Постанова

від 13.03.2025 по справі 314/1238/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2025 року м. Дніпросправа № 314/1238/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.12.2024 року (головуючий суддя Кіяшко В.О.)

в адміністративній справі №314/1238/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , 20.03.2024 звернулася до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до відповідачів: ОСОБА_2 (відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (відповідач-2), в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 617424 від 08.3.2024 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. та провадження у вказаній справі закрити.

Також просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Вказує, що з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 не згоден, вважає її незаконною, і такою, що винесена з рядом суттєвих порушень, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.12.2024 року позов задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 617424 від 08.3.2024 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

Закрито справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач, здійснивши зупинку на вимогу поліцейського, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, що є порушенням вимог підпункту «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху. Проте, згідно Правилами дорожнього руху, пункт 9.9 «б», який передбачає випадки, коли повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація міститься у розділі 9 Правил дорожнього руху «Попереджувальні сигнали». Тобто, вимога про увімкнення аварійної світлової сигналізації стосується вимог Правил дорожнього руху, щодо попереджувальних сигналів, а тому не може бути кваліфіковане за частиною 2 статті 122 КУпАП, оскільки в даному випадку відсутній факт порушення правил користування попереджувальними сигналами, саме при початку руху чи зміні його напрямку.

Враховуючи те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд залишив без розгляду вказану вимогу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (відповідач-2) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що після зупинки позивач, як водій, що керує транспортним засобом, повинен був увімкнути аварійну сигналізацію, чого зроблено не було навіть після того, як працівники поліції почали розглядати справу про адміністративне правопорушення.

В частині витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №617424 від 08.03.2024 вбачається, що 08.03.2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому встановлено газобалонне обладнання незареєстроване у встановленому порядку, та не ввімкнув аварійну світову сигналізацію після зупинки на вимогу працівника поліції, чим порушив п.9.9 «б» та 31.3 «а» ПДР України.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, КУпАП, Правила дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , 08.03.2024 року о 16:50 годині, рухався по автомобільній дорозі Запоріжжя-Донецьк на транспортному засобі ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 .

Перебуваючи на блок-пості, який знаходиться на 25 кілометрі автомобільної дороги Запоріжжя-Донецьк, працівником поліції було запропоновано зупинитися праворуч для здійснення перевірки, після чого ОСОБА_1 поліцейським було повідомлено про порушення ним пункту 9.9 «б» Правил дорожнього руху, а саме не увімкнення аварійно світлової сигналізації на вимогу працівника поліції.

При цьому, після проведення поверхневої перевірки транспортного засобу, багажного відділення, працівником поліції було виявлено балон газового обладнання, та повідомлено про порушення п. 31.3 «а» ПДР, за переобладнання транспортного засобу з порушенням вимог стандартів, саме внесено зміни до паливної системи (ГБО) без узгодження з органами національної поліції.

Позивач пояснив поліцейському, що транспортний засіб яким він керував, належить не йому, а іншій особі ОСОБА_4 , також позивач пояснив поліцейському, що газове обладнання він не встановлював, воно не працює, та взагалі ним не користувався.

Працівник поліції вказані заперечення позивача не врахував та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 та ч.2 ст.122 КУпАП, а саме порушення пункту 31.3 «а» ПДР та порушення пункту 9.9 «б» ПДР та застосував штраф в розмірі 510грн., до постанови додаються відеоматеріали порушення.

Позивач вважає протиправною постанову відповідача серії ББА №617424 від 08.03.2024.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу ВАЗ 21101, реєстраційного номеру НОМЕР_2 , водночас, він керував вказаним транспортним засобом як водій під час зупинки транспортного засобу поліцейським.

Пунктом 9.9 «б» Правил дорожнього руху передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Отже вказаною нормою передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що позивач при зупинці на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, отже порушив пункт 9.9 «б» Правил дорожнього руху.

За порушення пункту 9.9 «б» Правил дорожнього руху на позивача накладена адміністративна відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУПАП.

Частиною 2 статті 122 КУПАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, диспозиція вказаної норми (ч.2 ст.122 КУПАП) не містить порушень, про які зазначає поліцейський, а саме не увімкнення аварійної світлової сигналізації у разі зупинки на вимогу поліцейського.

Вказана норма права не містить відповідальності за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що приписами статті 125 КУПАП передбачена відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху.

Так, статтею 125 КУПАП (інші порушення правил дорожнього руху) встановлено, що інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами 1 і 2 статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу,

- тягнуть за собою попередження.

Таким чином поліцейським було неправильно кваліфіковано виявлене порушення водія за частиною 2 ст. 122 КУПАП, це потягло протиправне притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною нормою.

Порушення водієм пункту 9.9 «б» Правил дорожнього руху не може бути кваліфіковано за частиною 2 ст. 122 КУПАП.

Отже, в цій частині (щодо адміністративної відповідальності позивача за ч.2 ст. 122 КУПАП) постанову серії ББА №617424 від 08.03.2024 слід скасувати та закрити адміністративне провадження, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Щодо порушення позивачем пункту 31.3 «а» Правил дорожнього руху та притягнення його до відповідальності за п.1 ст.121 КУПАП, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 31.3 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:

а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб, яким керував позивач дійсно переобладнаний, а саме внесено зміни до паливної системи (ГБО) без узгодження з органами національної поліції.

Водночас, матеріали справи не містять підтверджень, що зміни до паливної системи (ГБО) внесено з узгодженням з органів національної поліції.

Позивач зазначає, що не є власником транспортного засобу, газове обладнання він не встановлював, воно не працює, та взагалі ним не користувався.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 121 КУПАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, саме на водія (а не на власника транспортного засобу) вказана норма покладає відповідальність при керуванні транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Отже, в цій частині кваліфікація порушення визначена поліцейським правильно за частиною 1 ст. 121 КУПАП.

Натомість, вказана норма передбачає розмір штрафу двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає 340грн., однак поліцейський застосував 510грн. штрафу, що не відповідає частині 1 ст. 121 КУПАП.

Отже, постанова серія ББА №617424 від 08.3.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 та ч.2 ст. 122 КУПАП підлягає скасуванню.

Згідно п. І ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності. Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що в частині витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Керуючись ст. 241-245, 250, 272, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.12.2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 13.03.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова