Рішення від 21.03.2025 по справі 240/30203/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/30203/23

категорія 113060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Комунального підприємства "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області із позовом до Комунального підприємства "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради щодо невжиття заходів із забезпечення приведення у стан готовності захисну споруду (протирадіаційне укриття) №21800, що знаходиться за адресою: Коростенський район, смт.Іршанськ, вул.Гулія, 17;

- зобов`язати КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради привести у стан готовності захисну споруду (протирадіаційне укриття) №21800, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, смт.Іршанськ, вул.Гулія, 17, з метою використання його за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в порушення норм чинного законодавства відповідачем не вчинено дій на приведення захисної споруди цивільного захисту сховища з обліковим номером №21800 в належний для експлуатації стан, що несе небезпеку для життя та здоров`я громадян під час воєнного стану.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

29.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту. Також, відповідач зазначає, що КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради не є балансоутримувачем протирадіаційного укриття підставі Паспорту укриття №21800 та облікової картки захисної споруди. Надані позивачем докази, які складені у 2023 році, не доводять факту того, що КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради є балансоутримувачем даного протирадіаційного укриття.

Крім того, позивачем не надано доказів передачі на баланс захисної споруди від власника у комунальну власність КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради.

Також, відповідач посилається на те, що Головне управління ДСНС не здійснювало будь-яких заходів державного нагляду (контролю) в КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради, адже на момент проведення перевірки в Іршанській селищній раді 11.04.2023 не визначено власника та балансоутримувача протирадіаційного укриття по вул.Гулія 17, смт.Іршанськ правовстановлюючими документами.

Таким чином, на думку відповідача, захисні споруди цивільного захисту є самостійними об`єктами права власності, а не спільним майном багатоквартирного будинку. З огляду на мету та характер спорудження спірне протирадіаційне укриття є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та не є допоміжним приміщенням і не може перебувати у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку (а.с.50-52).

20.12.2023 на адресу суду від Коростенської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відзиву заперечував та позовні вимоги підтримав повністю, зазначив, що у відзиві відповідач не навів достатніх спростувань наведених у позовній заяві обставин (а.с.80-84).

28.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в задоволенні позову, просить врахувати той факт, що КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради не є балансоутримувачем протирадіаційного укриття на підставі паспорта укриття №21800 та облікової картки захисної споруди. Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що у позивача відсутнє право позиватися до відповідача із позовом щодо зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту в належний технічний стан та готовність до укриття населення, відповідно до ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України (а.с.90-91).

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що на території Іршанської селищної ради Коростенського району наявна захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №21800 (балансоутримувач - КП "Іршанське комунальне підприємство"), яке в умовах військової агресії російської федерації проти України, через недодержання та порушення власником вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, а тому не здатне забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту №21800 - останнє знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, смт.Іршанськ, вул.Гулія, 17, та становить площу 450 м. кв. Згідно облікової картки, дане укриття у разі наявної загрози розраховане на утримання в ньому 600 осіб.

Відповідно до книги обліку захисних споруд цивільного захисту Іршанської селищної ради протирадіаційне укриття №21800 рахується за КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради.

Балансоутримувач захисної споруди цивільного захисту населення (протирадіаційне укриття №21800) - КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради.

Згідно книги обліку захисних споруд цивільного захисту Іршанської селищної ради - стан протирадіаційного укриття №21800 оцінено як не готове до використання.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №21800 вбудоване в п`ятиповерхову будівлю за адресою: Коростенський район, смт.Іршанськ, вул.Гулія, 17.

Водночас, з акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, яку проведено 11.04.2023 балансоутримувачем за участі працівників ГУ ДСНС в Житомирській області вбачається, що протирадіаційне укриття №21800, за адресою: Коростенський район, смт.Іршанськ, вул.Гулія, 17, балансоутримувач - КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради, не готове до використання.

Зазначеним актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 21800 встановлено наступне: технічний стан захисної споруди обмежено придатний; санітарний стан незадовільний; загальний стан приміщень частково захаращена; має два входи не захаращені; повітрозабірних оголовків, металевих віконниць, вихлопних каналів немає; система вентиляції не працює; вентилятори витяжної, припливної систем вентиляції - не справні; електроручні вентилятори - відсутні; система водопостачання - відсутня; система зв`язку та оповіщення - відсутня; пожежних кранів - немає; труби систем пожежогасіння - немає; укомплектованість первинними засобами пожежогасіння, схеми евакуації - немає; температура +14° С, вимірювальні пристрої відсутні.

З огляду на викладене, за результатом оцінки стану готовності захисної споруди (протирадіаційне укриття) №21800 зроблено загальний висновок про не готовність до використання за призначенням. Разом із тим, балансоутримувачу надано рекомендації провести захисну споруду в справний стан згідно норм належності, та вимог наказу МВС України від 09.07.2018 №579.

