Ухвала

від 21.03.2025 по справі 638/4535/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про передачу справи за підсудністю

21 березня 2025 року

м. Харків

Справа № 638/4535/25

Провадження № 2/638/3762/25

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Липовецької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності,

установив:

13 березня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов цивільний позов Липовецької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; паспортні дані: НОМЕР_1 виданий 26 вересня 2003 року СВМ Дзержинського РВ ХМУ МВС України у Харківській області; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район Вінницька область, 22500, код ЄДРПОУ 04325957) безпідставно збережені грошові кошти за використання земельної ділянки комунальної власності із земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,8764 га кадастровий номер 0522210100:01:001:3009, яка розташована в АДРЕСА_2 , шляхом зарахування їх до місцевого бюджету за наступними реквізитами: УК у Липовецькому районі/м. Липовець/18010900; UA768999980334129815000002880, код 37979858 в розмірі 498436,26 грн. (чотириста девяносто вісім тисяч чотириста тридцять шість гривень 26 коп).

14 березня 2025 року матеріали вищевказаної позовної заяви канцелярією суду були передані на розгляд судді Яковлевої В.М.

На підставі Наказу Голови суду, у період з 18 березня 2025 року по 20 березня 2025 року включно, суддя мала дні відпочинку за роботу у вихідні дні з розгляду клопотань слідчих органів як слідчий суддя.

Вирішуючи питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що справу слід передати на розгляд іншому суду, оскільки вона належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Так, за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позовної заяви є зобов`язання, які випливають з використання земельної ділянки комунальної власності.

З урахуванням наведеного, позовна заява про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 року по справі № 638/1988/17.

Позов про стягнення заборгованості з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Аналогічна правова позицію викладена в постанові від 04 березня 2020 року у справі № 757/91/19-ц, провадження № 61-19591св19.

Оскільки вимогами позовної заяви є стягнення безпідставно збережених грошових коштів за використання нерухомого майна, а саме, земельної ділянки комунальної власності із земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,8764 га кадастровий номер 0522210100:01:001:3009, яка розташована в АДРЕСА_2 .

Отже, дана позовна заява має розглядатись за місцезнаходженням вказаного нерухомого майна, тобто, за правилами виключної підсудності.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.

Поняття підсудності у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Відповідно дочастини першоїстатті 27ЦПК Українипозови дофізичної особипред`являютьсяв суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та реєстрація відповідача за іншою адресою є лише підставою для виконання вимог статті 128 ЦПК України щодо належного сповіщення відповідача за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

При цьому норми статті 27 ЦПК України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки до даного спору застосовуються правила виключної підсудності.

Отже, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Ліповецький районний суд Вінницької області.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частинами першою та другою статті 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За наведених вище обставин, враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, оскільки територіальну підсудність суду відновлено, суд доходить висновку, що справу необхідно передати до передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Харківського районного суду Харківської області для подальшого розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 27, 31, 32, 259-260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Матеріали цивільної справи № 638/4535/25 за позовом Липовецької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності,- передати для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ліповецького районного суду Вінницької області (Адреса: 22500, м. Липовець, вул. Шевченка, 1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положеньЦПК України ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 21 березня 2025 року.

Суддя В.М. Яковлева