Рішення

від 21.03.2025 по справі 925/1515/24

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1515/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалгруп", м.Київ, вул.Йорданська,5А, кв.235

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Січова,22

про стягнення 237667,87 грн заборгованості за договором поставки,

без участі повноважних представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалгруп" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з вимогами про стягнення 237667,87 грн заборгованості за договором поставки від 01.12.2021 №20 (тара), зокрема:

182926,48 грн основної заборгованості,

36946,34 грн пені,

13659,76 інфляційних втрат

4135,29 грн 3% річних,

а також відшкодування судових витрат.

Ухвалами суду: від 31.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 10.02.2025; від 10.02.2025 проведення судового засідання відкладено на 03.03.2025.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання.

Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з:

відповіддю від 11.12.2024 №5929000 (а.с.63), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (код ЄДРПОУ 31082518) з 19.01.2024 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";

з довідкою про доставку електронного листа, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.216 (відкладення розгляду справи)" від 10.02.2025 у справі №925/1515/24 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 12.02.2025 о 22:20 год.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив; відзиву на позов чи й доказів належного та повного виконання умов договору до суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Позивач у позовній заяві та його представник у судових засіданнях вимоги підтримав.

Ухвалами суду: від 03.03.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення у судовому засіданні 06.03.2025 о 16:00 год.; від 06.03.2025 постановлено повернутися на стадію судового розгляду справи по суті; проведення судового засідання призначено на 17.03.2025; зобов`язано позивача подати докази проведеного відповідачем часткового розрахунку в сумі 18111,08 грн; від 17.03.2025 в судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення у судовому засіданні 21.03.2025 о 09:00 год.

З огляду на неявку учасників справи у судове засідання 21.03.2025, судом відповідно до ст.233, 240 ГПК України підписано та приєднано до справи вступну та резолютивну частини судового рішення без його проголошення.

Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалгруп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (покупець) укладено договір поставки №20 (а.с.8), за умовами якого: постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця вироби з гофрокартону (гофроящики та/або гофролотки та/або гофрокороби і т.п.), іменовані надалі "товар", а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного договору (п.1.1); найменування, кількість, асортимент товару, строк поставки товару, адреса поставки вказується в письмовій заявці, переданій по електронній пошті або факсимільним зв`язком, що надається покупцем за 15 банківських днів до дати поставки товару (п.1.2); найменування товару, його якісні показники, ціна товару за одиницю, поставка якого здійснюється відповідно до даного договору, указується в специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору (п.1.3); найменування товару, його кількість за одиницю і по позиціях та загальна вартість товару, вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які постачальник надає покупцю. Крім цього, ціна товару може включати в себе вартість виготовлення кліше і штанц-форм, за допомогою яких наноситься погоджене сторонами печатне зображення (малюнок, макет) на товар, які оплачуються покупцем. Вартість виготовлення кліше і штанц-форм вказується в рахунку-фактурі т а видаткових накладних окремим рядком або окремим рахунком і підлягає оплаті постачальнику покупцем в ті ж самі строки, що й оплата товару. Покупець дозволяє постачальнику самостійно, від свого імені, укладати договори із третіми особами щодо виготовлення кліше та штанц-форму, за допомогою яких на товар буде наноситись дизайн (малюнок, макет) тощо (п.2.1); загальною сумою договору вважається фактична сумарна вартість поставленого товару згідно видаткових накладних у період строку дії цього договору (п.2.3); розрахунки здійснюються покупцем за кожну отриману партію товару згідно з рахунком-фактурою постачальника, перерахуванням коштів на банківський рахунок постачальника після 15 банківських днів після отримання покупцем товару. Під партією розуміється обсяг товару, що поставляється за одним транспортним документом (ТТН) в один день (п.2.4); оплата товару вважається проведеною покупцем в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.2.5); умови оплати та поставки на кожну партію товару можуть змінюватися, про що вказується в додатках до договору. В такому разі пріоритет має порядок оплати вказаний в додатках (п.2.6); сторони звіряють порядок поставок та розрахунків шляхом підписання щоквартальних актів звірки (п.2.7); при виконанні покупцем умов оплати товару, поставка товару здійснюється постачальником у погоджені у заявках строки, але у будь-якому випадку не раніше 15 календарних днів з моменту підтвердження постачальником заявки. Постачальник має право на проведення дострокової поставки товару (п.3.1); товар поставляється автомобільним транспортом постачальника на умовах поставки DDUсклад покупця за адресою, вказаною в заявці (п.3.2); постачальник повинен передати покупцеві оригінали наступних документів: а) товарно-транспортну накладну; б) сертифікат якості; в) рахунок-фактуру (п.3.5); датою виконання постачальником зобов`язань по поставці товару вважається дата відмітки в товарно-транспортній накладній про отримання товару покупцем. У такому ж порядку право власності на товар переходить від постачальника до покупця (п.3.6); якщо товар, який постачається, виявиться невідповідним за кількістю та якістю умовам даного договору, покупець має право вимагати усунення виявлених дефектів, уцінки, заміни або допоставки товару за рахунок постачальника, виклик представника якого є обов`язковим. Повідомлення про невідповідність по кількості покупець повинен надати постачальнику протягом 24 годин після прийняття товару, по якості протягом 24 годин з дня виявлення, та не більше 3-х діб після прийняття товару. Час складання акту про виявлену невідповідність товару узгоджується сторонами поштовим або факсовим повідомленням. Претензії по кількості продукції заявляються покупцем не більше 5 робочих днів з дати поставки товару, а по якості не більше 10 робочих днів з дати поставки товару постачальником (п.4.5); за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.5.1); за прострочення оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити пеню з дати прострочення терміну оплати вказаного в договорі, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє за період прострочення від загальної суми заборгованості, за кожний календарний день прострочення. Сплата пені не звільняє сторону від виконання покладених на неї за даним договором обов`язків (п.5.4); неврегульовані сторонами спори підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження відповідача (п.8.2); договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.1); у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п.9.2); сторони домовилися під час виконання умов даного договору використовувати факсимільний (факсовий) зв`язок та електронну пошту і визнають юридичну силу факсимільного (факсового) та сканованого відображення тексту, підпису і печатки (факсових або сканованих копій документів, в тому числі договорів) до наступного обміну (надання оригіналів документів) (п.10.4); будь-яке повідомлення сторін договору надається в письмовій формі. Таке повідомлення вважається наданим: а) при особистому (в т.ч. кур`єром) вручені під розписку; б) в разі відправлення рекомендованим та/або цінним листом з повідомленням про вручення в дату, відмічену в повідомленні про вручення такого рекомендованого/цінного листа. Повідомлення сторін надаються за адресами або номерами, визначеними в розділі 12 договору (п.10.5); сторони зобов`язуються виконувати вимоги чинного законодавства України, регулюючого взаємовідносини між сторонами, у тому числі, але не обмежуючись, наступним: постачальник забезпечує надання покупцю на кожну поставку товару податкову накладну, складену з дотриманням умов щодо їх форми та порядку заповнення, а також з додержанням умов їх обов`язкової реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних в строк, передбачений законодавством України; постачальник забезпечує реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни. передбачені чинним законодавством України; в разі повернення товару постачальник забезпечує за необхідністю реєстрацію коригувань розрахунків до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені чинним законодавством України (п.10.10); у всьому, що не передбачено даним договором, сторони керуються чинним законодавством України (п.11.1); зміни чи доповнення в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляються у вигляді додаткової угоди чи додатку до цього договору. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п.11.2); після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього договору (п.11.3).

Протоколом від 01.12.2021 №20 (а.с.13) сторони узгодили розбіжності, які виникли за договором поставки, зокрема виклали в наступній редакції такі його пункти: загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначені в усіх рахунках-фактурах, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по даному договору та інших додатках до цього договору та у видаткових накладних. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах (п.2.3); розрахунки здійснюються покупцем за кожну отриману партію товару згідно з рахунком-фактурою постачальника, перерахуванням коштів на банківський рахунок постачальника після 20 (двадцяти) банківських днів після отримання покупцем товару. Під партією розуміється обсяг товару, що поставляється за одним транспортним документом (ТТН) в один день (п.2.4); товар поставляється автомобільним транспортом постачальника на умовах поставки DDU склад покупця за адресою, вказаною у заявці (п.3.2); якщо товар який постачається, виявиться невідповідним за кількістю та якістю умовам даного договору, покупець має право відмовитись від прийняття товару, вимагати усунення виявлених дефектів, уцінки, заміни або допоставки товару за рахунок постачальника, виклик представника якого є обов`язковим. Повідомлення про невідповідність по кількості покупець повинен надати постачальнику протягом 24 годин після прийняття товару, по якості протягом 24 годин з дня виявлення, та не більше 3-х діб після прийняття товару. Час складання акту про виявлену невідповідність товару узгоджується сторонами поштовим або факсовим повідомленням (п.4.5); сторони домовилися під час виконання умов даного договору використовувати зв`язок через електронну пошту і визнають юридичну силу сканованого відображення тексту, підпису і печатки сканованих копій документів, в тому числі договорів, до наступного обміну (надання оригіналів документів) (п.10.4); /.../.

