Рішення

від 21.03.2025 по справі 208/15458/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 208/15458/24

Провадження № 2/211/909/25

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області та просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, розташованими на земельній ділянці загальною площею 0,2843 га за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що вона є власником указаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого Красногорівською сільською радою народних депутатів Ясинуватського району Донецької області за реєстровим № 1487, про що зроблено запис в реєстраційній книзі № 148, дата реєстрації 24.09.1992 та договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого Красногорівською сільською радою народних депутатів Ясинуватського району Донецької області за реєстровим № 1320, про що зроблено запис в реєстраційній книзі № 163, дата реєстрації 28.05.1993. Нею 10.12.2001 було отримано Державний акт на право приватної власності на землю, з 1985 року вона проживала у вказаному будинку, однак у зв`язку з бойовими діями змушена була покинути домівку та переїхати до с. Богинівка Дніпропетровської області, де наразі і проживає. У травні 2022 року вона дізналась про ушкодження її будинку, у зв`язку з чим звернулась до державного реєстратора щодо перевірки даних її нерухомості, однак отримала відмову у зв`язку з відсутністю відомостей з Реєстру будівельної діяльності про технічну інвентаризацію на житловий будинок. До 2013 року державна реєстрація прав на нерухоме майно проводилась філією БТІ м. Донецька у м. Ясинувата та Ясинуватському районі, однак вказана територія є тимчасово окупованою і свою діяльність відповідна філія не здійснює, тому надати архівні дані стосовно її домоволодіння не має можливості. Тому єдиним способом захисту її прав є звернення до суду, у зв`язку з чим просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 28 січня 2025 року прийнято дорозгляду позовнузаяву тавідкрито провадженняу справі,розгляд справиухвалено проводитиза правиламизагального позовногопровадження,призначено підготовчесудове засідання.

Ухвалою суду від 17березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник відповідача Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03 вересня 1991 року Красногорівською сільською радою народних депутатів Ясинуватського району Донецької області за реєстровим № 1487, позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Указане право власності було зареєстровано в Донецькому міському бюро технічної інвентаризації 24 вересня 1992 року, про що зроблено запис в реєстраційній книзі № 148, що зазначено на звороті договору відповідним штампом.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 травня 1993 року Красногорівською сільською радою народних депутатів Ясинуватського району Донецької області за реєстровим № 1320, позивач ОСОБА_1 є власником іншої 1 / 2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно реєстраційного посвідчення, Донецьким міським бюро технічної інвентаризації посвідчено право власності на указану 1 /2 частку домоволодіння, про що 28 травня 1993 року зроблено запис в реєстраційній книзі № 163.

Указане також підтверджується наданими до суду копіями техпаспорту домоволодіння, державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 114348, тощо.

Як вбачається з рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 75462151 від 09.10.2024, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою № 62567130 від 21.08.2024 оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Інститут права власності в Україні регулюється приписамистатті 41 Конституції України. Відповідно до ч. 1 даної статті, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 316 ЦП України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із усталеною судовою практикою власник майна має пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджені відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється.

Отже, передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, способу для відновлення порушеного права власника.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 453/1240/13 (провадження № 61-20741св18).

У разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на право власності майна позивача у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР 1963 року, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24лютого 2022року,у зв`язкуз військовоюагресією російськоїфедерації протиУкраїни,на підставіпропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), Очеретинську селищну територіальну громаду включено до території активних бойових дій з 24.02.2022, серед переліку територій і с. Ясногорівка.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачкою доведено її право власності на спірне домоволодіння, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на квартиру, яка міститься на паперових носіях у БТІ, що знаходиться на тимчасово окупованій території України (м. Ясинувата Донецької області) на даний час неможливо, позивач не може зареєструвати своє право власності, чим позбавлена можливості розпоряджатися своїм майном, що безпосередньо порушує її право власності, заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялась, вони покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, розташованими на земельній ділянці загальною площею 0,2843 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко