Ухвала

від 24.03.2025 по справі 210/1422/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1422/25

Провадження № 2-о/210/50/25

У Х В А Л А

іменем України

24 березня 2025 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Чайкіної О.В., перевіривши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Третя Криворізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту належності свідоцтва на право власності на житло померлій особі,-

В С Т А Н О В И В :

Заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Третя Криворізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту належності свідоцтва на право власності на житло певній особі надійшла до суду 19 березня 2025 року.

У заяві ОСОБА_1 просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 30 липня 1996 року Управлінням соціальних підрозділів виробничого об`єднання «Кривбасруда», в якому не правильно вказано прізвище, а саме « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_4 ».

Встановлення даного факту необхідне заявниці для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка за життя прийняла спадщину померлої ОСОБА_2 . Тобто встановлення вказаного факту безпосередньо пов`язано з виникненням у заявника права на отримання та оформлення спадщини, отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно - квартиру.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено наступне.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В окремому провадженні об`єктом судового захисту виступає охоронюваний законом інтерес, тобто у цьому виді провадження встановлюються обставини, від яких у конкретної особи може виникнути, змінитися або припинитися певне суб`єктивне право, іншими словами - юридичні факти.

Відтак окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові якої, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певною нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а не факти виникнення певного майнового права, і тільки якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно зі статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до листа ВСУ 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Заявниця як спадкоємець за законом має намір успадкувати майно покійної матері, але через невідповідність у написанні прізвища у правовстановлюючому документі померлої, позбавлена такої можливості, що порушує її права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що "суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право".

У Постанові Верховного суду у справі № 206/6186/18 від 21.09.2020, яку враховує суд, зазначено, що "визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права".

Аналогічні правові позиції викладені у Постановах Верховного суду від 23.12.2020 у справі № 682/1303/19, у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 26.08.2020), у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 03.02.2021).

Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).

Зі свідоцтва № НОМЕР_1 на право власності на житло встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 1960 р.н., ОСОБА_5 1937 р.н., ОСОБА_6 1915 р.н., ОСОБА_7 1959 р.н. та ОСОБА_7 1987 р.н. Частки не виділені.

ОСОБА_2 (бабуся заявниці) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_5 , яка не оформила своїх спадкових прав, у тому числі й на частку квартири, АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із заяви вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після її смерті відкрилась спадщина, у тому числі й у виді частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала ій згідно свідоцтва НОМЕР_1 на право власності на житло та частки у цій жі квартирі, яка належала ОСОБА_2 , та спадкові права на яку не були оформлені.

Таким чином, оскільки спадкові права після смерті ОСОБА_2 не були оформлені, вбачається наявність спору про право - щодо спадкового майна, у тому числі й у на частку у квартирі АДРЕСА_1 та його належності.

Також із заяви ОСОБА_1 вбачається, що 05 жовтня 1959 року було укладено шлюб між матір`ю заявниці - ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_5 .

Жодних даних про те, чи є від цього шлюбу інші діти, окрім заявниці, чи ні в заяві не зазначено, що унеможливлює встановити коло спадкоємців.

За змістом статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В матеріалах заяви відсутні відомості про батька заявниці - ОСОБА_9 , який є спадкоємцем першої черги та який має право на спадкування.

Отже вбачається, що окрім заявниці, можуть бути інші потенційні спадкоємці, тобто треті особи, та внаслідок задоволення заяви вплине на виникнення, зміну або припинення їх прав та обов`язків.

Встановлення факту, про який заявлено ОСОБА_1 в подальшому призведе до вирішення спору про право, зокрема щодо права інших спадкоємців на спадкове майно, а так само й щодо визначення часток, які підлягають успадкуванню та які належали померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а отже наявний спір про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження.

Суд зауважує, що визнання права власності та визначення часток за померлим не передбачено чинним законодавством, в той час як суд при вирішенні позову про право на майно може визнати той чи інший факт, необхідний для реалізації права на майно, в даному випадку права на спадщину в порядку спадкування за законом.

Крім того, Третя Криворізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції )м. Одеса) не може бути заінтересованою особою у цій категорії справ.

Враховуючи, що у даному випадку є спір про право, який вирішується в позовному провадженні, а згідно ст. 234 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, у відкритті провадження слід відмовити.

На думку суду належним способом захисту прав заявниці ОСОБА_1 , враховуючи фактичні обставини та виникнення в майбутньому спору про право, є подання позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.260-261,315,353,354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Третя Криворізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту належності свідоцтва на право власності на житло певній особі.

Роз`яснити заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Копію ухвали направити заявнику до відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. В. Чайкіна