Постанова від 13.03.2025 по справі 902/724/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року Справа № 902/724/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

позивача: Северин Я.В.

відповідача: Люлик Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2024 р. у справі №902/724/24, ухвалене суддею Нешик О.С., повний текст рішення складено 06.01.2025р.

за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м.Вінниця

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11", м.Вінниця

про зобов`язання вчинити дії, стягнення 50 866,20 грн вихідної допомоги та 10 899,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фізичної особи ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" в якій позивач просить: зобов`язати відповідача видати наказ про звільнення позивача з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України із зазначенням дати звільнення - 08.10.2020 (включно); зобов`язати відповідача здійснити запис до трудової книжки позивача про звільнення з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України із зазначенням дати звільнення - 08.10.2020 (включно); стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 50866,20 грн; стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, що становить 10899,90 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.12.2024 р. позов було задоволено частково. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" видати наказ про звільнення 08.10.2020 (включно) фізичної особи ОСОБА_1 з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" здійснити запис до трудової книжки фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення 08.10.2020 (включно) з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на користь фізичної особи ОСОБА_1 50866,20 грн вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку та 9084,00 грн витрат зі сплати судового збору. Відмовлено в задоволенні позову у справі №902/724/24 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 10899,90 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2024 р. у справі №906/724/24 в частині стягнення з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 50866,20 грн вихідної допомоги та зобов`язання видати наказ про звільнення 08.10.2020 (включно) ОСОБА_1 , здійснення запису до трудової книжки фізичної особи ОСОБА_1 - скасувати. Винести нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСББ "Зодчих-11" про зобов`язання вчинити дії, стягнення 50866,20 грн вихідної допомоги та 10899,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити у повному обсязі.

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Вінницької області.

30.01.2025 р. матеріали справи №902/724/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025р. апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2024 р. у справі №902/724/24 - залишено без руху. Запропоновано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати належні докази сплати судового збору в розмірі 10900,80 грн.

11.02.2025 р. через систему "Електронний суд" представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на виконання ухвали від 04.02.2025 р. про залишення апеляційної скарги без руху подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2024 р. у справі №902/724/24, розгляд апеляційної скарги призначено на "13" березня 2025 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

03.03.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 р. заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11"- адвоката Люлик Романа Івановича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/724/24 - задоволено.

03.03.2025 р. представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить приєднати даний відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи №902/724/24. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11» на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2024 залишити без задоволення, а судове рішення першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Господарський суд Вінницької області дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо видачі наказу про звільнення та здійснення запису до трудової книжки, з огляду на завдання господарського судочинства, яке полягає в справедливому вирішенні спорів із метою ефективного захисту порушених прав, є об`єктивно виправданою та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню. Також, суд вказав на те, що позовна вимога про стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку в сумі 50 866,20 грн підлягає задоволенню в межах заявленого позивачем розміру. Водночас суд зауважив, що зміст частини 1 ст.117 КЗпП України свідчить про обов`язок роботодавця виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, за відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум. Однак зміст позицій сторін у справі №902/724/24 свідчить про наявність спору про розмір належних звільненому працівникові сум. Водночас, оскільки спір про розмір належних звільненому працівникові сум вирішено на користь працівника повністю, судом також не застосовуються положення частини 2 ст.117 КЗпП України. За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення 10899,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги приписи п.2 ч.2 ст. 43 щодо зловживання процесуальними правами шляхом подання позивачем декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та п.3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, що передбачає закриття провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Щодо стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11" на користь фізичної особи ОСОБА_1 50866,20 гри вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, то апелянт наголошує на тому, що поняття та підстави виплати вихідної допомоги визначені статтею 44 КЗпП України. За змістом цієї норми вихідна допомога - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами (Постанова Верховного Суду від 04.08.2022 по справі №600/5478/21-а).

Так, виплата вихідної допомоги пов`язана безпосередньо з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Помилковими висновки суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах звільнення позивачки відбулось за ініціативою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11", адже ініціатором такої дії стала сама ОСОБА_1 , що проявляється поданням позовної заяви до Господарського суду Вінницької області припинення трудових відносин, видачу наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку.

