Рішення
від 18.03.2025 по справі 904/174/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025м. ДніпроСправа № 904/174/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Виродов А.Ю.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у загальному розмірі 2 568 322 824 грн. 37 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.03.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій на момент звернення з нею до суду просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (далі - відповідач) заборгованість за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп.

Ціна позову на момент звернення з ним до суду складалася з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 в частині повної та своєчасної передачі грошових коштів у розпорядження позивача, який відступив відповідачу своє право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 813 201 620 грн. 00 коп.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 059 800 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 16.01.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заяви (вх. суду №3394/24, № 3452/24 від 22.01.2024), в яких він просить суд надати можливість його представникам (Виродову А.Ю., Шамраєву М.Є.) прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 06.02.2024 об 11:20 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 06.02.2024 об 11:20 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.01.2024 у задоволенні заяв позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №5057/24 від 30.01.2024), в якій він просить суд провести підготовче засідання без участі представника позивача, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. суду № 5280/24 від 31.01.2024), в якому він просить суд відкласти підготовче судове засідання в межах строку підготовчого провадження до вирішення Київським окружним адміністративним судом питання щодо відкриття провадження у справі № 320/47944/23 та продовжити строк для надання відзиву на позову заяву, посилаючись на таке:

- відповідач повідомляє суду про наявність обставин, що об`єктивно унеможливлюють надання ТОВ "Альтафінанс" відзиву на подану позовну заяву у встановлений судом строк та проведення підготовчого судового засідання в даній справі через наявність іншого судового спору за позовом податкового органу та за участю сторін, з вимогами про визнання недійсними ряду договорів, в тому числі і договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021. Так, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у грудні 2023 року подано позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс", у якій податковий орган просить суд: визнати недійсними договори, укладені між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", надання послуг з факторингу від 30.06.2020 за №30-06/20-Ф, від 28.09.2020 за № 28-09/20-Ф, від 11.12.2020 за № 11-12/20-Ф, від 25.03.2021 за № 25-03/21-Ф. Позовна заява податкового органу мотивована, зокрема, тим, що суттю операції факторингу є надання фінансування під відступлення права грошової вимоги за плату. Факторингова операція можлива за умови якщо: a) одна сторона (перший кредитор) відступає право грошової вимоги до третьої сторони (боржника); b) ця сама сторона (перший кредитор) вносить плату фактору за отримані від нього в розпорядження кошти; c) друга сторона (фактор) подає першому кредитору кошти в розпорядження;

- Великою Палатою Верховного суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, зроблено висновок щодо застосування норм права про наступне: договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; є) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність;

- договори надання послуг з факторингу від 30.06.2020 за № 30-06/20-Ф, від 28.09.2020 за № 28-09/20-Ф, від 11.12.2020 за № 11-12/20-Ф, від 25.03.2021 за № 25-03/21-Ф, згідно з якими ТОВ "Юнайтед Енерджі" (клієнт), а ТОВ "Альтафінанс" (фактор) двосторонні, в яких суб`єктний склад включає лише клієнта і фактора, що суперечить частині першій статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та не відповідає суб`єктному складу у договорі факторингу, який чітко окреслений в постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 Великої Палати Верховного Суду, як такий, що має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина 3 статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором. Таким чином, враховуючи вищевикладене, порушення вимог частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України щодо суб`єктного складу договорів надання послуг з факторингу від 30.06.2020 за № 30-06/20-Ф, від 28.09.2020 за № 28-09/20-Ф, від 11.12.2020 за № 11-12/20-Ф, від 25.03.2021 за № 25-03/21-Ф, а саме: відсутності серед суб`єктів договору третьої особи боржника, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зазначене зумовлює недійсність цих договорів;

- позовні вимоги податкового органу у справі № 320/47944/23 ґрунтуються на недійсності укладених сторонами в даній справі договорів факторингу, в тому числі й договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, яким обґрунтовані позовні вимоги в даній справі. Отже, визнання недійсним даного договору тягне правові наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів;

- зважаючи на вказане, розгляд справи № 904/174/24 є об`єктивно неможливим до вирішення іншої справи № 320/47944/23, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, оскільки в ній будуть встановлені факти та досліджені істотні обставини, що мають значення для даної справи та взагалі виключають можливість виконання зобов`язань за договором, з приводу виконання якого виник даний спір, що зумовить відсутність предмету спору. Але, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 по справі № 320/47944/23, позовну заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, тобто провадження у зазначеній справі ще не відкрито. Внаслідок цього, на сьогоднішній день у справі № 904/174/24 неможливо виконати завдання підготовчого провадження та провести підготовче засідання, що передбачає вирішення ряду процесуальних питань, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України, зокрема - з`ясування можливості укладення мирової угоди, проведення позасудового врегулювання спору шляхом медіації або врегулювання спору за участю судді; залучення третіх осіб тощо. Також неможливо вирішити питання щодо можливого зупинення провадження в даній справі через об`єктивну неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства;

- на сьогоднішній день ТОВ "Альтафінанс" не має об`єктивної можливості подати ґрунтовний відзив на позовну заяву чи клопотання про зупинення провадження в даній справі, оскільки провадження у справі № 320/47944/23 Київським окружним адміністративним судом за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ще не відкрито.

У підготовче засідання 06.02.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховано наявність клопотання позивача про проведення підготовчого засідання без участі його представника, яке було задоволено судом.

Також, судом було відзначено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600244575690 ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 29.01.2024 (а.с. 86 у томі 1), у зв`язку з чим строк для подачі відзиву на позовну заяву не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.02.2024 підготовче засідання було відкладено на 27.02.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заяви (вх. суду №9043/24 від 22.02.2024; вх. суду № 8959/24 від 22.02.2024), в яких він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.02.2024 заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів були задоволені судом.

Від відповідача засобами електронного зв`язку та за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 9431/24 від 26.02.2024; вх. суду № 9526/24 від 27.02.2024), в якому він просить суд відкласти підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження до вирішення Київським окружним адміністративним судом питання щодо відкриття провадження по справі № 320/47944/23, посилаючись на таке:

- у судовому засіданні 06.02.2024 представник відповідача просив суд відкласти підготовче судове засідання до вирішення Київським окружним адміністративним судом питання щодо відкриття провадження по справі № 320/47944/23, та продовжити ТОВ "Альтафінанс" строк надання відзиву на позовну заяву на 15 днів. У той же час, оскільки на сьогоднішній день зазначеним адміністративним судом не вирішено питання про відкриття провадження у адміністративній справі № 320/47944/23, ТОВ "Альтафінанс" подає цей відзив без урахування фактів і обставин, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи № 904/174/24 і будуть розглядатись та встановлюватись в рамках адміністративного судочинства;

- між ТОВ "Альтафінанс" (фактор) та ТОВ "Юнайтед Енерджі" (клієнт) укладено договір надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 (далі - договір), за яким фактор зобов`язався передати грошові кошти в сумі 2 695 330 000 грн. 00 коп. в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язався відступити фактору своє право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (боржник) на загальну суму 3 725 334 369 грн. 32 коп., яке у свою чергу виникло у клієнта за низкою договорів;

- пунктом 2.2. договору передбачено, що фактор сплачує клієнтові кошти в строк до 01.12.2021. З боку ТОВ "Альтафінанс" протягом попередніх періодів належним чином виконувались зобов`язання за вказаним договором та низкою аналогічних договорів факторингу. В той же час, після початку військової агресії Російської Федерації та її повномасштабного збройного вторгнення на територію України, з 24.02.2022 введено воєнний стан. Дніпропетровська область та низка інших регіонів України безпосередньо стали територією, на яких ведуться бойові дії, тривають ракетні обстріли. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- після укладення договору істотно змінились обставини, що безпосередньо впливають на його виконання - були порушені або суттєво ускладнились економічні зв`язки між підприємствами, зупинились або значно зменшили обсяги виробництва підприємства та цілі галузі економіки, знизилась бізнес-активність та інвестиції, що у свою чергу викликало значне погіршення фінансово-економічної ситуації в країні, в тому числі й для ТОВ "Альтафінанс" та його контрагентів. Зростання дебіторської заборгованості підприємства обумовило дефіцит обігових коштів та неможливість вчасного належного виконання ТОВ "Альтафінанс" грошових зобов`язань за договором;

- ТОВ "Альтафінанс" як добросовісний контрагент, зі свого боку вживає всіх можливих залежних від нього заходів до виконання договірних зобов`язань. Зокрема, з метою погашення заборгованості за умови дефіциту обігових коштів пропонує контрагентам проведення розрахунків шляхом передачі наявних у товариства активів - прав вимоги дебіторської заборгованості до інших контрагентів шляхом укладення відповідних договорів та проведення взаємозаліків зустрічних однорідних вимог. Такий спосіб розрахунку на сьогоднішній день є єдиним можливим, і дозволяє зберегти працездатність підприємства, стабілізувати його фінансове становище. Також може розглядатись можливість реструктуризації заборгованості, її відстрочення або розстрочення, укладення мирових угод та інші шляхи позасудового врегулювання спірних питань між сторонами на засадах добросовісності, справедливості, взаємного дотримання балансу прав та законних інтересів сторін. Враховуючи викладене, на сьогоднішній день розглядається можливість проведення розрахунків за договором одним із вищезазначених способів в позасудовому порядку, на підставі чого стане можливим також відповідний процесуальний спосіб закінчення (закриття) провадження у справі. Крім цього, ситуація з розрахунками ускладнюється також через наявність судового спору у справі № 320/47944/23 за позовом податкового органу з вимогами про визнання недійсними ряду договорів, в тому числі і договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021;

- Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у грудні 2023 року подано позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс", в якій податковий орган просить суд визнати недійсними договори, укладені між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", надання послуг з факторингу від 30.06.2020 №30-06/20-Ф, від 28.09.2020 № 28-09/20-Ф, від 11.12.2020 № 11-12/20-Ф, від 25.03.2021 №25- 03/21-Ф;

- позовні вимоги податкового органу у справі № 320/47944/23 ґрунтуються на недійсності укладених сторонами в даній справі договорів факторингу, в тому числі - і договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, яким обґрунтовані позовні вимоги в даній справі. Отже, визнання недійсним даного договору тягне правові наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів;

- розгляд справи № 904/174/24 є об`єктивно неможливим до вирішення справи №320/47944/23, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, оскільки в ній будуть встановлені факти та досліджені істотні обставини, що мають значення для даної справи, які виключають можливість виконання зобов`язань за договором, з приводу виконання якого виник даний спір, що зумовить відсутність предмету спору у справі №904/174/23. Внаслідок цього, на сьогоднішній день у справі № 904/174/24 неможливо виконати завдання підготовчого провадження.

У підготовче засідання 27.02.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

Судом було відзначено, що матеріали справи не містять відповіді на відзив на позовну заяву.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 27.02.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 12.03.2024.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про вступ у справу як третьої особи (вх. суду № 12050/24 від 12.03.2024), в якій заявник просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, посилаючись на таке:

- між ТОВ "Альтафінанс" як фактором та ТОВ "Юнайтед Енерджі" як клієнтом було укладено договір № 25-03/21-Ф надання послуги з факторингу від 25.03.2021 (далі - договір № 25-03/21-Ф), за яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 2 695 330 000 грн. 00 коп. в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до ТОВ "Лівайн Торг" (боржник) на загальну суму 3 725 334 369 грн. 32 коп. (пункт 1.1. договору № 25-03/21-Ф). Зазначене право грошової вимоги первинно ґрунтується на відступленому Публічним акціонерним товариством "Нафтопереробний комплекс "Галичина" Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" праві вимоги до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" за 6-ма договорами поставки нафтопродуктів, укладеними між ПАТ "НК "Галичина" та ПАТ "Укртатнафта";

- відповідно до підпунктів 1-3 пункту 1.1. договору № 25-03/21-Ф між ПАТ "НПК "Галичина" та ПАТ "Укртатнафта" було укладено договори поставки: договір поставки №887/2/2118 від 01.07.2019; договір поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки №959/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 962/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 1071 /2/2118 від 31.08.2019; договір поставки № 1075/2/2118 від 31.08.2019, за якими ПАТ "НПК "Галичина" зобов`язалося поставити та передати ПАТ "Укртатнафта" у власність нафтопродукти, а ПАТ "Укртатнафта" зобов`язалося прийняти їх і оплатити;

- надалі НПК "Галичина" та боржником було укладено договори про відступлення права вимоги: договір про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019 щодо: договору поставки № 887/2/2118 від 01.07.2019, договору поставки № 962/2/2118 від 01.08.2019, договору поставки № 1071 /2/2118 від 31.08.2019, договору поставки №1075/2/2118 від 31.08.2019; договір про відступлення права вимоги № 32/19-095 від 31.12.2019 щодо договору поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019; договір про відступлення права вимоги № 32/19-096 від 31.122019 щодо договору поставки № 959/2/2118 від 01.08.2019, що надалі іменуються як договори про відступлення права вимоги між НПК "Галичина" та боржником, за якими НПК "Галичина" відступив, а боржник набув право вимоги виконання грошового зобов`язання ПАТ "Укртатнафта"за відповідними договорами поставки, а боржник за відступлення йому права вимоги зобов`язався сплатити НПК "Галичина" визначені грошові суми;

- надалі НПК "Галичина" та клієнтом були укладені договори про відступлення права вимоги: договір про відступлення права вимоги №32/21-008/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019, договір про відступлення права вимоги № 32/21-009/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019, договір про відступлення права вимоги № 32/21-010/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-096 від 31.12.2019, за якими НПК "Галичина" відступив, а клієнт набув право вимоги виконання боржником грошового зобов`язання за договорами про відступлення права вимоги між НПК "Галичина" та боржником, а клієнт за відступлення йому права вимоги зобов`язався сплатити НПК "Галичина" визначені грошові суми;

- таким чином, набуттю ТОВ "Альтафінанс" права вимоги до ТОВ "Лівайн Торг" передувала низка наступних правочинів: 1) договори поставки нафтопродуктів, укладені між ПАТ "НПК "Галичина" та ПАТ "Укртатнафта"; 2) договори відступлення права вимоги за зазначеними договорами поставки нафтопродуктів від ПАТ "НПК "Галичина" до ТОВ "Лівайн Торг"; 3) договори відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги за договорами поставки нафтопродуктів (пункт 2) від ПАТ "НПК "Галичина" до ТОВ "Юнайтед Енерджі"; 4) договір № 25-03/21-Ф надання послуги з факторингу, яким право вимоги за вищепереліченими договорами (пункт 3) відступається від ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Альтафінанс";

- оскільки ТОВ "Альтафінанс" на виконання договору № 25-03/21-Ф у повній мірі не було сплачено грошові кошти під відступлення права вимоги, ТОВ "Юнайтед Енерджі" стягує зазначені кошти в рамках даної справи. При цьому, право грошової вимоги, яке перейшло до ТОВ "Альтафінанс" є правом вимоги до ТОВ "Лівайн Торг" за відступленими останньому від первинного кредитора у вказаній вище низці правочинів - ПАТ "НПК "Галичина" вимогами до ПАТ "Укртатнафта" за договорами поставки, за якими останнє не розрахувалося у встановлені договорами порядок та строки. Таким чином, ТОВ "Лівайн Торг" є боржником у зобов`язанні за договором № 25- 03/21-Ф та, водночас, є кредитором Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у зобов`язанні за шістьма договорами поставки, укладеними між ПАТ "НПК "Галичина" та ПАТ "Укртатнафта";

- як стало відомо ТОВ "Лівайн Торг", ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" не визнає перехід до ТОВ "Лівайн Торг" від ПАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" права вимоги за договорами поставки на загальну суму 3 725 334 369 грн. 32 коп. Зокрема, свою позицію ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" пояснює тим, що у пункті 8.3. договорів поставки вказано, що жодна зі сторін не має права передавати свої права і зобов`язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони. У зв`язку з цим, в випадку задоволення позовних вимог ТОВ "Юнайтед Енерджі" в даній справі судом, фактично, буде підтверджено належність переходу права вимоги до ТОВ "Лівайн" від ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Альтафінанс", що, у свою чергу, матиме наслідком пред`явлення останнім вимог до ТОВ "Лівайн Торг";

- оскільки ПАТ "Укртатнафта" фактично не визнає переходу до ТОВ "Лівайн Торг" прав кредитора за договорами поставки нафтопродуктів, обставини, які встановлюються в межах даної справи, прямо стосуються прав ТОВ "Лівайн Торг" як кредитора ПАТ "Укртатнафта" за 6-ма договорами поставки нафтопродуктів. Наведене є підставою для вступу ТОВ "Лівайн Торг" до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 12167/24 від 12.03.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи лист ТОВ "Альтафінанс" на адресу ТОВ "Юнайтед Енерджі", який було направлено останньому електронною поштою та поштовим зв`язком 06.03.2024, з метою врегулювання питання погашення заборгованості, що є предметом стягнення у даній справі.

У підготовче засідання 12.03.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про залучення до участі у справі третьої особи, з приводу якої слід зазначити таке.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. ід час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, а також наведені в заяві аргументи, які суд визнає обгрунтованими, суд вважав за необхідне залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Крім того, у підготовчому засіданні 12.03.2024 представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Також, судом було відзначено, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 18.03.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.03.2024 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 17.04.2024 включно; підготовче засідання було відкладено на 04.04.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг".

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (заява про направлення копії позовної заяви третій особі) (вх. суду № 12422/24 від 12.03.2024), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання позовної заяви з додатками третій особі.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду № 13575/24 від 19.03.2024), в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у загальному розмірі 2 568 322 824 грн. 37 коп., яка складається з наступних сум:

- 1 813 201 620 грн. 00 коп. - основний борг;

- 630 562 844 грн. 71 коп. - інфляційні втрати;

-124 558 359 грн. 66 коп. - 3% річних.

Подана заява обґрунтована тим, що позивачем нараховано відповідачеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за період з 02.12.2021 по 16.03.2024. Загальна заборгованість за період прострочення грошового зобов`язання 836 днів складає: 1 813 201 620 грн. 00 коп. основного боргу, 630 562 844 грн. 71 коп. інфляційних втрат та 124 558 359 грн. 66 коп. 3% річних. Всього сума заборгованості складає 2 568 322 824 грн. 37 коп.;

- відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу;

- позивачем сплачений максимальний судовий збір при поданні позовної заяви, а тому розмір судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи залишається незмінним та становить 1 059 800 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх. суду № 16546/24 від 03.04.2024), в якому він просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/47944/23. В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує на таке:

- у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів;

- вирішення судом за позовом податкового органу питання недійсності договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги, свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи № 904/174/24 по суті до вирішення справи № 320/47944/23 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, оскільки в ній будуть встановлені факти та досліджені істотні обставини, що мають значення для даної справи. Визнання недійсним договору взагалі виключає можливість виконання зобов`язань, з приводу виконання яких виник даний спір, що зумовить відсутність предмету спору у справі № 904/174/23.

У підготовче засідання 04.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

Судом було відзначено, що клопотання про зупинення провадження у справі подане до суду лише 03.04.2024, у зв`язку з чим суд вбачав за доцільне надати позивачу час для ознайомлення з його змістом та висловлення власної правової позиції.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 04.04.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 24.04.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вх. суду № 18014/24 від 10.04.2024), в яких він просить суд у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити, посилаючись на таке:

- предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором з підстав неповного виконання останнім як фактором своїх зобов`язань щодо передання грошових коштів в розпорядження позивача як клієнта, що підтверджується наявними в справі доказами. Вказані обставини відповідачем при розгляді цієї справи не спростовані та навіть визнані. Тож зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляд, а саме: факт невиконання відповідачем свого договірного зобов`язання, що свідчить про відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справа та що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює зупинення провадження у ній;

- необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Отже, така підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду - такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19. Натомість у цій справі відсутня неможливість її розгляду до вирішення справи №320/47944/23;

- враховуючи, що договір надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 є чинним і підлягає виконанню сторонами, відсутня неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 320/47944/23.

Від відповідача засобами електронного зв`язку та за допомогою системи "Електронний суд" надійшли клопотання (вх. суду № 20039/24 від 22.04.2024) та заява (вх. суду № 20307/24 від 23.04.2024), в яких він просить суд задовольнити попередньо подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №20301/23 від 23.04.2024), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в Ірпінському міському суді Київської області.

Судом було відзначено, що положеннями частини 8 статті 197 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання. У той же час, відповідачем не було дотримано вимог закону щодо строку подачі вказаного клопотання, на підставі чого, встановлений частиною 8 статті 197 Господарського процесуального кодексу України строк подачі такого клопотання був пропущеним.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.04.2024 у задоволенні заяви відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в Ірпінському міському суді Київської області було відмовлено.

У підготовче засідання 24.04.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив, про день, час та місце судового засідання третя особа була повідомлена належним чином.

