Рішення

від 21.03.2025 по справі 336/3669/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/3669/24

Провадження №: 2/336/205/2025

21.03.25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Звєздової Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенському району про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, шляхом встановлення участі у її вихованні, -

за відсутності сторін та їх представників,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просила:

1) зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з онукою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити такі способи участі у вихованні онуки: встановити дні, по яких позивачка буде забирати онуку до себе додому: АДРЕСА_1 , а саме з 15:00 год. четверга до 16:00 год. п`ятниці другого та четвертого тижня кожного місяця з правом залишення дитини на ніч;

2) організацію передачі дитини від матері до позивачки визначити в наступному порядку: о 15:00 год. четверга другого та четвертого тижня кожного місяця остання забирає дитину у матері за місцем проживання дитини у м. Запоріжжі, а о 16:00 год. п`ятниці другого та четвертого тижня кожного місяця - повертає матері у м. Запоріжжі за місцем проживання дитини;

3) встановити побачення онуки з позивачкою в день народження дитини, кожного року, разом з її матір`ю, або іншою особою, у місцях дозвілля та відпочинку, або іншому місці перебуванні.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачка є матір`ю ОСОБА_4 , який перебував у шлюбі з відповідачем по справі, який було розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2022 року. Від шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являється онукою позивачки.

Після розірвання шлюбу малолітня ОСОБА_5 стала проживати разом з відповідачем. Фактично з самого моменту розлучення, у позивачки з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні онуки, її відвідуванні, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони відповідача стосовно неможливості її спілкування із онучкою. Відповідач перешкоджає позивачці бачитися з онукою, не бажає її присутності та штучно створює такі обставини через які вона не може нормально зустрічатися з онукою. Позивачка постійно намагаюся налагодити нормальний в`язок із дитиною, приймати участь у її вихованні та розвитку її здібностей та забезпечувати всім необхідним для нормального розвитку та становлення.

Відповідачка перешкоджає у спілкування позивачки з малолітньою онукою ОСОБА_6 , в результаті чого ОСОБА_1 вимушена була звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 вказану справу було передано в провадження судді Щасливій О.В.

Ухвалою суду від 26.04.2024 відкрито провадження по справі. У третьої особи витребувано висновок щодо розв`язання справи.

13.05.2024 надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 27.06.2024 у справі залучено третю особу: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району. У залученого учасника по справі витребувано висновок щодо розв`язання спору.

Висновок надійшов 19.08.2024.

Ухвалою суду від 20.08.2024 закрито підготовче провадження по справі. Справу призначено до судового розгляду.

16.09.2024 на електронну пошту суду надійшла заява відповідачки про розгляд справи без її участі та встановлення участі позивачки у вихованні дитини відповідно до наданого органом опіки висновку.

На виконання вимог Розпорядження керівника апарата Шевченківського районного суду міста Запоріжжя №560 від 09.10.2024, Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024, матеріали цивільної справи №336/3669/24 (провадження №2/366/1993/2024) передано в провадження судді Звєздовій Н.С.

Ухвалою суду від 10.10.2024 цивільна справа прийнята у провадження судді Звєздової Н.С. та призначено справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.12.2024 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

21.02.2025 до суду від відповідачки надійшла заява про проведення судового засідання без участі відповідачки та її представника. З запропонованим висновком органів опіки та піклування відповідач погоджується. Просить суд винести рішення та визначити участь позивача у виховані дитини шляхом встановлення графіку побачень:

- кожної другої та четвертої суботи місяця з 10 год до 16 год за місцем тимчасового перебування позивача ( АДРЕСА_1 ) або в громадських місцях (парках, скверах) у м. Запоріжжя з обов`язковим врахування стану здоров`я дитини;

- організація передачі дитини від відповідача позивачу визначити наступним

чином: о 10:00 год кожної другої та четвертої суботи відповідач передає дитину позивачу за адресою тимчасового перебування позивача ( АДРЕСА_1 ) або в громадських місцях (парках, скверах) у м. Запоріжжя за попередньою домовленістю між сторонами; о 16:00 відповідач забирає дитину у позивача за адресою тимчасового перебування позивача ( АДРЕСА_1 ) або в громадських місцях (парках, скверах) у м. Запоріжжя за попередньою домовленістю між сторонами. Щодо присутності позивача на дні народженні дитини відповідач не заперечує.

В судове засідання сторони не з`явилися, подали клопотання про проведення судового розгляду без їх участі.

Судом не встановлено перешкод для ухвалення рішення за відсутності сторін, оскільки представники мали змогу висловити свої позиції щодо заявлених позовних вимог (надали пояснення по суті вимог та заперечень), були присутні під час дослідження доказів, тобто, порядок дослідження, визначений ухвалою суду, був повністю дотриманий.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 910/12842/17, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, законодавець передбачив, що явка до суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Суд може розглянути справу за відсутності її учасників. При цьому суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.ч. 2,8,9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Судом встановлено, що син позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 був одружений з відповідачкою ОСОБА_2 . Під час шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є онукою позивачки. (а.с.9)

Шлюб між сином позивачки та відповідачкою розірвано рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя 22.12.2022. (а.с.10)

ОСОБА_4 , син позивачки, проходить військову службу з 05.02.2023 у ВЧ НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що у добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо порядку часті бабусі у вихованні онуки ОСОБА_7 .

Згідно із ч.ч. 8,9,10 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до вимог ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

За змістом статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері є родичами дітей, а батьки чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків, та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування № 01-12/1619 від 15.08.2024, затверджено наступний порядок участі позивачки ОСОБА_1 у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_7 : два рази на місяць по суботах з 10.00 год. до 16.00 год. без присутності матері дитини. В день народження дитини бабуся бачиться з дитиною разом з її матір`ю або іншою особою за попередньою домовленістю з матір`ю у місцях дозвілля та відпочинку або іншому місці перебування. (а.с. 137)

Також відповідно до Висновку органу опіки та піклування відповідачка заперечувала щоб дитина залишалась з бабусею на ночівлю, враховуючи малий вік дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108).

Також ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» («Shvets v. Ukraine», заява № 22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15 (провадження № 61-14491сво20).

При цьому у вищевказаній постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, у тому числі, й те, що для врахування балансу інтересів у цій справі суд звертається до положення статті 257 СК України, згідно з якою баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями ЄСПЛ дає підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Саме збалансування наведених вище прав і гарантій має бути основою для належного виконання рішення суду про участь у спілкуванні дитини з дідом.

Вказані за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 607/9336/20 (провадження № 61-20367св21), вирішуючи питання про права діда та баби на спілкування зі своєю онукою та на участь у її вихованні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Так, статтею 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба, дід мають право на особисте спілкування з онуками, а мати не має права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих позивачкою до матеріалів справи доказів, у тому числі, скріншотів з їх телефонних переписок, вбачається, що між позивачкою та відповідачем виникають взаємні непорозуміння щодо виховання малолітньої дитини, що не спростовується сторонами у справі.

Згідно до ч. 1ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування бабусі із онукою обов`язковим є наявність письмового висновку органів опіки та піклування.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування № 01-12/1619 від 15.08.2024, затверджено наступний порядок участі позивачки ОСОБА_1 у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_7 : два рази на місяць по суботах з 10.00 год. до 16.00 год. без присутності матері дитини. В день народження дитини бабуся бачиться з дитиною разом з її матір`ю або іншою особою за попередньою домовленістю з матір`ю у місцях дозвілля та відпочинку або іншому місці перебування. (а.с. 137)

При визначенні способу участі бабусі у вихованні онуки, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік та стан здоров`я дитини, щотижневий розпорядок дня, індивідуальні потреби дитини даного віку, його особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

При ухваленні рішення, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивачів у вихованні онука, що не суперечить його інтересам та з урахуванням його бажання. При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено право бабусі на участь у вихованні онуки.

Суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у їх примиренні, вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та його виховання.

Вимоги позивачки про її участь у вихованні та спілкуванні з онукою суд вважає обґрунтованими, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивачки із онукою буде сприяти її повноцінному вихованню, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю як батьків, так і бабусі, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Надаючи оцінкузапропонованому графіку,суд приходитьдо висновкупро те,що зурахуванням вікудитини,стану їїздоров`ята інтересів,відсутності протиправнихдій бабусістосовно неї,бажання бачитися,піклуватися пронеї тавиховувати її,-вірним будевизначити порядокучасті бабусіу вихованніта спілкуванніз малолітньоюонукою,дотримуючись режимунавчання,харчування,розвитку,відпочинку тастану їїздоров`яу наступномупорядку:кожної другоїта четвертоїсуботи місяцяз 10.00год до16.00год замісцем тимчасовогоперебування позивача( АДРЕСА_1 )або вгромадських місцях(парках,скверах)у м.Запоріжжя зобов`язковимврахування стануздоров`ядитини безприсутності матерідитини;організація передачідитини таїї поверненнявідбувається запопередньою домовленістюміж сторонами. В день народження дитини бабуся бачиться з дитиною разом з її матір`ю або іншою особою за попередньою домовленістю з матір`ю у місцях дозвілля та відпочинку або іншому місці перебування

Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що визначений судом спосіб участі бабусі у вихованні онуки та спілкуванні з нею у повній мірі відповідає інтересам як бабусі, так і онуки ОСОБА_7 , а також є достатнім для забезпечення участі бабусі у процесі виховання онуки.

Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що матері дитини та бабусі слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги закріплене у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України право на спілкування бабусі із онукою та участь у її вихованні, бажання позивачки брати участь у вихованні та спілкуванні з онукою, суд вважає, що наявні підстави для визначення порядку участі позивача у спілкуванні та вихованні онуки, однак, за визначеним судом графіком із дотриманням інтересів дитини та, враховуючи її бажання на зустрічі, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також суд зазначає, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у спілкуванні з дитиною та її вихованні у інший спосіб шляхом досягнення згоди між позивачкою та відповідачкою.

На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенському району про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, шляхом встановлення участі у її вихованні, - задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

-кожної другої та четвертої суботи місяця з 10.00 год до 16.00 год за місцем тимчасового перебування позивача ( АДРЕСА_1 ) або в громадських місцях (парках, скверах) у м. Запоріжжя з обов`язковим врахування стану здоров`я дитини без присутності матері дитини; організація передачі дитини та її повернення відбувається за попередньою домовленістю між сторонами;

-в день народження дитини - ОСОБА_1 бачиться з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю або іншою особою за попередньою домовленістю з матір`ю у місцях дозвілля та відпочинку або іншому місці перебування.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_3 .

Треті особи:

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, код ЄДРПОУ 37573885, місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34.

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, код ЄДРПОУ 37573115, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд.5.

Суддя Н.С. Звєздова