхиляє.

Щодо заборгованості зі сплати податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 2 410,89 грн (1575,91 грн-штрафні санкції; 834,98 грн - пеня) суд зазначає про відхилення цих вимог, оскільки у постанові МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 не зазначено яка сума податку на прибуток підприємств і організацій стягнуто з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та на підставі яких доказів, а заява кредитора не містить доказів, які підтверджують наявність заборгованості ДП «Миколаївський суднобудівний завод» перед Кредитором по сплаті податку на прибуток підприємств і організацій, стягнуту постановою МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19.

Нарахована пеня по ІКП на борг минулих років (ст. 129 ПК України) за період з 10.01.2017 по 16.10.2020 у сумі 834,98 грн арбітражним керуючим не визнається у зв`язку із відсутністю доказів щодо виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, унеможливлює перевірку правомірності обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги.

Щодо заборгованості зі сплати частини чистого прибутку у розмірі 507,51 грн (пеня) суд зазначає про їх відхилення. Так, нарахована пеня по ІКП на борг минулих років ст. 129 ПК України з 10.01.2017 на ППР № 0014661203 від 27.12.2016 судом не визнається з огляду на відсутність доказів, які підтверджують наявність заборгованості зазначеної в ІКП, відсутністю доказів щодо підстав виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, дає змогу перевірити правомірність обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги.

Так само така податкова заборгованість ДП «Миколаївський суднобудівний завод», у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг до 18.03.2017 (1095 днів) є безнадійною та підлягає списанню.

Щодо заборгованості зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 6117,01грн (5100,00грн - штрафні санкції; 1017,01 грн-пеня), суд зазначає про часткове визнання цих вимог.

Так, судом визнаються вимоги, указані у ППР № 00015875005 від 29.11.2019 щодо боргу у розмірі 4 080,00 грн (штрафна санкція), оскільки вказана сума заборгованості підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами.

Інша частина вимог у усмі 2031,01 грн (на підставі постанова МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19, пеня по ІКП на борг минулих років ст. 129 ПК України за період з 17.08.2018 по 16.10.2020) судом відхиляється, оскільки у постанові МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 не зазначено суми адміністративних штрафів та інших санкцій стягнутої з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та не указано докази на обґрунтування цієї суми, матеріали заяви про грошові вимоги так само не містять відповідних доказів. А щодо пені по ІКП на борг минулих років за період з 17.08.2018 по 16.10.2020 у розмірі 1017,01 грн суд зазначає про відсутність доказів на підтвердження підстав виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, не дає змоги перевірити правомірність обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги. До того ж, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. За такого нарахування ГУ ДПС у Миколаївській області пені за період з 01.03.2020 по 16.10.2020 є неправомірним.

Тому суд визнає вимоги у сумі 4080,00 грн, інша частина вимог (2037,01 грн) судом відхиляється.

Щодо заборгованості зі сплати збору за спеціальне використання води у розмірі 88 163,08 грн (50 188,18 грн-основний платіж; -4 995,81 грн-штрафні санкції; 32 979,09 грн пеня) суд зазначає про часткове визнання.

Так, суд визнає вимоги у сумі 2651,01 грн за ППР № 0020905005 від 17.12.2019 (1,35 грн - штрафна санкція) та ППР № 0043255004 від 16.09.2020 (2 649,66 грн - штрафна санкція), оскільки вказана сума заборгованості підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами.

Інша частина вимог у сумі 85512,07 грн (на підставі постанови МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19, пеня по ІКП на борг минулих років за період з 19.08.2016 по 16.10.2020) судом відхиляється, оскільки у постанові МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 не зазначено сума збору за спеціальне використання води стягнута з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та не указано докази на обґрунтування цієї суми, матеріали заяви про грошові вимоги так само не містять відповідних доказів. А щодо пені по ІКП на борг минулих років за період з 19.08.2018 по 16.10.2020 у розмірі 30957,51 грн суд зазначає про відсутність доказів на підтвердження підстав виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, унеможливлює перевірку правомірності обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги. До того ж, нарахування ГУ ДПС у Миколаївській області пені за період з 01.03.2020 по 16.10.2020 є неправомірним на підставі ст. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно якої протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Крім зазначеного, указана податкова заборгованість є безнадійною у розумінні ПК та підлягає списанню.

Отже, суд визнає вимоги у сумі 2651,01 грн, а вимоги у сумі 85512,07 грн відхиляє.

