Рішення

від 21.03.2025 по справі 910/9741/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2025Справа № 910/9741/13 (910/5600/24)Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (03065, м. Київ, вул. Світлодарська, буд.5/6, код ЄДРПОУ 30181494)

до Державного підприємства "Українська Авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.24, корпус 3, код ЄДРПОУ 24964464)

про стягнення 2 7333 833,34 грн.

в межах справи №910/9741/13

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Залар"

до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Господарському суді міста Києва знаходиться справа №910/9741/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Залар" про визнання Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" банкрутом.

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіремонте підприємство «УРАРП» про стягнення збитків у розмірі 2 733 833,34 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Оскільки відповідачем не було виконано свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 27.12.2024 була надіслана відповідачу 06.01.2025 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення №0610219885337 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 27.01.2025 у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 22.01.2025 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 27.12.2025 є такою, що вручена Державному підприємству "Українська Авіаційна транспортна компанія" 22.01.2025.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

29.11.2021 між ДП «УАТК» (далі-Продавець/відповідач) та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (далі-Покупець/позивач) укладено договір купівлі-продажу майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-030 (далі- Договір 1), за умовами якого Продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця майно, а саме: планер (літак без силової установки у вигляді маршевих двигунів і ДСУ) літака ІЛ-76ТД, заводський номер 0083484522, реєстраційний номер UR-UCE. Місцезнаходження: аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська область, а Покупець взяв на себе зобов`язання прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 3.2 Договору 1 визначено, що гарантійний внесок у розмірі 568 320 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. без ПДВ, сплачений Переможцем аукціону зараховується до ціни продажу майна.

Згідно з п.3.3 Договору 1 покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти у сумі 5 664 210 (п`ять мільйонів шістсот шістдесят чотири тисячі двісті десять) грн. 00 коп. з ПДВ, у повному обсязі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону.

Відповідно до п.4.2 Договору 1 передача Об`єкта аукціону Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом про придбання майна на аукціоні, який підписується Сторонами.

Сторони визначили пунктом 4.3 Договору 1, що зобов`язані підписати акт про придбання майна на аукціоні протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виконання пункту 3.3. даного Договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-030 від 29.11.2021, того ж дня ДП «УАТК» та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» склали Акт про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність лот № 24964464-030, а саме: планера (літак без силової установки у вигляді маршевих двигунів і ДСУ) літака ІЛ-76ТД, заводський номер 0083484522, реєстраційний номер UR-UCE.)

На виконання своїх зобов`язань за Договором № 29-11/21-24964464-030 від 29.11.2021 позивачем сплачено повну вартість товару, що підтверджується платіжною інструкцією №512 від17.11.2021 та платіжною інструкцією №516 від 26.11.2021.

Отже, з 29.11.2021 у ДП «УАТК» виник обов`язок реєстрації податкової накладної по факту отриманих ним від ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» коштів за товар на виконання умов договору про купівлю-продаж майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-030 від 29.11.2021.

29.11.2021 між ДП «УАТК» та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» укладено договір купівлі-продажу майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-031 (далі- Договір 2), за умовами якого Продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця майно, а саме: планер (літак без силової установки у вигляді маршевих двигунів і ДСУ) літака ІЛ-76ТД, заводський номер 0083489647, реєстраційний номер UR-UCС. Місцезнаходження: аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська область, а Покупець взяв на себе зобов`язання прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 3.2 Договору 2 визначено, що гарантійний внесок у розмірі 604 080 (шістсот чотири тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. без ПДВ, сплачений Переможцем аукціону зараховується до ціни продажу майна.

Згідно з п.3.3 Договору 2 покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти у сумі 7 173 450 (сім мільйонів сто сімдесят три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп. з ПДВ, у повному обсязі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону.

Відповідно до п.4.2 Договору 2 передача Об`єкта аукціону Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом про придбання майна на аукціоні, який підписується Сторонами.

