Ухвала від 21.03.2025 по справі 826/6488/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 березня 2025 року м. Житомир справа № 826/6488/17

категорія 108110000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіаккомпанія "Аеросвіт" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лецкана В.Л до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - ПАТ КБ "Приватбанк", Міністерство фінансів України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач, звернувся до суду з позовом, який ним був уточнений (т. 3 а.с. 262-263, т. 4 а.с. 12-13) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 № 105 в частині визначення ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" пов`язаною з ПАТ КБ "ПриватБанк" особою;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "Приватбанк" Соловйової Н.А. "Про перерахунок коштів пов`язаних осіб" від 21.12.2016 № 44 в частині щодо списання грошових коштів ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" з розрахункових рахунків в ПАТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 (UAH), № 2600305004960 (EUR), № 26002050007593 (USD), у сумах 6683995,97 UAH, 29962,10 EUR, 46428,31 USD;

- зобов`язати Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (в особі їх відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення прав ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" в обсязі та стані, який існував до прийняття рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 № 105 в частині визначення ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" пов`язаною з ПАТ КБ "ПриватБанк" особою, та винесення Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "Приватбанк" Соловйової Н.А. "Про перерахунок коштів пов`язаних осіб" від 21.12.2016 № 44 в частині щодо списання грошових коштів ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" з розрахункових рахунків в ПАТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 (UAH), № 2600305004960 (EUR), № 26002050007593 (USD), у сумах 6683995,97 UAH, 29962,10 EUR, 46428,31 USD.

В обґрунтування позову зазначає, що всі грошові кошти, які перебували на рахунках Банкрута, відкритих в ПрАТ КБ "ПриватБанк", були переведені на розрахунковий рахунок ПриватБанку згідно договору про придбання акцій.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017 відкрито провадження у справі та ухвалою від 10.07.2019 (т. 4 а.с.102-103) суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/20221/16.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.03.2025 справу передано на розгляд судді Семенюку М.М.

Ухвалою від 17.03.2025 суддею Семенюком М.М. дану справу прийнято до свого провадження та ухвалою від 20.03.2025 поновлено провадження у справі.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 195-199), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що правовий статус коштів позивача, які були на рахунках в Банку, не визначався Законом про банкрутство, оскільки в даному випадку діяв спеціальний Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який і наділяв уповноважену особу Фонду гарантування повноваженнями на розпорядження зазначеними коштами.

Національний банк України подав відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 241-254), в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки віднесення позивача до категорії повязаної особи повністю відповідає вимогам ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", оскільки здійснено за наявності визначених даною статтею підстав, які також використовував Банк під час визначення позивача пов`язаною особою та приймаючи по цьому рішення.

ПАТ КБ "Приватбанк" подало пояснення на позовну заяву (т. 3 а.с. 49-55), в якому просило відмовити в задоволенні позову, оскільки ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" є спорідненою юридичною особою ПАТ "КБ"Приватбанк".

Позивач подав відповідь на відзив (т. 3 а.с. 71-78), в якому просив задовольнити позов в повному обсязі, оскільки вплив на управління ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" як банкрута не може здійснюватися ані акціонерами, ані керівниками, так як їх повноваження припинені; серед власників іменних паперів ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" відсутні фізичні особи або юридичні особи, що пов`язані з банком.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження у справі належить закрити, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Комісією з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України прийнято рішення від 13.12.2016 № 105 (т. 2 а.с. 5), яким ПАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" визначена пов`язаною з ПАТ КБ "Приватбанк", відповідно до ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

21.12.2016 тимчасова адміністрація ПАТ КБ "Приватбанк" прийняла наказ № 44 (т. 1 а.с. 108) "Про перерахунок коштів пов`язаних осіб".

Не погоджуючись з прийнятими наказом та рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 13 грудня 2016 року №105 у частині визнання позивача пов`язаним з ПАТ «КБ «Приватбанк» особою.

За загальним правилом, встановленим статтею 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.

Окремий випадок, який кореспондується з наведеною правовою нормою, передбачений частиною четвертою статтею 52 цього ж Закону, за якою особа, визначена рішенням Національного банку України пов`язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов`язаною з банком особою.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 16 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Пунктом 1 глави 1 розділу II Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315 (далі Положення № 315), встановлено, що особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк самостійно виявляє пов`язаних з банком осіб, формує і подає до Національного банку України перелік таких осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов`язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі зміни інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком. Якщо пов`язану з банком особу визначено такою на підставі рішення Комісії і перевірки операцій банків з такими особами, то за відсутності заперечень банку відповідна особа має бути включена банком до наступного щомісячного переліку пов`язаних з банком осіб. Таким чином, рішення Комісії має обмежений термін дії воно використовується для включення банком особи в наступний щомісячний перелік пов`язаних з банком осіб (це рішення по суті є адресованою банку вказівкою Національного банку України доповнити відповідний перелік, зробленою за наслідками здійснення банківського нагляду).

Таким чином, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо пов`язаних з банком осіб підлягають застосуванню, якщо особи підпадають під визначення частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», незалежно від того, чи був такий статус цих осіб підтверджений рішенням Національного банку України чи виявлений банком самостійно.

Суд звертає увагу на те, що у зв`язку зі зміною складу акціонерів ПАТ «КБ «Приватбанк» колишні акціонери не є акціонерами цього банку з дня переходу права власності на акції від колишніх акціонерів до держави як інвестора. З того ж дня особи, які були пов`язані з ПАТ «КБ «Приватбанк» через свої зв`язки з колишніми акціонерами, втратили статус пов`язаних з цим банком осіб.

При цьому рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов`язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами було прийняте до того, як склад акціонерів цього банку змінився.

Отже, на час ухвалення судових рішень зазначене рішення Комісії вичерпало свою дію щодо всіх позивачів незалежно від того, чи була до них застосована процедура обміну їх вимог до банку на акції банку.

Водночас позивач не позбавлений права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується його прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.

Отже, у цьому спорі позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивач пов`язаним з ПАТ «КБ «Приватбанк» особою за своєю суттю є не позовною вимогою, а підставою основної позовної вимоги, спрямованої на захист прав позивача, яка відповідає його дійсному прагненню.

Причиною звернення позивача до суду є його прагнення одержати від ПАТ «КБ «Приватбанк» грошові кошти. Це є основною вимогою у цьому спорі. Під час розгляду спору про стягнення грошових коштів (депозиту та процентів, нарахованих за ним) позивач вправі доводити відсутність у них статусу осіб, пов`язаних з банком, у певний період часу як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на частину першу статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», без оскарження рішення Національного банку України про визнання їх пов`язаними з банком особами як самостійної позовної вимоги.

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, провадження у справі в частині зазначених вимог слід закрити, оскільки спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.

Щодо визнання протиправним та скасування в частині, що стосується позивача, наказу уповноваженої особи Фонду Соловйової Н. А. від 21 грудня 2016 року № 44 «Про перерахування коштів пов`язаних осіб».

Суд звертає увагу на те, що наказ про перерахування коштів пов`язаних осіб є обов`язковим лише для працівників банку, тобто є внутрішніми документами банку.

Разом із цим якщо у справі, учасником якої є Фонд та/або його уповноважена особа, суд установить, що оскаржуваний позивачем акт є внутрішнім документом банку, який не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку) і не спричиняє порушення будь-яких прав, сфера його застосування обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку, то з огляду на правову природу такого акта він не може бути предметом судового розгляду. Зазначена правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11 квітня, 16 травня 2018 року у справах № 910/12294/16, 910/24198/16, 910/17448/16 відповідно та інших. Висновки у цих справах стосувалися оскарження рішень/повідомлень уповноважених осіб Фонду щодо визнання правочинів нікчемними.

До того ж позивач не позбавлений права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується їх прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.

Таким чином, ураховуючи наведені вище висновки, суд вважає, що провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування в частині, що стосується позивача, наказу уповноваженої особи Фонду про перерахування коштів пов`язаних з банком осіб не направлене на поновлення (і не здатне поновити) прав позивачів незалежно від юрисдикції суду.

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, провадження у справі в частині зазначених вимог слід закрити, оскільки спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16.

Враховуючи вищевикладене, суд закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/6488/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіаккомпанія "Аеросвіт" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лецкана В.Л до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - ПАТ КБ "Приватбанк", Міністерство фінансів України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Семенюк