Щодо заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 739 445,63 грн (Складові заборгованості: 1 020,00 грн - штрафна санкція; 738 425,63 грн пеня) суд зазначає про повне відхилення цих вимог, оскільки:

1) з постанови МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 неможливо встановити розмір ПДФО стягнутого з боржника, а до заяви про грошові вимоги не долучені докази, які підтверджують наявність заборгованості ДП «Миколаївський суднобудівний завод» перед Кредитором по сплаті ПДФО, стягнутого постановою МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19;

2) по ІКП нараховану пеню за борг минулих років за період з 08.12.2014 по 16.10.2020 у загальній сумі 815,82 грн, проте у зв`язку з відсутністю доказів щодо виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, унеможливлює перевірку правомірності обліку цих сум в ІКП. Крім цього, указана пеня має бути списана податковим органом як безнадійна заборгованість (підстави наведені у даній ухвалі). До того ж гідно ст. 521 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (COVID-19) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 2 555 141,42 грн (2 451 026,18 грн - основний платіж; 104 115,24 грн-штрафні санкції), нараховану на підставі податкових декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

№ 9311728972 від 12.07.2019 на суму 822 408,01 грн - основний платіж; 41 120,40 грн - штрафні санкції;

№ 9301131775 від 12.07.2019 на суму 706 814,40 грн - основний платіж; 35 340,72 грн - штрафні санкції;

№ 9154530467 від 12.07.2019 на суму 921 803,78 грн - основний платіж; 27 654,11 грн - штрафні санкції,

суд відхиляє, з огляду на те, що додані до заяви податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76-78 ГПК України, оскільки не містять візуального відображення електронного цифрового підпису посадових осіб ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та інших квитанцій, якими б підтверджувалось прийняття звітності.

Також суд відхиляє й вимоги щодо заборгованості зі сплати земельного податку (с. Парутине, Очаківський район, Миколаївської області) у розмірі 7 164,02 грн (основний платіж), нараховану на підставі постанови МОАС від 08.02.2017 у справі № 814/2632/16, податкової декларації з плати за землю № 9019251864 від 20.02.2015 за період листопад-грудень 2015 року ( 339,08 грн (91,94 грн -листопад 2015 року, 247,14 грн - грудень 2015 року), податкової декларації з плати за землю № 1600001302 від 22.02.2016 за 2016 рік (4 250,14грн), постанови МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19, податкової декларації з плати за землю № 3278 від 06.06.2018 за період 2018 року (901,80 грн), ППР № 0050991211 від 05.07.2018 (170,00 грн), податкової декларації з плати за землю № 9026601118 від 20.02.2019 за період 2019 року (901,80 грн), податкової декларації з плати за землю № 9029016129 від 18.02.2020 за період з січня 2020 року по серпень 2020 року (601,20 грн).

Так, згідно постанова МОАС від 08.02.2017 у справі № 814/2632/16 з боржника Стягнуто 111 858,69 грн - земельного податку. Зазначений борг виник на підставі поданих відповідачем до податкової інспекції податкових декларацій з податку з плати за землю № 1600001300 від 22.02.16 (Чорноморська сільська рада), № 9019244399 від 20.02.15, а також на підставі податкового повідомлення-рішення від 005001300 від 08.08.16 та податкового повідомлення-рішення №0005021300від 08.08.2016 року.В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму самостійно визначеного податкового зобов`язання за грудень 2015-жовтень 2016, в наслідок чого у нього виник податковий борг з земельного податку в сумі 111 858,69 грн. Однак, стягнута сума податку стосується земельної ділянки відокремленого структурного підрозділу «Суднобудівний завод імені 61 комунара» бази відпочинку «Чорноморка», розташована в селі Чорноморка, Очаківського району, Миколаївської області, а не земельної ділянки, розташованої в с. Парутине, Очаківського району, Миколаївської області.

Щодо постанов МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 суд зазначає, що у вказаному судовому рішенні не зазначено яка сума земельного податку та докази на підтвердження цієї суми. До заяви кредитора доказів на підтвердження заборгованості за цим судовим рішенням не надано.

ППР № 0050991211 від 05.07.2018 щодо боргу у розмірі 170,00 грн до заяви взагалі не долучено.

Податкові декларації з плати за землю (№ 9019251864 від 20.02.2015, № 1600001302 від 22.02.2016, № 3278 від 06.06.2018, № 9026601118 від 20.02.2019, № 9029016129 від 18.02.2020) не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76-78 ГПК України, оскільки не містять візуального відображення електронного цифрового підпису посадових осіб у підтвердження прийняття звітності.

Щодо заборгованості зі сплати земельного податку (с. Чорноморка, Очаківський район, Миколаївської області) у розмірі 764 354,44 грн (основний платіж) суд зазначає про часткове визнання.

Зокрема суд визнає вимоги у сумі 19090,47 грн. Так, у постанові МОАС від 08.02.2017 у справі № 814/2632/16 зазначено про стягнення з боржника 111 858,69 грн - земельного податку. Зазначений борг виник на підставі поданих відповідачем до податкової інспекції податкових декларацій з податку з плати за землю № 1600001300 від 22.02.16 (Чорноморська сільська рада), № 9019244399 від 20.02.15, а також на підставі податкового повідомлення-рішення від 005001300 від 08.08.16 та податкового повідомлення-рішення № 0005021300 від 08.08.2016. В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму самостійно визначеного податкового зобов`язання за грудень 2015-жовтень 2016, в наслідок чого у нього виник податковий борг з земельного податку в сумі 111 858,69 грн.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю № 16000012300 від 22.02.2016 за період жовтень-грудень 2016 року така плата становила 29 517,59 грн, а саме 8 663,39 грн (жовтень 2016 року) + 10 427,08 грн (листопад 2016 року) + 10 427,12 грн (грудень 2016 року). Заборгованість за жовтень і листопад суд визнає, оскільки вказана сума підтверджена належними доказами.

Заборгованість зі сплати земельного податку за грудень 2016 року у сумі 10 427,08 грн не визнається оскільки додана до заяви кредитора податкова декларація з плати за землю № 16000012300 від 22.02.2016 не містить підпису цеп а тому не може бути визнана доказом, яким би підтверджувалось прийняття звітності.

Так само через відсутність відображення електронного цифрового підпису посадових осіб ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та інших квитанцій, якими б підтверджувалось прийняття звітності, суд відхиляє й вимоги згідно податкової декларації з плати за землю № 4874 від 29.09.2017 за період 2017 у сумі 132 632,50 грн, № 3277 від 06.06.2018 за період 2018 року у сумі 132 637,50 грн, № 9026608246 від 20.02.2019 за період 2019 року у сумі 132 637,50 грн, № 9030666145 від 20.02.2020 за період січень-серпень 2020 року у сумі 335 858,32 грн.

Також суд відхиляє вимоги по податковій декларації з плати за землю № 4873 від 29.09.2017 за період 2017 року (901,03 грн) та по ППР № 0050981211 від 05.07.2018 (170,00 грн), оскільки указані докази до заяви кредитора не долучені.

Щодо заборгованості за постановою МОАС від 01.04.2019 у справі № 400/264/19 суд зазначає, що у вказаному судовому рішенні не зазначено яка сума земельного податку до не вказано доказів на її обґрунтування, й до заяви про грошові вимоги ДПС не додала таких доказів.

Таким чином у даному випадку суд визнає вимоги у сумі 19090,47 грн, а вимоги у сумі 612626,47 відхиляю.

По відокремленому структурному підрозділу ДП «Миколаївський суднобудівний завод» база відпочинку «Чорноморка»

Кредитором заявлені вимоги щодо заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 740 077,42 грн (297 532,35 грн - основний платіж; -401 933,62 грн-штрафні санкції; -40 611,45 грн-пеня), нарахованої згідно постанови МОАС від 08.02.2017 у справі № 814/2632/16, за якою стягнуто 70 911,57 грн ПДФО на підставі ППР № 0005021300 (що відповідає Довідці-Розрахунку податкової заборгованості, доданій до заяви), ППР № 00061421306 від 31.07.2019 на суму 297 532,35 грн (основний платіж), ППР № 00061401306 від 31.07.2019 на суму 510,00 грн (штрафні санкції), ППР № 00061421306 від 31.07.2019 на суму 333 492,34 грн (штрафні санкції), ППР № 00061421306 від 31.07.2019 на суму 37 631,16 грн (пеня). Вказана сума заборгованості підтверджена належними доказами а тому ці вимоги підлягають визнанню судом.

Заборгованість зі сплати військового збору у розмірі 58 649,94 грн (Складові заборгованості: 24 466,95 грн - основний платіж; 30 770,14 грн-штрафні санкції; 3 412,85 грн-пеня), нарахована на підставі постанови МОАС від 08.02.2017 у справі № 814/2632/16 у сумі 3 865,85 грн на підставі ППР № 0005001300 (що відповідає Довідці-Розрахунку податкової заборгованості, доданій до заяви), ППР № 00061411306 від 31.07.2019 на суму - 24 466,95 грн (основний платіж), ППР № 00061411306 від 31.07.2019 на суму 27 125,52 грн (штрафні санкції), ППР № 00061411306 від 31.07.2019 на суму 3 191,62 грн (пеня) підтверджена належними доказами та визнається судом.

