Ухвала

від 30.01.2025 по справі 361/898/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/898/24

Провадження № 2/361/2662/24

30.01.2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Садової О.Б.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Броварицивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ?Рено Україна? про визнання фактів цькування (мобінгу) та порушення трудових прав, визнання рішення про звільнення у зв`язку із скороченням штату недійсним та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2024 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати дії службових осіб АТ ?Рено Україна? такими, що підпадають під визначення мобінгу, відповідно до положень статті 2-2 Кодексу законів про працю України та визнати недійсним рішення зазначені у наказі №64-к від 20.12.2023 року про звільнення позивача із займаної посади, повідомленні №66-к від 20.12.2023 року про відсутність посад, наказі №62-к від 19.12.2023 року про скорочення штату, стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн., сплачений судовий збір 4239,20 грн. та витрати на надання правничої допомоги в розмірі 50000,00 грн.

26 лютого 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 11 березня 2024 року.

23 квітня 2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив повернути позовну заяву у даній справі на підставі ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

У випадку розгляду справи по суті відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

14 травня 2024 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив.

17 травня 2024 року представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій просила повернути позовну заяву у справі № 361/898/24 на підставі ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Посилалась на те, що у відзиві на позов заявлено клопотання про повернення позовної заяви на підставі ч.4 ст.185 ЦПК України, що передбачає, що заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідач звертає увагу на наступне: належним підтвердженням повноважень адвоката є тільки ордер або довіреність/доручення. Це пряма вимога ч. 4 ст. 62 ЦПК України; ордер виписується на підставі договору про надання правничої допомоги (ч.1 ст.26 Закону України ?Про адвокатуру та адвокатську діяльність?).

Таким чином, для того, щоб ордер вважався належним чином оформленим документом - йому має передувати договір про надання правничої допомоги. Внесення недостовірної інформації в ордер є неприпустимим.

З наданих до позову договору від 31.08.2023 р. та ордеру вбачається, що ордер виданий АО ?Радник? на підставі договору, стороною якого не є АО ?Радник?. Тобто, договору між АО ?Радник? і позивачем не існує.

Безперечно, під час воєнного стану дозволена можливість адвокатам використовувати ордер без підпису керівника адвокатського об`єднання.

Втім, наведене не дозволяє адвокатам в порушення закону оформлювати ордери від імені адвокатського об`єднання без належної підстави - договору про правничу допомогу між клієнтом і адвокатським об`єднанням.

За таким умов, відсутність підпису АО ?Радник? на ордері може свідчити про те, що АО ?Радник? навіть не знає, що воно надає правничу допомогу позивачеві і уповноважило на це адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України ?Про адвокатуру та адвокатську діяльність? Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

З огляду на те, що адвокат О.Б. Шевченко здійснює діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського об`єднання, а не індивідуально, то укладати прямий договір з позивачем він також права не має.

Таким чином, до позову додані документи, які свідчать про порушення адвокатом законодавства та через наявні в них дефекти не можуть вважатися належним підтвердженням повноважень представника, який підписав позовну заяву.

В наведеній ситуації, єдиним процесуально правильним вирішенням є повернення позовної заяви, оскільки законодавством не передбачено усунення таких вагомих недоліків ?в процесі слухання по суті?.

При цьому законодавство допускає повторне подання позову після повернення позовної заяви, коли (якщо) недоліки будуть усунуті.

30 січня 2025 року представник позивача подав до суду заперечення в яких посилався на те, що він є співзасновником АО ?Радник?. Як член адвокатського об`єднання, але при цьому як адвокат, він уклав договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_1 .

Твердження представника відповідача про те, що в ордері зазначені неправдиві відомості не відповідають дійсності. Представник позивача зазначає, що він не приховував той факт, що він являється членом та засновником АО ?Радник?, саме тому в ордері зазначено, що він діє як адвокат адвокатського об`єднання.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Представник позивача та позивач заперечували проти задоволення такої заяви, та просили продовжити розгляд справи.

Суд вислухавши представників сторін, позивача, дослідивши докази, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.4ст.185ЦПК України,заява повертаєтьсяу випадках,коли: 1)заяву поданоособою,яка немає процесуальноїдієздатності,не підписаноабо підписаноособою,яка немає праваїї підписувати,або особою,посадове становищеякої невказано; 2) порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положеньстатті 188цього Кодексу); 3)до постановленняухвали провідкриття провадженняу справівід позивачанадійшла заявапро врегулюванняспору абозаява провідкликання позовноїзаяви; 4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;6)позивачем поданодо цьогосамого судуінший позов(позови)до цьогосамого відповідача(відповідачів)з тимсамим предметомта зоднакових підставі щодотакого позову(позовів)на часвирішення питанняпро відкриттяпровадження усправі,що розглядається,не постановленаухвала провідкриття абовідмову увідкритті провадженняу справі,повернення позовноїзаяви абозалишення позовубез розгляду; 7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Судом встановлено, що 25 січня 2024 року позивач через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом у якому просив суд визнати дії службових осіб АТ ?Рено Україна? такими, що підпадають під визначення мобінгу, відповідно до положень статті 2-2 Кодексу законів про працю України та визнати недійсним рішення зазначені у наказі №64-к від 20.12.2023 року про звільнення позивача із займаної посади, повідомленні №66-к від 20.12.2023 року про відсутність посад, наказі №62-к від 19.12.2023 року про скорочення штату, стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн., сплачений судовий збір 4239,20 грн. та витрати на надання правничої допомоги в розмірі 50000,00 грн.

Позов підписаний був представником позивача Шевченко О.Б.

До позову був доданий ордер виданий на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 21 серпня 2023 року на імя адвоката Шевченко Олександром Борисовичем, підписаний 24 січня 2024 року адвокатом.

В ордері серії АІ № 1534507 зазначено, що він виданий адвокатським об`єднанням Радник.

Також до позову доданий Договір про надання правової допомоги від 31 серпня 2023 року укладений між адвокатом Шевченко О.Б. та ОСОБА_1 , та підписаний сторонами.

Згідно частин першої та четвертої статті 10ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 55Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо тих чи інших аспектів розуміння статті 55 Конституції України.

Тлумачення статті 55Конституції України свідчить, що право на судовий захист є гарантією реалізації прав і свобод. Стаття 55Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. При цьому повернення апеляційної скарги, оформленої відповідно до процесуального закону, яка підписана адвокатом, що діє на підставі договору є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Це пов`язано з тим, що право на судовий захист є фундаментом сучасного конституційного ладу.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно з частиною першою статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У частині четвертій статті 62ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Зі змісту частин першої, третьої статті 26Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).

Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний ( (фізичний) підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного (фізичного) чи електронного підпису на ордер не вимагається (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2024 року у справі №483/346/24).

У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.

Відсутність у частині четвертій статті 62ЦПК України вказівкина договірпро наданняправничої допомогизовсім невиключає праваадвоката підтвердититакі повноваженнябезпосередньо договоромпро наданняправничої допомоги,який згідноз частиноюпершою ізмістом частини третьої статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

Вищенаведене відповідає правовій позиції викладеній у Постанові Верховного суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24.

Враховуючи викладене відсутні підстави для повернення позовної заяви позивачу, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 60, 62, п.1 ч. 4 ст. 185, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 проповернення позовноїзаяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства?Рено Україна?про визнання фактів цькування (мобінгу) та порушення трудових прав,визнання рішенняпро звільнення у зв`язкуіз скороченням штату недійсним та відшкодуванняморальної шкоди,-відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Радзівіл А.Г.