Постачальником на виконання умов договору та на підставі товарно-транспортних накладних: від 28.12.2023 №13 на суму 68940,00 грн, від 05.02.2024 №1 на суму 49171,20 грн, від 18.03.2024 №6 на суму 82926,36 грн (а.с.28-33) здійснено поставку покупцю виробів з гофрокартону на загальну суму 182926,48 грн, що підтверджується підписаними без зауважень постачальником та покупцем накладними: від 28.12.2023 №13 на суму 68940,00 грн (найменування товару гофроящик №12*0,5 Златогор /304*228*285/ білий з друком, кількість 3000,00 шт., ціна 19,150 грн); від 05.02.2024 №1 на суму 49171,20 грн (найменування товару гофроящик №12*0,5 Златогор /304*228*285/ білий з друком, кількість 2080,00 шт., ціна 19,700 грн); від 18.03.2024 №6 на суму 82926,36 грн (найменування товару: гофроящик 378*302*340 сувенірний короб, П-31 бурий, з друком, кількість 1500,00 шт., ціна 27,450 грн; гофроящик Status 12*0,5/262*249*281/РТ-23 білий з друком, кількість 1040,00 компл., ціна 20,820 грн; лоток №20*0,5 Златогор /340*275*50/ бурий, з друком, кількість 1350,00 шт., ціна 4,650 грн) (а.с.25-27); генеральними дорученнями від 02.01.2023 №2 та від 02.01.2024 №2 на ім`я Киви М.М. (а.с.18-19), та виставлено останньому до сплати рахунки від 28.12.2023 №13 на суму 68940,00 грн, від 05.02.2024 №1 на суму 49171,20 грн, від 18.03.2024 №6 на суму 82926,36 грн (а.с.22-24).

Однак покупцем зобов`язання за договором виконано частково в сумі 18111,08 грн за накладною від 28.12.2023 №13, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.03.2024 №15135 на суму 137133,00 грн (а.с.108), якою (в тому числі) здійснено оплату поставки за накладними від 24.11.2023 №23 та від 20.12.2023 №8 за вказаним договором. Заборгованість становить 182926,48 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалгруп" за захистом порушеного права в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з вимогами про примусове стягнення заборгованості за договором поставки від 01.12.2021 №20 в сумі 182926,48 грн, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до п.5.4 договору штрафних санкцій (пені) в сумі 36946,34 грн та відповідно до ст.625 ЦК України: 4135,29 грн 3% річних, 13659,76 грн інфляційних втрат.

Відповідачем доказів виконання у повному обсязі умов договору поставки від 01.12.2021 №20 до суду не надано. Вимоги позивача не спростовані та не заперечені.

Інших доказів та документів не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку товарного сільськогосподарського виробництва України та допоміжної діяльності у рослинництві, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 182926,48 грн основної заборгованості за поставлений відповідно до умов договору поставки від 01.12.2021 №20 товар (вироби з гофрокартону в асортименті). На суму заборгованості нараховані обтяження боргу та штрафні санкції.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору поставки від 01.12.2021 №20; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

Договір відповідає положенням глави 54 Цивільного кодексу України - поставка товару як різновид відносин "купівлі-продажу".

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ч.1, 2 ст.712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;

ч.1 ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

ч.1 ст.663. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу;

ч.1 ст.692. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставки від 01.12.2021 №20 здійснено поставку відповідачу товару (виробів з гофрокартону в асортименті) на загальну суму 182926,48 грн, що підтверджується:

товарно-транспортними накладними: від 28.12.2023 №13 на суму 68940,00 грн, від 05.02.2024 №1 на суму 49171,20 грн, від 18.03.2024 №6 на суму 82926,36 грн (а.с.28-33);

накладними: від 28.12.2023 №13 на суму 68940,00 грн (найменування товару гофроящик №12*0,5 Златогор /304*228*285/ білий з друком, кількість 3000,00 шт., ціна 19,150 грн); від 05.02.2024 №1 на суму 49171,20 грн (найменування товару гофроящик №12*0,5 Златогор /304*228*285/ білий з друком, кількість 2080,00 шт., ціна 19,700 грн); від 18.03.2024 №6 на суму 82926,36 грн (найменування товару: гофроящик 378*302*340 сувенірний короб, П-31 бурий, з друком, кількість 1500,00 шт., ціна 27,450 грн; гофроящик Status 12*0,5/262*249*281/РТ-23 білий з друком, кількість 1040,00 компл., ціна 20,820 грн; лоток №20*0,5 Златогор /340*275*50/ бурий, з друком, кількість 1350,00 шт., ціна 4,650 грн) (а.с.25-27);

генеральними дорученнями відповідача від 02.01.2023 №2 та від 02.01.2024 №2 на ім`я Киви М.М. (а.с.18-19).

та виставлено останньому до сплати рахунки від 28.12.2023 №13 на суму 68940,00 грн, від 05.02.2024 №1 на суму 49171,20 грн, від 18.03.2024 №6 на суму 82926,36 грн (а.с.22-24).

За умовами договору (п.2.4 із врахуванням протоколу розбіжностей) розрахунки здійснюються покупцем за кожну отриману партію товару згідно з рахунком-фактурою постачальника, перерахуванням коштів на банківський рахунок постачальника після 20 банківських днів після отримання покупцем товару.

Відповідачем проведено частковий розрахунок в сумі 18111,08 грн за накладною від 28.12.2023 №13, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.03.2024 №15135 на суму 137133,00 грн (а.с.108), якою (в тому числі) здійснено оплату поставки за накладними від 24.11.2023 №23 та від 20.12.2023 №8 за вказаним договором.

Станом на 06.12.2024 заборгованість відповідача становить 182926,48 грн, що також підтверджується підписаним сторонами актами звірки взаємних розрахунків за періоди з січня до березня 2024 року (а.с.111), з квітня по червень 2024 року (а.с.20).

Факт прийняття відповідачем товару (виробів з гофрокартону в асортименті) на суму 182926,48 грн підтверджується матеріалами справи.

Доказів об`єктивної неможливості заперечити вимоги чи провести обумовлений розрахунок відповідачем не подано; вимоги позивача не спростовано в належний спосіб. Станом на день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не подано.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.2.4 договору поставки від 01.12.2021 №20 (із врахуванням протоколу розбіжностей), є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу (182926,48 грн) у примусовому порядку.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем у позовній заяві розрахунку розміри інфляційних втрат за порушення строків розрахунків та 3% річних за користування чужими грошовими коштами за період прострочення з 18.01.2024 до 04.11.2024 складають відповідно 13659,76 грн та 4135,29 грн.

Розрахунок позивача є неправильним з огляду на неправильне визначення періоду, протягом якого певна сума простроченого платежу не була сплачена, зокрема не враховано дати настання строку платежу після 20 банківських (а не календарних) днів після отримання покупцем товару.

Відповідно до Цивільного кодексу України: строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251); строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252); перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253).

Відтак, враховуючи, що банківський день дорівнює робочому дню, а вихідні і свята до обліку не беруться (1 тиждень = 5 банківських днів = 7 календарних днів) дата настання строку платежу: за накладною від 28.12.2023 №13 (поставка відповідно до товарно-транспортної накладної від 28.12.2023 №13) 26.01.2024; за накладною від 05.02.2024 №1 (поставка відповідно до товарно-транспортної накладної від 05.02.2024 №1) 05.03.2024; за накладною від 18.03.2024 №6 (поставка відповідно до товарно-транспортної накладної від 18.03.2024 №6) 16.04.2024.

Враховуючи заявлений позивачем період для стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд присуджує до стягнення їх частково, в таких сумах:

за накладною від 28.12.2023 №13 за період з 26.01.2024 до 01.03.2024 (сума простроченого платежу 68940,00 грн) 206,82 грн інфляційних втрат та 203,43 грн 3% річних; за період з 02.03.2024 до 04.11.2024 (сума простроченого платежу 50828,92 грн /із врахуванням часткової оплати згідно з платіжним дорученням від 01.03.2024 №15136/) 3873,35 грн інфляційних втрат та 1033,24 грн 3% річних;

за накладною від 05.02.2024 №1 за період з 05.03.2024 до 04.11.2024 3747,02 грн інфляційних втрат та 987,45 грн 3% річних;

за накладною від 18.03.2024 №6 за період з 16.04.2024 до 04.11.2024 5698,03 грн інфляційних втрат та 1250,69 грн 3% річних.