Щодо заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ) у розмірі 420 772,34 грн (складові заборгованості: 390 404,07 грн - основний платіж; 18 368,68 грн-штрафні санкції; 11 999,59 грн-пеня), нарахованої на підставі рішення № 0002871306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 31.07.2019 на суму 710,56 грн та 1 295,00 грн (штрафні санкції), рішення № 0002881306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 31.07.2019 на суму 16 363,12грн (штрафні санкції), звіту про нарахування єдиного внеску № 3994 від 04.09.2019 на суму 57 567,89 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 4260 від 03.10.2019 на суму 20 787,81 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 4562 від 04.11.2019 на суму 12 826,25 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 4745 від 08.12.2019 на суму 12 396,36 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 254 від 04.01.2020 на суму 11 983,89 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 677 від 03.02.2020 на суму 12 475,90 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 1547 від 03.03.2020 на суму 13 067,25 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 2094 від 02.04.2020 на суму 12 799,33 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 2317 від 02.05.2020 на суму 17 216,52 грн (основний платіж), звіту про нарахування єдиного внеску № 2851 від 06.06.2020 на суму 31 701,77 грн (основний платіж), звіт про нарахування єдиного внеску № 3638 від 20.07.2020 на суму 64 586,35 грн (основний платіж), звіт про нарахування єдиного внеску № 3859 від 05.08.2020 на суму 58 226,80 грн (основний платіж), звіт про нарахування єдиного внеску № 4091 від 05.09.2020 на суму 64 767,95 грн (основний платіж) суд зазначає про їх відхилення. Так, додані до заяви про визнання кредиторських вимог рішення та звіти не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76-78 ГПК України, оскільки не містять відображення електронного цифрового підпису посадових осіб боржника чи інших квитанцій, якими б підтверджувалось прийняття звітності та доказів надсилання вказаних рішень боржнику.

По-друге, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 ПК України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПК України.

До матеріалів заяви Кредитора не долучено вимога про сплату недоїмки по ЄСВ, що свідчить про узгодженість цього зобов`язання та є підставою для здійснення оплати.

За такого, заборгованість по сплаті ЄСВ у розмірі 420 772,34 грн судом відхиляється повністю.

Відокремлений структурний госпрозрахунковий підрозділ ДП «Миколаївський суднобудівний завод» база відпочинку «Універсал»

Щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) у розмірі 106586,94 грн (основний платіж), суд зазначає, що вказана сума не визнається з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464), який діяв на момент подання ДП «Миколаївський суднобудівний завод» звітності, Пенсійний фонд України (далі ПФУ) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені Законом.

За приписами ч. 1 ст. 12 Закону №2464 в редакції, яка діяла на момент подання звітності, завданням ПФУ є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону №2464 в редакції, яка діяла на момент подання звітності, ПФУ відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

11.08.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», яким, у тому числі, внесено зміни в Закон №2464 в частині передачі повноважень стосовно адміністрування єдиного внеску від ПФУ до органів доходів і зборів (ГУ ДПС).

Ураховуючи наведене, під час розгляду питання щодо подання звітності, на підставі якої виникає заборгованість з єдиного внеску, необхідною умовою є використання нормативних актів, виданих правлінням ПФУ.

На день виникнення у ДП «Миколаївський суднобудівний завод» заборгованості з ЄСВ (2012-2013 рік) питання стосовно порядку складання та подання звіту з ЄСВ було унормовано постановою ПФУ від 08.10.2010 №22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309 (далі - Порядок №22-2).

В додатку 4 Порядку №22-2 наведено бланк Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів ПФУ (далі - Звіт).

Як вбачається з бланку звіту, то він має містити дату його формування у страхувальника, підписи керівника та головного бухгалтера і відбиток печатки платника, реєстраційний номер звіту та дату реєстрації в органі ПФУ та інші.

Пунктом 2.2 Порядку №22-2 в редакції, яка діяла на момент подання звітів до контролюючого органу (15.11.2012-11.01.2013), передбачено способи подання звіту, а саме в електронній формі або на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації.

Згідно з п. 2.4. Порядку №22-2 паперовий звіт подається в друкованому вигляді або заповнюється українською мовою друкованими літерами без помарок та виправлень кульковою ручкою з синім або чорним чорнилом. У разі незаповнення того чи іншого рядка звіту через відсутність операції цей рядок прокреслюється.

Пунктом 2.9. Порядку №22-2 визначено, що таблиці звіту завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника). Якщо страхувальник є юридичною особою, таблиці звіту засвідчуються печаткою страхувальника.

Пунктом 2.17. Порядку №22-2 визначено, що відповідальна особа органу Пенсійного фонду, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє його та проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати реєстрації та обов`язково засвідчує власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

З наведеного вище вбачається, що у разі наявності виправлень та відсутності підписів керівника і головного бухгалтера з відбитком печатки платника ЄСВ, звіт не може бути прийнятий, що безпосередньо свідчить про відсутність узгодженості зобов`язання.

У долучених до заяви Кредитора звітів про нарахування ЄСВ відсутні підписи керівника та головного бухгалтера арбітражного керуючого, відбиток його печатки, номер та дату реєстрації в Пенсійному фонді України, а також: підпису відповідальної особи Пенсійного фонду, що унеможливлює встановлення фактів подання такої звітності саме ДП «Миколаївський суднобудівний завод».

Крім того, згідно з пунктом 2.11. Порідку №22-2 звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. У разі відсутності однієї із необхідних таблиць звіт не приймається.

Аналізуючи додаток 4 Порядку №22-2 вбачається, що звіт складається:

Таблиця 1. Нарахування єдиного внеску;

Таблиця 2. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (заповнюється районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення);

Таблиця 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу;

Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами;

Таблиця 5. Відомості про трудові відносини осіб;

Таблиця 6. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам;

Таблиця 7. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;

Таблиця 8. Відомості про осіб, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

Таблиця 9. Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу.

З доданих до заяви ГУ ДПС у Миколаївській області доказів вбачається наявність лише таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску», що з урахуванням положень п. 2.11. Порядку №22-2 є підставою для неприйняття звіту, у зв`язку з чим не можна стверджувати про узгодженість зобов`язання з ЄСВ в сумі 106 586,94 грн.

Як зазначалось вище, одним із способів подання звітності до органів ПФУ є подання її в електронній формі.

Відповідно до п. 1.1. Порядку №22-2 звітом в електронній формі (електронним звітом) є звіт, що сформований страхувальником за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення і подається до органів Пенсійного фонду в порядку та за формою, визначеними цим Порядком, в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до ПФУ в електронній формі, затвердженим постановою правління ПФУ від 19.01.2007 №7-7, зареєстрованим у міністерстві юстиції України 27.04.2007 за №436/13703.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 №7-7 «Про затвердження Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі» затверджено Порядок подання звітів в електронній формі (далі - Порядок №7-7).

У п. 1.3. Порядку №7-7 наведено визначення «електронний документ в системі подання електронних звітів», яким є електронний звіт або квитанція про одержання електронного звіту з обов`язковими реквізитами, у томі числі з електронним цифровим підписом страхувальника (його посадових осіб) або центру обробки електронних звітів.

Також в даному пункті Порядку №7-7 надано визначення «квитанція про одержання електронного звіту», якою є електронний документ, що формується центром обробки електронних звітів та засвідчує факт та час одержання електронного звіту.

Пунктом 2.4. Порядку №7-7 визначено, що подання електронного звіту можливе при наявності у страхувальника та центру обробки електронних звітів сумісних технічних засобів, у тому числі засобів ЕЦП, які надають можливість здійснити створення, одержання, оброблення електронних звітів у відповідності до вимог цього Порядку. Електронні документи (електронний звіт, квитанція про одержання електронного звіту) направляється адресату тільки з накладанням ЕЦП.

Згідно з п. 2.5. Порядку №7-7 підставою для прийняття електронного звіту є його відповідність визначеному формату електронного звіту, а також підтвердження ЕЦП страхувальника та його посадових осіб, власноручні підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі та накладені відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та цього порядку.

Пунктом 3.3. Порядку №7-7 визначено порядок подання електронних звітів.

Так, згідно з п.п. 3.3.1 п. 3.3. Порядку №7-7 страхувальник створює електронний звіт відповідно до затвердженого формату за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки страхувальником електронного звіту на нього накладаються ЕЦП посадових осіб страхувальника у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника (директора), третім -ЕЦП, що є аналогом відбитку печатки страхувальника.