Відтак висновки, викладені у рішенні від 26.12.2024 р про те, що у спірних правовідносинах мало місце дострокове припинення повноважень посадової особи за ініціативою роботодавця, що є підставою для виплати вихідної допомоги у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток, не відповідають фактичним обставинам справи, що встановлені судом, та нормам статей 41, 44 КЗпП, 98, 99 ЦК, 10, 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Також, поза увагою судом залишилося наступні обставини, зокрема заява позивачки б/н від 01.05.2024, яка 05.06.2024 була надіслана голові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" Ковалю С.Є. та була повернута адресанту з підстави - "за відмовою адресата" - надсилалася на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (підтверджується рекомендованим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи).

Водночас, ОСОБА_2 - голова ОСББ, не є роботодавцем ОСОБА_1 , відповідно ніякого відношення до юридичної адреси Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" ( АДРЕСА_1 ) не має. Окрім того, адреса АДРЕСА_1 є адресою реєстрації самої позивачки, відповідно ОСОБА_2 не мав доступу до цієї адреси.

Також, судом першої інстанції повністю проігноровано приписи ст.233 КЗпП України, щодо строків звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин. 13 лютого 2020 року було проведено реєстраційну дію та внесено зміни про керівника ОСББ "Зодчих-11", а саме ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_3 , про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи за номером 11741070004012735. До суду з позовом позивач звернувся лише 28 червня 2024 року.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У зв`язку з викладеним вище, встановлений законодавством тримісячний строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору пропущено позивачем більше як на чотири роки.

Тобто, ОСОБА_1 звернувшись із позовною заявою у 2024 році пропустила строк звернення до суду, установлений ст.233 КЗпП України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги представник ОСОБА_1 у відзиві вказує на те, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про те, що фактичні підстави позову у зазначеній справі відмінні від підстав позову в справі №127/9479/21, а тому заява відповідача б/н від 27.11.2024 про закриття провадження у справі № 902/724/24 задоволенню не підлягає.

Господарські справи №902/724/24 та №127/9479/21 є не тотожними, а є взаємопов`язаними, адже у справі №127/9479/21 встановлені факти, що впливають на оцінку доказів у справі №902/724/24, а відтак мають преюдиційне значення для неї.

Позивач, звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в межах розгляду справи №127/9479/21 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав їх передчасності, що не позбавляє права на повторне звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Водночас, суд першої інстанції вірно встановив, що у спірних правовідносинах припинення повноважень ОСОБА_1 відбулося за ініціативи роботодавця ОСББ «Зодчих-11», що є законною підставою для виплати вихідної допомоги.

Крім того, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції й твердження відповідача про те, що нібито ОСОБА_2 не має жодного відношення до ОСББ «Зодчих-11», адже останній є головою правління ОСББ «Зодчих-11», тобто є уповноваженою особою відповідача з необмеженими повноваженнями, що вбачається з відомостей, які внесені в ЄДР.

Також, суд першої інстанції дійшов до законного висновку про те, що строки встановлені ч.2 ст.233 КЗпП України позивачем не пропущено, адже про обставини порушення свого права в частині здійснення запису до трудової книжки, отримання наказу про звільнення, отримання вихідної допомоги вона дізналася 18.06.2024, а також вірно зауважив, що в матеріалах справи №902/724/24 відсутні докази отримання позивачем повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, а тому строки, наведені в ч. 2 ст. 233 КЗпП України, заявником також не пропущено.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №127/9479/21 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" про:

- визнання трудових відносин між сторонами припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно);

- зобов`язання видати наказ про звільнення з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, що відбулося з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб, із зазначенням дати звільнення 08.10.2020 (включно) та здійснення відповідного запису до трудової книжки фізичної особи ОСОБА_1 ;

- стягнення вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, яка не нарахована і не виплачена позивачу у зв`язку з недотриманням відповідачем процедури звільнення та законодавства про працю і становить щонайменше 50866,20 грн;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі, що становить щонайменше 65803,10 грн;

- стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період, починаючи з наступного дня після звільнення позивача (09.10.2020) по день ухвалення рішення суду у цій справі, що станом на дату подання позову становить щонайменше 50866,20 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/9479/21, яке набрало законної сили 27.03.2024 відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, позов задоволено частково: визнано трудові відносини між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" та фізичною особою ОСОБА_1 припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно); стягнуто Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на користь фізичної особи ОСОБА_1 3445,30 грн - середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним судовим рішення встановлені такі обставини:

23.10.2014 ОСОБА_1 обрано на посаду голови правління ОСББ "Зодчих-11", про що було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань...