Сторони визначили пунктом 4.3 Договору 2, що зобов`язані підписати акт про придбання майна на аукціоні протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виконання пункту 3.3. даного Договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу майна № 29-11/21-24964464-031 від 29.11.2021 на електронному аукціоні, ДП «УАТК» та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» складено Акт про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність лот № 24964464-031, а саме: планера (літак без силової установки у вигляді маршевих двигунів і ДСУ) літака ІЛ-76ТД, заводський номер 0083489647, реєстраційний номер UR-UCС. Місцезнаходження: аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська область.

На виконання своїх зобов`язань за Договором № 29-11/21-24964464-031 від 29.11.2021 позивач сплатив відповідачу за товару повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 533 від 01.12.2021 та платіжним дорученням № 534 від 01.12.2021.

Отже, з 01.12.2021 у ДП «УАТК» виник обов`язок реєстрації податкової накладної по факту отриманих ним від ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» коштів за товар на виконання умов договору про купівлю-продаж майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-031 від 29.11.2021.

29.11.2021 між ДП «УАТК» та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» укладено договір купівлі-продажу майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-032 (далі- Договір 3), за умовами якого Продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця майно, а саме: планер (літак без силової установки у вигляді маршевих двигунів і ДСУ) літака ІЛ-76ТД, заводський номер 0063470113, реєстраційний номер UR-UCS. Місцезнаходження: аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська область, а Покупець взяв на себе зобов`язання прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 3.2 Договору 3 визначено, що у розмірі 604 080 (шістсот чотири тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. без ПДВ, сплачений Переможцем аукціону зараховується до ціни продажу майна.

Згідно з п.3.3 Договору 3 покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти у сумі 7 173 450 (сім мільйонів сто сімдесят три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп. з ПДВ, у повному обсязі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону.

Відповідно до п.4.2 Договору 3 передача Об`єкта аукціону Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом про придбання майна на аукціоні, який підписується Сторонами.

Сторони визначили пунктом 4.3 Договору 3, що сторони зобов`язані підписати акт про придбання майна на аукціоні протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виконання пункту 3.3. даного Договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-032 від 29.11.2021, ДП «УАТК» та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» складено Акт про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність лот № 24964464-032, а саме: планера (літак без силової установки у вигляді маршевих двигунів і ДСУ) літака ІЛ-76ТД, заводський номер 0063470113, реєстраційний номер UR-UCS.

На виконання своїх зобов`язань за Договором 29-11/21-24964464-032 від 29.11.2021 позивач сплатив відповідачу за товару повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 532 від 01.12.2021 (сума платежу 2 627 030,00,00 грн., призначення платежу: плата за планер літака ІЛ-76ТД зав № 0063470113, реєстр № UR-UCS згідно протоколу електронного аукціону UA-PS-2021-10-29-000029-2 від 17.11.2021 в т.ч. ПДВ 20,00 % - 437 838,33 грн.).

Отже, з 01.12.2021 у ДП «УАТК» виник обов`язок реєстрації податкової накладної по факту отриманих ним від ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» коштів за товар на виконання умов договору про купівлю-продаж майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-032 від 29.11.2021.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем не було виконано свого зобов`язання з реєстрації податкових накладних за господарськими операціями, зафіксованими в актах придбання майна на аукціоні, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» не могло включити суму ПДВ в загальному розмірі 2 733 833,34 грн у свій податковий кредит та зменшити свої податкові зобов`язання на вказану суму, тому позивач вважає, що такими діями Державним підприємством "Українська Авіаційна транспортна компанія" було завдано йому збитків на вказану суму.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачені товари за вказаними актами придбання майна на аукціоні, що підтверджується платіжними інструкціями №512 від 17.11.2021, платіжною інструкцією №516 від 26.11.2021, № 533 від 01.12.2021, платіжним дорученням № 534 від 01.12.2021 та платіжним дорученням № 532 від 01.12.2021.

Отже, як вбачається спірні правовідносини у цій справі є договірними та стосуються, зокрема стягнення сум ПДВ з вартості отриманих коштів з договорами купівлі-продажу майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-030 від 29.11.2021, № 29-11/21-24964464-031 від 29.11.2021, № 29-11/21-24964464-032 від 29.11.2021, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на суми податку на додану вартість у розмірі 1 008 500,00 грн. (договір № 29-11/21-24964464-030 від 29.11.2021), у розмірі 1 258 500,00 грн. (договір № 29-11/21-24964464-031 від 29.11.2021), у розмірі 466 833,33 грн. (договір № 29-11/21-24964464-032 від 29.11.2021).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів урегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та / або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів / послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та / або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів / послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів / послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та / або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналіз наведених положень закону, зокрема статті 201 Податкового кодексу України, свідчить про те, що саме на надавача послуг (у спірних правовідносинах - на підрядника) покладений обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. Зазначені норми закону не передбачають здійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг (у спірних правовідносинах - замовником).

Зазначена обставина зумовлює обґрунтоване сподівання контрагента (замовника) на те, що зобов`язання зі складання та реєстрації податкових накладних буде виконано надавачем послуг (підрядником), оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Крім того, Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Отже, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю (у спірних правовідносинах - замовнику) включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом (у спірних правовідносинах - підрядником) у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від підрядника, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація замовником майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Тотожної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 05.09.2024 у справі №910/9998/23, від 12.06.2024 у справі №927/1252/23 та від 21.05.2024 у справі №904/2104/19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 виснувала, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Отже, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 01.01.2015 за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Водночас, покупець (замовник) не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано, про що зазначено вище.

Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

Слід зауважити, що включення в господарські договори положень про відповідальність продавця (виконавця послуг) за порушення обов`язку щодо складання та реєстрації податкової накладної та / або вчинення інших діянь, які можуть призвести до позбавлення покупця (замовника) можливості включити суму податку за відповідну операцію до складу податкового кредиту, є звичайною діловою практикою, що набула поширення у зв`язку зі змінами в податковому законодавстві з 01.01.2015.

Позивач стверджує, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань з реєстрації податкових накладних за господарськими операціями, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» не могло включити суми ПДВ у загальному розмірі 2 733 833,34 грн.

Відповідач не скористався своїми правом на спростування тверджень позивача щодо невиконання Державним підприємством "Українська Авіаційна транспортна компанія" свого обов`язку з реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних по факту отриманих ним коштів за договорами про купівлю- продаж майна на електронному аукціоні № 29-11/21-24964464-030 від 29.11.2021, № 29-11/21-24964464-031 від 29.11.2021, № 29-11/21-24964464-032 від 29.11.2021.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що Державним підприємством "Українська Авіаційна транспортна компанія" не виконано свого обов`язку з реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних .

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» підлягає задоволенню в цій частині, а з Державного підприємства "Українська Авіаційна транспортна компанія" підлягають стягненню збитки у розмірі 2 733 833,34 грн.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги.

гідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заявив казано, що понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 8 000,00грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» здійснювалось адвокатом Комліченком Вадимом Сергійовичем (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001823 від 12.03.2019) на підставі укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» Договору про надання правової допомоги від 01.05.2024 та ордеру №1158379 від 01.05.2024.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 03.05.2024 адвокатом Комліченком Вадимом Сергійовичем було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» було прийнято виконані роботи (послуги) на загальну суму 8 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - повне задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення коштів у розмірі 2 733833,34 грн сплачено судовий збір у розмірі 41 007,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2425 від 06.05.2024.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору в покладаються на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 80, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Українська Авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.24, корпус 3, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (03065, м. Київ, вул. Світлодарська, буд.5/6, код ЄДРПОУ 30181494) збитки у розмірі 2 733 833 (два мільйони сімсот тридцять три тисячі вісімсот тридцять три) грн 34 коп., судовий збір у розмірі 41 007 (сорок одна тисяча сім) грн 50 коп. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 21.03.2025

Суддя А.В.Яковенко