Ухвала

від 24.03.2025 по справі 904/1301/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

24.03.2025м. ДніпроСправа № 904/1301/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімопт" (м. Олександрія Кіровоградської області)

про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову,

Особи, які отримають статус учасника справи:

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Велта" (м. Дніпро)

про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта", які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ТОВ ВКФ "Велта" в межах суми позову у розмірі 26 773 976 грн. 60 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохімопт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову (вх. суду №зз-13/25 від 21.03.2025), яка подана до пред`явлення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову про стягнення заборгованості за договором поставки №26/12/2023-1 від 26.12.2023 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта", які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ТОВ ВКФ "Велта", в межах суми позову у розмірі 26 773 976 грн. 60 коп. до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" заява про забезпечення позову обґрунтована наступним:

- порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №26/12/2023-1 від 26.12.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений заявником товар, внаслідок чого у ТОВ ВКФ "Велта" перед заявником утворилась заборгованість у сумі 23 880 303 грн. 19 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявник також нарахував інфляційні втрати у сумі 2 404 058 грн. 45 коп. та 3% річних у сумі 489 614 грн. 94 коп., тому у сукупності сума заборгованості складає 26 773 976 грн. 60 коп.

- заявник 11.03.2025 направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість за договором поставки № 26/12/2023-1 від 26.12.2023. Претензія була направлена на поштову адресу відповідача та на електронну пошту відповідача. Однак, станом на дату подання даної заяви відповідь на претензію не надходила та заборгованість не погашена;

- відносно ТОВ ВКФ "Велта" в Єдиному державному реєстрі судових рішень є численні судові рішення по аналогічним справам, зокрема: справа № 904/5743/24, в якій затверджено мирову угоду між ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" та ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Велта" про стягнення 5 115 284 грн. 44 коп.; справа № 904/4097/24, в якій судовим наказом стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "Юнайтед транспорт Сервіс" заборгованість у розмірі 47 340 грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 242 грн. 24 коп.; справа №912/3364/21, в якій рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "Полімерна група "Терполімергаз" заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 414 010 грн. коп., пеню у розмірі 32 923 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 21 166 грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 52 697 грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 811 грн. 98 коп.; справа № 912/2949/21, в якій рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2021 стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "Торговий Дім "Альфатех" 158 861 грн. 32 коп. основного боргу, 483 грн. 11 коп. 3% річних, 2 672 грн. 35 коп. пені, а також 2 430 грн. 25 коп. судового збору; справа № 912/2364/21, в якій рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.11.2021 стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "Торговий Дім "Альфатех" 457 974 грн. 00 коп. основного боргу, 51 188 грн. 16 коп. пені та 73 857 грн. 35 коп. - 20% річних, а також 8 745 грн. 65 коп. судового збору та 2 240 грн. 88 коп. витрат на правову допомогу; справа № 912/1940/21, в якій рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2021 стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "Металургтранс" 1 301 567 грн. 37 коп. основного боргу, 32 173 грн. 68 коп. пені та 6 608 грн. 01 коп. 3% річних, а також 20 105 грн. 25 коп. судового збору; справа № 912/147/16, в якій рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2016 стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "Мегатрансбудекспо" 19 000 000 грн. основного боргу, 15 650 100 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1 191 205 грн. 48 коп. 3% річних та 206 673 грн. 31 коп. судового збору; справа № 912/3777/14, в якій затверджено мирову угоду між ТОВ "Спец Вік" та ТОВ ВКФ "Велта" про стягнення за договором поставки № 777/13 від 10.12.2013 в розмірі 116 681 грн. 98 коп.; справа № 912/4992/14, в якій рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.03.2015 стягнуто з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Велта" на користь ТОВ "Альфатех" 9 798 грн. 87 коп. річних, 80 770 грн. 99 коп. інфляційних втрат, всього - 90 569 грн. 86 коп., 7 785 грн. судових витрат; справа №912/131/13-г, в якій рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2013 стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" на користь Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" 209 923 грн. 50 коп. боргу, 4 198 грн. 47 коп. судового збору. З урахуванням вказаного заявник вказує на те, що ТОВ ВКФ "Велта" неодноразово не виконує свої зобов`язання перед контрагентами;

- існує реальна загроза ухилення ТОВ ВКФ "Велта" від виконання судового рішення. Застосування заходів забезпечення позову жодним чином не перешкоджає господарській діяльності потенційного відповідача та не наносить йому збитків, оскільки заявник просить накласти арешт на грошові кошти лише в розмірі позовних вимог;

- також заявник зазначає, що після подання позову про стягнення грошових коштів існує можливість, що в будь-який момент ТОВ ВКФ "Велта" може розпорядитись коштами, які знаходяться на його рахунках, що беззаперечно в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене. Для запобігання можливих недобросовісних дій із боку відповідача та забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника (позивача), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, слід накласти арешт та належні відповідачеві грошові кошти на рахунках відповідача в межах суми позовних вимог, а саме: 26 773 976 грн. 60 коп.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства, заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта", які знаходяться на рахунках ТОВ ВКФ "Велта" в межах суми позову у розмірі 26 773 976 грн. 60 коп., може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так, в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень численних судових рішень, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" є відповідачем (боржником), що є свідченням того, що ТОВ ВКФ "Велта" систематично не виконує свої зобов`язання перед контрагентами. Однак заявником не наведено жодного доводу щодо ухилення ТОВ ВКФ "Велта" від виконання рішення суду стосовно стягнення заборгованості. Більше того, сам заявник зазначає, що в частині справ, що перебували на розгляді господарського суду, між сторонами були укладені мирові угоди, що навпаки свідчить про те, що відповідач не ухиляється від виконання та визнає наявність заборгованості.

Також, суд зауважує, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову, ТОВ "Нафтохімопт" зазначає про те, що 11.03.2025 направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість за спірним договором поставки, однак станом на дату подання даної заяви (21.03.2025) відповідь на претензію не надходила та заборгованість не погашена.

У той же час, суд відзначає, що вказана претензія датована 11.03.2025, тоді як заяву про вжиття заходів забезпечення позову подано до суду 21.03.2025, таким чином, враховуючи час на поштовий перебіг поштового відправлення та час для розгляду вказаної претензії, ненадання відповідачем відповіді на вказану претензія чи незадоволення вимог претензії відповідачем станом на час подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову не свідчить про наявність підстав для її задоволення.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що заявником не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся; не вказано жодного конкретного факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від майбутнього виконання рішення суду, як і не надано жодного доказу існування таких обставин.

Таким чином, заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а лише зазначено про те, що існує можливість, що в будь-який момент ТОВ ВКФ "Велта" може розпорядитись коштами, які знаходяться на його рахунках, а також є можливість недобросовісних дій із боку відповідача, тому заява подана з метою реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника (позивача), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Однак вказані обставини, без зазначення конкретних фактів та доказів, носять характер необґрунтованих припущень.

Крім того, суд звертає увагу, що заявником визначена сума грошових коштів у розмірі 26 773 976 грн. 60 коп., на яку він просить накласти арешт, у зв`язку з порушенням ТОВ ВКФ "Велта" зобов`язань за договором поставки № 26/12/2023-1 від 26.12.2023, загальна заборгованість за яким нарахована ним у сумі 26 773 976 грн. 60 коп. Разом з тим, в обґрунтування заявленої суми заявник вказує, що остання включає основний боргу у розмірі 23 880 303 грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 404 058 грн. 45 коп., а також 3% річних у розмірі 489 614 грн. 94 коп., за результатом сумування яких загальна сума заборгованості складає 26 773 976 грн. 58 коп., а не 26 773 976 грн. 60 коп., як визначено заявником у поданій заяві.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтохімопт" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.03.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана - 24.03.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко