Рішення

від 24.03.2025 по справі 910/14838/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2025Справа № 910/14838/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

позовної заяви Фізичної особи-підприємця Пацьоли Владислава Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬ УНО"

про стягнення 1 291 024,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулась Фізична особа-підприємець Пацьола Владислав Вікторович до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬ УНО" про стягнення 1 291 024,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 25/06 від 25.06.2024 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.

Ухвалою суду від 12.12.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання доказів доплати судового збору у встановленому розмірі.

16.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету відповідача 20.12.2024 о 00:06 год. та відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою учасникам 20.12.2024.

Позивачу копія ухвали суду направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштовим відправленням № 0610217306178.

Крім того, ухвала суду від 19.12.2024 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

27.12.2024 через підсистему «Електронний суд», а в подальшому 31.12.2024 поштовим відправленням від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказано про погашення суми основного боргу в розмірі 1 162 121,20 грн, крім того, сторона звернула увагу на невірність розрахунку інфляційних втрат, а також заявила клопотання про зменшення пені до 10%.

31.12.2024 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 162 121,20 грн, у зв`язку з відмовою позивача від позову у вказаній частині зважаючи на оплату відповідачем заборгованості за поставлений товар. В іншій частині (стягнення втрат інфляції, 3% річних та пені) позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

08.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідач правом на подання суду заперечень на позов не скористався.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних та достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

25.06.2024 між Фізичною особою підприємцем Пацьолою Владиславом Вікторовичем (далі - Постачальник, Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УМАНЬ УНО" (далі - Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки № 25/06.

Згідно з п. 1.1. Договору предметом поставки є товарна продукція, яку Продавець згідно замовлення Покупця зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити в порядку та на умовах, встановлених договором.

Під найменуванням товару, що постачається за договором, розуміється дерев`яна тріска. Асортимент, кількість і ціна Товару визначаються у Замовленні Покупця і вказуються у видаткових накладних, які є специфікаціями в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Постачання товару здійснюється на підставі замовлення Покупця. Замовлення є невід`ємною частиною виконання договірних відносин.

Найменування, кількість та асортимент Товару вказані у накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до 5.1. Договору Покупець здійснює оплату поставленого Товару протягом 14 днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання уповноваженими представниками накладних.

Приймання товару здійснюється Покупцем відповідно до пункту 2.3. даного договору, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання № П-6 від 15.06.1965р, Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 (п. 7.1. Договору).

Як визначено п. 13.1, вказаний Договір набирає чинності від дати підписання і діє до 31.12.2024.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, на виконання умов вищевказаного Договору Постачальник передав, а Покупець прийняв за період з 05.07.2024 по 31.07.2024 товарну продукцію, що є предметом Договору, на загальну суму 1 212 121,20 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Як вказує позивач у позові та не заперечується відповідачем у відзиві, Покупець станом на момент звернення до суду з даним позовом частково розрахувався за поставлений товар на суму 50 000,00 грн.

Крім того, після відкриття провадження у даній справі (19.12.2024) відповідачем здійснено погашення заборгованості в розмірі 1 162 121,20 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 24.12.2024 № 440 на суму 41 480,70 грн, № 4419 на суму 41480,70 грн, № 4441 на суму 45 955,00 грн, № 4455 на суму 46 460,00 грн, № 4442 на суму 45 955,00 грн, № 4449 на суму 46 460,00 грн, № 4454 на суму 46 460,00 грн, № 4421 на суму 46 460,00 грн, № 4447 на суму 42 420,00 грн, № 4443 на суму 41 480,70 грн, № 4420 на суму 46 460,00 грн, № 4424 на суму 46 460,00 грн, № 4429 на суму 41 480,70 грн, № 4453 на суму 44 440,00 грн, № 4415 на суму 44 440,00 грн, № 4428 на суму 46 460,00 грн, № 4422 на суму 46 460,00 грн, № 4418 на суму 46 308,50 грн, № 4446 на суму 46 460,00 грн, № 4444 на суму 43 935,00 грн, № 4452 на суму 46 460,00 грн, № 4456 на суму 42 415,00 грн, № 4450 на суму 41 480,70 грн, № 4445 на суму 41 480,70 грн, № 4448 на суму 46 460,00 грн, № 4430 на суму 46 308,50 грн.

