Рішення від 21.03.2025 по справі 420/40743/24

Справа № 420/40743/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (вул. Бригадна, буд. 131, м. Одеса, 65010, код ЄДРПОУ 33387508) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631), про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» до Одеської митниці, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 05.12.2024 р. № UA500500/2024/000652/1 про коригування митної вартості товарів, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2024 р. № UA500500/2024/001286.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.12.2024 р., у зв`язку з прибуттям Товару на митну територію України, поставленого на виконання Контракту від 11.05.2021 року № 11/05-21, та з метою його митного оформлення в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» декларантом позивача було подано митну декларацію за № 24UA500500041329U9 разом з документами на підтвердження митної вартості товару. Митну вартість визначено за першим методом - за ціною договору (контракту).

05.12.2024 р. Одеською митницею було адресовано ТОВ «ОДЄТЕКС» повідомлення щодо надання декларантом додаткових інформації та документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. 05.12.2024 р. ТОВ «ОДЄТЕКС», через ТОВ «ОРІКС ЮГ», було адресовано Одеській митниці лист № 213, яким надано запитувану інформацію та пояснення.

05.12.2024 р. Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA500500/2024/000652/1 про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару в бік збільшення.

У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості Одеською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2024 р. № UA500500/2024/001286, якою відмовлено у митному оформлення (випуску) товарів. ТОВ «ОДЄТЕКС» з даним рішенням та карткою відмови не погоджується з огляду на те, що ТОВ «ОДЄТЕКС» було подано достатній обсяг документів, що підтверджував правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у митній декларації від 05.12.2024 р. № 24UA500500041329U9.

Стосовно зауважень митного органу викладених в оскаржуваному рішенні, а саме щодо вимоги митного органу про надання експортної митної декларації країни відправлення, позивач вказує на її відсутність, у зв`язку з тим, що експорт Товару здійснювався не безпосередньо виробником на адресу позивача. Щодо витрат на пакування, позивач зазначає, що у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною. Щодо витрат на транспортування - Сторонами Контракту, на підставі якого поставлено товар, визначено умови поставки: CPT-Odesa-Ukraine, що виключає несення позивачем будь-яких витрат на транспортування Товару, які б включалися до його митної вартості.

Також позивач стверджує, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР, є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Ухвалою суду від 06.01.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

15.01.2025 року від представника позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою судді від 20.01.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами а також витребувано у Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості від 05.12.2024 року № UA500500/2024/000652/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2024 року №UA500500/2024/001286.

04.02.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару» Полімери пропілену в первинних формах:поліпропілен (гомополімер) LUBAN HP1106K - 99000кг(3960 мішків) Сировина у первинній формі у вигляді гранул. Індекс текучості розплаву 3,25 г/10хв.Використовується у виробництві екструзійних матеріалів. Торгівельна марка LUBAN. Виробник "OQ Polymers LLC". Країна виробництва OM.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 24UA500500041329U9 від 05.12.2024 та документи на підтвердження зазначеної митної вартості товару, які визначені у графі 44 митної декларації. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

05.12.2024 декларантом ТОВ "Орікс Юг" надіслано лист-відповідь ТОВ "Одєтекс" №213 від 05.12.2024, яким повідомлено митний орган, що усі документи надані, інших додаткових документів по товару не має в наявності.

На думку відповідача, вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертій статті 53 МКУ.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500041329U9 від 05.12.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як зазначив відповідач, у відношенні товарів можливо застосувати метод за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 (Полімери пропілену в первинних формах:поліпропілен (гомополімер) LUBAN HP1106K - 99000кг(3960 мішків) Сировина у первинній формі у вигляді гранул. Індекс текучості розплаву 3,25 г/10хв.Використовується у виробництві екструзійних матеріалів. Торгівельна марка LUBAN. Виробник "OQ Polymers LLC". Країна виробництва OM.) 1,28 дол.США/ за кг нетто (МД від 27.11.2024 № UA500500/2024/040146) ніж заявлено декларантом 1,21 дол.США/ за кг нетто.

На переконання відповідача, у рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2024/000652/1 від 05.12.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000652/1 від 05.12.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001286 від 05.12.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ОДЄТЕКС».

04.02.2025 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.02.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач наголошує на тому, що оскаржуване рішення про корегування митної вартості товарів від 05.12.2024 р. № UA500500/2024/000652/1 не відповідає вищевикладеним стандартам обґрунтованості та повторно зазначає, що ТОВ «ОДЄТЕКС», через уповноважену особу було подано достатній обсяг документів, що підтверджував правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у митній декларації від 05.12.2024 р. № 24UA500500041329U9.

11.02.2025 року до суду від Одеської митниці надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого митниця не погоджується з аргументами, викладеними позивачем з підстав викладених у відзиві.

14.02.2025 року від представника ТОВ «ОДЄТЕКС» надійшла заява, в якій позивач просить суд стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

18.02.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/40743/24 за адміністративним позовом ТОВ «ОДЄТЕКС» до Одеської митниці.

Ухвалою суду від 20.02.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «ОДЄТЕКС» (Покупець) та «QPT PLASTIC MANUFACTURING L.L.C.» (Постачальник) 11.05.2021 року було укладено зовнішньоекономічний договір № 11/05-21, відповідно до предмету якого Постачальник продає, а Покупець приймає та оплачує полімерну сировину (поліетилен високого та низького тиску, лінійний поліетилен, поліпропілен та інші) для виробництва різноманітної продукції, в подальшому іменовану Товар. Асортимент, кількість, ціна, умови (строки) оплати та поставки, та інші умови поставки вказуються в Проформах-Інвойс на кожну окрему поставку або серію поставок.

Пунктом 2.1. контракту передбачено, що ціна на Товар встановлюється в доларах США з урахуванням базису поставки, включаючи вартість тари, пакування, маркування, а також, з урахуванням інформації про перевезення. Загальна ціна даного Контракту складається з вартості всіх окремих партій Товару та складає до 2 000 000,00 (двох мільйонів) доларів США (п. 2.3. Контракту).

Пунктами 3.1, 3.3 контракту встановлено, що Товар постачається виключно на умовах та в строки визначені цим Договором та проформами-інвойс на кожну окрему партію Товару. Умови поставки за даним Контрактом визначаються Сторонами у відповідності з Інкотермс-2010 та вказуються в проформі - инвойс на кожну окрему поставку.

Відповідно п. 6.1., 6.2. Контракту упаковка Товару має забезпечувати його збереження при транспортуванні до порту призначення. Маркування на упаковці Товару має відповідати міжнародним стандартам маркування для даного виду Товару.

Товар має супроводжуватися такими документами:

- Інвойс;

- Пакувальний лист;

- CMR (коносамент);

- Сертифікат аналізу;

- Сертифікат походження (п. 8.2 Контракту).

Пунктом 1.1 Додаткової угоди від 29.12.2023 р. № 3 до Контракту на поставку від 11.05.2021 р. № 11/05-21, пролонговано дію контракту до 31 грудня 2025 року.

27.11.2024 року QPT PLASTIC MANUFACTURING L.L.C. було направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» комерційну пропозицію, яким запропоновано позивачу придбати Товар: polypropylene luban HP1106К у кількості 99 т.; вартість одиниці (за 1 т.) Товару 1 210 доларів США, а також встановлено умови оплати: 100 % - передоплата; визначено умови поставки: CPT-Odesa-Ukraine.

28.11.2024 року ТОВ «ОДЄТЕКС», скористалося вищевказаною пропозицією та на виконання умов п. 1.1 Контракту № 11/05-21, здійснило грошовий переказ на користь QPT PLASTIC MANUFACTURING L.L.C. у сумі 119 790 доларів США, що становила 100 % оплати вартості Товару.

На виконання умов Контракту виставлено Інвойс № 90078409 від 28.11.2024 року сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Так, загальна вартість товару становить 119790 доларів США, умови поставки визначено: CPT-Odesa-Ukraine.

QPT PLASTIC MANUFACTURING L.L.C., з метою виконання своїх зобов`язань за Контрактом № 11/05-21, було складено пакувальний лист від 28.11.2024 р. № 63567254, комерційний інвойс від 28.11.2024 р. № 90078409, якими встановлювалися: кількість Товару: polypropylene luban HP1106К 99 т., яку зобов`язувалося перевезти OQ Marketing LLC; вартість одиниці (за 1 т.) Товару 1 210 доларів США; загальна вартість (за 99 т.) Товару 119 790 доларів США, яку мало сплатити ТОВ «ОДЄТЕКС»; умови оплати: 100 % - передоплата; визначено умови поставки: CPT-Odesa-Ukraine; кінцевий пункт призначення: 65006, Україна м. Одеса, вул. Краснослобідська, 1, ТОВ «ОДЄТЕКС».

Автотранспортними накладними від 03.12.2024 р. підтверджується факт виконання QPT PLASTIC MANUFACTURING L.L.C. перед позивачем зобов`язань з поставки, на умовах CPT-Odesa-Ukraine, Товару, визначеного у пакувальному листі від 28.11.2024 р. №63567254, комерційному інвойсі від 28.11.2024 р. № 90078409.

З метою митного оформлення імпортованого товару 05.12.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500500041329U9 на Товар - полімери пропілену в первинних формах: поліпропілен (гомополімер) luban HP1106К 99000 кг (3960 мішків) сировина у первинній формі у вигляді гранул. Індекс текучості розплаву 3,25 г/10 хв. Використовується у виробництві екструзійних матеріалів. Торгівельна марка LUBAN. Виробник «OQ Polymers LLC». Країна виробництва ОМ.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) №63567254 28.11.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №90078409 від 28.11.2024 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н від 03.12.2024 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н від 03.12.2024 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н від 03.12.2024 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н від 03.12.2024 року;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №60078409 від 14.09.2024 року;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №02409808582 від 30.09.2024 року;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №332 від 28.11.2024 року;

- Виписка з бухгалтерської документації №68255048 від 28.11.2024 року;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару - Комерційна пропозиція від 27.11.2024 року;

- Документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Біржові котирування від 28.11.2024 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104). подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №11/05-21 від 11.05.2021 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода №2 від 27.07.2023 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода №3 від 29.12.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера СМ-28 від 24.02.2015 року;

- Сертифікат аналіза від 14.09.2024 року;

- Довідка про склад товару Б/н від 05.12.2024 року;

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) відповідно до зовнішньоекономічний договору (контракту) від 11.05.2021 № 11/05-21, та комерційного інвойсу від 18.10.2024 № 90077183 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odesa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі;

2) відповідно п.2.1 Контракту ціна за товар включає в себе вартість тари, пакування, маркування. Однак, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданих складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.8.2 Контракту товар має супроводжуватися надання коносаменту, який на розгляд не надавався.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1 ) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ).

05.12.2024 декларантом ТОВ " ОДЄТЕКС" надіслано лист, яким повідомлено митний орган, що усі документи надані, інших додаткових документів по товару не має в наявності.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ.

Таким чином, 05.12.2024 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000652/1, яким скориговано митну вартість товару за методом за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару 1 - по товару 1 -1,28 дол.США/ за кг нетто (МД від 27.11.2024 № UA500500/2024/040146) ніж заявлено декларантом 1,21 дол.США/ за кг нетто.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 05.12.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001286.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 5 статті 57 МК України встановлено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Митниця в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів вказує, що в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.

Пунктом 3.3. Контракту № 11/05-21 визначено, що умови поставки за даним Контрактом визначаються Сторонами у відповідності з Інкотермс-2010 та вказуються в проформі - інвойс на кожну окрему поставку.

Інвойсом № 90078409 від 28.11.2024 року сторони узгодили умови поставки - CPT-Odesa-Ukraine.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination, ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)), термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Отже, суд зазначає, що обов`язок та витрати з транспортування Товару до порту / місця відправки такого Товару, відповідно до обраної умови поставки, покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають. Обов`язок та витрати з навантаження / вивантаження Товару, що пов`язані з транспортуванням такого Товару до порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають.

Вказане свідчить про те, що вартість транспортування включається до ціни товару і витрати на транспортування товару, були понесені не покупцем, а продавцем.

Отже, відповідно до правил тлумачення терміну СРТ обов`язок оплатити витрати на перевезення Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку Позивача не підлягали.

У інвойсі та інших товаросупровідних документах правомірно не зазначено окремо вартість перевезення, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою. Ціна імпортованого Позивачем Товару вже включає в себе вартість його транспортування, Позивачем жодних витрат на транспортування Товару понесено не було, а тому за правилами ч. 10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення Позивачем митної вартості.

