Постанова

від 18.11.2010 по справі 25/236-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

25/236-А

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   25/236-А                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Морозов С.М.

Суддя-доповідач:  Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                       Ізмайлової Т.Л.

суддів                                                                            Троян Н.М., Шостака О.О.

при секретарі                                                                 Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

          ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»звернулося до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.07.2005 року № 0000291601/0, № 0000281601/0.

           Постановою Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.  

          Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, СДПІ у м. Києва по роботі з великими платниками податків подала  апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків в період з 3105.2005 року по 12.07.2005 року було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»за період з 01.04.2003 по 01.04.2005. За результатами перевірки складено акт від 12.07.2005 № 362/16-1/14294471 від 12.07.2005 року.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 15.07.2005 №0000281601/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість  у розмірі 1 352 900,00 грн., у тому числі: основний платіж -901 608,00 грн. та штрафні санкції у сумі 450804,00 грн. та від 15.07.2005 року № 0000291601, яким визначено суму податкового зобов`язання  з податку на прибуток в розмірі 3 052 900,00 грн., у тому числі: основний платіж –1 377 700,00 грн. та штрафні санкції в сумі –1 675 200,00 грн.

          Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем неправомірно були прийняті податкові повідомлення-рішення  від 15.07.2005 року № 0000291601/0, № 0000281601/0, оскільки факт закупівлі кварцевих резонаторів підтверджується документально та позивач правомірно відніс суми від їх реалізації до складу валових витрат відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість».  Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.  

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2 1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 с. 6 та ст. 8-1 цього Закону протягом звітного періоду зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, суми сплаченого(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену цим підпунктом документами.   

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, згідно договорів купівлі-продажу від 25.10.2002 року № 22-10/02КП/1614, від 09.11.2003 року № 5 позивач придбав у ТОВ «Норд»та ТОВ «Компанія «Промбізнеспроек»резонатори кварцові РК 391 з частотою 12 мГц для підтримання постійної частоти) на загальну суму 5 397 984,00 грн.

Згідно з договором-комісії від 05.05.2003р. № 05/05-03ДК/552 між ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»(Комітент) та ПП «ЕКСІМ-Д»(Комісіонер) (вул. Набер. Перемоги, 120, м. Дніпропетровськ, Україна, код ЄДРПОУ 32448260), ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" продає на експорт Товар (резонатор кварцовий РК-391 в кількості 76800 шт. по ціні 33,15грн., за штуку, без ПДВ). У свою чергу Комітент зобов'язується виплатити Комісіонеру винагороду за надану послугу.

Товар (резонатор кварцовий РК-391) в кількості 76 800шт., для подальшої реалізації, було передано Комітентом Комісіонеру відповідно до акту №1 приймання-передачі товару на комісію від 22.05.03р., на загальну суму 2 545 920,00грн.(без ПДВ).

Підприємством ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" надано копію вантажної митної декларації від 23.05.03р. №11003/3/000745 згідно якої товар - резонатор кварцовий РК-391 з частотою 11934,448 кГц в кількості 76 800 шт. загальною фактурною вартістю 2 547 552,77 грн. було експортовано в Німеччину. ( вага брутто - 45кг.). Курс валюти -5,333. Вартість товару у валютному еквіваленті - 477 696,00 дол. США.

Згідно даної ВМД експортером товару виступає ДП "Дарницький вагоноремонтний завод", покупцем/імпортером - компанія SIA "Riki I.V."(Latvia, Riga, Skolas, str.30-19); особою, відповідальною за фінансове врегулювання - ПП «ЕКСІМ-Д»(49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги 120, код ЄДРПОУ 32448260, ІПН 324482604636, № свідоцтва 04194272).

Згідно з договором комісії від 28.10.2002р. за №32/10-02ДК між ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»(Комітент) та УР TOB «Всеволод Плюс»(Комісіонер) Комісіонер приймає на себе зобов'язання по реалізації товару (резонатор кварцовий РК-391 в кількості 61800шт. по ціні 32,83грн.(без ПДВ) за штуку) Комітента за межами митного кордону України від свого імені, але за рахунок Комітента.

Згідно копії вантажної митної декларації від 13.02.2003р. №11003/3/000263 товар -резонатор кварцовий РК-391 з частотою 11934,448 кГц в кількості 61 800шт. загальною фактурною вартістю 2030589,79 грн. було експортовано в Об'єднані Арабські Емірати. Курс валюти - 5,334. Вартість товару у валютному еквіваленті - 380688,00 дол. СІЛА.

