Постанова

від 20.03.2025 по справі 420/14975/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/14975/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 07.08.2024) по справі за адміністративним позовом Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА СМАКУ", про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

15.05.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, в позивач якій просить визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-01-09-001616-a від 06.05.2024 року щодо закупівлі "ДК 021:2015: код 55520000-1 "Кейтерингові послуги" (Послуги з організації харчування учнів закладів загальної середньої освіти Усатівської сільської територіальної громади ДК 021:2015: код 55524000-9).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024 року адміністративний позов сільської ради задоволений повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ради відмовити у повному обсязі.

На думку апелянта, оскаржуваний висновок прийнято Управлінням Північно-східного офісу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Апелянт звернув увагу, що відповідно до пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №471), позивач був зобов`язаний оприлюднити повідомлення з вимогою про усунення учасником невідповідностей в електронній системі закупівель. Отож, оскільки позивачем таких дій вчинено не було, ним допущено порушення вимог пункту 43 Особливостей. При цьому апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що не зазначення в гарантійному листі дати та реєстраційного номеру можна вважати формальною помилкою.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.01.2024 Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області на веб-сайті "Prozorro" оприлюднила оголошення про закупівлю шляхом проведення відкритих торгів з особливостями послуг "ДК 021:2015: код 55520000-1 "Кейтерингові послуги" (Послуги з організації харчування учнів закладів загальної середньої освіти Усатівської сільської територіальної громади ДК 021:2015: код 55524000-9) (закупівля №UA-2024-01-09-001616-a) та була розміщена відповідна тендерна документація (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-01-09-001616-a ).

Уповноваженою особою Замовника 31 січня 2024 року було прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем торгів Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА СМАКУ".

07.02.2024 року Замовником на веб-сайті "Prozorro" оприлюднило Звіт про результати проведення процедури закупівлі №UA-2024-01-09-001616-a, зі змісту якого вбачається, що участь у відкритих торгах прийняв 1 (один) учасник ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" та, відповідно з ним, як з переможцем закупівлі, 07.02.2024 року було укладено відповідний договір №0207-5 про закупівлю від 07.02.2024 року

19.04.2024 року Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, у відповідності до наказу №37-3 від 19.04.2024 року, розпочато проведення моніторингу закупівель №UA-2024-01-09-001616-a та 22.04.2024 року на веб-сайті "Prozorro" був розміщений запит замовнику на пояснення.

25.04.2024 року Замовником на виконання норм статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" на веб-сайті "Prozorro" оприлюднено відповідь.

За результатами моніторингу відповідачем 06.05.2024 року складено та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro Висновок, відповідно до якого за результатами аналізу питання дотримання замовником вимог Закону та Постанови №1178 під час розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" встановлено порушення пункту 43 Особливостей.

В п. 3 висновку "Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)" зазначено: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погодившись із згаданим Висновком Усатівська сільська рада звернулася до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ради суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача (замовника), а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суд виснував, що не зазначення в гарантійному листі дати та реєстраційного номеру є формальною помилкою, оскільки жодними положеннями затвердженої тендерної документації не встановлено вимог/норм до учасника в частині оформлення документів зокрема, що надані документи в складі тендерної пропозиції повинні бути оформлені та надані у відповідності до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерств юстиції України від 18.06.2015 №1000/5.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі Закон №2939-XII), частиною першою статті 1 якого встановлено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Приписами статті 5 Закону №2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

У свою чергу правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі Закон №922-VIII).

Так, частинами першою, другою статті 16 Закону №922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Отже, Закон №922-VIII передбачає встановлення замовником для учасників процедури закупівлі такого кваліфікаційного критерія, як документального підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази, технологій.

Пунктом пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №471), передбачено, що у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/ або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.01.2024 Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області на веб-сайті "Prozorro" оприлюднила оголошення про закупівлю шляхом проведення відкритих торгів з особливостями послуг "ДК 021:2015: код 55520000-1 "Кейтерингові послуги" (Послуги з організації харчування учнів закладів загальної середньої освіти Усатівської сільської територіальної громади ДК 021:2015: код 55524000-9) (закупівля №UA-2024-01-09-001616-a) та була розміщена відповідна тендерна документація (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-01-09-001616-a ).

Додатком №1 до тендерної документації "Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону "Про публічні закупівлі" установлено, що учасник у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист про те, що при виконанні договору (наданні послуг) буде використовувати транспортні засоби, які відповідають нормам, стандартам, встановленим діючим законодавством (п/п 2 Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій) (а.с. 73 - 74).

В ході процедури моніторингу закупівлі органом державного фінансового контролю виявлено, що гарантійний лист, який необхідно надати згідно вимог тендерної документації, відсутній в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ".

Усатівська сільська рада повідомила, що ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" 15 січня 2024 14:42 завантажило гарантійний лист з наступною інформацією: "ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" даним листом гарантує, що при виконанні договору (надані послуг) буде використовувати транспортні засоби, які відповідають нормам, стандартам, встановленим діючим законодавством" (файл "13 Довідка про транспорт.pdf").

Колегія суддів погоджується з висновком органу державного фінансового контролю, що згаданий гарантійний лист (а.с. 113), ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" не відповідає вимогам, які передбачені чинним законодавством до створення документів, а отже, не може братися до уваги з наступних міркувань.

За загальним поняттям, гарантійний лист - це офіційний лист підприємства, установи, організації, що є юридичним гарантом виконання підприємством викладених у ньому зобов`язань. Тобто, відноситься до службового листування та повинен бути належним чином оформлений.

Єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності встановлюють Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2020 року №1000/5 (далі - Правила №1000/5).

Пунктом 1 розділу І Правил №1000/5 встановлено, що дія цих Правил поширюються на державні органи, органи місцевого самоврядування, на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності. Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Згідно пункту 11 глави 1 розділу II Правил оформлення реквізитів організаційно- розпорядчої документації та порядок їх розташування здійснюються з урахуванням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163:2020", прийнятого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 року №144 (далі - ДСТУ 4163:2020).

Відповідно до п. 1.1 ДСТУ 4163:2020 цей стандарт поширюється на організаційно- розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - юридична особа) незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

З положень глави 5 розділу II Правил слідує, що одним із обов`язкових реквізитів документів є їх дата, а глава 3 розділу III вказує, що документ підлягає реєстрації.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу II Правил датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення (для актів), засідання колегіального органу (для протоколів).

Дату оформляють відповідно до пункту 32 розділу II Типової інструкції з діловодства.

Згідно пункту 32 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, датою документа є дата його реєстрації. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік. Дата оформлюється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться. Наприклад: 02.12.2017.

Під час реєстрації документа його дата проставляється працівником служби діловодства в лівій верхній частині документа на спеціально відведеному місці на бланку (пункт 3 глави 5 розділу II Правил).

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу III службовий документ, отриманий установою або створений нею, у тому числі для внутрішнього користування, вважається внесеним до документаційного фонду установи з моменту його реєстрації.

Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації і полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою установою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа, шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ.

Під час реєстрації документів в установі необхідно дотримуватися таких вимог, зокрема, документи реєструються незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення (пункт 2 глави 3 розділу III Правил).

З огляду на зазначене, а також, на те, що лист, поданий ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" у складі тендерної пропозиції як "Файл "13 Довідка про транспорт", не містить відмітки про його реєстрацію та дату, тобто не відповідає вимогам, які передбачені чинним законодавством до створення документів, колегія суддів вважає, що він не міг бути взятий до уваги позивачем при розгляді тендерної пропозиції такого учасника.

Водночас колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що відсутність реєстрації і дати є формальною помилкою з наступних міркувань.

Так, позивачем у тендерній документації (пункт 1 розділу 3) передбачені опис та приклади формальних несуттєвих помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, зокрема "7. Подання документа (документів) учасника процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільної Формі та не містить вихідного номера. Наприклад: Учасником надано документ, який має дату його створення, адресата але не має вихідного номеру".

На переконання суду, одночасна відсутність у документі дати його створення та вихідного номеру не може бути визнано формальною/несуттєвою помилкою.

Таким чином колегія суддів погоджується з правовою позиціє відповідача, що за таких обставин позивач, відповідно до пункту 43 Особливостей зобов`язаний був оприлюднити повідомлення з вимогою про усунення таким учасником невідповідностей в електронній системі закупівель.

Оскільки позивачем таких дій вчинено не було, ним допущено порушення вимог пункту 43 Особливостей, а тому контролюючий орган обґрунтовано зобов`язав замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Колегія суддів відхиляє як неаргументовані доводи позивача в частині того, що вимоги спірного Висновку в частині зобов`язального характеру не визначають чіткого способу усунення виявленого порушення з огляду на наступне.

З аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII та пункту 1 Розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241, слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення, не визначений ані Законом №922-VIII, ані Порядком №522. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас, реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №160/18147/22.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним висновком зобов`язано Замовника здійснити заходи, направлені на недопущення у подальшому виявлених порушень, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема "шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів".

Також колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу й на те, що орган державного фінансового контролю (у спірному випадку Східний офіс Держаудитслужби), згідно з положеннями пункту 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII, наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій розгляд питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Зміст зобов`язальної частини оскаржуваного висновку сформульовано Офісом Держаудитслужби на виконання його владних управлінських функцій за результатом проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем пунктів 28, 41 Особливостей, абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII.

Колегія суддів також звертає увагу й на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 у справі №420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень "здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому", є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.06.2023 у справі №160/15844/22, від 21.12.2023 у справі №160/18147/22.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зобов`язання позивача здійснити розгляд питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх до відповідальності, є прерогативою позивача.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 30.11.2023 у справі №160/20811/22, від 21.12.2023 у справі №160/18147/22.

З огляду на наведене колегія суддів не може погодитися з доводами позивача та вважає, що в оскаржуваному висновку відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог сільської ради, адже відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, а його Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-01-09-001616-a від 06.05.2024 року відповідає критеріям правомірності, що наведені у частині другої статті 2 КАС України. Належних підстав для його скасування позивачем не доведено, а апеляційним судом не встановлено.

Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт/відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області задовольнити повністю.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов