Вирок

від 19.03.2025 по справі 466/1757/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1757/25

Провадження № 1-кп/466/543/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №12025141380000218 від 14.02.2025 р. про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 3 гр., зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України вважається несудимим,

за ч.4 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_4 02.02.2025 р. біля 16:40 год, перебуваючи у приміщенні ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙД ЛТД», що на вул. Промисловій 50\ 52 у м.Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із торгового прилавку мобільний телефон «Apple Iphone 11» чорного кольору, вартістю 8900 грн, чим завдав ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙД ЛТД» шкоди на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та суду пояснив, що 02.02.2025 біля 16:40 год. перебував в ломбарді, що на вул. Промисловій 50\52 у м.Львові зауважив, що працівник ломбарду відволікся у своїх справах та вирішив скористатись тим, що його дій ніхто не бачить і викрав із прилавку мобільний телефон «Apple Iphone 11», який у цей же день продав незнайомій особі. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, розяснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст. 349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.

Кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України суд вважає вірною, оскільки обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність матеріальних претензій потерпілого.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

У справі №205/7091/16-к від 17.10.2019 ВС розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту. Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких воно вчинено, визнання вини обвинуваченим та сприяння слідству, стан здоров`я обвинуваченого, відсутність претензій з боку потерпілого, та вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід слід залишити попередньо обраний особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Питання про скасування арешту на майно накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 19.02.2025 вирішити в порядку ч.4 ст.174 КПК України.

Речовий доказ: - мобільний телефон «Apple Iphone 11» повернути потерпілому.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 \п`яти \ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

-систематично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця перебування;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід - особисте зобов`язання залишити до набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова 19.02.2025 (справа № 466/1548/25) - скасувати.

Речовий доказ: - мобільний телефон «Apple Iphone 11», який згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 17.02.2025 визнаний речовим доказом- повернути потерпілому.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1