Рішення

від 13.03.2025 по справі 191/1748/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1748/24

Провадження № 2/191/613/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Окладнікової О.І., за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Запорізької міської ради, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.11.2022 р. №23045002345244. 16 травня 2015 року між нею та відповідачем ( ОСОБА_2 ) Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, було зареєстровано шлюб під актовим записом № 305. Від спільного подружнього життя у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя з відповідачем не склалося, рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 08.10.2020 року №433/695/20 шлюб між сторонами було розірвано, з того часу відповідач не бачив дитину жодного разу.

Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Відповідач покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні ОСОБА_1 .

Також позивач зазначає, що її колишній чоловік та батько дитини зловживав спиртними напоями та неодноразово погрожував вивезти доньку до тимчасово окупованого ОСОБА_4 . Також з показів свідків позивачу відомо, що батько дитини ( ОСОБА_2 ) під час повномасштабного вторгнення виїхав до росії. Таким чином, дії відповідача свідчать про його ухилення від виконання батьківських обов`язків у розумінні статті 164 СК України і може бути підставою для позбавлення цієї особи батьківських прав щодо дитини. У зв`язку з цим, позивач звернулася до органу опіки та піклування з проханням позбавити відповідача батьківських прав, на що їй було рекомендовано звернутися до суду та після проведення перевірки надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року було зобов`язано Районну адміністрацію Запорізької міської ради надати письмовий висновок щодо доцільності або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

07.10.2024 року до суду надійшов висновок районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради від 01.10.2024 року за №01-13/1157 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 25.11.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, заперечень проти заочного розгляду не висловила.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження, про причини неявки суду не повідомив.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 є спільна неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 08.10.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.9-10).

Позивач ОСОБА_1 зареєстровано разом зі своєю донькою ОСОБА_3 як внутрішньо переміщені особи за однією адресою: АДРЕСА_1 , згідно з довідками від 28.11.2022 року за №2304-5002350517 та №2304-5002345244 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.6-зворот а.с.6).

Відповідно до інформації про виконання батьківських обов`язків громадянином ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_1 щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеної 23.01.2024 року за №9 директором КЗ «Мангушський опорний заклад» загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області Лесько О., ОСОБА_3 навчається у 3 класі КЗ «Мангушський ОЗЗСО І-III ступенів». Класний керівник ОСОБА_5 повідомила, що за період навчання ОСОБА_6 у школі, мати - ОСОБА_1 , бере активну участь у житті та навчанні дитини. Цікавиться шкільними подіями та навчальними досягненнями ОСОБА_6 , допомагає їй у підготовці та участі у позакласних заходах. ОСОБА_1 відповідально ставиться до своїх обов`язків, підтримує зв`язок з класним керівником у телефонному режимі (навчання здійснюється дистанційно). Прислухається до порад, зауважень, рекомендацій учителів та класного керівника. Зі слів класного керівника, ОСОБА_6 повністю забезпечена усім необхідним шкільним приладдям, сезонним одягом та спортивною формою. ОСОБА_6 завжди відвідує уроки, вчасно виконує домашні завдання. Зовнішній вигляд дівчинки та умови навчання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Батько - ОСОБА_2 , з родиною не проживає. Як повідомляє класний керівник, батько життям та навчанням доньки не цікавиться, зв`язку з учителями та класним керівником не підтримує (а.с.11).

Відповідно до висновку районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради від 01.10.2024 року за №01-13/1157 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.52-53).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч її бажанню, за випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідними у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки останній не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, виховання, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на фізичний та психологічний розвиток дитини як складову виховання, а тому позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 150, 164 СК України, ст.10, 11, 19, 81-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Запорізької міської ради, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про позбавлення батьківських прав.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 21.03.2025 року.

Суддя О.І. Окладнікова