Щодо відсутності у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) числових даних щодо згаданих складових митної вартості товару, суд зазначає, що згідно із розділом А.9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Крім того, п. 2.1. Контракту передбачено, що ціна на Товар встановлюється в доларах США з урахуванням базису поставки, включаючи вартість тари, пакування, маркування, а також, з урахуванням інформації про перевезення.

Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість транспортування, тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

Зауваження митного органу щодо ненадання коносаменту до митного оформлення суд не приймає до уваги з огляду на таке. Відповідно до п. 8.2. Контракту, Товар має супроводжуватись такими документами: Інвойс; Пакувальний лист; CMR (коносамент); Сертифікат аналізу; Сертифікат походження. З огляду на те, що доставка товару здійснювалась автомобільним транспортом декларантом до митного оформлення було надано Автотранспортні накладні (CMR) від 03.12.2024 року, що підтверджено в Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2024/001286. Наведене свідчить про те, що Товар не перевозився за допомогою авіаційного водного транспорту, а отже коносамент не міг бути наданий Відповідачу з причини його відсутності.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ОДЄТЕКС» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що контролюючий орган у оскаржуваному рішенні не навів необхідних пояснень щодо митної декларації, яка була джерелом коригування та була сформована при поставці подібних (аналогічних) товарів.

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «ОДЄТЕКС», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000652/1 від 05.12.2024 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001286 та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000652/1 від 05.12.2024 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача в даному випадку є належним та достатнім.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Щодо стягнення з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача були надані наступні докази (у копіях):

договір № 1-109 від 11.09.2023 року про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням, яким сторони погодили порядок оплати правової допомоги позивачу, так згідно з п. 4.1 Договору за послуги, що надаються АО «Щит» в межах цього Договору, Клієнт сплачує грошові кошти в розрахунку вартості однієї години надання послуг 800 (вісімсот) грн (без ПДВ). Оплата здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дня підписання Акту приймання-передачі наданих правових послуг.

додаткова угода № 1 від 01.05.2024 року до договору № 1-109 від 11.09.2023 року;

додаткова угода № 2 від 01.05.2024 року до договору № 1-109 від 27.12.2024 року;

акт приймання-передачі наданих правових послуг від 11.02.2025 року до договору № 1-109 від 11.09.2023 року про надання юридичних послуг.

Відповідно вказаного акту приймання-передачі наданих правових послуг від 11.02.2025 року Адвокатом надано та прийнято Клієнтом такі послуги:

- проведення усної консультації з питання оскарження рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, витрачений час - 30 хв.;

- підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, в тому числі, аналіз та дослідження наданих Клієнтом документів, пошук та вивчення судової практики Верховного Суду з аналогійних правовідносин, копіювання та засвідчення документів, які долучаються до позову (справа № 420/40743/24), витрачений час - 9 год.;

- підготовка та подання відповіді на відзив (справа № 420/40743/24), витрачений час - 3 год.

Відповідно Акту акту приймання-передачі наданих правових послуг від 11.02.2025 року загальна вартість наданих послуг склала 10000,00 грн.

Враховуючи незначну складність справи, досліджені докази, що надані на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 10000 грн. та наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 12.11.2024 року №4059-IX, з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028 гривні.

Таким чином, аналізуючи документи надані представником позивача на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу, враховуючи категорію та складність справи, ціну та предмет позову, з огляду на розгляд справи без проведення судових засідань, а також наявність сталої судової практики щодо спорів з даним предметом позову, суд вважає справедливим, розумним та співмірним розміром професійної правової допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3028 грн. з розрахунку одного розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб встановленого законом з 01 січня 2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (вул. Бригадна, буд. 131, м. Одеса, 65010, код ЄДРПОУ 33387508) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631), про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати Рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 05.12.2024 року № UA500500/2024/000652/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати противоправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001286 від 05.12.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (вул. Бригадна, буд. 131, м. Одеса, 65010, код ЄДРПОУ 33387508) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (вул. Бригадна, буд. 131, м. Одеса, 65010, код ЄДРПОУ 33387508) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук