Постанова

від 21.03.2025 по справі 620/14933/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14933/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: СорочкаЄ.О., ЧакуЄ.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «НИВА-ІМПУЛЬС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "НИВА-ІМПУЛЬС" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В1 від 04.09.2023 № 8783/ж/10/20-01-07-00, виданого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ сумі 429106,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 107276,50 грн. з розрахунком;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 № 8784/ж/10/20-01-07-00, виданого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного в розмірі 1164,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Чернігівській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

21 серпня 2024 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "НИВА-ІМПУЛЬС" зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.

Згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ПП "НИВА-ІМПУЛЬС" є "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" (КВЕД 01.11).

На підставі наказів Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.07.2023 № 1586-п, від 27.07.2023 № 1662-п та направлень від 20.07.2023 № 3104/ж3/25-01-07-04-01, від 20.07.2023 № 3103/ж3/25-01-07-04-01, у період з 21.07.2023 по 31.07.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "НИВА-ІМПУЛЬС" з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 07.08.2023 № 7715/ж5/25-01-07-04-01.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ПП "НИВА-ІМПУЛЬС" було подано заперечення від 17.08.2023 № 139, а також були подані пояснення на лист ГУ ДПС України в Чернігівській області від 07.08.2023 № 1698/ж/12/25-01-07-04-06 про надання пояснень та копій документів, а саме оригінал експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 14.08.2023 № ЧК -356, копію акту визначення звичайної ціни сільськогосподарської продукції від 03.04.2023, копію наказу по ПП "НИВА-ІМПУЛЬС" про створення постійно діючої комісії для вирішеня питання оцінки вартості сільськогосподарської продукції та визначення звичайних цін, копію протоколу загальних зборів засновників.

Проте листом від 29.08.2023 № 1834/ж12/25-01-07-04-06 позивача повідомлено, що висновки, викладені в акті перевірки від 07.08.2023 № 7715/ж5/25-01-07-04-01 залишено без змін.

На підставі вказаних висновків акту перевірки від 07.08.2023 № 7715/ж5/25-01-07-04-01 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 04.09.2023 № 8783/ж10/25-01-07-00, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ сумі 429106,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 107 276,50 грн.;

- від 04.09.2023 № 8784/ж10/25-01-07-00, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного в розмірі 1164,00 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут та надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З аналізу викладених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості, за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та складу податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2023 Приватним підприємством "НИВА-ІМПУЛЬС" було укладено договір поставки з ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" № П-1051/8/23 на власновирощену сільськогосподарську продукцію, соняшник урожаю 2022 року кількістю 1000 т (+/-21 %) за ціною 13596,49 грн., ПДВ 1903,51, ціна з ПДВ 15500,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3 Договору умови поставки товару - FCA франко-перевізник Покупця (місце поставки, елеваторі ПСП "Яна Плюс", що розташований за адресою: с. Камка Корюківський район Чернігівська область).

Відповідно до пункту 2.5 Договору приймання товару за якістю (в тому числі для розрахунку ціни) здійснюється за результатами лабораторних досліджень ТОВ "Бандурський ОЕЗ" згідно з реєстром.

Відповідно до пункту 3.1 Договору якість Товару повинна відповідати наступним вимогам: вологість не більше 8,00%, сміттєва домішка не більше 3,00%, кислотне число не більше 6,00 мгКОН/г., масова частка олії у перерахунку на суху речовину - не менше 50,00%.

Пунктом 3.3. Договору погоджено, що при поставці Постачальником товару з показниками якості - більше ніж 8,00 %, сміттєва домішка - більше 3,00 %, ціна Товари знижується на відсоток, який відповідає різниці між фактичними показниками якості Товару і показниками якості, зазначеними в пункті 3.1. цього Договору, а також ціна Товару знижується на суму доробки: 30,00 грн. за кожний відсоток збільшення сміттєвої домішки та 150,00 грн. за кожний відсоток збільшення показників вологості, які відповідають різниці між фактичними показниками якості Товару і показниками якості, зазначеними в пункті 3.1. цього Договору. При поставці Постачальником Товару з показником якості кислотне число більше ніж 6,00 мгКОН/г. ціна Товару знижується на суму доробки: 300,00 грн. за кожну одиницю збільшення показника кислотного числа, які відповідають різниці між фактичними показниками якості, зазначеному в пункті 3.1.

Згідно з реєстрами погодженими Сторонами договору на підставі результатів лабораторних досліджень ТОВ "Бандурський ОЕЗ", у зв`язку з поставкою товару з перевищенням смітної домішки, яка склала 3,6-4,2% та перевищенням кислотного числа в діапазоні 9,3-10,6 % відбулося зменшення ціни та відповідно до Додаткових угод від 18.03.2023, від 19.03.2023, від 20.03.2023, від 21.03.2023, від 23.03.2023 остаточна ціна склала 14403,00 грн. з ПДВ.

