Ухвала

від 21.03.2025 по справі 916/2621/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2621/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши заяву Реденської Даріни Матвіївни від 20.03.2025 за вх.№2-383/25 про забезпечення позову по справі №916/2621/24 за позовом ОСОБА_1 (громадянка США, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адрес для кореспонденції: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Товариства з додатковою відповідальністю ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ (65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 25, код ЄДРПОУ 00224871), Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС» (65005, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Бугаївська, будинок, 35, офіс, 412, код ЄДРПОУ 45485254), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційних дій та визначення розміру часток учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу №916/2621/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою суду від 17.07.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 від 16.07.2024 за вх.№2-1195/24 про забезпечення позову по справі №916/2621/24; накладено арешт на частку у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (код ЄДРПОУ 00224871, адреса реєстрації: 65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 25) у розмірі 93 330 грн, що становить 34,43% від загального розміру статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (код ЄДРПОУ 00224871, адреса реєстрації: 65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 25) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45485254, адреса реєстрації: 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, будинок 35, офіс 412) та заборонити її відчуження або обтяження будь-яким способом; заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (код ЄДРПОУ 00224871, адреса реєстрації: 65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 25) щодо державної реєстрації змін до відомостей про розмір частки у статутному капіталі чи складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю за наслідками відчуження/передачі, обтяження або будь-якого переходу права власності на частку у статутному капіталі у розмірі 93 330 грн, що становить 34,43% від загального розміру статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (код ЄДРПОУ 00224871, адреса реєстрації: 65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 25) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45485254, адреса реєстрації: 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, будинок 35, офіс 412).

20.03.2025 за вх.№2-383/25 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора проводити державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення юридичної особи Товариства з додатковою відповідальністю «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» (код ЄДРПОУ: 00224871, місцезнаходження зареєстроване за адресою: 65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Лесі Українки, буд. 25) до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/2621/24.

В обґрунтування підставності заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначає про те, що згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачці стало відомо, що 29.01.2025 учасниками ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» прийнято рішення про припинення юридичної особи та визначено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 29.03.2025, відповідні докази позивачкою до суду подано. Так, у випадку задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , позивачка може набути статусу учасника ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальне верстатів» як спадкоємець ОСОБА_7 , оскільки спірна частка у статутному капіталі ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» повернеться у склад спадщини, відкритої за ОСОБА_7 . Проте, якщо вказану юридичну особу буде припинено, то ОСОБА_1 не зможе реалізувати своє право, що передбачено положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Так, позивачка вказує, що у випадку ліквідації ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» вказана юридична особа перестане існувати, як і перестане існувати й спірна частка ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства, в результаті прийняття спадщини ОСОБА_7 . Таким чином, у випадку припинення ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» виконання рішення в частині визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників вказаної юридичної особи буде неможливим. Крім того, ОСОБА_1 , фактично, буде позбавлена можливості набути статус учасника ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» в результаті прийняття спадщини після ОСОБА_7 .

В підтвердження викладених у заяві про забезпечення позову від 20.03.2025 за вх.№2-383/25 доводів, позивач подав до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.03.2025, який містить відомості стосовно перебування ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальне верстатів» в стані припинення та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №416832707 від 07.03.2025, який містить відомості стосовно належності права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю та споруду, загальною площею (кв.м): 6474,10 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, проспект Лесі Українки, буд. 25 ТОВ "БІЗНЕС ПРОСТІР-ДЖИ 25" (код ЄДРПОУ 45542359). При цьому, позивач зазначає, що даний об`єкт нерухомості був єдиним майном ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальне верстатів», а отже його відчуження призводить до повної відсутності у ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальне верстатів» належному йому майна. Окрім цього, заявник зазначає, що за умови перебування даного корпоративного спору на розгляді суду, ОСОБА_1 на даний момент не перебуває в статусі кредитора ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальне верстатів», а отже у визначений строк до 29.03.2025 не має змоги заявити кредиторські вимоги до товариства в рамках процедури ліквідації юридичної особи.

21.03.2025 за вх.№ 9200/25 до суду від ТДВ "Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів" надійшло клопотання про розгляд заяви про забезпечення позову від 20.03.2025 за вх.№2-383/25 у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 140 ГПК України, у зв`язку з тим, що відповідач вважає, що позивачкою не було надано достатніх пояснень та доказів щодо необхідності у такому забезпеченні.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 5 ст.137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частиною 10 ст. 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Згідно з ч. 4 ст. 140 ГПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов`язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду (ч.ч.1, 2, 3, 5, 6 ст.140 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Так, предметом позову по даній справі є вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871) від 21.10.2021, укладеного між ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) та ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_9 ); визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871) від 21.10.2021, укладеного між ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) та ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_9 ); скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.12.2023 № 1005561070014040954 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області Ткаченком Євгеном Борисовичем щодо Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871); скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.12.2023 № 1005561070015040954 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області Ткаченком Євгеном Борисовичем щодо Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871); визначення розміру статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871) у розмірі 271 035,00 грн (двісті сімдесят одна тисяча тридцять п`ять гривень) та визначення розміру часток учасників Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871) наступним чином: ОСОБА_7 , АДРЕСА_7 . Розмір частки засновника (учасника): 93 330,00 грн; ОСОБА_9 , АДРЕСА_8 . Розмір частки засновника (учасника): 62 836,00 грн; ОСОБА_10 , АДРЕСА_9 . Розмір частки засновника (учасника): 27 945,00 грн; ОСОБА_5 , АДРЕСА_8 . Розмір частки засновника (учасника): 27 808,00 грн; ОСОБА_11 , АДРЕСА_8 . Розмір частки засновника (учасника): 23 255,00 грн; ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 . Розмір частки засновника (учасника): 19 052,00 грн; ОСОБА_12 , АДРЕСА_10 . Розмір частки засновника (учасника): 44 754,00 грн.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Відповідно до ст. 110 ЦК України ліквідація юридичної особи може проводитися за рішенням її учасників/органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, або за рішенням суду.

Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора). Частиною 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» передбачено, що вимогами щодо припинення юридичної особи є: склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта); порядок та строки пред`явлення вимог кредиторами товариства, державної реєстрації рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації.

З дати внесення до ЄДР запису про рішення учасників товариства щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи (ч. 1 ст. 111 ЦК України).

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, ПФУ, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (ч. 12 ст. 111 ЦК України).

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Дослідивши матеріалі заяви про забезпечення позову від 20.03.2025 за вх.№2-383/25 суд вважає достатніми подані ОСОБА_1 пояснення та докази для розгляду даної заяви, відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТДВ "Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів" від 21.03.2025 за вх.№ 9200/25 заявленого в порядку ч. 4 ст. 140 ГПК України, як такого, що є необґрунтованим та недоведеним за відсутності викладення відповідної позиції на заявлене клопотання позивача та посилання щодо доказів в підтвердження необґрунтованості вжиття заявлених заходів.

Так, виходячи з предмета позову та вимог заяви про забезпечення позову від 20.03.2025 за вх.№2-383/25, доведеності позивачем необхідності вжиття саме обраних заявником заходів забезпечення позову, оцінивши обґрунтованість доводів заявника та поданих на їх підтвердження доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову, враховуючи положення ч.ч. 1, 5, 10 ст. 137 ГПК України, суд, дослідивши заяву про забезпечення позову від 20.03.2025 за вх.№2-383/25 на предмет заборони відповідним суб`єктам державної реєстрації проведення державної реєстрації рішення щодо припинення юридичної особи та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» (код ЄДРПОУ 00224871) з огляду на предмет позову у справі №916/2621/24 дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним корпоративним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 21.10.2021, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 21.10.2021, скасування реєстраційних дій та визначення розміру часток учасників ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» (код ЄДРПОУ 00224871) з метою встановлення своєї частки у статутному капіталі ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів».

Між тим, як вбачається із отриманої судом відповіді від 20.03.2025 за № 1217386 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.03.2025, з 29.01.2025 ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» перебуває в стані припинення, строк заявлення вимог кредиторів - 29.03.2025. Таким чином, у випадку припинення ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» та у разі задоволення судом позовної заяви ОСОБА_1 буде позбавлена можливості набути статус учасника ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» в результаті прийняття спадщини після ОСОБА_7 , а отже виконання рішення в частині визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників вказаної юридичної особи буде неможливим.

З огляду на викладене, судом підлягає задоволенню заява Реденської Даріни Матвіївни від 20.03.2025 за вх.№2-383/25 про забезпечення позову по справі №916/2621/24, оскільки невжиття таких заходів призведе до істотних ускладнень чи взагалі до неможливості виконання рішення суду за результатами розгляду справи та не сприятиме ефективному захисту, або поновленню оспорюваних прав ОСОБА_1 за даним позовом.

Так, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Дані заходи забезпечення позову не спричинять припинення господарської діяльності ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів», оскільки останнє перебуває в стані припинення саме за прийнятим його учасниками рішенням.

Наразі суд зазначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом з цим, матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких надано докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ТДВ "Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів" від 21.03.2025 за вх.№ 9200/25 заявленого в порядку ч. 4 ст. 140 ГПК України.

2. Задовольнити заяву Реденської Даріни Матвіївни від 20.03.2025 за вх.№2-383/25 про забезпечення позову по справі №916/2621/24.

3. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора проводити державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення юридичної особи Товариства з додатковою відповідальністю «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» (код ЄДРПОУ: 00224871, місцезнаходження зареєстроване за адресою: 65039, Одеська обл., м. Одеса, просп. Лесі Українки, буд. 25) до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/2621/24.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Реденська Даріна Матвіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (65039, м. Одеса, просп. Лесі Українки, буд. 25, код ЄДРПОУ 00224871).

6. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 21.03.2025 та згідно ч.8 ст.140, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно ч.8 ст.140 ГПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

7. Згідно ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню.

8. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строки, визначені ст.12 Закону України „Про виконавче провадження.

Суддя Малярчук Ірина Анатоліївна