23.01.2020 відбулися загальні збори співвласників ОСББ "Зодчих-11", і відповідно до протокольного рішення №1/2020 вирішено переобрати правління ОСББ "Зодчих-11" у новому складі: члени правління - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ...

Відповідно до рішення правління ОСББ "Зодчих-11", оформленого протоколом №1/2020 від 23.01.2020, вирішено обрати головою правління ОСББ "Зодчих-11" ОСОБА_3 ...

Отже, внаслідок рішення загальних зборів ОСББ "Зодчих-11" від 23.01.2020 та рішення правління було змінено керівника ОСББ на ОСОБА_3

13.02.2020 було вчинено реєстраційну дію та внесені зміни про керівника ОСББ "Зодчих-11", а саме ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_3 , про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи за номером 11741070004012735...

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним рішення засідання правління ОСББ "Зодчих-11", яке оформлено протоколом №1/2020 від 23.01.2020 засідання правління ОСББ "Зодчих-11" та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах..., шляхом скасування запису від 13.02.2020 №11741070004012735 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 22.09.2020 у справі №902/550/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі. Визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Зодчих-11", яке оформлено у вигляді протоколу загальних зборів №1/2020 від 23.01.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , проведених 23.01.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , (хол ІІ під`їзду); визнав недійсним рішення засідання правління ОСББ "Зодчих-11", яке оформлене у вигляді протоколу №1/2020 від 23.01.2020 засідання правління ОСББ "Зодчих-11"; скасував державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, шляхом скасування запису №11741070004012735 від 13.02.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; стягнув з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.

Рішення набрало законної сили 12.01.2021.

Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2020 у справі №902/550/20 виконав в частині скасування запису за №11741070004012735 від 13.02.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань...

09.10.2020 відповідач провів державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу за номером 1001741070005012735 та вніс зміни до відомостей про керівника ОСББ "Зодчих-11", керівника з ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_6 , про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації...

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачка стверджує, що її повноваження як керівника ОСББ варто вважати припиненими з 08.10.2020 (періодом перебування її на посаді керівника ОСББ "Зодчих-11" є період з 23.10.2014 по 08.10.2020), проте після припинення її повноважень відповідач не видав їй наказ про звільнення та не вніс відповідні відомості до трудової книжки."

При ухваленні рішення в цій справі судом також встановлено, що 01.05.2024 позивачем надіслано на адресу місцезнаходження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" ( АДРЕСА_1 ) заяву б/н від 01.05.2024 з вимогою оформити звільнення фізичної особи ОСОБА_1 з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" з зазначенням дати звільнення - 08.10.2020, шляхом здійснення відповідного запису до трудової книжки та видачею наказу про звільнення; провести з фізичною особою ОСОБА_1 розрахунок усіх належних їй сум, зокрема вихідної допомоги (а.с.34-35).

В підтвердження надіслання заяви б/н від 01.05.2024 позивачем долучено опис вкладення до цінного листа, поштову накладну та фіскальний чек АТ "Укрпошта" (а.с.36). Відповідно до інформації з акта відстеження поштових відправлень Укрпошти: поштове повідомлення (лист з заявою б/н від 01.05.2024) повернуто адресанту в зв`язку із "закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.39).

Надалі, 05.06.2024, позивачем надіслано на адресу: АДРЕСА_1 , аналогічну заяву б/н від 01.05.2024 на ім`я " ОСОБА_2 ", що підтверджується описом вкладення до цінного листа, поштовою накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" (а.с.40).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа ОСОБА_2 є головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11".

Акт відстеження поштових відправлень Укрпошти містить інформацію, що поштове повідомлення (лист з заявою б/н від 01.05.2024) повернуто адресанту 17.06.2024 "за відмовою адресата" (а.с.43).

Враховуючи зазначені обставини, Фізична особа ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" про зобов`язання видати наказ про звільнення позивача з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України із зазначенням дати звільнення - 08.10.2020 (включно); зобов`язання здійснити запис до трудової книжки позивача про звільнення з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України із зазначенням дати звільнення - 08.10.2020 (включно); стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 50866,20 грн; стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, що становить 10899,90 грн.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Пункт 5 частини першої ст. 41 Кодексу законів про працю України встановлює, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку , крім іншого, припинення повноважень посадових осіб.

За правилами ч.1 ст.44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

За правилами ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу.

Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Згідно зі ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

За правилами ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до частин 1, 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток за частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Згідно із частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо видачі наказу про звільнення та здійснення запису до трудової книжки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/1519/23, яке набрало законної сили 27.03.2024 відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, позов задоволено частково, зокрема визнано трудові відносини між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" та Фізичною особою ОСОБА_1 припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно).

Матеріалами справи підтверджено, що 01.05.2024 до Голови правління ОСББ «Зодчих-11» ОСОБА_7 поштовим зв`язком було направлено заяву про оформлення звільнення ОСОБА_1 з посади Голови правління ОСББ «Зодчих-11», якою позивач просила відповідача оформити її звільнення з посади Голови правління ОСББ «Зодчих-11» на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України, у зв`язку із припиненням нею повноважень керівника ОСББ «Зодчих-11», із зазначенням дати звільнення 08.10.2020, видати наказ про звільнення, здійснити запис про звільнення до трудової книжки та провести відповідний розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Вказане поштове відправлення було повернуто на адресу представника позивача за закінченням встановленого терміну зберігання.

Колегія суддів зауважує, що заява про звільнення була надіслана поштовим зв`язком на актуальну адресу відповідача, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, 05.06.2024 позивачем було повторно направлено заяву про оформлення звільнення ОСОБА_1 з посади Голови правління ОСББ «Зодчих-11» на ім`я ОСОБА_2 , який є керівником відповідача, на юридичну адресу ОСББ «Зодчих-11».

Акт відстеження поштових відправлень Укрпошти містить інформацію, що поштове повідомлення (лист з заявою б/н від 01.05.2024) повернуто адресанту 17.06.2024 "за відмовою адресата" (а.с.43).

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачем подано до суду докази, які б підтверджували вжиття нею заходів щодо звернення до роботодавця ОСББ «Зодчих-11» із заявою про звільнення.

Водночас, суд апеляційної інстанції акцентує свою увагу на тому, що поштова адреса ( АДРЕСА_3 ) одночасно є адресою місця реєстрації ОСОБА_1 та адресою місцезнаходження ОСББ «Зодчих-11».

Відповідно до ст.89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Колегія суддів наголошує на тому, що відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що керівником відповідача не вчинено дій для зміни відомостей в ЄДР щодо місцезнаходження ОСББ «Зодчих -11», що призвело до збігання адреси позивача і відповідача. Доводи відповідача про те, що він не має доступу до своєї юридичної адреси є непереконливими, оскільки саме до обов`язків керівника юридичної особи належить своєчасно вносити зміни до ЄДР, зокрема, і щодо місцезнаходження цієї юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що доведений факт направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну юридичної особи адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що 17.06.2024 р. відповідача було належним чином повідомлено про необхідність оформити позивачу звільнення з посади Голови правління ОСББ «Зодчих-11» на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України, у зв`язку із припиненням нею повноважень керівника ОСББ «Зодчих-11», із зазначенням дати звільнення 08.10.2020, видати наказ про звільнення, здійснити запис про звільнення до трудової книжки та провести відповідний розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

За правилами п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 (в редакції - чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - КЗпП України) крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

Згідно з п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.2.4, 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма №П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27.10.1995 року №277 (v0277202-95 ), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

За приписами п.4.1, 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2020 у справі №914/393/19, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, колегія суддів наголошує на тому, що процедура звільнення голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин має супроводжуватись внесенням відповідного запису до трудової книжки (за його вимогою) та виданням відповідного наказу про звільнення, що прямо передбачено нормами ст.47 КЗпП України.

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд, погоджуючись з наведеними судом першої інстанції мотивами, наголошує, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо видачі наказу про звільнення та здійснення запису до трудової книжки, з огляду на завдання господарського судочинства, яке полягає в справедливому вирішенні спорів із метою ефективного захисту порушених прав, є об`єктивно виправданою та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 50 866,20 грн, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Оскільки рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/1519/23, яке набрало законної сили 27.03.2024, визнано трудові відносини між сторонами припиненими з 08.10.2020, а звернення позивача з вимогою оформити звільнення та виплатити їх вихідну допомогу залишились без задоволення, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач набув права вимоги на виплату вихідної допомоги на підставі ч.1 ст.44 КЗпП України.

Обчислення середньої заробітної плати в цілях визначення вихідної допомоги здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (пп. "є" п.1 згаданого Порядку).

Згідно з п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995).

Колегія суддів зазначає, що подією, яка стала підставою для виплати вихідної допомоги, є припинення повноважень голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" 08.10.2020, що встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №127/9479/21 від 04.12.2023.

Водночас за правилами п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №712/9213/18 вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

З наведених висновків, суди зазначають, що з огляду на те, що датою припинення повноважень попереднього керівника є дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про нового керівника, в даному випадку 13.02.2020, фізична особа ОСОБА_1 була позбавлена можливості виконувати свої трудові обов`язки з незалежних від неї причин у період саме з 13.02.2020 по 12.01.2021 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.09.2020 у справі №902/550/20). До таких же висновків дійшов суд у рішенні від 04.12.2023 в справі №127/9479/21.

Таким чином, періодом для обчислення середньої заробітної плати в цілях визначення вихідної допомоги є грудень 2019 та січень 2020 року.

Правилами п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

В судовому рішенні у справі №127/9479/21 від 04.12.2023 також встановлено, що згідно з довідкою, виданою Пенсійним фондом України з Реєстру застрахованих осіб форми ОК-5 розмір заробітної плати за фактично відпрацьований грудень 2019 та січень 2020 року складає 7511,00 грн та 9445,00 грн відповідно, що сукупно складає 16 956,00 грн...

Кількість робочих днів в грудні 2019 року становила 21 день, і в січні 2020 року - 21 день (загалом 42 робочих дня).

Тобто середня зарплата за один робочий день становить 403,71 грн (16956,00 грн/42 робочих дні = 403,71 грн)."

З огляду на викладене розмір вихідної допомоги відповідно до ч.1 ст.44 КЗпП України становить 50 867,46 грн (403,71 грн х 21 день х 6 місяців).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку в сумі 50866,20 грн підлягають задоволенню в межах заявленого позивачем розміру.

Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, що становить 10899,90 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, за відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум.

Однак зміст позицій сторін у справі №902/724/24 свідчить про наявність спору про розмір належних звільненому працівникові сум, що позбавляє відповідача обов`язку виплачувати працівникові його середній заробіток за весь час затримки за правилами частини 1 ст.117 КЗпП України.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність в даному випадку підстави для задоволення позову в частині стягнення 10 899,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" наголошує на тому, що судом першої інстанції проігноровано приписи пункту 3 частини першої статті 231 ГПК про закриття провадження у справі при винесені оскаржуваного оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, чим допущено недотримання норм матеріального права, що суперечить законності винесеного рішення відповідно до приписів ч.2 ст.236 ГПК України.

Однак, колегія суддів критично оцінює вище вказаний довід, враховуючи наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

За правилами п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами

Отже, для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав (такі висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №9901/306/20, та у постановах Верховного Суду від 20.08.2019 у справі №916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі №912/30/18).

Як встановлено колегією суддів в провадження Господарського суду Вінницької області перебувала справа №127/9479/21 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" про:

- визнання трудових відносин між сторонами припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно);

- зобов`язання видати наказ про звільнення з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, що відбулося з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб, із зазначенням дати звільнення 08.10.2020 (включно) та здійснення відповідного запису до трудової книжки фізичної особи ОСОБА_1 ;

- стягнення вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, яка не нарахована і не виплачена позивачу у зв`язку з недотриманням відповідачем процедури звільнення та законодавства про працю і становить щонайменше 50866,20 грн;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі, що становить щонайменше 65803,10 грн;

- стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період, починаючи з наступного дня після звільнення позивача (09.10.2020) по день ухвалення рішення суду у цій справі, що станом на дату подання позову становить щонайменше 50866,20 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог про зобов`язання видати наказ про звільнення та здійснити відповідний запис до трудової книжки, суд в рішенні 04.12.2023 зазначив таке: "...позивачкою не подано жодних доказів, які б підтверджували вжиття заходів щодо отримання своєї належно оформленої трудової книжки, зокрема із необхідністю зазначення у ній запису про звільнення, які не призвели до бажаного результату.

У зв`язку із установленим, суд виснував, що доводи позивачки про необхідність зобов`язання відповідача до вчинення відповідних дій не знайшли свого підтвердження у суді, адже не подано жодних доказів, які б підтверджували порушення відповідачем вимог трудового законодавства щодо необхідності внесення відповідних записів про звільнення у відповідності до вимог ст.47, 48 КЗпП України та на обов`язковість виконання цього судового рішення яким визнано припиненими трудові відносини між сторонами та розірвано трудовий договір на підставі п.5 ст.41 КЗпП України, а відтак у такій вимозі необхідно відмовити за передчасністю.

Надалі, при вирішенні вимог позивача щодо стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за період затримки розрахунку, суд зазначив, що у зв`язку з відсутністю фактичного наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ "Зодчих-11" та відмовою суду в задоволенні вимоги про видачу наказу про звільнення з підстав її передчасності, вимоги позивачки про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку, на переконання суду, також є передчасними, що тягне за собою відмову в їх задоволенні."

Натомість, звертаючись з позовом у справі №902/724/24, фактичними підставами позову позивач визначив обставини звернення до відповідача 01.05.2024 та 05.06.2024 з заявою б/н від 01.05.2024 про оформлення звільнення фізичної особи ОСОБА_1 з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" та проведення з нею повного розрахунку.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини справи №902/724/24 не тотожні обставинам справи №127/9479/21, оскільки мають у своєму складі інші юридичні факти, які не існували та не досліджувалися судом під час розгляду справи №127/9479/21, а саме: факт припинення ОСОБА_1 повноважень посадової особи, який був встановлений рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 у справі №127/9479/21; факт подання заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови правління ОСББ «Зодчих-11», з посиланням на вказане рішення; факт не отримання ОСББ «Зодчих-11» заяви про звільнення, а також загалом від звільнення ОСОБА_1 з посади Голови правління ОСББ «Зодчих-11», за встановленого юридичного факту припинення повноважень посадової особи.

Відтак, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для закриття провадження у справі №902/724/24.

Щодо тверджень апелянта, що позивачем пропущений строк звернення до суду із цим позовом, який, на його думку, слід обраховувати з 13.02.2020 (дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни ОСОБА_1 на ОСОБА_3 ), а до суду позивач звернувся лише 28 червня 2024 року, колегія суддів критично оцінює цей довід, ураховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній станом на день звернення позивача із цим позовом до суду - 26.06.2024 (а.с.47)) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відмовляючи в задоволенні вимог щодо зобов`язання видати наказ про звільнення, здійснити відповідний запис до трудової книжки та стягнути вихідну допомогу суд в рішенні 04.12.2023 зазначив, що позивачкою не подано жодних доказів, які б підтверджували вжиття заходів щодо отримання своєї належно оформленої трудової книжки, зокрема із необхідністю зазначення у ній запису про звільнення, які не призвели до бажаного результату, у зв`язку з відсутністю фактичного наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ "Зодчих-11" та відмовою суду в задоволенні вимоги про видачу наказу про звільнення з підстав її передчасності, вимоги позивачки про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку, на переконання суду, також є передчасними, що тягне за собою відмову в їх задоволенні.

Матеріалами справи підтверджується, що після набрання рішенням суду від 04.12.2023 у справі №127/9479/21 законної сили (27.03.2024) позивач звернувся до відповідача із вимогою щодо належного оформлення звільнення із займаної посади (внесення запису до трудової книжки, видача наказу про звільнення) та виплати вихідної допомоги, яку останнім було отримано 17.06.2024.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що про обставини порушення свого права в частині здійснення запису до трудової книжки, отримання наказу про звільнення, отримання вихідної допомоги позивач дізнався 18.06.2024, натомість до суду звернувся 26.06.2024 (а.с.47), що свідчить про те, що строк звернення відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України заявником дотримано.

Також положеннями ч.2 ст.233 КЗпП України визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що строки, встановлені у ч.2 ст.233 КЗпП України, заявником також не пропущені.

З огляду на наведене, колегія суддів, оцінюючи цей довід відповідача, вважає його непереконливим, та таким, що не впливає на висновки суду першої інстанції.

Відтак, підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги не знаходять свого підтвердження при перегляді справи і апеляційному порядку.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи і заперечення учасників справи, виснував, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2024 р. у справі №902/724/24 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/724/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "21" березня 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.