У вказаному засіданні було розглянуто заяву відповідача про зупинення провадження у справі, яку господарський суд вважав за доцільне задовольнити, з огляду на таке.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/47944/23 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, поданим у грудні 2023 року, з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс", в якій податковий орган просить суд визнати недійсними договори, укладені між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", надання послуг з факторингу від 30.06.2020 за №30-06/20-Ф, від 28.09.2020 за № 28-09/20-Ф, від 11.12.2020 за №11-12/20-Ф, від 25.03.2021 за № 25- 03/21-Ф. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договори надання послуг з факторингу від 30.06.2020 за № 30-06/20-Ф, від 28.09.2020 за № 28-09/20-Ф, від 11.12.2020 за № 11-12/20-Ф, від 25.03.2021 за № 25-03/21-Ф, згідно з якими ТОВ "Юнайтед Енерджі" (клієнт), а ТОВ "Альтафінанс" (фактор), є двосторонні, в яких суб`єктний склад включає лише клієнта і фактора, що суперечить частині 1 статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та не відповідає суб`єктному складу у договорі факторингу, який чітко окреслений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, як такий, що має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина 2 статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина 3 статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором. Таким чином, порушення вимог частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України щодо суб`єктного складу договорів надання послуг з факторингу від 30.06.2020 за № 30-06/20-Ф, від 28.09.2020 за №28-09/20-Ф, від 11.12.2020 за № 11-12/20-Ф, від 25.03.2021 за № 25-03/21-Ф, а саме: відсутності серед суб`єктів договору третьої особи - боржника, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зумовлює недійсність цих договорів.

В межах справи № 904/174/24 позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп. за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, у той час як в межах справи № 320/47944/23 податковий орган звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання недійсними договорів, у тому числі і договір надання послуги з факторингу від 25.03.2021 за № 25-03/21-Ф. Позовна заява у вказаній справі містить доводи на обґрунтування порушень з боку сторін вимог законодавства при укладенні даного виду договорів, зокрема, статей 203, 215 Цивільного кодексу України, що має наслідком недійсність договору.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на викладене, вбачається, що розгляд судом адміністративної справи щодо питання недійсності договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги у справі, що розглядається, свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи №904/174/24 до вирішення справи та набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/47944/23, оскільки в ній будуть встановлені факти та досліджені істотні обставини, що мають значення для даної справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, суд прийшов до висновку існування об`єктивної неможливості розгляду справи №904/174/24 до вирішення справи № 320/47944/23 та набрання рішенням у цій справі законної сили.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Враховуючи зазначене, суд вважав за необхідне задовольнити заяву відповідача та зупинити провадження у справі № 904/174/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/47944/23.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.04.2024 було зупинено провадження у справі № 904/174/24 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/47944/23.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. суду № 24785/24 від 20.05.2024), в якому він просить суд поновити провадження у справі № 904/174/24, посилаючись на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 провадження у справі №320/47944/23 було закрито.

Листом від 23.05.2024 судом було повідомлено позивача про те, що у зв`язку з перебуванням матеріалів справи № 904/174/24 в суді апеляційної інстанції, клопотання про поновлення провадження у справі буде розглянуто судом після повернення матеріалів справи до господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 у справі № 904/174/24 залишено без змін.

12.07.2024 матеріали справи були повернуті до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до приписів статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі усунуті, суд вважав за необхідне поновити провадження у справі та призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні. Також, судом було відзначено, що дана ухвала постановлена з урахуванням перебування судді Фещенко Ю.В. у відпустці з 11.07.2024 по 26.07.2024 включно.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.07.2024 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 13.08.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №36308/24 від 30.07.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 31.07.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 37997/24 від 12.08.2024), в якому він просить суд зупинити провадження у справі № 904/174/24 до набрання законної сили рішеннями суду у справах, які розглядаються Господарським судом Львівської області (суддею Артимовичем В.М.), а саме:

1) у справі № 914/3681/23 (917/589/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс "Галичина" про визнання договорів недійсними;

2) у справі № 914/3681/23 (917/590/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс "Галичина" про визнання договорів недійсними;

3) у справі № 914/3681/23 (917/591/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс "Галичина" про визнання договорів недійсними.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- предметом спору у цій справі є стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з факторингу № 25-03/21 від 25.03.2021, що укладений між ТОВ "Альтафінанс" (фактор) і ТОВ "Юнайтед Енерджі" (клієнт) (далі - договір № 25-03/21-Ф);

- ТОВ "Юнайтед Енерджі" в рамках справ № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24) оспорюються договори, права вимоги за якими були предметом відступлення за договором № 25-03/21-Ф;

- пунктом 1.4. договору № 25-03/21-Ф про надання послуг з факторингу передбачено, що клієнт (ТОВ "Юнайтед Енерджі") відповідає перед фактором (ТОВ "Альтафінанс") за дійсність грошової вимоги, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання вимоги боржником;

- оспорювання ТОВ "Юнайтед Енерджі" договорів, на яких ґрунтується грошова вимога за договором про надання послуг з факторингу № 25-03/21-Ф, по-перше, є порушенням положень пункту 1.4. зазначеного договору та, по-друге, у випадку визнання судом недійсними таких договорів, матиме наслідком відповідальність ТОВ "Юнайтед Енерджі" як первісним кредитором перед ТОВ "Альтафінанс" як новим кредитором, яка виключатиме можливість останнім стягувати з відповідача заборгованість у рамках даної справи;

- недійсність вимоги, яка передається за правочином щодо відступлення первісним кредитором новому кредитору такої вимоги, має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим, тобто безпосередньо впливає на права та обов`язки первісного кредитора перед новим кредитором за вказаним правочином, зокрема й безпосередньо впливає на право вимагати від нового кредитора виконання зобов`язання за цим правочином, яким у даній справі є договір факторингу;

- встановлення факту недійсності вимоги, незалежно від того, чи вона встановлена на дату вчинення правочину щодо її відступлення, чи згодом, свідчитиме про неналежне виконання первісним кредитором за таким правочином своїх зобов`язань;

- внаслідок порушення зобов`язання, чим вважається передача за договором факторингу недійсної вимоги, інша сторона вправі відмовитися в односторонньому порядку від зобов`язання, що може мати наслідком його припинення та навіть покладення на сторону, яка порушила зобов`язання, обов`язку відшкодування завданих збитків;

- наслідком визнання недійсним права вимоги, що передається за правочином щодо відступлення такого права вимоги, буде можливість покупця, в ролі якого за обставинами даної справи слід розглядати фактора - нового кредитора за договором № 25-03/21-Ф - ТОВ "Альтафінанс", відмовитися від даного договору в односторонньому порядку;

- встановлення судом у рамках справи № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24) недійсності права вимоги, що передавалося ТОВ "Юнайтед Енерджі" як клієнтом ТОВ "Альтафінанс" як фактору за договором № 25-03/21-Ф, означатиме одностороннє порушення ТОВ "Юнайтед Енерджі" зобов`язання за цим договором, що, відповідно до цивільного законодавства, матиме наслідком можливість односторонньої відмови ТОВ "Альтафінанс" від договору № 25-03/21-Ф, що, у свою чергу, матиме наслідком подальше припинення зобов`язань між сторонами й повернення ними одна одній фактично виконаних зобов`язань за договором № 25-03/21-Ф в частині передачі права вимоги та сплати її вартості.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 38073/24 від 12.08.2024), в яких він просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, посилаючись на таке:

-визначені процесуальним законом підстави для зупинення провадження у цій справі до вирішення господарських справ № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24) відсутні, зокрема, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;

-предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором № 25-03/21-Ф надання послуги з факторингу від 25.03.2021 з підстав невиконання останнім своїх зобов`язань з оплати. Тож зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, тому відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, вказане унеможливлює зупинення провадження у ній.

У підготовче засідання 13.08.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому третя особа повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 29.07.2024 до її Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 29.07.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 23.11.2023 (а.с. 19 у томі 2).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що клопотання про зупинення провадження у справі отримано судом лише 12.08.2024, у зв`язку з чим, з метою надання часу для ознайомлення із вказаним клопотанням, а також, запереченнями на нього, суд вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 13.08.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 14.08.2024.

Від відповідача надійшло клопотання про надання позивачем пояснень щодо обставин справи та витребування документів (вх. суду № 38466/24 від 14.08.2024), в якому він просить суд:

-зобов`язати ТОВ "Юнайтед Енерджі" надати інформацію щодо обставин, якими обґрунтовуються підстави недійсності договорів, які є предметом спорів, що розглядаються Господарським судом Львівської області в рамках справ № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24);

-зобов`язати ТОВ "Юнайтед Енерджі" надати копії позовних заяв з додатками, які розглядаються Господарським судом Львівської області в рамках справ № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24).

В обґрунтування наведеного клопотання відповідач посилається на таке:

-положення договору № 25-03/21-Ф у повній мірі виключають будь-яке оспорювання будь-якими особами первинних договорів, на яких ґрунтується право вимоги до боржника;

-оспорювання договорів первісним кредитором є як порушенням договірних зобов`язань зі сторони ТОВ "Юнайтед Енерджі", так і формою недобросовісної поведінки позивача у правовідносиних з відповідачем, тому саме дії позивача стали підставою для звернення відповідача з клопотанням про зупинення провадження у справі;

- відповідач зазначає, що не володіє інформацією щодо конкретних підстав позовних вимог, тобто обставин, з якими позивач пов`язує недійсність первинних договорів, які є предметом відступлення права вимоги за договором № 25-03/21-Ф, що оспорюється ним в рамках справ № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24).

У підготовче засідання 14.08.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 розглянуто заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Так, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 судом були заслухані правові позиції учасників справи з приводу поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання відповідача про витребування інформації та доказів.

Суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про надання інформації та витребування документів у позивача з огляду на таке.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 представником позивача були надані пояснення щодо підстав позову у справах про визнання недійсними договорів поставки, при цьому, необхідність у долученні до матеріалів справи зазначених відповідачем у клопотанні копії позовних заяв по справам № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24) відсутня, оскільки з огляду на підстави та предмет спору у справі, що розглядається, вказані обставини не входять в предмет доказування.

Також у вказаному засіданні було розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд вважав, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

- відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. У той же час, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;

-відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

-враховуючи, що договір надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, а також договори, що є предметом спору у справах № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24) на даний час недійсними не визнані, враховуючи зазначену вище презумпцію правомірності правочину, суд приходить до висновку, що у даній справі визначені процесуальним законом підстави для зупинення провадження до вирішення господарських справ № 914/3681/23 (917/589/24, 917/590/24 та 917/591/24) відсутні.

Отже, ухвалою суду від 14.08.2024 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було відмовлено.

За результатом підготовчого засідання представники позивача та відповідача зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.08.2024 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 03.09.2024.

20.08.2024 за допомогою системи "Електронний суд" до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 3542/24 від 20.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", в якій заявник просить суд визнати відсутнім право в Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" на стягнення заборгованості за договором про надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 26.08.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" про визнання відсутнім права на стягнення заборгованості за договором про надання послуг факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп., - було повернуто без розгляду.

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх. суду №4133/24 від 02.09.2024), в якому він просить суд зупинити провадження у справі до завершення розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024.

Від третьої особи надійшла позовна заява (вх. суду № 3716/24 від 03.09.2024), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" просить суд:

- залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору;

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" строк на подання позовної заяви у справі, поданої як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору;

- визнати припиненим право Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" як клієнта на стягнення з фактора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" заборгованості за договором про надання послуг з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у розмірі 2 695 330 000 грн. 00 коп.

У судове засідання 03.09.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому третя особа повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 14.08.2024 до її Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 14.08.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 15.08.2023 о 20:10 (а.с. 84 у томі 2).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що, з огляду на надходження від третьої особи позовної заяви, яка на час проведення судового засідання судом не розглянута, суд вважав за доцільне оголосити перерву у судовому засіданні.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.09.2024 судом було оголошено перерву до 11.09.2024.

Ухвалою суду від 04.09.2024: 1) відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про залучення до участі у справі № 904/174/24 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору; 2) відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про поновлення строку на подання позовної заяви у справі № 904/174/24, поданої як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору; 3) повернуто без розгляду позовну заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" від 02.09.2024 (вх. суду № 3716/24 від 03.09.2023).

Від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит справи №904/174/24 (вх. суду № 42520/24 від 09.09.2024), до якого додано ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024, відповідно до якої, витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/174/24 для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про повернення зустрічної позовної заяви від 26.08.2024 у справі № 904/174/24.

Керуючись положеннями пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи надходження від Центрального апеляційного господарського суду запиту справи № 904/174/24, судом було відзначено, що надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи (заяви, клопотання в межах даної справи).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.09.2024 було зупинено провадження у справі до закінчення перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про повернення зустрічної позовної заяви від 26.08.2024 в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі № 904/174/24 було залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі № 904/174/24 - залишено без змін.

24.01.2025 матеріали справи № 904/174/24 повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. суду № 3779/25 від 27.01.2025), в якому він просить суд поновити провадження у справі у зв`язку з усуненням обставин, які зумовили його зупинення.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.01.2025 було поновлено провадження у справі № 904/174/24, справу призначено до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 13.02.2025.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №4330/25 від 30.01.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 6233/25 від 12.02.2025), в якому він просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження у справі та зупинити провадження у справі № 904/174/24 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/983/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" про розірвання договору та визначення наслідків розірвання, яка розглядається Господарським судом міста Києва (суддя Трофименко Т.Ю.). В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- предметом спору є стягнення грошових коштів за договором № 25-03/21-Ф про надання послуг з факторингу від 25.03.2021, що укладений між ТОВ "Альтафінанс" (фактор) і ТОВ "Юнайтед Енерджі" (клієнт) (далі - договір №25-03/21-Ф, договір), відповідно до пункту 1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 2 695 330 000 грн. 00 коп. в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - боржник) на загальну суму 3 725 334 369 грн. 32 коп. Правовідношення, якими обґрунтовується наявність у клієнта права грошової вимоги до боржника на вказану суму відступленої грошової вимоги, є наступними: 1) Публічним акціонерним товариством "Нафтопереробний комплекс "Галичина" (далі - НПК "Галичина") та Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ПАТ "Укрататнафта") було укладено договори поставки: договір поставки №887/2/2118 від 01.07.2019; договір поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 959/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 962/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 1071 /2/2118 від 31.08.2019; договір поставки № 1075/2/2118 від 31.08.2019, за якими НПК "Галичина" зобов`язалося поставити та передати ПАТ "Укртатнафта" у власність нафтопродукти, а ПАТ "Укртатнафта" зобов`язалося прийняти їх і оплатити; 2) у подальшому між НПК "Галичина" та боржником було укладено договори про відступлення права вимоги: договір про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019 щодо договору поставки № 887/2/2118 від 01.07.2019; договору поставки №958/2/2118 від 01.08.2019; договору поставки № 959/2/2118 від 01.08.2019; договору поставки № 962/2/2118 від 01.08.2019; договору поставки № 1071 /2/2118 від 31.08.2019; договору поставки № 1075/2/2118 від 31.08.2019; договір про відступлення права вимоги №32/19-095 від 31.12.2019 щодо договору поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019; договір про відступлення права вимоги № 32/19-096 від 31.12.2019 щодо договору поставки №959/2/2118 від 01.08.2019 (далі - договори про відступлення права вимоги між НПК "Галичина" та боржником, за якими НПК "Галичина" відступив, а боржник набув право вимоги виконання грошового зобов`язання ПАТ "Укртатнафта" за відповідними договорами поставки, а боржник за відступлення йому права вимоги зобов`язався сплатити НПК "Галичина" визначені грошові суми; 3) у подальшому НПК "Галичина" та клієнтом були укладені договори про відступлення права вимоги: договір про відступлення права вимоги № 32/21-008/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019, договір про відступлення права вимоги № 32/21-009/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019, договір про відступлення права вимоги № 32/21-010/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-096 від 31.12. 2019, за якими НПК "Галичина" відступив, а клієнт набув право вимоги виконання боржником грошового зобов`язання за договорами про відступлення права вимоги між НПК "Галичина" та боржником, а клієнт за відступлення йому права вимоги зобов`язався сплатити НПК "Галичина" визначені грошові суми. За змістом пункту 1.2. договору № 25-03/21-Ф фактор підтверджує наявність у нього права за чинним в Україні законодавством укладати та виконувати вказаний договір. Отже, ТОВ "Юнайтед Енерджі" в межах даної справи стягує грошові кошти з ТОВ "Альтафінанс" внаслідок відступлення йому права грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" за вищенаведеними договорами;

- відповідач зазначає, що поряд з вказаним, на розгляді Господарського суду міста Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) перебуває справа № 910/983/25 за позовом ТОВ "Альтафінанс" до ТОВ "Юнайтед Енерджі", предметом спору в якій є наступні позовні вимоги: 1) розірвання договору № 25-03/21-Ф про надання послуги з факторингу від 25.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"; 2) визначення наслідком розірвання договору - припинення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" за договором № 25-03/21-Ф про надання послуги з факторингу від 25.03.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі". В обґрунтування підстав позовних вимог у справі № 910/983/25 ТОВ "Альтафінанс" зазначає, що пунктом 1.4. договору № 25-03/21-Ф закріплено гарантію ТОВ "Юнайтед Енерджі" як клієнта щодо дійсності вимоги, яка є предметом відступлення за цим договором. Іншими словами, вказаними положеннями ТОВ "Юнайтед Енерджі" гарантував належне виконання ним своїх зобов`язань за договором та дійсність вимоги, яка відступається за ним. Втім, всупереч зазначеним положенням договору та взятим на їх підставі зобов`язанням, ТОВ "Юнайтед Енерджі" вчинено дії, спрямовані на оспорювання первинних договорів, на яких ґрунтується відступлене на користь ТОВ "Альтафінанс" за договором № 25-03/21-Ф право вимоги в рамках господарських справ №914/3681/23 (917/589/24), № 914/3681/23 (917/590/24) та № 914/3681/23 (917/591/24);

- відповідач зауважує, що оскільки, за твердженнями ТОВ "Юнайтед Енерджі", про факт перевищення представником ПАТ "Укрататнафта" повноважень при укладенні спірних договорів стало відомо тільки 25.03.2024, після отримання копії позовної заяви ПАТ "Укртатнафта" у справі № 910/3581/24, про ці обставини не було та не могло бути відомо ані ТОВ "Юнайтед Енерджі", ані ТОВ "Альтафінанс" на дату укладення договору № 25-03/21-Ф (25.03.2021);

- відповідач стверджує, що предметом спору у справі № 910/983/25 є розірвання договору № 25-03/21-Ф у зв`язку з істотною зміною обставин, внаслідок протиправних дій ТОВ "Юнайтед Енерджі" як клієнта, що має наслідком втрату ТОВ "Альтафінанс" гарантовано дійсного права вимоги до боржника за вказаним договором та отримання за рахунок цього права вимоги плати (дисконту) за договором, що має наслідком відповідно до законодавства припинення зобов`язань ТОВ "Альтафінанс" за договором. Зважаючи на наведене, результат розгляду справи № 910/983/25 безпосередньо впливатиме на розгляд справи № 904/174/24 по суті, оскільки задоволення позовних вимог у першій справі виключатиме задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Альтафінанс" грошових коштів у справі № 904/174/24, у зв`язку з встановленням судом факту припинення зобов`язань останнього за договором № 25-03/21-Ф.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду (вх. суду № 6231/25 від 12.02.2025), в якій він просить суд у випадку ухвалення рішення щодо задоволення позовних вимог, відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" виконання рішення суду строком на один рік. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на таке:

- ТОВ "Альтафінанс" зазначає про те, що воно заперечує проти підстав та вимог позовної заяви ТОВ "Юнайтед Енерджі" в даній справі, підтримує власні заперечення, викладені в заявах по суті справи, та інших письмових й інших поясненнях і клопотаннях, які заявлялися в ході розгляду даної справи. Втім, дотримуючись встановленого Господарським процесуальним кодексом України процесуального порядку розгляду справи та виконання рішення суду, ТОВ "Альтафінанс" вважає за необхідне своєчасно звернутися з даним клопотанням про відстрочення виконання рішення суду, яке обґрунтовується тим, що ТОВ "Альтафінанс" наразі перебуває в нестійкому фінансовому становищі, з огляду на що стягнення всієї суми заборгованості ставитиме під ризик можливість здійснювати господарську діяльність в цілому. Так, за даними останньої фінансової звітності ТОВ "Альтафінанс", а саме: звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік валовий прибуток становить 79 047 000 грн., у свою чергу, заявлена сума стягнення становить 1 813 201 620 грн., що перевищує розмір дохідності відповідача у 23 рази. Тоді як розмір активу ТОВ "Альтафінанс" за даними останньої фінансової звітності становить 3 299 783 000 грн., а пасиву - 3 270 342 000 грн., з огляду на що сума коштів, яка є предметом стягнення становитиме понад половину активу відповідача та його існуючих зобов`язань. У зв`язку з викладеним, за умови збереження показників дохідності принаймні на тому ж самому рівні, що відображений в останній фінансовій звітності, яка зазначена вище, одномоментне стягнення з відповідача заявленої в даній справі суми коштів у розмірі 1 813 201 620 грн. істотно скоротить актив та очевидно призведе до неминучих збитків, та ускладнить або, залежно від майбутнього фінансового результату, може призвести й до повного зупинення відповідачем господарської діяльності. Більш того, відповідач зазначає, що метою укладення ним договору № 25-03/21-Ф було отримання прибутку в ході його виконання. Так, згідно з пунктом 1.3. договору № 25-03/21-Ф передбачено, що платою клієнта за договором є дисконт між сумою коштів, що передається фактором, та сумою грошових вимог, що відступається клієнтом. Втім, на дату звернення з даним клопотанням, право вимоги, передане ТОВ "Альтафінанс", реалізоване не було, як і не було отримано коштів від боржника за договором № 25-03/21-Ф в рахунок погашення заборгованості останнього, що входить до відступленого права вимоги. У даному контексті відповідач звертає увагу, що позивач, в порушення положень пункту 1.4 договору № 25-03/21-Ф, своїми діями перешкоджав відповідачу реалізувати передбачене пунктом 1.3. договору право на отримання дисконту шляхом оспорювання договорів, які складають право вимоги за договором в рамках судових справ № 914/3681/23 (917/589/24), № 914/3681/23 (917/590/24), № 914/3681/23 (917/591/24), чим в тому числі ускладнював належне виконання зобов`язань ТОВ "Альтафінанс" за договором;

- враховуючи наведені обставини в сукупності, зокрема нестійке фінансове становище ТОВ "Альтафінанс", а також недобросовісність поведінки ТОВ "Юнайтед Енерджі" в ході виконання договору, відповідач вважає, наявними, у випадку ухвалення судом рішення суду про повне або часткове задоволення позовних вимог в даній справі, підстави для відстрочення виконання рішення суду в даній справі, протягом дії якого ТОВ "Альтафінанс" розраховує стабілізувати власний фінансовий стан, у тому числі шляхом здійснення операцій з відступленим правом вимоги за договором, що дасть змогу виконувати кредиторські зобов`язання без ризику втрати можливості ведення господарської діяльності.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

У судове засідання 13.02.2025 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 28.01.2025 до Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "Лівайн Торг", на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 28.01.2025 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 28.01.2025 (а.с. 256 у томі 2).