Тобто на момент розгляду даної справи у відповідача перед позивачем заборгованість за поставлений товар, що заявлена до стягнення в позові, відсутня.

31.12.2024 позивачем подано клопотання про закриття провадження у даній справі в частині стягнення 1 162 121,20 грн у зв`язку з відмовою від позову у цій частині. Також у вказаній заяві позивачем зазначено, що позивачу відомі наслідки закриття провадження, передбачені ч. 3 ст. 231 ГПК України.

Стосовно вказаної заяви позивача суд зазначає про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

При цьому згідно з ч. 4 вказаної норми про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 1 162 121,20 грн основного боргу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а саме у зв`язку з відмовою від позову.

Крім того, позивачем в позові заявлено вимоги про стягнення з відповідача 38 663,77 грн втрат від інфляції, 9 335,07 грн 3% річних та 80 903,96 грн пені.

Розглядаючи даний спір в частині стягнення втрат від інфляції, 3% річних та пені, та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, а також заперечень та клопотань відповідача, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, як встановлено судом під час розгляду даної справи, отримавши від позивача товар на загальну суму 1 162 121,20 грн, відповідачем прострочено зобов`язання з оплати, визначене п. 5.1 договору, а саме оплату у вказаній сумі здійснено вже після відкриття провадження у справі.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 38 663,77 грн втрат від інфляції та 9 335,07 грн 3% річних суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що останній виконано арифметично вірно та відповідно до норм чинного законодавства, а відтак, вимога про стягнення 9 335,07 грн 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно розрахунку інфляційних втрат, здійсненого позивачем, суд зазначає, що позивачем при нарахуванні вказується період з 21.08.2024 по 26.11.2024, фактично втрати від інфляції в розмірі 38 663,77 грн нараховані без врахування індексу інфляції за листопад 2024 року, проте вказане не змінює обґрунтованість заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, а відтак, така вимога підлягає задоволенню в заявленому до стягнення розмірі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 80 903,96 грн пені.

Відповідачем, у свою чергу, у відзиві на позов заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 10%.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому в силу ч. 2, ч. 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2 Договору у разі порушення строків оплати за одержаний товар постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд зазначає, що розрахунок пені виконаний відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення пені, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення пені, суд вважає його частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки після відкриття провадження у даній справі відповідачем виконано зобов`язання з оплати отриманого від позивача товару повністю.

Крім того, позивачем не надано суду доказів понесення збитків.

Також судом задоволена вимога про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на баланс інтересів обох сторін суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%, а саме до 40 451,98 грн.

Відповідно у вимозі про стягнення з відповідача 40 451,98 грн пені суд відмовляє в її задоволенню.

Стосовно розподілу між сторонами судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, суд зазначає про таке.

Як вказано вище, відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, зважаючи, що провадження у даній справі відкрито 19.12.2024, а від позову позивач відмовився 31.12.2024, вказана відмова подана до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, суд вважає за доцільне повернути позивачу 50% судового збору в розмірі 9 682,68 грн.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, а часткова відмова в частині стягнення пені пов`язана зі зменшенням її розміру судом, на відповідача підлягають покладенню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/14838/24 у частині стягнення 1 162 121,20 грн основного боргу.

2. У решті вимог позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬ УНО" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, код 42562351) на користь Фізичної особи-підприємця Пацьоли Владислава Вікторовича ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) інфляційні втрати в розмірі 38 663,77 грн (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят три грн 77 коп.), 3% річних у розмірі 9 335,07 грн (дев`ять тисяч триста тридцять п`ять грн 07 коп.), пеню у розмірі 40 451,98 грн (сорок тисяч чотириста п`ятдесят одна грн 98 коп.), судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Повернути Фізичній особі-підприємцю Пацьолі Владиславу Вікторовичу ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50% судового збору в розмірі 9 682,68 грн (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дві грн 68 коп.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 24.03.2025.

Суддя О.Г. Удалова