Розрахунок здійснений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

В частині стягнення решти сум інфляційних втрат та 3% річних позивачеві необхідно відмовити з мотивів необґрунтованості, безпідставності та недоведеності.

За невиконання грошового зобов`язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, п.5.4 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16, від 10.04.2018 у справі №916/804/17 та від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Сторонами у п.5.4 договору досягнуто згоди, що нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє за період прострочення від загальної суми заборгованості, буде здійснюватись за кожний календарний день прострочення. Тобто сторонами договору за взаємною згодою іншого строку нарахування пені, ніж той, який передбачений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, з вказівкою на подію, яка має неминуче настати не встановлено.

Розрахунок позивача на суму 36946,34 грн пені за період з 18.01.2024 до 06.12.2024 є неправильним з огляду на неправильне визначення періоду, протягом якого певна сума простроченого платежу не була сплачена, зокрема не враховано дати настання строку платежу і права позивача на примусове стягнення боргу після 20 банківських (а не календарних) днів після отримання покупцем товару (методика розрахунку строку наведена вище), а також вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд присуджує до примусового стягнення пеню в таких сумах:

за накладною від 28.12.2023 №13 за період з 26.01.2024 до 01.03.2024 (сума простроченого платежу 68940,00 грн) 2034,30 грн; за період з 02.03.2024 до 26.07.2024 (сума простроченого платежу 50828,92 грн /із врахуванням часткової оплати згідно з платіжним дорученням від 01.03.2024 №15136/) в сумі 5623,12 грн;

за накладною від 05.02.2024 №1 за період з 05.03.2024 до 05.09.2024 6750,96 грн;

за накладною від 18.03.2024 №6 за період з 16.04.2024 до 16.10.2024 11018,33 грн.

Розрахунок здійснений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

В частині стягнення решти суми пені позивачеві необхідно відмовити з мотивів необґрунтованості, безпідставності та недоведеності вимоги.

Підсумовуючи викладене, підлягають стягненню:

сума основного боргу 182926,48 грн;

інфляційні втрати у сумі 13525,22 грн (206,82 грн + 3873,35 грн + 3747,02 грн + 5698,03 грн);

3% річних у сумі 3474,81 грн (203,43 грн + 1033,24 грн + 987,45 грн + 1250,69 грн);

пеня у сумі 25426,71 грн (2034,30 грн + 5623,12 грн + 6750,96 грн + 11018,33 грн).

В частині стягнення 134,54 грн інфляційних втрат, 660,48 грн 3% річних та 11519,63 грн пені позивачеві необхідно відмовити з мотивів безпідставності, недоведеності та необґрунтованості.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду відзиву чи йдоказів проведення розрахунку з позивачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов`язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 182926,48 грн заборгованості за договором поставки від 01.12.2021 №20, 13525,22 грн інфляційних втрат, 3474,81 грн 3% річних у сумі та 25426,71 грн пені.

В решті вимог належить відмовити.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відтак, належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 3380,35 грн судового збору.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" позивачу за його заявою від 26.12.2024 №2612/24/1 підлягає поверненню сума судового збору, внесена при зверненні до суду із позовом в більшому розмірі, ніж встановлено законом 4135,29 грн на підставі платіжної інструкції від 06.12.2024 №385.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Січова,22, код ЄДРПОУ 31082518, номер рахунку в банку невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалгруп" (м.Київ, вул.Йорданська, буд.5А, кв.235, код ЄДРПОУ 36993617, номер рахунку в банку невідомий) 182926,48 грн боргу, 25426,71 грн пені, 13525,22 грн інфляційних втрат, 3474,81 грн 3% річних, 3380,35 грн судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

1.2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Реалгруп" (м.Київ, вул.Йорданська, буд.5А, кв.235, код ЄДРПОУ 36993617, номер рахунку в банку невідомий) з Державного бюджету України 4135,29 грн (чотири тисячі сто тридцять п`ять гривень 29 коп.) надмірно сплаченого при поданні позову судового збору на підставі платіжної інструкції від 06.12.2024 №385.

Оригінал платіжної інструкції залишити в справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 21.03.2025.

Суддя Г.М.Скиба