Рішення від 10.03.2025 по справі 260/8495/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/8495/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Куля Т.Т.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача Пилип Л.Ф.;

представника відповідача Гіоргобіані С.Д.;

представник третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Селянського фермерського господарства «Ферма Пилипа» (вул. Слов`янська, буд. 31, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 22080838) до Хустської міської ради (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 34005221), третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 39766716) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 березня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 20 березня 2025 року.

18 грудня 2024 року Селянське фермерське господарство «Ферма Пилипа» (далі - позивач) в особі представника Пилип Любові Федорівни (далі представник позивача) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Хустської міської ради (далі відповідач), третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі третя особа), яким просить суд:

1) визнати протиправним, недійсним та скасувати витяг з рішення Хустської міської ради від 15.07.2015 р.№ 2012 «Про затвердження детального планування на території м. Хуст та с. Кіреші» в частині проектування вул. Бузкова в м. Хуст;

2) зобов`язати відповідача провести інвентаризацію земельної ділянки позивача на право постійного користування, згідно Державного акту серії ЗК-013-00052 від 31.07.1995року, площею 4,18 га, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 159 (а.с.1-17).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Згідно Ухвали Господарського суду Закарпатської області від 19.11.24р. за позовом СФГ «Ферма Пилипа» до відповідача Хустської міської ради , з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області , суд встановив : «Провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування витягу з рішення Хустської міської ради № 2012 від 15.07.2015 р. «Про затвердження детального планування на території м. Хуст та с. Кіреші « в частині проектування вул. Бузкова в м. Хуст закрити на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно Рішенням X сесії XXI скликання Хустської міської ради від 04.09.1992 року йому було надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку 3,0 га, на підставі якого і було видано Державний Акт на право постійного користування серії ЗК-013-00052 від 31.07.1995 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 159. За змістом п. 15ч. 1 ст. 26 та статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 Nц 7рл/2009 ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку. Отже, Рішення № 2012 прийнято з порушенням вимог п. 15ч. 1 ст. 26 та статті 59 Закону України У Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7рл/2009.

Таким чином, у постійне користування отримано земельну ділянку площею 4,18 га, що і, відповідно, було посвідчено Державним Актом на право постійного користування серії 3K-013-00052 від 31.07.1995 року (далі - Державний акт).

Разом з тим, 15.07.2015 року Хустською міською радою , було прийнято рішення №2012 «Про затвердження детального планування на території м.Хуст та с. Кіреші « в частині проектування між вулицями Львівська-Степана Росохи, відповідно до якого на земельній ділянці позивача, передбачається індивідуальне будівництво. Про це рішення позивачу стало відомо при розгляді справи № 907/500/23 в Закарпатському господарському суді з наданих відповідачем доказів.

Зазначеним детальним планом території на вищевказаній земельній ділянці передбачено будівництво дороги для обслуговування мало поверхових будівель , земельні ділянки яких також накладаються на земельну ділянку позивача. Таким чином, вказаний детальний план території фактично змінює положення генерального плану м. Хуст , щодо функціонального призначення території СФГ «Ферма Пилипа» та порушує його права, як постійного користувача земельної ділянки та власника нерухомого майна, що розташоване на ній.

Рішенням № 2012 затверджено детальний план території житлової та громадської забудови у м. Хуст між вулицями Львівська Степана Росохи, на земельній ділянці , яка знаходиться в постійному користуванні позивача, згідно Державного акту.

Крім того, затвердження вказаного детального планування на території відбулося з порушенням вимог попереднього його оприлюднення та проведення обов`язкових громадських слухань. Затвердження в такий спосіб рішення Хустської міської ради позбавило права позивача приймати участь у вирішенні питань розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста. Рішення відповідача про затвердження вказаного детального плану території, яким передбачено створення семи земельних ділянок для будівництва мало поверхових будівель, на думку позивача є протиправним, прийнято з перевищенням повноважень і всупереч інтересам позивача, громадян і державним інтересам, оскільки фактично змінило стратегію розвитку міста, передбачену Генеральним планом, без врахування потреб міста та інтересів громадян і юридичних осіб. Позивачем, як постійним користувачем даної земельної ділянки, який є юридичною особою не було можливості подати пропозиції, щодо затвердження детального плану території. З огляду на відсутність обґрунтованих пропозицій позивача, свої права вважає порушеними, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

23 грудня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.92-95).

09 січня 2025 року представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечив проти задоволення позову в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні такого, як безпідставного (а.с.102-108).

14 січня 2025 року представник позивача скористався своїм правом і подав до суду відповідь на відзив (а.с.129-133).

05 лютого 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд даної справи по суті позовних вимог (а.с.155-157).

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила суд задовольнити позов повністю.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, зазначивши, що відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України, а тому, на думку представника відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, клопотань та пояснень з приводу позову від останнього станом на день ухвалення рішення до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним, недійсним та скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, суд зазначає таке.

Рішенням ХІ сесії VI скликання Хустської міської ради № 2012 від 15.07.2015 року затверджено детальні плани територій житлової та громадської забудови у м. Хуст, зокрема між вулицями Львівська-Степана Росохи.

В обґрунтування позову СФГ «Ферма Пилипа» посилається, зокрема на те, що спірне рішення є протиправним, оскільки його прийнято з порушенням процедури, а саме без проведення громадських слухань та без проведення стратегічної екологічної оцінки.

Однак такі твердження є безпідставними та спростовуються наступним.

За приписами частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно частини першої статті 59 цього Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Закон України від 16.11.1992р. № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-ХІІ) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини. Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону № 2780-XII до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (далі - Закон № N 3038-VI) визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, та який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За приписами пункту 3 частини першої статті 1 Закону N 3038-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, детальний план території містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Положеннями частини першої статті 16 Закону N 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини першої статті 19 зазначеного Закону детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно із частинами четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Частиною восьмою цієї статті встановлено, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

На виконання частини четвертої статті 12, частини п`ятої статті 14, частини третьої статті 16 Закону 3038-VI Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 16.11.2011 року № 290 затвердило Порядок розроблення містобудівної документації (далі - Порядок № 290), згідно із пунктом 4.8 якого (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

Статтею 21 Закону № 3038-VI регламентовано процедуру громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у розробленні, зокрема, детальних планів територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (частина друга статті 21 Закону № 3038-VI в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 21 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України Постановою від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» затвердив Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок № 555), який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 555 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил (пункт 9 Порядку № 555).

Пунктом 11 Порядку № 555 визначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Рішенням X сесії VI скликання Хустської міської ради від 04.02.2014 року №1353 з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови вирішено розробити проекти детального планування територій житлової та громадської забудови в м. Хуст: район урочища Бартуші; між вулицями Степана Росохи-Марка Бараболі, між вулицями Львівська-Степана Росохи, с. Кіреші, кінець вулиці Івана Чендея; с. Кіреші, вул. Нарцисова. За пунктом 2 цього рішення визначено замовником розроблення цієї містобудівної документації виконавчий комітет Хустської міської ради.

Із метою забезпечення права громади на участь у містобудівному процесі 4 липня 2015 року у газеті «Вісник Хустщини» було оприлюднено повідомлення про початок процедури громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації - детальний план територій житлової та громадської забудови в м. Хуст , в тому числі між вулицями Львівська - Степана Росохи, розроблених на підставі рішення X сесії VI скликання Хустської міської ради від 04.02.2014 року №1353.

Також у цьому повідомленні вказано про можливість всім заінтересованим особам ознайомитись із проектом детального плану території у приміщенні Хустської міської ради (каб.№39, за адресою: м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, №27), а також залишити свої пропозиції та зауваження.

Крім того, доведено до відома громадськості, що замовником є виконавчий комітет Хустської міської ради, а виконавцем - КПП «Архітектура». Строк проведення громадських обговорень визначено 10 днів з моменту опублікування оголошення.

У постановах від 10 липня 2018 року у справі № 369/7675/14-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18, Верховний Суд виклав висновок, згідно якого «громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації».

14 липня 2015 року відбулися громадські слухання щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації - детальних планів територій: житлової та громадської забудови м. Хуст, розроблених на підставі рішення X сесії VI скликання Хустської міської ради від 04.02.2014 року №1353, в тому числі між вулицями Львівська - Степана Росохи, а саме територія громадської та житлової забудови.

За результатами громадського обговорення вирішено рекомендувати проекти містобудівної документації - детальні плани територій в м. Хуст до подальшого затвердження. Цей факт підтверджено протоколом засідання громадського слухання та обговорення від 14.07.2015 р. №5.

Також зі змісту протоколу вбачається, що жодних пропозицій та зауважень щодо проектів містобудівної документації від громадськості, в тому числі і від позивача, не надійшло.

Враховуючи викладене, Хустська міська рада 15 липня 2015 року прийняла рішення № 2012 про затвердження детальних планів територій житлової та громадської забудови у м. Хусті, зокрема, між вулицями Львівська-Степана Росохи.

Відтак, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідач у встановленому порядку завчасно оприлюднив всю необхідну інформацію, проект детального плану, тощо і провів громадські слухання з цього питання.

При цьому, слід зазначити, що листом управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації від 10.03.2022 р. №01-10/12, який надійшов до відповідача за вх. №204/02-11 від 11.03.2022 р., доведено до відома наступну інформацію. За змістом даного листа вказано, що у зв`язку із введенням військового стану на території України необхідно вилучити із власних веб-сайтів матеріали містобудівної документації (генеральних планів, планів зонування, детальних планів території), в тому числі топографо-геодезичних даних, ортофотопланів та інших картографічних матеріалів. У зв`язку із означеним з офіційного сайту міської ради були видалені відомості щодо оприлюднених матеріалів містобудівної документації, в тому числі що стосується проекту детального плану, в частині вул. Бузкова в м. Хуст.

Відповідно, твердження позивача про недотримання процедури прийняття відповідачем рішення є безпідставними і спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах даної адміністративної справи.

Крім того, слід зазначити, що пунктом 2 рішення Хустської міської ради за № 2012 від 15.07.2015 року визначено, що інформацію щодо затвердження детальних планів території житлової і громадської забудови у м. Хусті слід оприлюднити на офіційному веб-сайті міської ради та в засобах масової інформації.

На офіційному веб-сайті відповідача - khust-miskrada.gov.ua днем 22.07.2015 року оприлюднено це рішення. Також рішення було опубліковане 8 серпня 2015 року у газеті «Вісник Хустщини». При цьому, у цій газеті тим самим днем оприлюднено резолюцію громадських слухань від 14.07.2015 року до детальних планів територій житлової та громадської забудови.

У відповідності до цієї резолюції учасниками громадського слухання 14.07.2015 року в приміщенні малої сесійної зали Хустської міської ради обговорено питання щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації детальних планів територій житлової та громадської забудови в м. Хуст, а саме: район урочища «Бартуша», між вулицями Степана Росохи - Марка Бараболі, між вулицями Львівська - Степана Росохи; с. Кіреші, кінець вулиці Івана Чендея; вул. Небесної Сотні (Гвардійська). Поряд із цим оприлюднено рішення засідання громадських слухань.

Отже, як встановлено судом в ході судового розгляду, відповідачем забезпечено можливість реалізації громадськістю права бути інформованою та брати участь у містобудівному процесі у процесі прийняття рішень суб`єктом владних повноважень.

Також безпідставними є покликання позивача про те, що детальний план території підлягав стратегічній екологічній оцінці, зважаючи на наступне.

У зв`язку із набранням чинності Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено відповідні зміни, зокрема статтю 2 цього Закону доповнено частиною четвертою, якою встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Цим Законом були внесені зміни до абзацу 2 частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у відповідності до якого визначено, що детальний план території підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Однак зазначений нормативно-правовий акт набув чинності 12.04.2018 року, а на момент прийняття Хустською міською радою оспорюваного рішення 15 липня 2015 року обов`язку здійснення стратегічної екологічної оцінки детального плану території встановлено не було.

Суд окремо наголошує, що підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Предметом даного публічно-правового спору є законність нормативно-правового акту - рішення Хустської міської ради від 15.07.2015 р. № 2012 «Про затвердження детального планування на території м. Хуст та с. Кіреші» в частині проектування вул. Бузкова в м. Хуст.

Відтак, таке підлягає перевірці на предмет наявності у суб`єкта прийняття відповідних повноважень, дотримання процедури прийняття та порушення цим актом прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Обґрунтовуючи позов, СФГ «Ферма Пилипа» посилається на те, що спірне рішення в частині проектування між вулицями Львівська-Степана Росохи, порушує його права, оскільки на земельній ділянці, яка знаходиться у його постійному користуванні згідно державного акту, передбачено індивідуальне будівництво. У позові вказано, що за викопіюванням із детального плану дорога і частина земельних ділянок накладається на земельну ділянку позивача.

Однак, такі доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, позивачем не додано до матеріалів позову такого викопіювання.

Так, згідно викопіювання із детального плану території в м. Хуст в частині між вулицями Львівська - Степана Росохи, в межі якої включено і вулицю Бузкова, видно, що в межі цього плану не включено земельну ділянку, яка фактично перебуває у користуванні позивача. Також, за даними цього викопіювання земля, яка розташована нижче вулиці Бузкова, відображена як існуюча та позначена землями сільськогосподарського призначення.

При цьому, рішень щодо розробки та затвердження детального плану на землі, які знаходяться у користуванні позивача, відповідачем не приймалися.

Окрім того, Державний акт на право постійного користування землею серії ЗК №-013- 0052 від 31.07.1995 року, на який посилається позивач, підтверджуючи свої майнові права на земельну ділянку, виданий іншій особі - ОСОБА_1 .

Отже, саме ОСОБА_1 є землекористувачем.

При цьому, згідно пункту 1.2. Статуту СФГ «Ферма Пилипа», затвердженого загальними зборами членів Селянського фермерського господарства «Ферма Пилипа» згідно протоколу №1/2024 від 21 квітня 2024 року, ОСОБА_1 в якості засновників (членів) Господарства не значиться.

Жодного доказу належності СФГ «Ферма Пилипа» земельної ділянки, про яку зазначає позивач як таку, що на неї згідно затвердженого оспорюваним рішенням детального плану території накладається частково дорога та інші земельні ділянки для забудови, не надано.

Ба більше, зазначений позивачем в якості доказу Державний акт на право постійного користування землею виданий на земельну ділянку без адресної конкретизації, яка не визначена в натурі на місцевості, не має ані технічної документації ані кадастрового номеру, відтак він не підтверджує факт розташування цієї земельної ділянки на території, що згідно детального плану території передбачена для інших цілей.

Слід також зазначити, що затверджений детальний план території розроблявся з урахуванням даних Державного земельного кадастру, які підтверджують, що вулиця Бузкова не накладається на землі, які знаходяться у постійному користуванні позивача.

Додатково, стосовно твердження позивача про накладання земельних ділянок громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться у його постійному користуванні, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б могли підтвердити факт накладання земельних ділянок громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ділянку СФГ «Ферма Пилипа», яка, в свою чергу, не є сформованою в розумінні чинного законодавства України, а відтак і не є об`єктом цивільних прав, майнові права щодо якого можуть бути порушені. Матеріали справи не містять інформацію про присвоєння земельним ділянкам, які знаходяться у постійному користуванні СФГ «Ферма Пилипа» за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 4, 18 га (з них за планом землекористування площею 3,0 га та 1,18 га) кадастрових номерів. Відповідно інформація про ці земельні ділянки не внесена до автоматизованої системи ДЗК, що не дає можливості визначити їх поворотні точки місцезнаходження, а і відповідно встановити чи розміщені ділянки громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на зазначених земельних ділянках. Окрім цього, позивачем не надано жодних актів про погодження (встановлення) зовнішніх меж земельної ділянки, що також унеможливлює ідентифікувати та встановити чітке місцерозташування земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні СФГ «Ферма Пилипа».

Ба більше, затвердження детального плану території не є розпорядженням земельною ділянкою, оскільки детальний план території є формою державного планування забудови території, управлінською діяльністю і не має на меті зміну власника (така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.07.2021 року у справі № 1.380.2019.004556).

Також, слід зазначити, що у справі № 907/500/23 за позовом Селянського фермерського господарства «Ферма Пилипа» до Хустської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору рішенням Господарського суду Закарпатської області провадження у справі в частині позову про визнання незаконним та скасування витягу з рішення Хустської міської ради від 15.07.2015 №2012 «Про затвердження детального планування на території м. Хуст та с. Кіреші» в частині проєктування АДРЕСА_2 закрито, а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. Дане рішення ухвалено судом 19.11.2024 року. У вказаній справі позивач просив суд задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі покликаючись на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110800000:01:067:0099, 2110800000:01:067:0102, 2110800000:01:067:0101, 2110800000:01:067:0108, 2110800000:01:067:0111, 2110800000:01:067:0171 та 2110800000:01:067:0170, розташовані в АДРЕСА_2 та виділені громадянам м. Хуст, накладаються на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні СФГ ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК №013-00052 від 31.07.1995. На думку позивача у даній справі факт накладення земельних ділянок відповідача на земельну ділянку СФГ Ферма Пилипа підтверджується наявним у матеріалах справи викопіюванням із планово-картографічних матеріалів земельних ділянок та технічною документацією із землеустрою щодо виготовлення Державних актів, належних позивачу.

При цьому, в контексті заявлених позивачем вимог про визнання незаконним та скасування витягу з рішення Хустської міської ради № 2133 від 05.11.2015 року «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам,» визнання незаконним та скасування витягу з рішення Хустської міської ради № 3051 від 31.08.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам», визнання протиправним, недійсним та скасування витягу з рішення IV сесії VII скликання Хустської міської ради № 205 від 26.04.2016 року, визнання протиправним, недійсним та скасування витягу з рішення позачергової сесії VII скликання Хустської міської ради № 3133 від 16.10.2020 року суд звернув увагу, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта, який застосовується одноразово та після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання, і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність тощо), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечує його реального захисту.

За встановлених судом у цій справі обставин, вищезгадані рішення відповідача, які є предметом оскарження, вже є реалізованими, оскільки на їх підставі земельні ділянки, що за доводами СФГ «Ферма Пилипа», накладаються на ділянку, належну йому на праві постійного користування, були відчужені на користь третіх осіб (гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ).

У вищевказаному судовому рішенні зазначено, що задоволення вимог позивача про визнання незаконними та скасування зазначених вище витягів з рішень Хустської міської ради не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), а отже такі вимоги не є ефективним способом захисту права СФГ «Ферма Пилипа», яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

Із вищенаведеного слідує, що позивачем в судовому порядку не було доведено факту порушення його права постійного користування на земельну ділянку. Поряд із цим вважаємо, що у разі скасування детального плану території в судовому порядку, це в будь-якому випадку не призведе до відновлення порушених, як вважає позивач, прав оскільки земельні ділянки передані у приватну власність громадянам та право власності на які станом на теперішній час не скасовані. Поряд із цим, вважаємо, що фактом передання земельних ділянок у приватну власність громадянам в АДРЕСА_2 , оскаржуване рішення щодо затвердження детального плану території в частині вул. Бузкова вичерпало свою дію.

Виходячи із вищевикладеного, затверджений оскаржуваним рішенням детальний план території не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Хустської міської ради провести інвентаризацію земельної ділянки позивача на право постійного користування згідно Державного акту серії 3K-013-00052 від 31.07.1995 року, площею 4,18 га, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №159, суд зазначає таке.

Згідно статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених норм свідчить, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачеві необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх рішеннях від 01.02.2018 в адміністративній справі № 800/502/17 та від 08.02.2018 в адміністративній справі № 800/191/17.

За змістом пункту «а» частини першої статті 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належить організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності. За приписами статті 25 цього Закону технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель є документацією із землеустрою, яка розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

У відповідності до статті 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, формування земельних ділянок, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

За частиною першою статті 57 вищевказаного Закону технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 476, вихідними даними для проведення інвентаризації земель є: матеріали з Державного фонду документації із землеустрою; відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; файлів обміну даними про результати робіт із землеустрою; містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копії документів, що посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку; графічні матеріали відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, на яких зазначено місце проведення робіт з державної інвентаризації земель, орієнтовну площу та кадастровий номер суміжної земельної ділянки (у разі проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок).

Згідно з пунктом 8 вищевказаного Порядку підставою для проведення інвентаризації земель, окрім земель сільськогосподарського призначення державної власності, є рішення сільської, селищної, міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади, на території якої розташований массив, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Згідно з пунктом 26 Порядку за результатами проведення інвентаризації земель виконавцем робіт розробляється технічна документація, склад якої встановлений статтею 57 Закону України «Про землеустрій».

За пунктом 5 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - із землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою). Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач звертався до міської ради з приводу надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації землі, яка знаходиться у його постійному користуванні чи її затвердженні.

Отже, у межах даної справи позивач не оскаржує рішення, дії або бездіяльність відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо не проведення у встановленому порядку інвентаризації земельної ділянки.

При цьому, позовна вимога про зобов`язання провести інвентаризацію землі не є похідною вимогою від вимоги про скасування рішення щодо затвердження детального плану та жодним чином ці вимоги не є взаємопов`язаними.

Враховуючи викладене, оскільки не встановлено протиправності рішень, дій чи бездіяльності Хустської міської ради щодо позивача у контексті надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації землі, яка знаходиться у його постійному користуванні, чи її затвердженні, - відсутні підстави для задоволення позову про зобов`язання відповідача здійснити відповідні дії.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив на позов, і довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Селянського фермерського господарства «Ферма Пилипа» (вул. Слов`янська, буд. 31, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 22080838) до Хустської міської ради (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 34005221), третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 39766716) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець