Ухвала

від 24.03.2025 по справі 335/2650/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/2650/25 2/335/1715/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 березня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2025 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

Статті 175 - 177 ЦПК України містять вимоги, яким повинна відповідати позовна заява, однак таким вимогам позовна заява не відповідає, виходячи з наступного.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України .

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись у нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідачем у справі визначено спадкоємця ОСОБА_2 , який як зазначено у тексті позову, не прийняв спадщину. Належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину і заперечують проти подання позивачем заяви про прийняття спадщини після спливу встановленого строку.

Отже, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року (судова справа 2516/1356/12-ц, провадження № 61-28938св18) наголосив, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При цьому, звертаю увагу, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, позивачу необхідно вказати належного відповідача (відповідачів) за даним позовом, з урахуванням наведеного вище.

З урахуванням зазначеного, позивачу слід усунути або обґрунтувати вказані розбіжності в позовній заяві в частині зазначення суб`єктного складу, зокрема які саме вимоги пред`явлені до ОСОБА_2 .

Отже, суддею встановлено, що у позовній заяві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини зазначено не повний суб`єктний склад сторін по справі.

Зважаючи на це, позивачу необхідно визначитись з суб`єктним складом у даній справі.

Таким чином, в заяві мають місце вказані вище недоліки, які позбавляють суд можливості призначити заяву до розгляду.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали. В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви терміном 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За правилами ст.353 ЦПК України, ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується.

Суддя І.А. Крамаренко