ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
19.03.2025 Справа № 943/1718/23
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Буськ, Львівська область
до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицьке», м. Буськ, Львівська область
про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Галицьке», оформлені протоколом від 06.07.2017, прийнятих за результатами розгляду питання №2 порядку денного у частині пунктів 1, 2, 3.
за участю представників:
від позивача: Яковець О.М.;
від відповідача: Куц А.Б., Ганич І.М..
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицьке» про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Галицьке», оформлені протоколом від 06.07.2017, прийнятих за результатами розгляду питання №2 порядку денного у частині пунктів 1, 2, 3.
Постановою Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 24.09.2024 скасовано рішення Буського районного суду Львівської області від 19.03.2024 року та додаткове рішення Буського районного суду Львівської області від 17.04.2024 року, провадження у цій справі закрито.
Ухвалою Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних спорів від 11.10.2024 справу №943/1718/23 направлено для розгляду до Господарського суду Львівської області.
24.10.2024 проведено автоматизований розподіл судової справи, справу №943/1718/23 передано для розгляду судді Гоменюк З.П..
Ухвалою суду від 28.10.2024 прийнято справу №943/1718/23 до розгляду та призначено підготовче засідання у справі призначити на 27.11.2024.
08.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.11.2024) від позивача надійшли письмові пояснення у справі (вх.№27002/24).
11.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 08.11.2024) від позивача надійшли доповнення до письмових пояснень (вх.№27147/24).
26.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.11.2024) від позивача надійшла заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (вх.№28565/24).
26.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.11.2024) від позивача надійшла заява про долучення доказів (вх.№28572/24).
27.11.2024 через загальний відділ діловодства суду позивач подала клопотання про дослідження у судовому засіданні доказів (вх.№28809/24).
Ухвалою від 27.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 27.11.2024, суд відклав підготовче засідання на 18.12.2024.
Ухвалою від 18.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 18.12.2024, суд відклав підготовче засідання на 22.01.2025.
20.01.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.01.2025) від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 22.01.2025 о 14:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№14271/25).
Ухвалою від 20.01.2025 суд задовольнив заяву позивача про участь у судовому засіданні у справі №943/1718/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Судове засідання 22.01.2025 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. на листку непрацездатності з 22.01.2025 по 28.01.2025 включно.
Ухвалою від 29.01.2025 суд призначив підготовче засідання на 19.02.2025.
14.02.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 14.02.2025) від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні, що призначено на 19.02.2025 о 14:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№39771/25).
Ухвалою від 17.02.2025 суд задовольнив заяву позивача про участь у судовому засіданні у справі №943/1718/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 19.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 19.02.2025, суд відклав підготовче засідання на 19.03.2025.
04.03.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано від 04.03.2025) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5677/25), у якому останній одночасно просить суд поновити йому пропущений строк на подання такого.
У підготовче засідання 19.03.2025 з`явився позивач. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.
Відповідач у підготовче засідання 19.03.2025 не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, що міститься безпосередньо у відзиві на позовну заяву від 04.03.2025 за вх.№5677/25, суд зазначає наступне.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали від 28.10.2024 у справі №943/1718/23 судом зобов`язано усіх учасників справи у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати суду письмові пояснення щодо суті завалених позовних вимог.
Приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Крім того, у матеріалах справи міститься відзив відповідача від 06.11.2023, що зареєстрований Буським районним судом Львівської області за вх.№6000.
Уся поштова кореспонденція суду, у тому числі й ухвала від 28.10.2024 скеровувалась відповідачу на юридичну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі фізичних осіб, юридичних осіб та громадських формувань (80500, Львівська область, місто Буськ, вулиця Галицька, будинок 3).
Поштова кореспонденція, надіслана відповідачу, була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові конверти з довідкою Ф.20
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі №904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).
З вище наведених норм слід вважати, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
Лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».
Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, відповідач, як юридична особа, згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Проте, як встановлено судом, станом на дату надходження справи №943/1718/23 на адресу Господарського суду Львівської області даний обов`язок відповідачем не було виконано, що підтверджується долученою до матеріалів справи відповіддю №4779101 від 28.10.2024 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС юридичної особи (ЄДРПОУ 36682670).
Одночасно, суд враховує приписи частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2024 року про прийняття справи №943/1718/23 до свого розгляду, суд зобов`язував відповідача зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Однак, відповідач повідомляє про те, що вперше дізнався про судовий розгляд цієї справи у Господарському суді Львівської області з ухвали від 29.01.2025, якою було відкладено підготовче засідання на 19.02.2025. У зв`язку із неотриманням відповідачем попередніх ухвал Господарського суду Львівської області, у зв`язку із чим останній просить суд поновити йому пропущений строк на відзив та долучити такий до матеріалів справи.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом.
Частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Окрім того, дослідивши клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, суд враховує, що приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.92).
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України прав і законних інтересів юридичних осіб, у тому числі забезпечення права реалізації учасникам справи процесуальних прав. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на рівність усіх учасників судового процесу, беручи до уваги принципи господарського судочинства, зокрема, щодо змагальності сторін під час розгляду справи у суді, з огляду на те, що відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та відповідно одночасно надано такий відзив до Господарського суду Львівської області, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та поновити зазначений строк, а також долучає відзив на позовну заяву від 04.03.2025 за вх.№5677/25 до матеріалів справи №943/1718/23.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Приписами ст. 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що судом надано учасникам провадження у справі можливість подання пояснень та заперечень щодо суті спору, можливість ознайомитись із матеріалами справи та надати письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, в т. ч. мирову угоду, з урахуванням змісту спірних правовідносин, враховуючи обставини справи та зібрані у справі докази, розумність строку розгляду спору, у зв`язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, суд розглянув усі клопотання, заявлені у підготовчому провадженні, а також не встановив обставин, які б перешкоджали закінченню підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.
Відтак, зважаючи на те, що судом вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 113, 118, 119, 177, 181, 182, 183, 185, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицьке» від 04.03.2025 за вх.№5677/25 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву - задовільнити.
2.Поновити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Галицьке» строк для подання відзиву на позовну заяву.
3. Відзив Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицьке» на позовну заяву за вх.№5677/25 від 04.03.2025 долучити до матеріалів справи №943/1718/23.
4.Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.04.2025 о 13:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №13 (-1 поверх ).
5.Визнати явку представників учасників справи у судове засідання необов`язковою.
Попередити сторони, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена та підписана 24.03.2025.
Суддя Гоменюк З.П.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2025 |
Оприлюднено | 25.03.2025 |
Номер документу | 126051876 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гоменюк З.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні