Постанова

від 23.11.2010 по справі 2а-15420/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23 листопада 2010 року           < Час проголошення >           № 2а-15420/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді  Кочана В.М., секретаря судового засідання  Бузінської А.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

 Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 2 380,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін" про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 2 380, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що ТОВ "Твін" зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва, як суб"єкт підприємницької діяльності, є юридичною особою та платником податків і зборів передбачених Законом Украни "Про систему оподаткування". Позивачем було проведено перевірку, щодо  своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток. В ході перевірки було встановлено, що відповідачем вказана звітність не подавалася, у звязку з встановленим порушенням на відповідача було накладено штраф у розмірі 2 380, 00 грн.

На даний час заборгованість відповідачем добровільно погашена не була, а тому представник позивача в судовому засіданні просив стягнути її у судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, пояснень та заперечень проти позовних вимог не надав, про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по адміністративній справі та надані в судовому засіданні пояснення по суті спору, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твін" зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва, як суб'єкт підприємницької діяльності, є юридичною особою та платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Відповідач взятий на облік в   ДПІ  у Оболонському районі м. Києва  як платник податків.

Таким чином, відповідач належним чином зареєстрований як суб’єкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін" щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, про що складено акт № 62/15-109 від 15.01.2009р.

Превіркою встановлено, що відповідачем до інспекції, у встановлені законом строки, не подано  податкової звітності з податку на прибуток.

          Відповідно до  п. 4.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник  податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

          Відповідно до п. 4.1.4. Податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у  тому  числі  при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів,  наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному  півріччю (у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року,  крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту,  - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку  з  громадян),  -  до 1  квітня  року, наступного за звітним.

          Відповідно до п. 17.1.1. ст. 17 Закону, платник податків,  що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів   доходів громадян  за  кожне  таке неподання або її затримку.

          У пункті 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зазначено, що у разі  коли  сума  податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону,  такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому  зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої  був  зроблений  розрахунок або перерахунок   податкових зобов'язань, сума податку  чи  збору  (обов'язкового  платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки,  передбачені законом  для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На виконання вимог п. 6.1. Закону відповідачу було надіслано повідомлення - рішення  №000321501/0 від 15.01.2008р., яке було отримано відповідачем (про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення). Проте дане податкове рішення відповідачем залишене без виконання.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами” передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків вимоги.

Відповідачу на підставі п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону було надіслано першу податкову вимогу від 29.01.2008р. № 1/319 та другу від 13.03.2008р. року № 2/1072, яка згідно корінця податкових вимог отримана відповідачем. Сума податкового боргу в розмірі 2 380, 00 грн. відповідачем сплачена не була.

Судом встановлено, що перша та друга вимоги відповідачем оскаржені не були.

На підставі ст. 10 Закону, позивачем було прийняте рішення від 24.04.2008р. № 134 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, відповідач суму заборгованості не сплатив.

          Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами” штрафні санкції за порушення податкового  законодавства накладаються  на  платника  податків  у розмірах,  визначених цією статтею, крім штрафних   санкцій   за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції  накладаються  контролюючими  органами,  а  у випадку,  передбаченому  пунктом  17.2  цієї  статті,   самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

          Як вже зазначалося, відповідно до п.17.1.1. ст. 17 Закону, платник податків,  що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів   доходів громадян  за  кожне  таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону, у випадку апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.5.4 ст.5 Закону, податкове зобов'язання не сплачене у передбачений законом термін вважається сумою податкового боргу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Заборгованість платника податків перед бюджетом складає 2 380, 00 грн і станом на 23.11.2010 року самостійно не сплачена, а тому підлягає стягненню у примусовому порядку.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 32529391)  заборгованість перед бюджетом у сумі 2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. на рахунок № 31111009700006 УДК у Оболонському районі ГУДКУ у м. Києві, код платежу 11021000, код ЗКПО 26077916, МФО 820019

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                     В.М. Кочан