Ухвала від 24.02.2025 по справі 761/7613/25

Справа № 761/7613/25

Провадження № 1-кс/761/5652/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця РФ, одруженого, працюючого на посаді головного технолога у ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 72024001120000009 від 16.04.2024 року,-

В С Т А Н О В И В :

Старший детектив відділу Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, що другим відділом детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора та оперативним супроводженням Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

21.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: повідомленням щодо вчинення кримінального правопорушення від № 30/2/3-4798 12.04.2024 Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України щодо вчинення посадовими особами Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України кримінального правопорушення передбаченого ст. 191 КК України; аналітичним продуктом (висновок спеціаліста) Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України № 9.3/3.3.1/4684-24 від 14.06.2024 за результатом проведення аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України (код ЄДР 23756522); фінансово-господарськими документами по взаємовідносинам між Інститутом та ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ»; фінансово-господарськими документами по взаємовідносинам між ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ» та ТОВ «ШИМЮКРЕЙН»; документами ТОВ «ШИМЮКРЕЙН», які складені під час митного оформлення товарно-матеріальних цінностей (Мас-спектрометр з індуктивно зв`язаною плазмою з системою лазерної абляції); листуванням між ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ», ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» та Інститутом; висновком експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 467/1/24 від 22.08.2024 за результатом проведення комісійної судової товарознавчої експертизи; висновком експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 614/1/24 від 12.09.2024 за результатом проведення комісійної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 72024001120000009; протоколами оглядів вилученої комп`ютерної техніки та телефонів; допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, з метою забезпечення кримінального провадження, а також виконання підозрюваним ОСОБА_4 , процесуальних обов`язків, виникла необхідність у застосуванні відносно нього заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків для обрання, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування клопотання, вказали, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, набувши після повідомлення йому про підозру іншого процесуального статусу - підозрюваний, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Вказали, що ОСОБА_4 має закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 14.08.2018 та дійсний до 14.08.2028.

Також вказали про наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України який у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлено осіб яким відомі обставини кримінального правопорушення, таким чином є достатні підстави вважати, що

Уважать, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Вказали, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_4 буде незаконно впливати на експертів, спеціаліста, які проводили вищевказані експертизи, дослідження у цьому ж кримінальному провадженні та свідків, які надали показання під час досудового розслідування.

Крім того, зазначили, що ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може використовувати своє службове становище, зв`язки, пов`язані із ним, а також особисті свої зв`язки з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, які зазначені у клопотанні.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання, вказали, що підозра не обґрунтована, матеріали клопотання не свідчать про участь ОСОБА_4 у вчиненні дій, передбачених ч.5 ст. 195 КК України. Вказали, що ОСОБА_4 не має впливу на укладання договорів, діяв лише як технолог, спеціаліст, приймав участь в підготовці тендера, на даний час всі документи вилучені. Зазначили, що ризики неправомірної поведінки відсутні, ОСОБА_4 добросовісно діє у кримінальному провадженні, має міцні сімейні, соціальні зв`язки, позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров`я. Просили відмовити в задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, допитавши підозрюваного ОСОБА_4 , заслухавши думку прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що другим відділом детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора та оперативним супроводженням Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

21.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

У силу ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК, на які вказує слідчий; а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: повідомленням щодо вчинення кримінального правопорушення від № 30/2/3-4798 12.04.2024 Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України щодо вчинення посадовими особами Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України кримінального правопорушення передбаченого ст. 191 КК України; аналітичним продуктом (висновок спеціаліста) Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України № 9.3/3.3.1/4684-24 від 14.06.2024 за результатом проведення аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України (код ЄДР 23756522); фінансово-господарськими документами по взаємовідносинам між Інститутом та ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ»; фінансово-господарськими документами по взаємовідносинам між ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ» та ТОВ «ШИМЮКРЕЙН»; документами ТОВ «ШИМЮКРЕЙН», які складені під час митного оформлення товарно-матеріальних цінностей (Мас-спектрометр з індуктивно зв`язаною плазмою з системою лазерної абляції); листуванням між ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ», ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» та Інститутом; висновком експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 467/1/24 від 22.08.2024 за результатом проведення комісійної судової товарознавчої експертизи; висновком експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 614/1/24 від 12.09.2024 за результатом проведення комісійної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 72024001120000009; протоколами оглядів вилученої комп`ютерної техніки та телефонів; допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення.

При цьому слідчим суддею враховується, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, доводи сторони обвинувачення про ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вірогідність настання заявлених ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є обґрунтованими, прокурором надано достатні дані в обґрунтування застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів підозри вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, обставин підозри у вчиненні пособництва за попередньою змовою групою осіб, даних в обґрунтування підозри, розміру інкримінованої шкоди, з урахуванням ролі підозрюваного та інших причетних осіб, відносин, які склалися, характеру та обставин вчинення злочину, а також наявність ризику незаконно впливати на свідків, причетних осіб з огляду на стосунки, які склалися. Такі обставини свідчать про необхідність застосування запобіжного заходу як виду забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні клопотання враховується особа ОСОБА_4 , який одружений, має на утриманні доньку-студентку, має постійне місце проживання в м. Києві, працює, раніше не судимий, а також з урахуванням віку та незадовільного стану здоров`я, обсягу підозри, добросовісної поведінки в кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов переконання, що запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в ході кримінального провадження, в межах строків досудового розслідування. Стороною обвинувачення не наведено такого обсягу вагомих фактичних даних в обґрунтування підозри, які свідчили б про необхідність застосування виключного запобіжного заходу.

Тяжкість злочину та суворість покарання, яке загрожує особі в разі визнання особи винним, не може слугувати єдиною підставою для застосування виключного запобіжного заходу. Те, що особа підозрюється у вчиненні злочину певної тяжкості, з чим пов`язує прокурор неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, самі по собі не свідчать про неможливість уникнення встановлених ризиків шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Отже, за встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання встановлених ризиків може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Такі обмеження та заборони, ступінь втручання на переконання слідчого судді будуть достатніми та необхідними для виконання процесуальних обов`язків підозрюваним та забезпечення досягнення завдань кримінального провадження.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_4 залишати житлове приміщення за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , в період з 22.00 годин по 06.00 наступної доби, строком до 21 квітня 2025 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

- не відлучатися за межі м. Київа, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він має право залишати місце проживання в нічний період доби під час оголошення повітряної тривоги для слідування в найближче місце безпеки, та з метою відвідування медичних закладів для отримання медичних послуг, лікування.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.

На ухвалу прокурором, підозрюваним протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1