За приписами п.п. 3.3.2 п. 3.3 Порядку №7-7 після одержання від страхувальника електронного звіту центр обробки електронних звітів здійснює його розшифрування, перевірку цілісності електронного звіту шляхом перевірки ЕЦП, виконує перевірку відповідності електронного звіту встановленому формату та формує квитанцію про одержання електронного звіту у термін, визначений у пункті 3.1. Порядку №7-7.

У зазначеній квитанції, у текстовому форматі визначаються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП, дата та час одержання електронного звіту та дані про відправника квитанції.

На квитанцію накладається ЕЦП центру обробки електронних звітів і здійснюється її шифрування. Квитанція надсилається страхувальнику телекомунікаційними засобами загального користування. Другий примірник квитанції зберігається в центрі обробки електронних звітів.

Датою та часом надання електронного звіту є дата та час, які зафіксовані у квитанції про одержання електронного звіту.

Пунктом 3.6. Порядку №7-7 визначено, що електронний звіт не вважається одержаним у відповідності до вимог цього Порядку, якщо страхувальник не отримав квитанції про одержання електронного звіту або отримав зазначену квитанцію, що містить інформацію про неправомірність накладання ЕЦП страхувальника або невідповідність затвердженому формату електронного звіту.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» в редакції, яка діяла на час подання Арбітражний керуючим звітів, електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Таким чином квитанція про одержання звітів може бути візуалізована на папері з чітким відображенням дати і часу отримання звітів та криптографічного коду підписів керівника юридичної особи, його бухгалтера, а також відбитку печатки, що є обов`язковими реквізитами для прийняття звітів.

Ураховуючи викладене, для визнання електронних документів, а саме звітів, поданих страхувальником, як оригіналів, обов`язковою умовою є наявність квитанції про одержання звітів, в якій зазначається про результати перевірки ЕЦП.

Вимоги кредитора ґрунтуються на підставі нарахувань єдиного внеску № 44677 від 15.11.2012 на суму 36 000,07 грн (основний платіж), № 48027 від 12.12.2012 на суму 35 904,85 грн (основний платіж) та № 2086 від 11.01.2013 на суму 34 682,02 грн (основний платіж).

Всупереч зазначеному кредитором не долучено до заяви про грошові вимоги жодних квитанцій про одержання звітів, що унеможливлює встановлення фактів подання такої звітності саме ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та наявності у останнього узгодженого грошового зобов`язання на суму 106 586,94 грн.

За такого, грошові вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області у сумі 106 586,94 грн щодо заборгованості зі сплати ЄСВ (Відокремлений структурний госпрозрахунковий підрозділ ДП «Миколаївський суднобудівний завод» база відпочинку «Універсал») судом не визнаються.

Щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) у розмірі 29 907 362,58 грн (28 437 132,29 грн - основний платіж; 120 487,76 грн - штрафні санкції; 1 349 742,53 грн пеня).