У судовому засіданні 13.02.2025 були заслухані правові позиції учасників справи з приводу поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши у вказаному засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

- відповідач просить суд зупинити провадження у справі у на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;

- відповідно до частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу;

- враховуючи вказане, в силу прямої норми закону, керуючись частиною 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 904/174/24 не підлягає задоволенню, оскільки провадження у справі перебуває на стадії її розгляду по суті та підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2025 було оголошено перерву до 04.03.2025.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (вх. суду № 8766/25 від 03.03.2025), в якій він просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спор, на стороні відповідача - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Подана відповідачем заява обґрунтована наступним:

- в рамках справи № 910/10292/24 контролюючий податковий орган - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків намагається визнати недійсним договір № 25-03/21-Ф, за яким ТОВ "Юнайтед Енерджі" стягує з ТОВ "Альтафінанс" грошові кошти в розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що обставини, які встановлюються в рамках даної справи впливатимуть на права та/або обов`язки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки ухвалення судом будь-якого рішення по суті спору в даній справі матиме наслідком преюдиційне підтвердження факту дійсності договору, що перешкоджатиме перевірці цих обставин у справі № 910/10292/24, в якій останнє є позивачем. Відтак, наявні підстави для залучення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до участі в даній справі в якості третьої особи;

- залучення третьої особи до участі в даній справі можливе тільки на стадії підготовчого провадження, що зумовлює необхідність повернення до вказаної стадії для забезпечення для цього процесуальної можливості. В обґрунтування наявності підстав для повернення до стадії підготовчого провадження відповідач зазначає, що підготовче провадження в даній справі було закрито та призначено її розгляд по суті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024. Водночас, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося з позовом про недійсність договору в рамках справи № 910/10292/24 20.08.2024, тобто вже після закриття підготовчого провадження. Таким чином, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не могло бути своєчасно залучене до участі в даній справі, оскільки останнім було ініційовано спір у справі № 910/10292/24 вже після того, як Господарським судом Дніпропетровської області було закрито підготовче провадження у справі № 904/174/24, тобто обставини, які зумовили вплив рішення суду у вказаній справі на права та обов`язки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків виникли після закриття підготовчого провадження.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 8767/25 від 03.03.2025), в якому він просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження та зупинити провадження у справі № 904/174/24 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/10292/24 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" про визнання договору недійсним, яка розглядається Господарським судом міста Києва (суддя Сташків Р.Б.). В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів за договором № 25-03/21-Ф про надання послуг з факторингу від 25.03.2021, що укладений між ТОВ "Альтафінанс" (фактор) і ТОВ "Юнайтед Енерджі" (клієнт) (далі - договір № 25-03/21-Ф). Позивач стверджує, що договір № 25-03/21-Ф слід визнати недійсним у зв`язку з тим, що він не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо суб`єктного складу, оскільки укладений між двома суб`єктами - фактором (ТОВ "Альтафінанс") та клієнтом (ТОВ "Юнайтед Енерджі"). На думку позивача, договір факторингу в силу законодавства, зокрема приписів статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарсько кодексу України, для його дійсності, повинен був обов`язково включати третю сторону - боржника. Таким чином, у рамках справи № 910/10292/24 контролюючий податковий орган - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків намагається визнати недійсним договір № 25-03/21-Ф, за яким ТОВ "Юнайтед Енерджі" стягує з ТОВ "Альтафінанс" грошові кошти в розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп.;

- ТОВ "Альтафінанс" зазначає, що умови, наявність яких становить підставу обов`язку суду зупинити провадження в даній справі відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України полягають у тому, що по-перше, пов`язаність справ полягає в тому, що спірні правовідносини в кожній з них ґрунтуються на договорі № 25-03/21-Ф про надання послуг з факторингу, при цьому у справі № 904/174/24 предметом є стягнення ТОВ "Юнайтед Енерджі" як клієнтом грошових коштів за цим договором, а у справі № 910/10292/23 - перевіряються обставини відповідності вказаного договору, в тому числі та зокрема, в частині клієнта - ТОВ "Юнайтед Енерджі", вимогам законодавства за результатами проведення суб`єктом владних повноважень податкових перевірок. По-друге, неможливість розгляду справи № 904/174/24 про стягнення до вирішення справи № 910/10292/24 про визнання договору недійсність зумовлена тим, що обставини такої недійсності не входять до предмету спору та виходять за межі встановлення й доказування у першій справі, а є виключно предметом дослідження в другій. Водночас, оскільки такі обставини стали відомі суду в ході розгляду справи № 904/174/24 про стягнення, їхнє ігнорування та подальший розгляд і вирішення спору матиме наслідком передчасне преюдиційне підтвердження судом дійсності договору, до моменту належного встановлення цих обставин у рамках справи № 910/10292/24, що фактично, унеможливить розгляд останньої. Більш того, саме результат розгляду справи про недійсність договору визначатиме наявність чи відсутність підстав для можливості розгляду по суті та задоволення позовних вимог ТОВ "Юнайтед Енерджі" про стягнення коштів за договором;

- відповідач зазначає, що єдиним правильним порядком розгляду згаданих спорів є пріоритетне вирішення та набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/10292/24 про недійсність договору та подальший розгляд справи № 904/174/24 про стягнення. Наведені обставини в сукупності становлять достатню, законну та об`єктивну підставу для зупинення провадження у даній справі. Додатково, на підтвердження наявності підстав для зупинення провадження відповідач зазначає, що з аналогічних підстав ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024, провадження у справі № 904/174/24 було зупинено до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/47944/23 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" про визнання недійсним, серед інших, договору № 25-03/21-Ф про надання послуг з факторингу від 25.03.2021. Підстави позовних вимог Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі № 320/47944/23 були тотожними підставам, які заявлені останнім в рамках справи № 910/10292/24. Втім, у зв`язку з ухваленням Великою Палатою Верховного Суду правових висновків з питань предметної юрисдикції спорів за позовом контролюючого податкового органу у постанові від 29.02.2024 у справі №580/4531/23, Київським окружним адміністративним судом було закрито провадження у справі № 320/47944/23 щодо недійсності договору № 25-03/21-Ф, у зв`язку з чим надалі Господарський суд Дніпропетровської області поновив зупинене до її вирішення провадження в даній справі про стягнення коштів. Відтак, враховуючи повторне звернення Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків з позовом про недійсність договору № 25-03/21-Ф у рамках господарського судочинства у справі № 910/10292/24 з тотожних підстав, які були предметом розгляду в адміністративній справі № 320/47944/23 та які в силу порушення Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків вимог предметної юрисдикції не були розглянуті по суті, обов`язок суду зупинити провадження з тих самих підстав продовжує існувати;

- в обґрунтування наявності підстав для повернення до стадії підготовчого провадження відповідач зазначає, що підготовче провадження в даній справі було закрито та призначено її розгляд по суті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024. Водночас, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося з позовом про недійсність договору в рамках справи № 910/10292/24 20.08.2024, тобто вже після закриття підготовчого провадження. Таким чином, описані обставини, які відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України є обов`язком суду зупинити провадження в даній справі, не були та не могли бути виявлені своєчасно, поки справа № 904/174/24 перебувала на стадії підготовчого провадження, оскільки на момент закриття судом підготовчого провадження у вказаній справі, спір у справі № 910/10292/24 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків ще не був ініційований.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі - заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі та залучення третьої особи (вх. суду № 9043/25 від 04.03.2025), в яких позивач просить суд у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та клопотання про залучення третьої особи у справі відмовити, посилаючись на те, що зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, а саме - факт невиконання відповідачем свого договірного зобов`язання, що свідчить про відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи та з урахуванням пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює зупинення провадження у ній. Позивач зазначає, що у справі № 904/174/24 відсутня неможливість її розгляду до вирішення справи № 910/10292/24, оскільки відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Таким чином, ураховуючи, що договір надання послуги факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 є чинним і підлягає виконанню сторонами, відсутня неможливість розгляду справи № 904/174/24 до вирішення справи № 910/10292/24.

У судове засідання 04.03.2025 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 13.02.2025 до Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "Лівайн Торг", на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 13.02.2025 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 18.02.2025 (а.с. 62 у томі 3).

У вказаному засіданні розглянуто заяву Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" про вступ у справу як третьої особи (вх. суду №42614/24 від 10.09.2024, яка надійшла до суду в період перебування матеріалів справи в суді апеляційної інстанції), в якій заявник просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження у справі та залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Нафтопереробний комплекс - Галичина", посилаючись на те, що набуттю ТОВ "Альтафінанс" права вимоги до ТОВ "Лівайн Торг", за відступлення якого ТОВ "Юнайтед Енерджі" стягуються грошові кошти в даній справі, передувала низка наступних правочинів: договори поставки нафтопродуктів, укладені між ПАТ "НПК-Галичина" та ПАТ "Укртатнафта"; договори відступлення права вимоги за зазначеними договорами поставки нафтопродуктів від ПАТ "НПК-Галичина" до ТОВ "Лівайн Торг"; договори відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги за договорами поставки нафтопродуктів від ПАТ "НПК-Галичина" до ТОВ "Юнайтед Енерджі". З урахуванням вказаного, заявник зазначає, що ПАТ "НПК-Галичина" була стороною (первісним кредитором у відповідних зобов`язаннях) кожного з договорів, на яких у кінцевому результаті ґрунтується право вимоги ТОВ "Альтафінанс" як фактора та нового кредитора до ТОВ "Лівайн Торг" за договором № 25-03/21-Ф.

Надаючи оцінку доводам заявника, суд дійшов висновку, що заява про повернення на попередню стадію процесу та залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до частини 1 статті 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Згідно із статтею 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені ст. 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Таким чином, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов`язки щодо однієї зі сторін.

Отже, заявник як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору.

Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Дослідивши зміст поданої заяви, заслухавши думку учасників справи, суд прийшов до висновку, що заявником не доведено, що рішення у справі може вплинути на його права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Таким чином, судом не встановлено підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а відтак і підстав для повернення на стадію підготовчого провадження у даній справі.

Також, у вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

За результатом розгляду вказаного клопотання судом було відмовлено в його задоволенні з огляду на те, що рішення у справі ніяким чином не впливає та не може вплинути на права або обов`язки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо однієї із сторін.

З приводу клопотання третьої особи про закриття провадження у справі (вх. суду № 42819/24 від 11.09.2024, яке надійшло до суду в період перебування матеріалів справи в суді апеляційної інстанції), судом відзначено, що оцінка наявності підстав для закриття провадження у даній справі буде надана судом під час прийняття рішення по даній справі.

Крім того, у вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, для задоволення якого суд не вбачав підстав, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати:

1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом;

2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/13545/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Оцінюючи обставини, на які посилається заявник, слід зазначити, що у даному випадку господарський суд не обмежений ні наявними у справі доказами, ні юрисдикцією самостійно надати оцінку спірному договору, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено об`єктивної неможливості розгляду справи № 904/174/24 до розгляду справи №910/10292/24, яка розглядається іншим господарським судом.

Суд також відзначає, що Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах №910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18.

Також, у судовому засіданні 04.03.2025 на стадії "дослідження доказів" представником відповідача було заявлено клопотання про необхідність дослідження оригіналів доказів, які були долучені до позовної заяви.

Так, судом було відзначено, що відповідно до положень частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З урахуванням вказаних положень закону, судом було задоволено клопотання відповідача про дослідження оригіналів доказів у судовому засіданні.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.03.2025 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 11.03.2025. Крім того, вказаною ухвалою суду зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (позивача у справі) надати в строк до 10.03.2025 оригінали долучених ним до матеріалів справи письмових доказів, для огляду у судовому засіданні.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №9495/25 від 05.03.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.03.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від позивача надійшов лист (вх. суду № 9872/25 від 10.03.2025), до якого долучені оригінали письмових доказів, витребуваних ухвалою суду від 04.03.2025 для огляду у судовому засіданні.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Фещенко Ю.В. (вх. суду 982/25 від 10.03.2025), в якій відповідач просить відвести суддю Фещенко Ю.В. від розгляду справи № 904/174/24, посилаючись на таке:

- незадовго до попереднього судового засідання, призначеного на 04.03.2025, ТОВ "Альтафінанс" було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/10292/24 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" про визнання договору недійсним, яка розглядається Господарським судом міста Києва (суддя Сташків Р.Б.). В ході проведення судового засідання 04.03.2025 суддею Фещенко Ю.В. було постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання ТОВ "Альтафінанс". Водночас, відповідач вважає, що такі дії судді Фещенко Ю.В. викликають обґрунтовані сумніви в її безсторонності та неупередженості, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024, провадження у справі № 904/174/24 було зупинено до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/47944/23 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" про визнання недійсним, серед інших, договору № 25-03/21-Ф про надання послуг з факторингу від 25.03.2021. Підстави позовних вимог Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі № 320/47944/23 були тотожними підставам, які заявлені останнім в рамках справи №910/10292/24. Втім, у зв`язку з ухваленням Великою Палатою Верховного Суду правових висновків з питань предметної юрисдикції спорів за позовом контролюючого податкового органу у постанові від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23, Київським окружним адміністративним судом було закрито провадження у справі № 320/47944/23 щодо недійсності договору № 25-03/21-Ф, у зв`язку з чим надалі Господарський суд Дніпропетровської області поновив зупинене до її вирішення провадження в даній справі про стягнення коштів. Таким чином, суддею Фещенко Ю.В. фактично вже надавалася оцінка викладеним ТОВ "Альтафінанс" підставам для зупинення провадження, за якими суддя у своїй ухвалі від 24.04.2024 дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/47944/23, оскільки предмет та підстави позову у вказаній справі є тотожним предмету та підставам позову у справі №910/10292/24, відмінними є лише предметна юрисдикція спору за такими предметом та підставами позову. На правильності сформованої суддею Фещенко Ю.В. позиції щодо необхідності та наявності об`єктивних підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення справи про недійсність спірного договору факторингу вказує те, що за результатами апеляційного перегляду ухвали суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 у справі № 904/174/24 Центральний апеляційний господарський суд своєю постановою від 10.07.2024 залишив зазначену ухвалу без змін. Враховуючи наведене, має місце ситуація, в якій суддя Фещенко Ю.В., сформулювавши 24.04.2024 власну, правильну та підтверджену судом апеляційної інстанції правову позицію щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі № 904/174/24 до вирішення пов`язаної справи про недійсність договору (під час постановлення ухвали, якою провадження було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/47944/23), під час судового засідання 04.03.2025 постановила ухвалу, яка, за тотожних обставин, що мали місце й під час постановлення ухвали про зупинення провадження вперше, прямо суперечить раніше сформульованій правовій позиції. Таким чином, відмовляючи в ході судового засідання 04.03.2025 в задоволенні клопотання ТОВ "Альтафінанс" про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/10292/24, суддя Фещенко Ю.В. суперечила своїй позиції, сформульованій щодо тотожного питання в ухвалі від 24.04.2024 (щодо зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/47944/23, яка, за виключенням юрисдикції є ідентичною справі № 910/10292/24). Більш того, відповідач акцентує увагу, що описані в клопотанні відповідача обставини становлять відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України саме обов`язок (а не право) суду зупинити провадження, якою суддею Фещенко Ю.В. свідомо не було дотримано. Наведені обставини, викликають у ТОВ "Альтафінанс" сумніви в неупередженості судді Фещенко Ю.В. під час розгляду даної справи;

- щодо строку на подання заяви про відвід відповідач зазначає про те, що відповідно до приписів частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Зважаючи на наведені приписи, ТОВ "Альтафінанс" зазначає, що підстава, на якій ґрунтується дана заява про відвід стала відома відповідачу тільки в ході розгляду даної справи під час судового засідання 04.03.2025. Відтак, оскільки дана заява подається упродовж двох днів з вказаної дати, відповідачем дотримано строк на її подання відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

За результатом розгляду вказаної заяви ухвалою суду від 11.03.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" про відвід судді Фещенко Ю.В. від розгляду справи № 904/174/24 було відмовлено.

У судове засідання 11.03.2025 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 04.03.2025 до Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "Лівайн Торг", на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 04.03.2025 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 06.03.2025 (а.с. 160 у томі 3).

У вказаному засіданні було розпочато дослідження оригіналів доказів у справі.

Ухвалою суду від 11.03.2025 у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.03.2025.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення експертизи (вх. суду № 11405/25 від 18.03.2025), в якому він просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження та призначити у справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатку № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатку № 2 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатковій угоді № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, укладеної 13.07.2023; додатковій угоді № 2 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, укладеній 03.08.2023; супровідному листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Альтафінанс" вих. № 25/03-5 від 25.03.2021 щодо переліку копій документів, які передаються; листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 23/01-3 від 23.01.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором № 25-03/21-Ф; листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 10/07-1 від 10.07.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором; Акті звірки взаємних розрахунків за період 2022 року особисто Короткевичем-Лещенком Андрієм Миколайовичем чи іншою особою?

2) Чи відповідає відтиск печатки у договорі надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатку № 1 до договору надання послуги з факторингу від 25.03.2021; додатку № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатку № 2 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатковій угоді № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, укладеної 13.07.2023; додатковій угоді № 2 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, укладеній 03.08.2023; супровідному листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Альтафінанс" вих. № 25/03-5 від 25.03.2021 щодо переліку копій документів, які передаються; листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 23/01-3 від 23.01.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором № 25-03/21-Ф; листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 10/07-1 від 10.07.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором; Акті звірки взаємних розрахунків за період 2022 року, - відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"?

3) Чи виконано відтиск печатки у договорі надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатку № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатку № 2 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додатковій угоді № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, укладеної 13.07.2023; додатковій угоді № 2 до договору № 25-03/21-Ф надання послуги з факторингу від 25.03.2021, укладеній 03.08.2023; супровідному листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Альтафінанс" вих. № 25/03-5 від 25.03.2021 щодо переліку копій документів, які передаються; листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 23/01-3 від 23.01.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором № 25-03/21-Ф; листі ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 10/07-1 від 10.07.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором; Акті звірки взаємних розрахунків за період 2022 року за допомогою печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" чи в інший спосіб нанесення?

4) Проведення експертизи заявник просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: вулиця Сім`ї Бродських, 6, м. Київ, 03057).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- отримавши скановані зображення надісланих позивачем оригіналів документів в підсистемі "Електронний суд", відповідач виявив, що серед них міститься ряд документів, підписаних директором ТОВ "Юнайтед Енерджі" Короткевичем-Лещенком Андрієм Миколайовичем, зокрема: договір надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додаток № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додаток № 2 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021; додаткова угода № 1 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, укладена 13.07.2023; додаткова угода № 2 до договору надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, укладена 03.08.2023; супровідний лист ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Альтафінанс" вих. № 25/03-5 від 25.03.2021 щодо переліку копій документів, які передаються; лист ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 23/01-3 від 23.01.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором № 25-03/21-Ф; лист ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 10/07-1 від 10.07.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором; Акт звірки взаємних розрахунків за період 2022 року. Водночас, ТОВ "Альтафінанс", у ході аналізу зазначених документів виявило суттєві відмінності у відтворених від імені ОСОБА_1 підписах, які містяться в примірнику відповідача договору про надання послуг з факторингу №25-03/21-Ф від 25.03.2021 та в решті документів, направлених ТОВ "Юнайтед Енерджі". Відповідач зазначає, що особливо помітна відмінність у підписі, виконаному від імені Короткевича-Лещенка Андрія Миколайовича, порівняно з рештою документів, що вбачається в товщині, а також напрямку й стилю ліній особистого підпису, та наглядно вбачається, навіть без застосування будь-яких спеціальних технічних засобів, у наступних документах: супровідний лист ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Альтафінанс" вих. №25/03-5 від 25.03.2021 щодо переліку копій документів, які передаються; лист ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 23/01-3 від 23.01.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором № 25-03/21-Ф; лист ТОВ "Юнайтед Енерджі" вих. № 10/07-1 від 10.07.2023 до ТОВ "Альтафінанс" щодо погашення заборгованості за договором; Акт звірки взаємних розрахунків за період 2022 року. Відповідач стверджує, що ТОВ "Юнайтед Енерджі", з метою наглядно довести відмінність у виконаних підписах додатково долучає до даного клопотання додані позивачем документи, на яких зображення підписів, які відрізняються, виділені червоним кольором. Наведене дає підстави вважати, що договір про надання послуг з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 та інші документи, які підписані від імені директора ТОВ "Юнайтед Енерджі", насправді були підписані іншою, невідомою та не уповноваженою на вчинення даного правочину особою. З урахуванням наведеного, відповідач вказує на те, що керівництвом ТОВ "Альтафінанс" у найближчий час буде вирішено питання щодо можливого звернення до правоохоронних органів для розслідування можливих фактів підробки документів та незаконного заволодіння/відтворення відтиску печатки підприємства. Водночас, за твердженням відповідача, єдиним можливим способом перевірки зазначених обставин в межах даної справи є проведення судової експертизи, що зумовлює необхідність звернення ТОВ "Альтафінанс" з даним клопотанням;