05.04.2023 ПП "НИВА-ІМПУЛЬС" було укладені договір поставки з ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" № П-1101/8/23 на власно вирощену сільськогосподарську продукцію, соняшник урожаю 2022 року кількістю 1900 т (+/-5%) за ціною 12061,40 грн., ПДВ 1688,60 грн., ціна з ПДВ 13750,00 грн.

Умови поставки Товару - FCA франко-перевізник Покупця (місце поставки, елеватор ПСП "ЯНА ПЛЮС", що розташований за адресою: с. Камка Корюківський район Чернігівська область). Приймання за якістю здійснюється (в тому числі для розрахунку ціни) здійснюється за результатами лабораторних досліджень ТОВ "Бандурський ОЕЗ" згідно з реєстром.

Відповідно до пункту 3.1 Договору якість Товару повинна відповідати наступним вимогам: вологість не більше 8,00%, сміттєва домішка не більше 3,00%, кислотне число не більше 6,00 мгКОН/г., масова частка олії у перерахунку на суху речовину - не менше 50,00%.

Пунктом 3.3. Договору погоджено, що при поставці Постачальником товару з показниками якості - більше ніж 8,00%, сміттєва домішка - більше 3,00%, ціна Товару знижується на відсоток, який відповідає різниці між фактичними показниками якості Товару і показниками якості, зазначеними в пункті 3.1. цього Договору, а також ціна Товару знижується на суму доробки: 30,00 грн. за кожний відсоток збільшення сміттєвої домішки, та 150,00 грн. за кожний відсоток збільшення показників вологості, які відповідають різниці між фактичними показниками якості Товару і показниками якості, зазначеними в пункті 3.1. цього Договору. При поставці Постачальником Товару з показником якості кислотне число більше ніж 6,00 мгКОН/г. ціна Товару знижується на суму доробки: 300,00 грн. за кожну одиницю збільшення показника кислотного числа, які відповідають різниці між фактичними показниками якості, зазначеному в пункті 3.1.

Згідно з реєстрами погодженими Сторонами договору на підставі результатів лабораторних досліджень ТОВ "Бандурський ОЕЗ", в зв`язку з поставкою товару з перевищенням смітної домішки, яка склала 3,81-4,3% та перевищенням кислотного числа в діапазоні 9,6-11,2% відбулося зменшення ціни та відповідно до Додаткових угод від 11.04.2023, від 13.04.2023, від 14.04.2023, від 17.04.2023, від 18.04.2023, від 19.04.2023, від 20.04.2023, від 21.04.2023 остаточна ціна склала 12578,70 грн. з ПДВ.

Укладення другого договору з ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" відбулося після виконання сторонами договору, що був укладений в березні 2023 року. Зменшення ціни відбулося у зв`язку з її зниженням на внутрішньому ринку.

Вказана обставина підтверджується експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 14.08.2023 за № ЧК - 356.

Даним висновком встановлено, що після проведеного моніторингу цін, які склались на соняшник врожаю 2022 року, на внутрішньому ринку України в березні та квітні 2023 року на умовах поставки FCA (Incoterms-2020) ціна на соняшник урожаю 2022 року становила: березень 2023 року 13000-16100 грн./т. з ПДВ; квітень 2023 року 12500-15500 грн./т. з ПДВ.

Таким чином, ПП "НИВА-ІМПУЛЬС" при укладенні договорів з ТОВ "Кернел-Трейд" було встановлено ціну на насіння соняшнику: березень 2023 року - 15500,00 грн. з ПДВ (ціна після перерахунку по якості, остаточна ціна 14403,89 грн. з ПДВ); квітень 2023 року - 13750,00 грн. з ПДВ (ціна після перерахунку по якості, остаточна ціна 12578,70 грн. з ПДВ).

Тобто, ціни при укладенні та виконанні договорів, не виходили нижче звичайних цін, які на той момент були на внутрішньому ринку України.

Відповідно до пункту 14.1.71 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно п. 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Таким чином ПП "НИВА-ІМПУЛЬС" при укладенні та виконанні контрактів дотримувалось звичайних, ринкових цін які склалися на внутрішньому ринку України на товар - соняшник урожаю 2022 року.

Відтак продаж платником ПДВ продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати як операцію поза межами його господарської діяльності. Адже до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов`язаних із виробництвом товару, належать: рівень попиту на продукцію; кон`юнктура ринку; платоспроможність покупця; обсяги виробництва та складські запаси продавця; інші умови, які об`єктивно впливають на формування ціни.

В даному випадку, оцінюючи в сукупності з іншими документами та обставинами проведених господарських операцій, не дає підстави погодитися з доводами податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

За приписами статей 213 та 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб`єктами: учасниками договору і судом.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право відповідача самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 04.09.2023 № 8783/ж10/25-01-07-00 та від 04.09.2023 № 8784/ж10/25-01-07-00 прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.