Вимоги Кредитора ґрунтуються на підставі звітів про нарахування єдиного внеску № 1613002484 від 22.06.2016 на суму 382 831,89 грн, № 9124354859 від 19.07.2016 на суму 691 291,81 грн, № 9147888522 від 17.08.2016 на суму 630 492,10 грн, № 9174392516 від 21.09.2016 на суму 596 398,82 грн, № 9202857825 від 27.10.2016 на суму 552 701,18 грн, № 9242657410 від 15.12.2016 на суму 623 551,22 грн, № 9247603592 від 21.12.2016 на суму 598 365,24 грн, № 9266091474 від 17.01.2017 на суму 531 039,02 грн, № 9022762074 від 17.02.2017 на суму 541 074,21 грн, № 9044595926 від 20.03.2017 на суму 544 906,92 грн, № 9067851845 від 18.04.2017 на суму 532 730,15 грн, № 909091163 від 16.05.2017 на суму 531 891,36 грн, № 9110703683 від 13.06.2017 на суму 502 130,63 грн, № 9131374836 від 11.07.2017 на суму 484 291,72 грн, № 9168223813 від 21.08.2017 на суму 470 109,94 грн, № 9184639269 від 12.09.2017 на суму 486 384,85 грн, № 9209941400 від 11.10.2017 на суму 468 864,34 грн, № 9238863134 від 14.11.2017 на суму 473 497,00 грн, № 9257511402 від 06.12.2017 на суму 445 217,61 грн, № 9296282244 від 19.01.2018 на суму 454 364,43 грн, № 9025517247 від 20.02.2018 на суму 504 328,34 грн, № 9047288457 від 19.03.2018 на суму 470 880,45 грн, № 9072391174 від 19.04.2018 на суму 487 220,56 грн, № 9097522478 від 21.05.2018 на суму 498 985,95 грн, № 9120402810 від 15.06.2018 на суму 532 698,93 грн, № 9144908812 від 13.07.2018 на суму 585 301,11 грн, № 9173610828 від 16.08.2018 на суму 572 189,09 грн, № 9201649618 від 19.09.2018 на суму 558 505,84 грн, № 9227628895 від 18.10.2018 на суму 569 203,63 грн, № 9255820836 від 19.11.2018 на суму 582 386,04 грн, № 9280426446 від 14.12.2018 на суму 626 753,33 грн, № 9308494560 від 23.01.2019 на суму 552 490,92 грн, № 9025751148 від 19.02.2019 на суму 489 504,86 грн, № 9049062881 від 18.03.2019 на суму 517 976,68 грн, № 9074179033 від 15.04.2019 на суму 435 289,85 грн, № 9101696724 від 16.05.2019 на суму 511 525,26 грн, № 9126168374 від 13.06.2019 на суму 553 286,89 грн, № 9151578301 від 12.07.2019 на суму 389 481,66 грн, № 9180746957 від 14.08.2019 на суму 2 704 204,15 грн, № 9211786642 від 16.09.2019 на суму 427 199,19 грн, № 9240106243 від 15.10.2019 на суму 438 805,14 грн, № 9270753885 від 14.11.2019 на суму 499 890,43 грн, № 9302628626 від 16.12.2019 на суму 469 701,51 грн, № 9329567463 від 15.01.2020 на суму 413 606,11 грн, № 9023731840 від 13.02.2020 на суму 407 584,78 грн, № 9054091462 від 16.03.2020 на суму 425 148,81 грн, № 9084936351 від 21.04.2020 на суму 421 535,20 грн, № 9107761482 від 15.05.2020 на суму 385 180,45 грн, № 9137486622 від 16.06.2020 на суму 430 674,04 грн , № 9165767270 від 14.07.2020 на суму 429 975,54 грн, № 9201148082 від 14.08.2020 на суму 494 210,40 грн, № 9228430343 від 11.09.2020 на суму 509 272,71 грн - основний платіж.

Проте, суд не визнає указану заборгованість огляду на наступне.

Наведені докази (звітність нарахованого єдиного внеску) викликають сумнів щодо їх достовірності. Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено зокрема, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених цим Кодексом) до контролюючого органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством перебачено звільнення платника податків від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що звіт подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За приписами п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття звіту є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття звіту уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в звіті платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

за наявності на всіх аркушах, з яких складається звіт, відмітки (штампу)

контролюючого органу, про отримання звіту, із зазначенням дати його отримання;

-квитанція про прийняття звіту у разі її подання засобами електронного зв`язку, або

поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі

надсилання звіту поштою (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПК України).

Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України звіт повинен містити обов`язкові реквізити, у тому числі, підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України звіт повинен бути підписаний керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання звітності до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання звітності безпосередньо керівником платника податків така декларації підписується керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до п. 1.6 Порядку обліку платника податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерстві фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, яким визначено, що стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з цим Порядком, формується облікова справа.

З урахуванням викладеного вище, прийняті контролюючим органом податкова звітність платника податків в паперовій формі, яка містить оригінали підписів уповноважених осіб, зберігається в обліковій справі платника податків.

Однак, додані до заяви контролюючого органу звіти про нарахування єдиного внеску викликають сумнів стосовно їх справжності, оскільки на них відсутні підписи уповноважених посадових осіб платника податків.

З моменту надання можливості подання платникам податків подання податкової звітності в електронній формі, такі дії з обміну електронними документами були унормовані:

наказом ДПС України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Порядок №233);

наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/20827 (далі -Порядок №557).

Принцип обміну електронним документами між контролюючим органом та платником податків, які зазначені у Порядку №233 та Порядку №557 є ідентичним та полягає у наступному.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причин) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або у паперовій формі, придатний для приймання його місту людиною.

Наведене вище свідчить про те, що підтвердженням справжності документа податкової звітності є або наявність візуалізації електронного цифрового підпису посадових осіб платника податків в криптографічній формі, або друга квитанція, якою підтверджується прийняття звітності.

В той же час, додані до заяви Кредитора звіти про нарахування єдиного внеску викликають сумнів щодо їх справжності, оскільки не містять візуального відображення електронного цифрового підпису посадових осіб ДП «Миколаївський суднобудівний завод» та других квитанцій, якими б підтверджувалось прийняття звітності.

В той же час, рішення про застосування штрафних санкцій № 0004701303 від 12.08.2016 на суму 170,00 грн, № 0008091303 від 06.10.2016 на суму 1 020,00 грн, № 00219611702 від 24.07.2014 на суму 91 588,82 грн, № 00219611702 від 24.07.2014 на суму 458 859,98 грн, № 0016171302 від 13.09.2017 на суму 27 708,94 грн, № 0016171302 від 13.09.2017 на суму 890 882,55 грн до заяви кредитора не долучені, відтак сума заборгованості судом не визнається саме з цих підстав.

Підсумовуючи зазначене, суд визнає вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області у сумі 6305078,46 грн, з яких 5102647,77 грн основна заборгованість, 1202430,69 грн штрафні санкції та пеня.

Інші вимоги у сумі 124348418,51 грн суд відхиляє.

Визнані судом вимоги є безспірними, визнаними боржником та розпорядником майна і підтверджені належними доказами.

Станом на дату звернення заявника з грошовими вимогами до банкрута як і на час розгляду цієї заяви заборгованість не погашена.

Визнані вимоги виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство та є конкурсними.

Щодо черговості задоволення кредиторських вимог ГУ ДПС у Миколаївській області, суд зазначає, що положеннями статті 64 КУзПБ визначено відповідну черговість задоволення кредиторських вимог. Відповідно до положень указаної статті вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області мають задовольнятися у такому порядку:

5102647,77 грн (основна заборгованість) 3 черга

1202430,69 грн (штрфні санкції та пеня) 6 черга.

Крім того, кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника сплачено судовий збір в розмірі 4204,00 грн (платіжне доручення № 1177 від 23.06.2020), вказані витрати пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, а тому підлягають відшкодуванню. Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства такі витрати задовольняються у пергу чергу.

Окрім зазначеного, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду із клопотанням від 08.11.2024 про заміну кредитора на правонаступника, а саме замінити Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) на його правонаступника Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ44104027). В обґрунтування клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області посилається на ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства та ін. нормативно-правові акти (постанови КМУ, накази ДПС та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Жодних заперечень стосовно заяви податкового органу суду не надано.

Дослідивши матеріали справи в частині заяви про правонаступництво, суд встановив наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова №893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України а визначено, що права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положенням про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови №893).

Згідно з додатком 1 до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України до переліку територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, віднесено, у тому числі Головне управління ДПС у Миколаївській області.

Державній податковій службі встановлено забезпечити утворення територіальних органів Державної податкової служби відповідно до статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи згідно з додатком, в тому числі і Головне управління ДПС у Миколаївській області, як відокремлений підрозділ ДПС з кодом ЄДРПОУ ВП 44104027.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Миколаївській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643, ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ 43144729).

Наказом ДПС № 643 від 12.11.2020 року "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" встановлено, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" наказано розпочати з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

Отже, ГУ ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027) є правонаступником всіх прав та обов?язків ГУ ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729).

Відповідно до ст. 52 ГПК України, у разі, зокрема, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 43 КУ з процедур банкрутства, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання щодо заміни кредитора по справі - Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) на його правонаступника, Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027), ? є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 43, 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про грошові вимоги задовольнити частково та визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) до Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод (код ЄДРПОУ 14313240) у загальній сумі 6305078,46 грн та судові витрати 4204,00 грн, які підлягають задоволенню у наступному порядку: 4204,00 грн (судові витрати) - 1 черга, 5102647,77 грн (основна заборгованість) 3 черга, 1202430,69 грн (штрфні санкції та пеня) 6 черга.

2. Вимоги у сумі 124348418,51 грн відхилити.

3. Задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області від 08.11.2024 про заміну кредитора на правонаступника.

4. Замінити кредитора - Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) у справі №915/1097/20 на його правонаступника Головне управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ 44104027).

5. Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалу надіслати кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У зв`язку із складністю справи, значним обсягом доказів та тривалими повітряними тривогами по місту Миколаєву повну ухвалу складено та підписано 20.03.2025.

Суддя Т.М.Давченко


Суд	Господарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення	11.03.2025
Оприлюднено	24.03.2025
Номер документу	126019535
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: грошові вимоги кредитора до боржника

Богатир К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 11.03.2025 по справі 915/1097/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —915/1097/20

Ухвала
від 11.03.2025 по справі 915/1097/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