Постанова

від 12.03.2025 по справі 520/17095/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 р. Справа № 520/17095/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024, суддя Мельников Р.В., по справі № 520/17095/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ імені газети «Ізвєстія» звернулось до суду із позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00320850712 від 06.06.2024, згідно з яким ТОВ імені газети «Ізвєстія» зменшено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за лютий 2024 у розмірі 438735 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00320860712 від 06.06.2024, згідно з яким до ТОВ імені газети «Ізвєстія» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.06.2024 № 00320850712 та № 00320860712.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що реальність господарських операцій позивача із контрагентом у перевіряємий період не підтверджена належним чином, відсутні первинні документи, з огляду на що при відсутності первинних документів (актів виконаних робіт) неможливо визначити об`єкт оподаткування, місце постачання, дату постачання товару/послуг, тому отримані ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД не є об`єктом оподаткування операцій з постачання послуг. Тому перераховані кошти на рахунок ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД не є об`єктом оподаткування операцій з постачання послуг. Крім того, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит, не містять обов`язкові реквізити податкової накладної, а саме обсяг/кількість послуг посередницькі послуги, відвантаження, зберігання, винагорода посередника.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засідання проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області у період з 25.04.2024 по 03.05.2024 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ імені газети «Ізвестія» (код ЄДРПОУ 31834521) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки складний акт № 21463/20-40-07-12-05/31834521 від 10.05.2024, яким встановлено наступні порушення:

- абз. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21Б декларації з ПДВ), в сумі 438735,00 грн за лютий 2024;

- п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України - в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з ЄРПН) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 06.06.2024:

- № 00320850712 щодо порушення абз. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за лютий 2024 у розмірі 438735 грн.;

- № 00320860712 щодо порушення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що позивачем сформовано податковий кредит за наслідками господарських операцій, реальність яких підтверджена належними первинними документами.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся, позивач здійснював нарахування сум податкового кредиту, визначеного за наслідками господарських операцій із ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36328597) у липні, серпні та вересні 2023.

Так, за лютий 2024 ТОВ імені газети «Ізвєстія» задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 11515277 грн., основним чинником виникнення якого є віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість залишку від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, яке виникло у січні - лютому 2023, квітні 2023, липні - листопаді 2023, лютому 2024, за рахунок придбання у постачальників пшениці і суміші пшениці та жита (меслин); насіння соняшнику, подрібненого або неподрібненого; добрив мінеральних або хімічних, азотних; нафти та нафтопродуктів; послуг щодо транспортування залізничним транспортом; сільськогосподарських машин; машин або механізмів для збирання та обмолоту сільськогосподарських культур; послуг зі зберігання зерна та інше.

Контролюючим органом у ході проведення перевірки встановлено, що від`ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, яке відображається по рядку 16.1 колонка Б декларації, виникло у звітних (податкових періодах): січні-лютому 2023, квітні 2023, липні-листопаді 2023 та лютому 2024 в сумі 11436895 грн., та становить 99,14% від загального обсягу податкового кредиту в лютому 2024.

За висновками податкового органу, завищення задекларованих позивачем сум від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2024 на суму 438735,18 грн., виникло за рахунок взаємовідносин з ТОВ «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД».

Під час проведення перевірки позивачем на підтвердження реальності господарських операції із ТОВ «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» було надано копії рахунків на оплату за посередницькі послуги з ТЕО, відвантаження, зберігання та винагороду посередника № 1388 від 02.08.2023 на суму 808647,95 грн., № 1559 від 30.08.2023.

На підтвердження здійснення перерахунку коштів на рахунок ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" позивачем надано платіжні інструкції № 8167 від 08.08.2023 на суму 60639 грн.; № 8180 від 18.08.2023 на суму 161704 грн.; № 8242 від 04.09.2023 на суму 1000000 грн.; № 8326 від 21.09.2023 на суму 282982 грн.; № 8327 від 22.09.2023 на суму 400000 грн.; № 8341 від 27.09.2023 на суму 686660,05 грн.; № 8342 від 27.09.2023 на суму 40426 грн.

ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" були виписані податкові накладні № 88 від 24.07.2023, № 49 від 08.08.2024, № 84 від 18.08.2023, № 30 від 04.09.2023, № 155 від 21.09.2023, № 151 від 22.09.2023, № 153 від 25.09.2023, № 157 від 27.09.2023, № 32 від 27.09.2023, на підставі яких ТОВ імені газети «Ізвестія» сформовано податковий кредит в сумі податку на додану вартість 438735,18 грн.

Разом з тим, податковим органом зазначено та не заперечувалось платником податків, що на підтвердження реальності господарських відносин із ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" не надано укладеного між сторонами договору на посередницькі послуги, акти виконаних робіт та оригінали рахунків на оплату, що зафіксовано у акті № 4055/20-40-07-12-07/31834521 від 03.05.2024.

