Ухвала

від 24.11.2010 по справі 2-а-84/2007

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2010 р. м. Київ К-22994/07

Колегія суддів Вищ ого адміністративного суду У країни у складі:

головуючого - судді К обилянського М.Г.

суддів: Заїки М.М., Загоро днього А.Ф., Ліпського Д.В., Трак ало В.В.,

секретар: Латиніна І.А.,

розглянувши в порядку п исьмового провадження за ная вними у справі матеріалами а дміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства вну трішніх справ України в Дніп ропетровській області, Голо вного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетро вській області про визнання протиправною відмови у приз наченні пенсії та зобов' яза ння призначити пенсію

за касаційними скаргами Управління Міністерства вн утрішніх справ України в Дні пропетровській області і Го ловного управління Пенсійно го фонду України в Дніпропет ровській області на постанов у Бабушкінського районного с уду м.Дніпропетровська від 29 травня 2007 року та постанову Д ніпропетровського апеляцій ного адміністративного суду від 01 листопада 2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2006 року ОСОБ А_1 звернувся до суду із вка заним позовом. Зазначав, що 11.04. 2003р. та 14.11.2005р. звертався до УМВС У країни в Дніпропетровській о бласті за призначенням пенсі ї відповідно до п. «б» ст.12 Зако ну України «Про пенсійне заб езпечення військовослужбов ців, осіб начальницького та р ядового складу органів внутр ішніх справ», проте йому було відмовлено у зв' язку із від сутністю 45-річного віку і 25 рок ів трудового стажу на час зві льнення. Просив суд визнати в ідмову у призначенні пенсії протиправною та зобов' яза ти відповідача призначити йо му пенсію за вислугу років з 06.08.2002 р..

Постановою Бабушкінськ ого районного суду м.Дніпроп етровська від 29 травня 2007 року позов задоволено частково. В изнано дії УМВС України в Дні пропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБ А_1 протиправними. Визнано з а ОСОБА_1 право на признач ення пенсії за вислугу років з урахуванням трудового ста жу на підставі п. «б» ст.12 Закон у України «Про пенсійне забе зпечення військовослужбовц ів, осіб начальницького та ря дового складу органів внутрі шніх справ». Зобов' язано Го ловне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетро вській області призначити пе нсію ОСОБА_1 за вислугу ро ків на підставі п. «б» ст.12 Зако ну України «Про пенсійне заб езпечення військовослужбов ців, осіб начальницького та р ядового складу органів внутр ішніх справ» з 18.04.2003р.

Постановою Дніпропетр овського апеляційного адмін істративного суду від 01 лист опада 2007 року постанову Бабуш кінського районного суду м.Д ніпропетровська від 29 травня 2007 року змінено. Виключено з мо тивувальної та резолютивної частин постанови вказівку п ро зобов' язання Головного у правління Пенсійного фонду У країни в Дніпропетровській о бласті призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 18.04.20 03р. та зобов' язано Головне уп равління Пенсійного фонду Ук раїни в Дніпропетровській об ласті призначити пенсію за в ислугу років ОСОБА_1 на пі дставі п. «б» ст.12 Закону Украї ни «Про пенсійне забезпеченн я військовослужбовців, осіб начальницького та рядового с кладу органів внутрішніх спр ав»в редакції від 04.07.2002р. - з 14.11.2005 р. В решті постанову суду зали шено без змін.

Відповідачі, посилаючи сь на порушення судами норм м атеріального права, просять скасувати ці судові рішення та прийняти нове - про відмо ву у позові у повному обсязі. Н а їх думку, суд безпідставно застосував до спірних правов ідносин положення ст.12 Закону України «Про пенсійне забез печення військовослужбовці в, осіб начальницького та ряд ового складу органів внутріш ніх справ» в редакції, яка дія ла на час звернення позивача за призначенням пенсії..

Перевіривши доводи ка саційних скарг та правильніс ть застосування судами першо ї та апеляційної інстанцій н орм матеріального та процесу ального права, правової оцін ки обставин у справі у межах, в изначених ч. 2 ст. 220 КАС України , колегія суддів приходить до висновку про наявність підс тав для залишення без задово лення касаційних скарг, а оск аржуваних судових рішень - бе з змін з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 17.05.1969р. по 21.05.1971р. прох одив службу у збройних силах , а з 23.03.1981р. по 01.02.1993р. - в органах вну трішніх справ. На час звільне ння зі служби вислуга років п озивача становила 13 років 09 мі сяців 12 днів. Загальний трудов ий стаж позивача на час зверн ення за призначенням пенсії перевищував 25 років.

Відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення війсь ковослужбовців, осіб начальн ицького та рядового складу о рганів внутрішніх справ та д еяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ в редакції, чинн ій на момент виникнення спір них правовідносин, право на п енсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, п рапорщики і мічмани, військо вослужбовці надстрокової сл ужби та військової служби за контрактом, особи, які мають п раво на пенсію за цим Законом , звільнені зі служби незалеж но від підстав та часу звільн ення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених війсь кових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за уми сний злочин, вчинений з викор истанням свого посадового ст ановища, або вчиненням коруп ційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний тр удовий стаж 25 календарних рок ів і більше, з яких не менше 12 ка лендарних років і 6 місяців ст ановить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

На час звернення із заява ми до відповідача про призна чення пенсії за вислугу рокі в позивач досяг 45-річного віку , мав загальний трудовий стаж понад 25 років, з яких служба в о рганах внутрішніх справ стан овила понад 12 років і шість мі сяців.

Відтак, суд першої інстан ції, з рішенням якого в цій час тині погодився суд апеляційн ої інстанції, дійшов правиль ного висновку про те, що ОСО БА_1 станом на травень 2003 року і на грудень 2005 року мав право на пенсію за вислугу років і в ідмова УМВС України в Дніпро петровській області щодо при значення йому пенсії відпов ідно до п. «б» ст.12 Закону Украї ни «Про пенсійне забезпеченн я військовослужбовців, осіб начальницького та рядового с кладу органів внутрішніх спр ав»є протиправною.

Суд апеляційної інстанц ії, змінивши постанову суду п ершої інстанції, в частині да ти призначення вказаної пенс ії, обґрунтовано виходив з то го, позивач пропустив річни й строк звернення до суду, пер едбачений ст.99 КАС України в р едакції, чинній на час виникн ення спірних правовідносин, та з наявності ухвали Бабушк інського районного суду м.Дн іпропетровська від 14.07.2003р., яка набрала законної сили, про з алишення скарги ОСОБА_1 н а відмову УМВС України в Дніп ропетровській області від 16.05 .2003р. за №2/3-ІІІ-9 в призначенні пе нсії без розгляду.

Враховуючи те, що посиланн я відповідачів в касаційних скаргах на порушення судами норм матеріального права та процесуального права не знай шли свого підтвердження при розгляді даної справи, а суда ми повно та всебічно з' ясов ані обставини, які підтвердж ені дослідженими в судовому засіданні доказами і при цьо му судові рішення ухвалені в ідповідно до норм матеріальн ого права при дотриманні нор м процесуального права, каса ційні скарги підлягають зал ишенню без задоволення, а суд ові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220,230 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Уп равління Міністерства внутр ішніх справ України в Дніпро петровській області і Голов ного управління Пенсійного ф онду України в Дніпропетровс ькій області залишити без за доволення, а постанову Дніпр опетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2007 року та постано ву Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 травня 2007 року, з урахуванням змін, внесених апеляційним с удом, - без змін.

Ухвала набирає зако нної сили через п' ять днів п ісля направлення її копій ос обам, які беруть участь у спра ві і оскарженню не підлягає.

Головуючи й: Кобилянський М.Г.

Судді: Заїка М.М.

Загородній А.Ф.

Ліпський Д.В.

Тракало В.В.