Таким чином, з урахуванням наведених порушень, які унеможливлюють функціонування системи життєзабезпечення укриття № 21800 в Іршанській селищній раді, комісією, створеною балансоутримувачем з метою забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням в ході здійснення щорічної оцінки стану готовності захисної споруди до використання, актом від 11.04.2023 встановлено та підтверджено неготовність до використання за призначенням захисної споруди (протирадіаційне укриття) з обліковим номером 21800, що розташоване по вул.Коростенський район, смт.Іршанськ, вул.Гулія, 17.

З аналізу стану готовності сховища протягом останніх років, зокрема з часу проведення технічної інвентаризації, прослідковується, що вищевказані порушення продовжують існувати, що в свою чергу свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан придатний до готовності. Таким чином, систематичність порушень у сфері цивільного захисту, може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Позивачем зазначено, що на даний час в умовах воєнного стану питання належного утримання, використання та функціонування захисних споруд цивільного захисту населення постало досить актуально.

Окрім того, розпорядженням від 26.01.2015 №47-р Кабінету Міністрів України на територіях Донецької та Луганської областей запроваджено режим надзвичайної ситуації, а на всій території України - режим підвищеної готовності згідно Кодексу цивільного захисту України. Вказаним розпорядженням Урядом із 2015 року фактично розпочато етап активної підготовки до захисту населення в разі можливої військової агресії.

Укриття в Іршанській селищній раді є важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатна розмістити працівників підприємства.

Зазначені порушення, на думку позивача, є підставою для зобов`язання КП "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради вжити відповідних заходів задля приведення укриття №21800 у стан готовності до використання за призначенням, вказана бездіяльність відповідача слугувала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацом першим частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців першого - третього частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За змістом частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Частини 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", серед іншого, встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва у цій справі Керівник Коростенської окружної прокуратури зазначив, що спір у даній справі стосується бездіяльності відповідача, на балансі якого перебуває захисна споруда цивільного захисту та яка упродовж тривалого проміжку часу не готова до використання за призначенням, що призводить до загрози життю та здоров`ю населення, так як на даний час на території України проходять бойові дії та на носяться ракетні удари. Крім того, позивачем зазначено, що підставою для звернення до суду з цим позовом прокурором є протиправна бездіяльність відповідача у сфері цивільного захисту населення та порушення інтересів держави та територіальної громади.

Стосовно обґрунтування статусу позивача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Житомирській області, то прокурором зазначено, що органи ДСНС здійснюють контроль за готовністю захисних споруд до використання за призначенням, тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Житомирській області Коростенська окружна прокуратура звертається із даним позовом.

Однак, органи ДСНС, відповідно до наданих їм повноважень, можуть звернутись із позовом про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв і тому подібне, оскільки Кодекс цивільного захисту України та Положення про ДСНС не передбачає повноважень в органів ДСНС на звернення до суду із позовом про зобов`язання привести захисну споруду у готовий до використання стан.

ГУ ДСНС у Житомирській області хоча і знало про допущені відповідачем порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулось із посиланням на те, що воно не наділене повноваженнями щодо звернення до суду із відповідним позовом.

Частиною 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином, позивачем у цій справі в особі якого прокурором пред`явлено позов є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Житомирській області.

Пункт 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає позивача, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратора за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, то суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави в спірних правовідносинах. Подібну правову позицію викладено в постанові Великої Палати ВС від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, Державній службі України з надзвичайних ситуацій надано право складати акти перевірок, видавати приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертатись безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Згідно пункту 7 Положення №1052 ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Із наведеного випливає, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи можуть бути позивачами лише в адміністративних справах про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт.

У період виникнення спірних правовідносин механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку було визначено Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.

Згідно з пунктом 12 названого Порядку, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно пункту 16 частини 1 статті 16 Закону України від 09.04.1999 №586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

Відповідно до пунктів 1, 4, 5 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:

- проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;

- давати згідно з чинним законодавством обов`язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;

- звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

На підставі аналізу зазначених норм законодавства суд констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Житомирській області на звернення до суду із заявленими у цій справі позовними вимогами у якості позивача.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22.

Із наведеного випливає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Житомирській області не є тією особою, якій належить право вимоги за позовом до суб`єкта господарювання про визнання протиправною бездіяльності щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту та про зобов`язання вчинити відповідні дії, а прокурором у позовній заяві визначено позивачем орган, в особі якого він звернувся до суду в інтересах держави з цим позовом, який не має права на звернення до суду з позовом.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором орган не уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного органу, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Правову позицію щодо відмови у задоволенні позову у разі визначення прокурором неналежного позивача викладено Верховним Судом у постановах від 20.09.2023 у справі №910/1978/22, від 26.06.2024 у справі №918/743/23, від 23.07.2024 у справі №918/536/23.

За наведених обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області (вул.Героїв Чернобиля, 10, м.Коростень, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11501, код ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул.Героїв Чернобиля, 10, м.Коростень, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11501, код ЄДРПОУ 38624322) до Комунального підприємства "Іршанське комунальне підприємство" Іршанської селищної ради (вул.Гулія, 7, смт.Іршанськ, Житомирська область, 11301, код ЄДРПОУ 20417050) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

21.03.25