- відповідач просить про призначення почеркознавчої експертизи, об`єктом якої є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань, а також, пропонує з урахуванням Науково-методичних рекомендацій, проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз;

- щодо необхідності повернення до стадії підготовчого провадження, відповідач зазначає, що дана справа наразі перебуває на стадії розгляду по суті, та з урахуванням викладених обставин, які свідчать про неможливість інакше встановити обставини обґрунтованості розрахунків майнових вимог позивача, ніж шляхом проведення судової економічної експертизи, існує необхідність повернення до підготовчого провадження задля забезпечення процесуальної можливості її призначення судом.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №11492/25 від 18.03.2025), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з гострим захворюванням представника товариства та неможливістю здійснювати представництво інтересів відповідача у хворобливому стані. Також, відповідач повідомляє про те, що медичний висновок про непрацездатність його представника, оформлений Центром первинної медико-санітарної допомоги Слобожанської СР, буде наданий до суду по закінченню лікування.

У судове засідання 18.03.2025 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому останні були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання наступним чином:

- щодо відповідача: судом відзначено, що представник відповідача був присутній у попередньому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 11.03.2025 (а.с. 184 у томі 3), а також підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про відкладення розгляду справи (а.с. 199 у томі 3);

- щодо третьої особи - шляхом направлення ухвали суду від 11.03.2025 до Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "Лівайн Торг", на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 11.03.2025 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 12.03.2025 (а.с. 202 у томі 3).

У судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, для задоволенні якого суд не вбачав підстав, з огляду на таке:

- як встановлено судом вище та вбачається з поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання;

- у даному випадку жодного доказу, на підтвердження викладених у клопотанні обставин неможливості явки у судове засідання (перебування на лікарняному, звернення за закладів охорони здоров`я тощо), суду надано не було, отже наведені у клопотанні обставини є такими, що не підтверджені жодним належним доказом, а отже не можуть бути визнані судом поважною причиною неявки у судове засідання;

- більше того, неможливість заміни представника відповідача у поданому клопотанні жодним чином не обґрунтована та суду не доведена;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- судом також враховано, що розгляд даної справи по суті триває з 03.09.2024, а права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України);

- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16;

- в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У вказаному засіданні також було розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Оцінивши об`єктивно докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21).

Слід відзначити, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

У даному випадку суд зазначає, що всі письмові докази, які відповідач аналізує у своєму клопотанні про призначення судової експертизи та які просить передати для дослідження судовому експерту на предмет автентичності підписів та печаток, були долучені позивачем до позовної заяви у січні 2024 року і протягом всього часу розгляд справи судом не викликали у відповідача жодних зауважень чи сумнівів. Більше того, на виконання спірного договору відповідачем здійснювалися численні платежі протягом майже двох років в період з 27.01.2022 по 07.12.2023. Також судом врахована правова позиція відповідача у даній справі, викладена у відзиві на позовну заяву та клопотання про відстрочення виконання рішення суду, яка є суперечливою по відношенню до доводів, наведених у клопотанні про призначення судової експертизи. Також судом враховано, що надання оцінки автентичності підписів чи печаток, виходячи з їх візуального сприйняття, є також необґрунтованим.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів..

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, а також оригінали письмових доказів, наданих позивачем для огляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.03.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення заборгованості за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у загальному розмірі 2 568 322 824 грн. 37 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як убачається з матеріалів справи, 25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (далі - фактор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - клієнт, позивач) було укладено договір надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф (далі - договір, а.с.13-19 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 2 695 330 000 грн. 00 коп. (далі - кошти) в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (ідентифікаційний код 41449359) (далі - боржник, третя особа) на загальну суму 3 725 334 369 грн. 32 коп. (далі - сума відступленої грошової вимоги).

Правопорушення, якими обґрунтовується наявність у клієнта права грошової вимоги до боржника на вказану суму відступленої грошової вимоги, є наступними:

1) Публічним акціонерним товариством "Нафтопереробний комплекс "Галичина" (ідентифікаційний код 00152388) (далі - НПК "Галичина") та Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (ідентифікаційний код 00152307) (далі - ПАТ "Укртатнафта") було укладено договори поставки: договір поставки № 887/2/2118 від 01.07.2019; договір поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 959/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 962/2/2118 від 01.08.2019; договір поставки № 1071/2/2118 від 31.08.2019; договір поставки № 1075/2/2118 від 31.08.2019, за якими НПК "Галичина" зобов`язалося поставити та передати ПАТ "Укртатнафта" у власність нафтопродукти, а ПАТ "Укртатнафта" зобов`язалося прийняти їх і оплатити.

2) Надалі НПК "Галичина" та боржником (ТОВ "Лівайн Торг") було укладено договори про відступлення права вимоги: договір про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019 щодо: договору поставки № 887/2/2118 від 01.07.2019, договору поставки №962/2/2118 від 01.08.2019, договору поставки № 1071/2/2118 від 31.08.2019, договору поставки № 1075/2/2118 від 31.08.2019; договір про відступлення права вимоги № 32/19-095 від 31.12.2019 щодо: договору поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019; договору про відступлення права вимоги № 32/19-096 від 31.12.2019 щодо договору поставки №959/2/2118 від 01.08.2019, - що надалі іменуються - договори про відступлення права вимоги між НПК "Галичина" та боржником (ТОВ "Лівайн Торг"), за якими НПК "Галичина" відступив, а боржник (ТОВ "Лівайн Торг") набув право вимоги виконання грошового зобов`язання ПАТ "Укртатнафта" за відповідними договорами поставки, а боржник (ТОВ "Лівайн Торг") за відступлення йому права вимоги зобов`язався сплатити НПК "Галичина" визначені грошові суми.

3) Надалі НПК "Галичина" та клієнтом були укладені договори про відступлення права вимоги: договір про відступлення права вимоги № 32/21-008/1 від 04.02.2021 щодо: договору про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019; договір про відступлення права вимоги № 32/21-009/1 від 04.02.2021 щодо: договору про відступлення права вимоги №32/19-094 від 31.12.2019; договір про відступлення права вимоги № 32/21-010/1 від 04.02.2021 щодо: договору про відступлення права вимоги № 32/19-096 від 31.12.2019, - за якими НПК "Галичина" відступив, а клієнт набув право вимоги виконання боржником грошового зобов`язання за договорами про відступлення права вимоги між НПК "Галичина" та боржником (ТОВ "Лівайн Торг"), а клієнт за відступлення йому права вимоги зобов`язався сплатити НПК "Галичина" визначені грошові суми.

У пунктах 6.1., 6.2. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1. договору, та закінчується 24.03.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами.

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох підприємств. Оригінал вказаного договору було оглянуто судом у судовому засіданні 11.03.2025.

Згідно з пунктом 1.2. договору фактор підтверджує наявність у нього права за чинним в Україні законодавством укладати та виконувати договір.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що платою клієнта за договором є дисконт між сумою коштів, що передається фактором, та сумою грошових вимог, що відступається клієнтом.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. договору клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання вимоги боржником. За цим договором допускається наступне відступлення вимоги.

Розділ 10 договору визначений як "Підтвердження", в пункті 10.1. якого сторони засвідчили підтвердження, що клієнт ознайомлений з нормами частини 2 статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Правилами надання послуг з факторингу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Згідно зі статтею 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" факторинг є фінансовою послугою, а в розумінні статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є кредитною операцією.

За змістом пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 352 від 06.02.2014 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231" до фінансової послуги факторингу відносяться сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів), які здійснюються в порядку та в межах, встановлених Законом України "Про інститути спільного інвестування" та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що регламентують питання діяльності ІСІ): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Отже, аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що чинне законодавство розмежовує правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: 1) договори з відступлення права вимоги (договори цесії) та 2) договори факторингу.

Зазначені правочини не є аналогічними та різняться за певними критеріями.

Так, зокрема, договору відступлення права вимоги притаманні такі ознаки: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо ознак договору відступлення права вимоги викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 (пункт 38) та від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) (пункт 48).

У свою чергу договір факторингу, як правочин, характеризується наступним: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.

Договір факторингу має такі ознаки: 1) його предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо ознак договору факторингу викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 та від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 та в подальшому були закріплені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21).

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування статей 512 - 518, 1077, 1084 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", викладених у пунктах 61 - 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21), за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

Плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу (позику чи кредит). Натомість грошова вимога, яку клієнт передає фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина 1 статті 1084 Цивільного кодексу України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини 2 статті 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Виходячи з цього правочин, який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. При цьому якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні й підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) (пункти 76 - 83) сформувала також висновки і щодо ціни продажу права вимоги. Відповідно до цих висновків Верховного Суду право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість.

Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення.

Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення.

Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.

Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Тобто сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, не обмежені номінальною вартістю права вимоги та встановлюють ціну, за якою таке право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права грошової вимоги, яка залежить від попиту на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги, що відступається (продається).

Оскільки сторони договору відступлення права вимоги не обмежені номінальною вартістю права вимоги, сама по собі різниця між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та ціною продажу такої вимоги, визначеною сторонами в договорі купівлі-продажу права вимоги, не може вважатися платою за договором факторингу.

Слід також зазначити, що у відповідності до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони, відповідно до статті 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.

З урахуванням наведеної норми статті 204 Цивільного кодексу України, відповідачем не доведено жодної з ознак неправомірності правочину - його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Отже в силу статті 629 Цивільного кодексу України він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 8.4. договору додаткові угоди та додатки до договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

У додатку № 1 до договору про надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 визначений Перелік вимог, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (фактор) набуло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (боржник):

- за договором про відступлення права вимоги № 32/21-008/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-094 від 31.12.2019 щодо: договору поставки № 887/2118 від 01.07.2019, договору поставки № 962/2/2118 від 01.08.2019, договору поставки № 1071/2/2118 від 31.08.2019, договору поставки № 1075/2/2118 від 31.08.2019, а саме: за договором поставки № 887/2118 від 01.07.2019 на суму 159 564 355 грн. 20 коп., за договором поставки № 962/2/2118 від 01.08.2019 на суму 33 576 451 грн. 75 коп., за договором поставки №1071/2/211 8 від 31.08.2019 на суму 841 922 951 грн. 74 коп., за договором поставки № 1075/2/2118 від 31.08.2019 на суму 176 712 536 грн. 10 коп.;

- за договором про відступлення права вимоги № 32/21-009/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-095 від 31.12.2019 щодо договору поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019 відступлене право вимоги до боржника ТОВ "Лівайн Торг" за вказаним договором поставки № 958/2/2118 від 01.08.2019 на суму 1 135 887 303 грн. 24 коп.;

- за договором про відступлення права вимоги № 32/21-010/1 від 04.02.2021 щодо договору про відступлення права вимоги № 32/19-096 від 31.12.2019 щодо договору поставки № 959/2/2118 від 01.08.2019 відступлене право вимоги до боржника ТОВ "Лівайн Торг" за вказаним договором поставки № 959/2/2118 від 01.08.2019 на суму 1 377 670 771 грн. 19 коп. Загалом сума відступленої грошової вимоги складає 3 725 334 369 грн. 32 коп. (а.с.17 у томі 1).

До договору також було підписано Додаток № 2 - Порядок відступлення вимог (а.с.18-19 у томі 1).

Також у матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків за період: 2022 рік між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" за змістом якого на 31.12.2022 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" - 4 110 042 400 грн. 00 коп. (а.с. 45 в томі 1).

Листом вих. № 25/03-5 від 25.03.2021 позивачем було передано відповідачу перелік документів, пов`язаних з укладеним договором (а.с.22-23 у томі 1).

З матеріалів справи також вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" листом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" вих. № 23/01-3 від 23.01.2023 щодо погашення заборгованості за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021, просив невідкладно сплатити заборгованість у сумі 2 405 461 900 грн. 00 коп. за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 (а.с. 39-40 в томі 1).

Також в матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" вих. № 10/07-1 від 10.07.2023 щодо погашення заборгованості та інформування про стан стягнення заборгованості з боржників, в якому відправник просить у 5-денний строк з дня отримання відповідного запиту надати повну інформацію щодо стану стягнення заборгованості за договором факторингу та невідкладно погасити виниклу перед клієнтом заборгованість (а.с. 43 в томі 1).

Так, пунктом 4.1.1. договору передбачено, що фактор зобов`язується сплатити клієнтові кошти в передбачений договором строк.

У розділі 2 договору сторонами були визначені умови щодо строків внесення та умови взаєморозрахунків, а саме:

- детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом та фактором визначені в додатку №1 та додатку № 2 до договору (пункт 2.1. договору);

- фактор сплачує клієнтові кошти в строк до 01.12.2021 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок клієнта або іншим шляхом не забороненим законом за окремою домовленістю сторін (пункт 2.2. договору).

Як убачається з матеріалів справи, вказане зобов`язання було відповідачем порушено, грошові кошти були сплачені ним лише частково в сумі 882 128 380 грн. 00 коп. наступним чином:

- платіжною інструкцією № 1167 від 27.01.2022, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 118 908 100 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторинга № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 24 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 1169 від 31.01.2022, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 86 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторинга № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 25 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 1424 від 29.08.2022, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 10 880 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторинга № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 26 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 1750 від 28.02.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 11 919 700 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата згідно з договором факторингу №25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 27 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 2018 від 20.07.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 40 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата згідно з договором факторингу №25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 28 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 16 від 02.08.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 40 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 29 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 17 від 03.08.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 40 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 30 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 20 від 20.08.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 40 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 31 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 158 від 27.10.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 52 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 32 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 203 від 13.11.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 53 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 33 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 210 від 15.11.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 45 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 34 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 14 від 24.11.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 10 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 35 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 22 від 01.12.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 1 460 080 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 36 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 23 від 04.12.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 189 780 500 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 37 в томі 1);

- платіжною інструкцією № 45 від 07.12.2023, за якою платником - ТОВ "Альтафінанс" було перераховано на користь отримувача - ТОВ "Юнайтед Енерджі" грошові кошти в сумі 30 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата по договору факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 без ПДВ" (а.с. 38 в томі 1).

Доказів сплати решти грошових коштів в сумі 1 813 201 620 грн. 00 коп. (2 695 330 000,00 - 882 128 380,00) матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Таким чином позивач посилається на наявність основного боргу за договором в сумі 1 813 201 620 грн. 00 коп. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з грудня 2021 року по лютий 2024 року в сумі 630 562 844 грн. 71 коп., а також 3% річних за період прострочення з 02.12.2021 по 16.03.2024 у сумі 124 558 359 грн. 66 коп. Вказане і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вказані положення законодавства, суд приходить до висновку, що саме відповідач під час розгляду справи має довести, що ним виконані зобов`язання за договором належним чином, та, зокрема, надати суду докази виконання своїх зобов`язань в тій частині, в якій вони виконані.

Вказані висновку суду стосуються посилання відповідача на стадії дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, на необхідність надання позивачем доказів оплати на суму 882 128 380 грн. 00 коп., в той час, як самим відповідачем не надано жодного доказу на спростування позовних вимог позивача, не заявлено про здійснення оплати за договором в іншій сумі, ніж зазначено позивачем. Отже в цій частині запереченні відповідача судом розцінюються критично.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп.

При цьому господарський суд встановив, що строк оплати на залишкову суму 1 813 201 620 грн. 00 коп. є таким, що настав 01.12.2021.

Таким чином, враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 813 201 620 грн. 00 коп. є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 813 201 620 грн. 00 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з грудня 2021 року по лютий 2024 року в сумі 630 562 844 грн. 71 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат (а.с. 158-159 у томі 1), проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, але арифметично розрахунок проведено невірно.

Враховуючи вказане, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с. 158-159 у томі 1), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Здійснюючи власний розрахунок інфляційних втрат, судом враховано таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Отже, враховуючи вказане вище, а також визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, господарський суд встановив, що за прострочення сплати грошових коштів в сумі 1 813 201 620 грн. 00 коп. інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з грудня 2021 року по лютий 2024 року та в цей період складають 630 562 844 грн. 80 коп.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 630 562 844 грн. 71 коп.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були також розраховані та заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 02.12.2021 по 16.03.2024 у сумі 124 558 359 грн. 66 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 158-159 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок 3% річних здійснений позивачем (а.с. 158-159 у томі 1), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 124 558 359 грн. 66 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постановах від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21, від 17.08.2022 у справі № 922/854/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договором надання послуги з факторингу №25-03/21-Ф від 25.03.2021, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами. Більше того, прострочення за договором у відповідача виникло ще 02.12.2021, тобто задовго до введення в Україні воєнного стану.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 12 місяців суд зазначає таке.

У статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Отже, процесуальним законом передбачена можливість надання відстрочки або розстрочки виконання рішення в момент його прийняття, при цьому, підстави для такої відстрочки або розстрочки містяться у статті 331 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду такої заяви на стадії виконання рішення, а саме: підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому, на відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відзначає, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

В даному випадку суд вважає за доцільне відмовити відповідачу у відстроченні виконання рішення суду, з огляду на таке.

Обґрунтування поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду, фактично, зводиться до обставин, наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності.

При цьому, як було зазначено вище, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Судом також враховано, що відповідачем не надані жодного доказу на підтвердження можливості виконати боргові зобов`язання на умовах відстрочки на 12 місяців.

За таких обставин заперечення позивача проти відстрочення виконання судового рішення заслуговують на увагу і враховуються судом при прийнятті рішення з цього питання.

Що ж до загального економічного та політичного стану країни, то його наслідки торкаються обох сторін у процесі їх підприємницької діяльності.

Крім того, слід наголосити, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

З огляду на вищевикладене, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012).

Таким чином, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Більше того, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача при затримці виконання рішення.

Так, стягувач (позивач) проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на відсутність виняткових обставин, які можуть слугувати підставою для надання відстрочення виконання рішення.

Аналізуючи поведінку відповідача, а також той факт, що відповідач просить не розстрочити виконання рішення суду (поділивши суму боргу на можливі і доступні для відповідача платежі), а відстрочити його на максимально допустимий законодавством строк - на один рік з моменту винесення рішення суду, вбачається спроба відповідача затягнути строки оплати наявного боргу.

Більше того, як вже було зазначено раніше, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження можливості виконання рішення суду на запропонованих ним умовах відстрочки.

Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що відстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем і не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги обставини, на які посилається відповідач в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців та роз`яснює відповідачу, що він не позбавлений права звернутися повторно з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду або розстрочення його виконання, враховуючи стягнуту судом суму заборгованості та з відповідним його обґрунтуванням, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу клопотання позивача, викладеного в заяві про збільшення розміру позовних вимог від 19.03.2024, щодо зазначення в рішенні суду на підставі статті 238 Господарського процесуального кодексу України про нарахування 3 % річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що можливість нарахування відсотків є правом суду, а не його обов`язком при прийнятті рішення.

Суд зазначає, що умова в судовому рішенні про нарахування на майбутнє відсотків без обмеження у часі перетворить такий судовий акт на кабальний, оскільки навіть у разі об`єктивної неможливості боржника виконати це судове рішення припинити нарахування на майбутнє відповідних відсотків буде неможливо (аналогічна правова позиція викладена в пунктах 125, 126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 №910/14524/22).

З огляду на вказане суд не вбачає підстав для зобов`язання органу (особи), який здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 059 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" про стягнення заборгованості за договором надання послуги з факторингу № 25-03/21-Ф від 25.03.2021 у загальному розмірі 2 568 322 824 грн. 37 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.03.2024) - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (проспект Мануйлівський, будинок 73, офіс 204, м. Дніпро, 49081; ідентифікаційний код 43228667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (вулиця Десятинна, будинок 13-Б, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 41963985) - 1 813 201 620 грн. 00 коп. - основного боргу, 630 562 844 грн. 71 коп. - інфляційних втрат та 124 558 359 грн. 66 коп. - 3% річних та 1 059 800 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене та підписане 21.03.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	18.03.2025
Оприлюднено	24.03.2025
Номер документу	126036642
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі надання послуг

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.03.2025 по справі 904/174/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/174/24

Рішення від 18.03.2025

Рішення
від 18.03.2025 по справі 904/174/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