Рішення

від 24.03.2025 по справі 910/518/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2025Справа № 910/518/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Федоришина Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ТРЕЙД" (02094, м. Київ, пров. Гната Хоткевича, буд. 8, офіс 209, ідентифікаційний код 32582497)

про стягнення 16 699,95 грн.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Федоришин Олександр Олександрович звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 16 699,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ТРЕЙД" (надалі - відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 15 від 15.12.2021 (надалі - договір оренди). Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди, а саме в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, за період серпень-жовтень 2022 року, у відповідача виникла заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" у розмірі 16 699,95 грн.

18.11.2022 між Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" було укладено договір відступлення права вимоги № 3/18-11/22 (надалі - договір відступлення № 3/18-11/22), відповідно до умов якого ПрАТ "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" передало належне йому право грошової вимоги, що виникло на підставі договору оренди, а ТОВ "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" прийняло таке право. Загальний розмір грошових вимог переданих на підставі договору відступлення № 3/18-11/22 становить 16 699,54 грн. Водночас відповідач не сплатив заборгованість ТОВ "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ".

09.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" (надалі - первинний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Федоришиним Олександром Олександровичем (надалі - позивач, новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги № 3 (надалі - договір про відступлення № 3), відповідно до умов якого первинний кредитор відступив (передав) позивачу належне первинному кредитору право вимоги, визначене в акті приймання-передачі права вимоги, в обсязі, що визначається в цьому договорі. На виконання умов договору про відступлення № 3, 09.08.2024 між первинним кредитором та позивачем підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору № 3 про відступлення прав вимоги від 09.08.2022, відповідно до якого позивачу було передано права вимоги до відповідача за договором оренди у розмірі 16 699,54 грн.

13.12.2024 позивач направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від 12.12.2024 та вимогу у якій просив останнього, протягом семи календарних днів з дати направлення цієї вимоги, сплатити на користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 16 699,54 грн, однак така вимога з боку відповідача була залишена без розгляду та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 16 699,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Даною ухвалою суд на виконання вимог частини 7 статті 42 ГПК України, повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ТРЕЙД" про обов`язок, встановлений частиною 6 статті 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 20.01.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Так, судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.01.2025 була направлена рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат відмовився", "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, суд також враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи", який набрав чинності 04.11.2023.

Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду міста Києва від 20.01.2025, а отже отримання ухвал Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 28.01.2025 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 20.01.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

15.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ТРЕЙД" (надалі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 15 (надалі - договір оренди), за умова п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкт нерухомого майна (надалі - об`єкт оренди), що розташований за адресою: м. Київ, провулок Гната Хоткевича, б.8.

Відповідно до п.1.2. договору оренди, загальна характеристика об`єкта оренди: будівля; номер нежитлового приміщення - 209; поверх - 2; найменування - офісне приміщення; площа, м2 - 23,0.

Згідно з п.2.1. договору оренди, орендодавець зобов`язаний передати орендарю, а орендар - прийняти від орендодавця об`єкт оренди за актом приймання-передачі. Орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання акта приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (додаток №1). В акті приймання-передачі сторонами вказується стан об`єкта оренди.

За умовами п.3.1. договору оренди, за користування об`єктом оренди орендар сплачує на користь орендодавця орендну плату в розмірі та в строки, визначені цим розділом договору.

Відповідно до п.3.2. договору оренди, розмір орендної плати за користування об`єктом оренди за один календарний місяць складає 5 750,00 гривень, крім того ПДВ 20% - 1 150,00 гривень. Всього разом з ПДВ - 6 900,00 гривень.

Пунктом 3.4. договору оренди встановлено, що форма виплати за оренду - передоплата. Перерахування орендної плати виконується орендарем щомісячно в 10-ти денний строк до початку наступного місяця. На підставі договору, або рахунку, наданого орендодавцем. Відсутність рахунку від орендодавця не звільняє орендаря від обов`язку сплатити всі платежі у визначені договором строки.

Згідно п.3.16 договору оренди, під час виконання умов цього договору сторони складають та використовують електронні документи та застосовують електронний підпис відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Орендар щомісяця, до 25 числа, формує рахунки для оплати наданих послуг (далі - документи) в електронному вигляді з електронним підписом та надає їх через систему M.E.Doc, Вчасно (далі - електронний документообіг). Суборендар отримує, надіслані орендарем документи, через існуючу реєстрацію в електронному документообігу, в системі Вчасно та M.E.Doc.

Згідно з п.4.3.2. договору оренди, орендар зобов`язаний вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов цього договору, сплачувати орендну плату та здійснювати відшкодування експлуатаційних і комунальних платежів.

Відповідно до п.7.1. договору оренди, цей договір укладається на строк з « 01» січня по « 31» грудня 2022 року.

На виконання умов договору оренди 01.01.2022 за актом № 1 прийому-передачі орендованого приміщення до договору № 15 оренди нежитлового приміщення від 15.12.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування площу у нежитловому приміщені 23,0 кв.м., що складається з: офісне приміщення №209, площею 23,0 кв.м.

За період серпень-жовтень 2022 року відповідачу надавались послуги з оренди на загальну суму 20 700,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаними електронним підписом, а саме: № 814 від 31.08.2022 на суму 6 900,00 грн; № 864 від 30.09.2022 на суму 6 900,00 грн; № 955 від 31.10.2022 на суму 6 900,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати орендної плати виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 18.11.2022 за останнім, за період серпень-жовтень 2022 року, перед Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" утворилась заборгованість у розмірі 16 699,95 грн.

18.11.2022 між Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" було укладено договір відступлення права вимоги № 3/18-11/22 (надалі - договір відступлення № 3/18-11/22), відповідно до п.1.1. якого ПрАТ "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" передає належне йому право грошової вимоги, що виникло на підставі договору оренди, укладеного між ПрАТ "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" та ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД", а ТОВ "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" приймає таке право та зобов`язується сплатити за нього визначену п.2.2. цього договору грошову суму.

Відповідно до п.1.2. договору відступлення № 3/18-11/22, загальний розмір грошових вимог ПрАТ "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" до ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД", за договором оренди, складає 16 699,54 грн.

Згідно з п.1.3. договору відступлення № 3/18-11/22, право грошової вимоги за договором оренди в загальному розмірі 16 699,54 грн до ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД", підтверджується актом про надання послуг № 814 від 31.08.2022 на суму 2 899,54 грн, актом про надання послуг № 864 від 30.09.2022 на суму 6 900,00 грн, актом про надання послуг № 955 від 31.10.2022 на суму 6 900,00 грн, підписаних між ПрАТ "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" та ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД".

Пунктом 1.4. договору відступлення № 3/18-11/22 встановлено, що за цим договором ТОВ "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" в межах суми відступлення набуває всіх прав ПрАТ "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" за договором оренди та отримує право вжити всіх, передбачених чинним законодавством України, дій з метою погашення заборгованості з боку ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД", в тому числі, але не виключно, вимагати виконання ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД" зобов`язань за основним договором, в тому числі сплати ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД" основного боргу у розмірі 16 699,54 грн, здійснювати процесуальне правонаступництво, тощо.

Право вимоги за договором оренди переходить від ПрАТ "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" ТОВ "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" в момент підписання сторонами цього договору (п.3.1. договору відступлення № 3/18-11/22).

З урахуванням вищевикладеного, починаючи з 18.11.2022 до ТОВ "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" перейшло право вимагати від ТОВ "АЗОВ ТРЕЙД" оплату заборгованості за договором оренди у розмірі 16 699,54 грн, однак останній таку заборгованість не сплатив.

09.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" (надалі - первинний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Федоришиним Олександром Олександровичем (надалі - позивач, новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги № 3 (надалі - договір про відступлення № 3), відповідно до п.1.1. якого, первинний кредитор відступив (передав) позивачу належне первинному кредитору право вимоги, визначене в акті приймання-передачі права вимоги, в обсязі, що визначається в цьому договорі.

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення № 3, права вимоги вважаються відступленими первинним кредитором на користь нового кредитора в день підписання цього договору та акту приймання-передачі права вимоги. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін, та/або підписання будь-яких документів.

За умова п.1.3. договору про відступлення № 3, сторони засвідчують, що первинний кредитор передав, а новий кредитор отримав всі права вимоги, що виникають з основного договору, а також те, що первинний кредитор не залишив у себе жодних інших прав вимоги до боржника.

Згідно з п.4.1. договору про відступлення № 3, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

На виконання умов договору про відступлення № 3, 09.08.2024 між первинним кредитором та позивачем було підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору № 3 про відступлення прав вимоги від 09.08.2022, відповідно до якого позивачу було передано права вимоги до відповідача за договором оренди у розмірі 16 699,54 грн.

13.12.2024 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги від 12.12.2024, у якому проінформував останнього, зокрема, що всі права вимоги щодо заборгованості за договором оренди № 15 від 15.12.2021 були відступлені на користь позивача та повідомлено відповідача про необхідність погашення заборгованості за основним договором у розмір 16 699,54 грн на користь позивача та вимогу від 12.12.2024 про сплату заборгованості у розмірі 16 699,54 грн протягом семи календарних днів з дати направлення цієї вимогу . Відповідач вказане повідомлення та вимогу залишив без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі у розмірі 16 699,95 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до приписів ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши зміст укладеного між Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" та відповідачем договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк..

Згідно з ч. 1 ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.4. договору оренди відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату щомісячно в 10-ти денний строк до початку наступного місяця.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті орендної плати за період серпень-жовтень 2022 року за договором оренди в повному обсязі суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що за договором відступлення права вимоги № 3/18-11/22 від 18.11.2022 Приватним акціонерним товариством "УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" прийнято право грошової вимоги до відповідача, що виникло на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 15 від 15.12.2021, в загальному розмірі 16 699,54 грн.

09.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛАЙФ КОМПАНІ" за актом приймання-передачі права вимоги до договору № 3 про відступлення прав вимоги від 09.08.2022 передано, а позивачем прийнято право грошової вимоги до відповідача у розмірі 16 699,54 грн.

Отже, з вищевказаних доказів вбачається, що до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 16 699,54 грн, при цьому позивачем заявлено до стягнення 16 699,95 грн.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем було направлено на адресу повідомлення про відступлення права вимоги від 12.12.2024 та вимогу від 12.12.2024 про сплату заборгованості у розмірі 16 699,54 грн, про що свідчить опис вкладення у цінний лист № 0315000204243 від 13.12.2024, фіскальний чек від 13.12.2024 та поштова накладна №0315000204243 від 13.12.2024.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 16 699,54 грн, в іншій частині позивних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позовних вимог позивача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ТРЕЙД" (02094, м. Київ, пров. Гната Хоткевича, буд. 8, офіс 209, ідентифікаційний код 32582497) на користь Фізичної особи-підприємця Федоришина Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 16 699 грн 54 коп. та судовий збір у розмірі 3 027 грн 93 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.03.2025.

Суддя Л. Г. Пукшин