Ухвала

від 20.03.2025 по справі 927/40/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/40/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління № 14 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Управління житлово комунального господарства Чернігівської міської ради (код 03366374) 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 19Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (код 40919597)до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління № 14 (код 30731879) 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35про стягнення 100 671 грн 91 коп.

за участі представників учасників справи:

від позивача: Солонинка Я.Т. адвокат

від відповідача: Сало О.П. адвокат

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління № 14 про відшкодування збитків в розмірі 100 671,91 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2025 ухвалено позов Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління № 14 про відшкодування збитків в розмірі 100 671,91 грн залишити без задоволення.

12.03.2025 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 12.03.2025 відповідача про ухвалення додаткового рішення, якою останній просить стягнути з позивача понесені товариством витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2025 постановлено:

заяву від 12.03.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління № 14 про ухвалення додаткового рішення прийняти та приєднати до матеріалів справи;

призначити судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління № 14 про ухвалення додаткового рішення на 20 березня 2025 р. о 11:00;

повідомити сторони та третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду заяви;

встановити процесуальний строк для подання позивачем заперечення на заяву до 19.03.2025 включно.

13.03.2025 від третьої особи через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

17.03.2025 від відповідача через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання про долучення доказів.

19.03.2025 від позивача через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення в якому позивач зазначив, що в укладеному між ТОВ «ШБУ №14» та адвокатом Сало О.П. договорі відсутня обумовлена сторонами ціна за надання професійної правничої допомоги в розмірі 15000грн.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви, так і відзиву, оскільки, з огляду на положення частин 5-7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із частиною другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та, крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на приписи статті 42 Господарського процесуального кодексу України обов`язок подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат для забезпечення дотримання, у тому числі, принципу змагальності, поширюється як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд зауважує, що відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву та жодних документів (заяв, клопотань) в яких висвітлювався б орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу і лише після ухвалення рішення по суті спору представником відповідача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки про право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі, коли учасник справи під час розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2023 у справі № 924/427/22.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін це один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки під час ухвалення рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2025 по даній справі було вирішено питання про розподіл всіх судових витрат, які були заявлені учасниками справи у встановленому процесуальним законом порядку, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 123, 124, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління № 14 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата набрання ухвалою законної сили 20.03.2025.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.03.2025.

Суддя А.С. Сидоренко