Згідно даної ВМД експортером товару виступає ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" покупцем/імпортером - компанія "Хаук Импакс."(бокс 56445, м. Дубай П.О., Об'єднані Арабські Емірати), особою, відповідальною за фінансове врегулювання - УР TOB «Всеволод Плюс»(Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 163, к.76 код ЄДРПОУ 23647684).

Проте, з вищевказаних вантажно-митних декларацій № 203 від 13.02.2003 року та № 745 від 23.05.2003 року  вбачається, що виробником кварцових резонаторів РК-391 є ЗАТ «Завод «Інтеграл», установчі документи якого рішенням Стаханівського місцевого суду Луганської області від 11.06.2002 року визнані недійсними, тобто фактично на момент укладання позивачем цивільно-правових угод з ТОВ «Норд»та ТОВ «Компанія «Промбізенспроект»виробник товарів –ЗАТ «Завод «Інтеграл» вже більше як рік не здійснював будь-якої виробничої діяльності.

          Згідно матеріалів експертизи від 06.02.04р. №54-03/27-370 Харківського національного університету радіоелектроніки встановлено, що виробництво кварцових резонаторів РК-391 в умовах виробництва на орендованому підприємстві ЗАТ "Завод Інтеграл" - є неможливим. Дане приміщення не відповідає технологічним вимогам для виробництва кварцових резонаторів, довгий час не експлуатувалось та відсутнє необхідне спеціалізованого обладнання для виробництва даного товару (для проведення рентген замірів, випробовувань та виготовлення корпусних деталей резонатора).

Матеріалами експертизи від 22.12.04 року №84-904-6 Дніпропетровського національного університету (додається) встановлено, що зразок кварцового резонатора РК-391 наданий для проведення експертизи не являється кварцовим резонатором з резонансною частотою 12,5 мГц. В зв'язку з відсутністю на наданому для проведення експертизи технічному елементі необхідної маркіровки встановити його приналежність до будь-якої групи радіоелементів неможливо.

          Крім того, згідно повідомлення Київської торгово-промислової палати від 29.01.2004 року № 1708-2а/132, ЗАТ «Завод «Інтеграл»не зверталось у 2002-2003 роках до Київської торгово-промислової палати щодо надання послуг з експертизи товару, а також в Укрметртестстандарті відсутня інформація щодо реєстрації та чинності технічних умов ГШЖК 433510.001 (виробник ЗАТ «Завод «Інтеграл») на резонатор кварцовий РК-391 з частотою 12 Мгц (для підтримання певної частоти).

          Отже, вищевказані резонатори кварцові РК-391 взагалі не вироблялись на ЗАТ «Завод «Інтеграл», а тому і не могли виступати в якості товару за будь-якою цивільно-правовою угодою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити,  щодо реалізації позивачем зазначеного товару нерезидентам, а саме,  SIA "Riki I.V.", яка згідно даних Управління фінансової поліції (Латвійська республіка) є фіктивною, в зв'язку з тим, що не знаходиться за своєю юридичною адресою, а підписи Ігоря Гладких на зовнішньоекономічних контрактах, які укладались з Компанією «Хаук-Імпакс»є підробленими а печатка фальшивою, що підтверджується інформацією наданою Департаментом міжнародного торгівельно-економічного співробітництва ДПА України.

Таким чином, в даному випадку одна із сторін зовнішньоекономічного договору на придбання резонаторів кварцових  в кількості 76 800 штук на суму 2 547 552,77 грн., а саме, нерезидент  SIA "Riki I.V.", а також 61 800 штук на суму 2 002 320,00 грн. –нерезидент Компанія «Хаук-Імпакс»є такими, що ніколи не укладали  подібні договори та відповідно не отримували зазначений вище товар.

Що стосується ТОВ «Норд»та ТОВ «Промбізнеспроект»у яких позивачем були придбані кварцові резонатори РК-391, то  відповідно до повідомлення Алчевської ОДПІ та СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Луганську зазначені підприємства були ліквідовані: ТОВ «Норд»- 26.08.2003 року було скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, а ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект»17.03.2004 року було виключено з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про неправомірність та незаконність винесення податкових повідомлень-рішень від  15.07.2005 року № 0000291601/0, № 0000281601/0, оскільки фактичне ліквідування всіх контрагентів та комісіонерів  відразу ж після укладання зазначених вище цивільно-правових угод свідчать про безпідставне отримання позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та безпідставне завищення валових витрат.

 Згідно зі ст. 198, 202  КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, має право скасувати її та прийняти нову. Підставами для скасування постанови суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

           Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними рішень - підлягає задоволенню, а постанова суду  першої інстанції –скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків – задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 року –скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними рішень - відмовити.

   Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені ч. 2 ст. 212 КАС  України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.11.2010 року.