Згідно з наданими у ході проведення перевірки поясненнями позивача, між ТОВ імені газети «Ізвестія» та ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" договір на посередницькі послуги не укладався, акти виконаних робіт не підписувались.

Натомість позивач посилався на обставини, за яких був змушений здійснити оплату за посередницькі послуги з транспортно-експедиційного обслуговування, відвантаження, зберігання та винагороди посередника згідно з рахунками на оплату № 1388 від 02.08.2023, № 1559 від 30.08.2023 з метою уникнення негативних наслідків, виходячи з наступного.

Між ТОВ імені газети «Ізвестія» (продавець) та AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED (покупець) були укладені зовнішньоекономічні контракти №W-АР-04838-Р6Q6 від 21.03.2023, №W-АР-04909-В3В1 від 28.03.2023 з додатком № 1 від 28.03.2023, №W-АР-04953-R4G4 від 31.03.2023 на поставку сільськогосподарської продукції українського походження - пшениці 3, 2 класу врожаю 2022.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 вказаних контрактів базис поставки товару - DАР згідно з Інкотермс 2010, місце поставки товару - (DАР) ДП «Морський торгівельний порт «Південний» та/або м. Чорноморськ, Україна, термінал по вибору покупця.

Враховуючи п.п. 4.1, 4.2 контрактів місцем поставки було обрано портовий термінал у ДП «Морський торгівельний порт «Південний», забезпечено здійснення портовим терміналом розвантаження товару з прибулих залізничних вагонів, зважування та прийняття товару на зберігання в місці поставки на терміналі ТОВ «ТІС-Зерно», та з урахуванням умов поставки DАР товар перейшов у розпорядження AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED для подальшого завантаження на борт судна.

Втім, в подальшому AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED відмовилось від завантаження товару на борт судна та вивезення її морським транспортом, повідомило про одностороннє розірвання контрактів у зв`язку з тим, що з 02.05.2023 Морський порт «Південний» заблоковано рф, та зазначило про необхідність вивезення товару з терміналу Морського порту «Південний».

ТОВ імені газети «Ізвестія» за наведених обставин були укладено контракти на поставку вищезазначеного товару з іншим контрагентом - SUNGRAIN DMCC, а саме: №1607-1000 від 16.07.2023; №2108-1500 від 21.08.2023; №1109-700 від 11.09.2023.

Так, за змістом вказаних контрактів було поставлено SUNGRAIN DMCC товар - пшеницю, та відповідно до митних декларацій від 09.09.2023, 20.09.2023, 06.10.2023 та 28.10.2023 здійснено вивезення товару за вказаними контрактами.

При цьому, позивачем зазначалось, що пшениця, належна на праві власності позивачу та яка була поставлена AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED за контрактами №W-АР-04838-Р6Q6 від 21.03.2023, №W-АР-04909-В3В1 від 28.03.2023, №W-АР-04953-R4G4 від 31.03.2023 в місце поставки Морський торгівельний порт «Південний», термінал ТОВ «ТІС-Зерно», до моменту її поставки SUNGRAIN DMCC за контактами №1607-1000 від 16.07.2023, №2108-1500 від 21.08.2023, №1109-700 від 11.09.2023, а також за контрактом №W-АР-05841-М5S8 від 28.09.2023, укладеним між позивачем та AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED, знаходилась на зберіганні в Морському торгівельному порту «Південний», а саме: на терміналі, який належить ТОВ «ТІС-Зерно».

Між позивачем та ТОВ «ТІС-Зерно», ТОВ «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД» договори не укладались.

Необхідність залучення посередника при виконанні умов контрактів на поставку товару позивачем пояснювалась тим, що безпосередньо із ТОВ «ТІС-Зерно», як зерновим терміналом, взаємовідносини були відсутні, оскільки оператор портового терміналу ТІС не приймає оплату за зберігання / перевантаження зерна безпосередньо від власників такого зерна, з огляду на що вартість послуг не могла сплачуватись позивачем безпосередньо ТОВ «ТІС-Зерно», а здійснювалась через посередника - ТОВ «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини в рамках даної справи виникли з приводу правомірності обчислення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2024, на підставі господарських операцій саме з ТОВ «АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД».

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Натомість, зі змісту акту перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки позивачем не було надано первинні документи щодо підтвердження наданих ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, відвантаження, зберігання товару, зокрема, відсутні акти виконаних робіт, інформація щодо винагороди посередника; документи стосовно розвантаження (із зазначенням дати та обсягу).

Так, у справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

У ході судового розгляду встановлено, що під час проведення перевірки позивачем контролюючому органу стосовно взаємовідносин із ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" було надано виключно копії рахунків на оплату за посередницькі послуги, платіжні інструкції та відповідні податкові накладні.

Натомість, щодо підтвердження фактичного надання ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" посередницьких послуг з транспортно-експедиційного обслуговування позивач посилається на:

- залізничні накладні №43418078 на 417,200 тон (вагони №№98217052, 98208820, 95839486, 95781829, 95925434, 98217037); №43418532 на 417,400 тон (вагони №№98224488, 95784906, 95940441, 95784112, 95925806, 95511846); №43446970 на 138,100 тон (вагони №№95511788, 95940409); №43467166 на 277,100 тон (вагони №№95940367, 95925723, 95925400, 98217078); №43507730 на 416,750 тон (вагони №№95839486, 98217052, 95511846, 95781829, 95925806, 98208820); №43507698 на 418,500 тон (вагони №№95784112, 95940441, 95784906, 98224488, 98217037, 95925434); №43536242 на 349,600 тон (вагони №№98216930, 98208580, 95784138, 95511127, 98217268); №43575349 на 138,300 тон (вагони №№95925772, 95839619); №40686099 на 275,950 тон (вагони №№95914040, 95839577, 95506028, 98208879); №43278043 на 139,100 тон (вагони №№ 98217284, 95506568); №43285303 на 418,300 тон (вагони №№95784724, 95784948, 95784757, 95784179, 95940375, 95505517); №43285311 на 138,100 тон (вагони №№95925772, 95839619); №43322189 на 209,000 тон (вагони №№95784203, 95839569, 98208762); №43322197 на 278,050 тон (вагони №№95925749, 95784914, 95784146, 95510905), якими підтверджується у графах 4, 7, 10, що одержувачем є ТОВ «ТІС» у квоту компанії «TIS-ZERNO SERVICES LIMITED» для AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED, для вивезення водним транспортом до Туреччини;

- реєстр зважування від 20.04.2023, виданий портовим елеватором при розвантаженні залізничних вагонів на терміналі ТОВ «ТІС-Зерно» в Морському торгівельному порту «Південний», яким підтверджено розвантаження залізничних вагонів, зважування та прийняття на зберігання пшениці у кількості 4008,650 метричних тон;

- товарно-транспортні накладні № 0004357 від 15.08.2023, № 0004356 від 15.08.2023, № 0004310 від 14.08.2023, № 0004428 від 17.08.2023, №0004429 від 17.08.2023, № 0004427 від 17.08.2023, №0004413 від 17.08.2023, №0004430 від 17.08.2023, № 0004406 від 17.08.2023, № 0004410 від 17.08.2023, №0004407 від 17.08.2023, № 0004489 від 18.08.2023, №0004491 від 18.08.2023, №0004544 від 19.08.2023, № 0004629 від 20.08.2023, № 0004666 від 21.08.2023, №0004670 від 21.08.2023, № 0004628 від 20.08.2023, №0004659 від 21.08.2023, №0004660 від 21.08.2023, №0004632 від 20.08.2023, №0004631 від 20.08.2023, № 0004630 від 20.08.2023, № 0004762 від 23.08.2023, №0004764 від 23.08.2023, № 0004765 від 23.08.2023, № 0004772 від 23.08.2023, №0004761 від 23.08.2023, № 0004824 від 24.08.2023, №0004822 від 24.08.2023, № 0004673 від 21.08.2023, №0004674 від 21.08.2023, №0004776 від 23.08.2023, №0004823 від 24.08.2023, №0006063 від 07.09.2023, № 0006033 від 06.09.2023, № 0005094 від 05.09.2023, №0006168 від 10.09.2023, № 0006173 від 10.09.2023, № 0006099 від 08.09.2023, № 0006266 від 12.09.2023, № 0006258 від 12.09.2023, № 0006259 від 12.09.2023, № 0006268 від 12.09.2023, №0006267 від 12.09.2023, №0006330 від 13.09.2023, №0006371 від 14.09.2023, №0006329 від 13.09.2023, №0006346 від 14.09.2023, № 0006459 від 16.09.2023, № 0006343від 14.09.2023, №0006604 від 19.09.2023, №0006456 від 16.09.2023, №0006631 від 19.09.2023, № 0006504 від 17.09.2023, № 0006503 від 17.09.2023, №0006682 від 20.09.2023, №0006724 від 21.09.2023, №0006725 від 21.09.2023, № 0006505 від 17.09.2023, №0006882 від 25.09.2023, № 0006750 від 22.09.2023, №0006782 від 23.09.2023, №0006783 від 23.09.2023, №0006124 від 09.09.2023, №0006117 від 09.09.2023, №0006116 від 09.09.2023, №0006123 від 09.09.2023, №0006118 від 09.09.2023, №0006122 від 09.09.2023, №0006254 від 12.09.2023, №0006256 від 12.09.2023, №0006252 від 12.09.2023, №0006257 від 12.09.2023, №0006253 від 12.09.2023, №0006255 від 12.09.2023, №0006319 від 13.09.2023, №0006551 від 18.09.2023, №0006549 від 18.09.2023, №0006550 від 18.09.2023, №0006653 від 19.09.2023, № 0006651 від 19.09.2023, №0006652 від 19.09.2023, №0006747 від 22.09.2023, №0006745 від 22.09.2023, №0006746 від 22.09.2023, №0006683 від 20.09.2023, №0006799 від 24.09.2023, №0006800 від 24.09.2023, №0006784 від 23.09.2023, №0002868 від 20.07.2023, №0002867 від 20.07.2023, №0003030 від 23.07.2023, №0003027 від 23.07.2023, №0003029від 23.07.2023, №0003032 від 23.07.2023;

- акти надання послуг № 10 від 17.08.2023, № 11 від 21.08.2023, № 12 від 22.08.2023, №13 від 22.08.2023, №14 від 22.08.2023, № 15 від 29.08.2023, № 16 від 29.08.2023, №17 від 29.08.2023, №18 від 29.08.2023, №19 від 30.08.2023, №20 від 30.08.2023, №22 від 31.08.2023, №23 від 11.09.2023, №28 від 05.09.2023, №29 від 25.09.2023, №30 від 26.09.2023, №31 від 26.09.2023, №32 від 26.09.2023, №33 від 27.09.2023, №34 від 27.09.2023, №35 від 27.09.2023, №36 від 01.10.2023, №37 від 01.10.2023, № 271 від 11.09.2023, № 281 від 14.09.2023, № 286 від 14.09.2023, № 299 від 20.09.2023, № 304 від 21.09.2023, № 305 від 25.09.2023, № 310 від 26.09.2023, № 327 від 25.09.2023, № 6 від 21.07.2023, № 7 від 27.07.2023, № 9 від 27.07.2023, на перевезення пшениці, невивезеної AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED, з Морського торгівельного порту «Південний», а саме - на перевезення з терміналу ТОВ «ТІС-Зерно» (місце поставки згідно з контрактами №W-АР-04838-Р6Q6 від 21.03.2023, №W-АР-04909-В3В1 від 28.03.2023 та №W-АР-04953-R4G4 від 31.03.2023, від виконання яких відмовився даний покупець-нерезидент) до складу № 1 ДП «Морський торговельний порт Рені» (місце поставки згідно з контрактами №1607-1000 від 16.07.2023, №2108-1500 від 21.08.2023 та №1109-700 від 11.09.2023 між позивачем та новим покупцем-нерезидентом SUNGRAIN DMCC) перевізниками та експедиторами: ТОВ «Транс-Інвест Черкаси», ТОВ «Земля країни», ТОВ «АПІС КОМПАНІ».

Разом з тим, дослідивши зміст вказаних первинних документів колегія суддів звертає увагу, що відповідно до товарно-транспортних накладних замовником є ТОВ імені газети «Ізвестія», вантажовідправником ТОВ «ТІС-ЗЕРНО», вантажоодержувачем Дунай-Транзитсервіс ТОВ, автомобільним перевізником Земля Країни ТОВ, АПІС КОМПАНІ ТОВ, ТОВ «Транс-Інвест Черкаси».

Акти надання послуг з перевезення, підписані уповноваженими особами ТОВ імені газети «Ізвестія» та відповідних перевізників, залізничні накладні засвідчують фактичне перевезення товару, втім не містять відомостей на підтвердження взаємовідносин між позивачем та ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД".

Таким чином, надані документи не містять відомостей про здійснені господарські операції безпосередньо між позивачем та ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД".

Крім того, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки.

Натомість, у даному випадку факт перевезення товару не є спірним, а доведенню підлягала реальність господарських відносин між сторонами з приводу надання посередницьких послуг з транспортно-експедиційного обслуговування.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що зазначені первинні документи, на які посилається позивач, жодним чином не підтверджують реальність господарських операцій із ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" та не доводять надання спірних послуг, а інших документів, які б мали інформацію щодо фактичних взаємовідносин між вказаними суб`єктами, позивачем не надано, та як підтверджено у ході розгляду справи такі документи і не складались.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає про недоведеність реального характеру господарських відносин між позивачем та ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД", з огляду на що висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, є правомірними.

Такими чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неправомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 06.06.2024 № 00320850712, № 00320860712 та їх скасування.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Натомість, що суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі № 520/17095/24 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 21.03.25.