Ухвала

від 18.03.2025 по справі 922/4036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

18 березня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4036/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.

розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Парус" (03190, м. Київ, вул. Щербакова, 4, код ЄДРПОУ 40311998) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (61072, м. Харків, пр. Науки, 54, код ЄДРПОУ 42831345) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача адвокат Прозоря О.Л. ордер серії АА №0050100 від 23.01.2025;

відповідача адвокат Нев`ядомський А.Д. ордер серії АХ №1239490 від 11.02.2025;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Типографія "Парус" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" з урахуванням заяви про усунення недоліків (вх. 29955 від 28.11.2024) просить суд: стягнути з відповідача на свою користь: 246959,60 грн - основної заборгованості за отриману продукцію, 45788,94 грн - пені від суми невиконаного грошового зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення: з 24.01.2024 по 08.11.2024 (підстава ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 343 ГК України та п. 9.3 договору), 60152,07 грн - 36% річних від вартості неоплаченої продукції за весь час прострочення з 24.01.2024 по 08.11.2024 (підстава ч.2 ст. 625 ЦК України та п. 9.3 договору), 16920,10 грн - інфляційних нарахувань (підстава ч.2 ст. 625 ЦК України та п. 9.3 договору), 24695,96 грн 10% штрафу (підстава ч.4 ст. 231 ГК України, ч. 2 ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 550 ЦК України та п. 9.5 договору), 121975,03 грн - 0,2% за кожен день користування чужими грошовими коштами неоплаченої продукції: з 24.01.2024 по 08.11.2024 (підстава ч. 2 ст. 536 ЦК України, ч. 5 ст. 694 ЦК України та п. 9.4 договору), 7747,38 грн - витрат по судовому збору.

Позов обґрунтовано посиланням на несвоєчасну сплату відповідачем поставленого позивачем товару за договором поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4036/24. Справу визнано малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

09.01.2025 (за вх. № 524/25) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" надійшла заява, створена в системі Електронний суд щодо ставлення під сумнів відповідності поданого ТОВ «ТИПОГРАФІЯ ПАРУС» копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, витребування оригіналу цього договору для приєднання до матеріалів справи (з процесуальних питань). Також у поданій заяві відповідач вказує про намір подання ТОВ «ІМЕКС МАКС» заяви про призначення судово-технічних експертиз щодо підпису директора ТОВ «ІМЕКС МАКС» на оригіналі цього договору після його витребування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 суд перейшов до розгляду справи №922/4036/24 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи постановив здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Призначив справу №922/4036/24 до розгляду у підготовчому засіданні на 28.01.2025 о(б) 11:30. Питання витребування оригіналу договору судом постановлено вирішити у підготовчому засіданні.

27.01.2025 від ТОВ «ТИПОГРАФІЯ ПАРУС» через систему Електронний суд за вх.№ 2260/25 надійшли заперечення на вказане вище клопотання відповідача. В обґрунтування заперечень позивач вказав, що Відповідач в заперечення підписання ним з Позивачем договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024, не надав суду жодного доказу на підтвердження цього факту. При цьому позивач до позовної заяви надав суду, окрім Договору: Специфікацію №1 від 19.01.2024, де зазначено посилання: «до Договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року»; Видаткову накладну №357 від 28.03.2024 р. (копія міститься у матеріалах справи) у полі «Договір» якої зазначено: «ДОГОВІР ПОСТАВКИ №1/19-01.24 від 19.01.2024 року». Відповідачем факт підписання цих документів не заперечується та визнаний ним. Додатково позивач вказав, що на момент виникнення заборгованості за видатковою накладною №357 від 28.03.2024 р., між Позивачем і Відповідачем вже існували господарські правовідносини, що діяли в межах і на підставі договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року. Зокрема, Позивач здійснив на адресу Відповідача поставки пакувальних матеріалів в асортименті на загальну суму 407 436,48 грн., яка сплачена відповідачем в повному обсязі. На підтвердження цих обставин позивачем надані копії накладних №153 від 09.02.2024 р. на суму 195 918,38 грн. та №397 від 09.04.2024 р на суму 211 518,10, а також - банківські виписки.

29.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" надійшла заява, створена в системі Електронний суд про призначення судової техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи) щодо поданого ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, подовження строку на подання ТОВ ІМЕКС МАКС відзиву на позовну заяву (з процесуальних питань) (вх. №2494), в якій заявник просив повторно:

- прийняти до уваги та врахувати при прийняті судового рішення по справі, що ТОВ ІМЕКС МАКС у відповідності до ч.2 п. 6 ст. 91 ГПК України ставить під сумнів відповідність оригіналу поданого позивачем копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року;

- витребувати у позивача ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС (код ЄДРПОУ 40311998, Місцезнаходження: 03190, місто Київ, вулиця Щербакова, будинок, 4) оригінал договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року та зобов`язати ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС приєднати оригінал договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року до матеріалів справи №922/4036/24 на час розгляду цієї справи у господарських судах для огляду судів, відповідача, у тому числі для призначення в подальшому за клопотання відповідача судово-технічних експертиз.

- встановити ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС термін протягом якого воно має подати до матеріалів справи №922/4036/24 оригінал договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.

Також, відповідач у разі подання ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС до матеріалів справи №922/4036/24 оригіналу договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року призначити проведення техніко криміналістичної експертизи (судову експертизу). Виклав перелік питань, які він вважає за необхідне поставити судовому експерту.

Крім того, відповідач просив подовжити ТОВ ІМЕКС МАКС строк на подання відзиву ТОВ ІМЕКС МАКС на позовну заяву ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (вх. №2494 від 29.01.2025) в частині витребування оригіналу договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року задоволено. Витребувано у позивача ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС для огляду у судовому засіданні, що відбудеться 11.02.2025 оригінал договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.

В задоволенні клопотання відповідача (вх. №2494 від 29.01.2025) в частині продовження процесуального строку на подання відзиву - відмовлено.

07.02.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача у справі надійшов оригінал письмового доказу - договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року із супровідним листом за вх. №3471.

10.02.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача у справі надійшли заперечення на заяву відповідача про призначення судової техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи) щодо поданої ТОВ "ТИПОГРАФІЯ "ПАРУС" копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року (вх. №3650), в яких позивач просить у задоволенні заяви відповідача про призначення судової техніко - криміналістичної експертизи (судової експертизи) щодо поданої позивачем копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, відмовити. В обґрунтування заперечень позивач вказує, що у заявах від 09.01.2025 (вх. № 524) та від 29.01.2025 (вх. № 2494) відповідач заперечує факт підписання договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року колишнім директором ТОВ "ІМЕКС МАКС" Канюк Альоною Ігорівною. Проте вказані заяви від імені відповідача підписані Борисовою М.А., яка на момент укладання спірного договору посаду директора ТОВ "ІМЕКС МАКС" не займала та у трудових відносинах із відповідачем не перебувала, а отже, її повідомлення суду про події цього періоду та діяльність іншої особи (Канюк А.І.) є припущеннями, не підтвердженими жодним джерелом її обізнаності. Також позивач вказав, що суд двічі (ухвалами від 02 грудня 2024 року та 13 січня 2025 року) надавав відповідачу строк у 15 днів для подання відзиву на позов, проте відповідач правом на подання відзиву не скористався. Відсутність відзиву та належних доказів на підтвердження своєї позиції позбавляє Відповідача можливості заперечувати проти факту укладення договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024.

Крім того, позивач вказав, що заперечуючи проти укладання вищевказаного договору, відповідач не заперечує підписання: специфікації №1 від 19.01.2024 та видаткових накладних: №357 від 28.03.2024, №153 від 09.02.2024; №397 від 09.04.2024, які містять посилання на Договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024. Видаткові накладні №357 від 28.03.2024, №153 від 09.02.2024; №397 від 09.04.2024 повністю сплачені, що підтверджується банківськими виписками, що надані позивачем до справи. Також, відповідач не заперечує факт наявності відбитку печатки ТОВ "ІМЕКС МАКС" на всіх наданих Позивачем документах, зокрема й на договорі поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.

11.02.2025 (в... 3761/25) до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема заяви директора ТОВ «Імекс Макс» від 11.02.2025, що за період її роботи директором вказаного товариства вона не підписувала з ТОВ "Типографія "Парус" договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 та специфікацію №1 від 19.01.2024 до договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 та специфікацію №1 від 19.01.2024, а також не ставила печатку на цих документах. Вказана заява є нотаріально не завіреною.

13.02.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на заяви ТОВ "ІМЕКС МАКС" від 11.02.2025 (вхідні номери: 3761/25, 3750/25, 3766/25), в яких заявник зазначив, що заперечував проти заяви ТОВ ІМЕКС МАКС про приєднання доказів до матеріалів справи №922/4036/24 (з процесуальних питань) від 11.02.2025 (вхідний № 3761/25), оскільки додана до заяви відповідача від 11.02.2025 (вхідний №3761/25) копія листа від 11.02.2025, підписана нібито від імені Канюк А.І., не містить жодних елементів та відміток про її засвідчення, тому згідно приписів статей 76-77, 91 ГПК України та пункту 5.26 Національного стандарту України Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації цей документ є неналежним та недопустимим доказом у справі.

21.02.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 19.02.2025 по справі №922/4036/24, до якої надано докази поважності відсутності в судовому засіданні 28.01.2025.

17.03.2025 до Господарського суду Харківської області від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення за вх.№6803 щодо відповідності та належності оригіналу письмового доказу.

Представник позивача надав пояснення та вказав, що пошкоджений документ відповідає копії, яка є в матеріалах справи та просить суд долучити його до матеріалів справи.

Судом долучено до матеріалів справи пояснення та наданий доказ.

18.03.2025 до суду від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зупинення провадження у справі №922/4036/24 за вх.№6871 на час проведення судової техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи) щодо підписів від мені колишнього директора ТОВ ІМЕКС МАКС Канюк А.І. та відбитків печатки ТОВ ІМЕКС МАКС на поданих ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС договорі поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, специфікації №1 від 19.01.2024 року до договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року та накладною №357 від 27.03.2024 року (з процесуальних питань).

Суд зазначив, що вищевказана заява буде розглянута після розгляду клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 18.03.2025 суд поставив на розгляд клопотання представника відповідача від 29.01.2025 за вх.№2494 про призначення судової техніко - криміналістичної експертизи (судової експертизи) щодо поданого ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, подовження строку на подання ТОВ ІМЕКС МАКС відзиву на позовну заяву (з процесуальних питань) в частині п.4, в якому заявник просить у разі подання ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС до матеріалів справи №922/4036/24 оригіналу договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 призначити проведення техніко криміналістичної експертизи (судову експертизу) та поставити перед експертом такі запитання: - чи виконані Канюк Альона Ігорівна на оригіналі договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року підписи від імені ОСОБА_1 ? - в який проміжок часу було виготовлено договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вищевказане клопотання та просив його задовольнити. Додаткових відомостей суду не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену в запереченнях, зокрема просив у задоволенні заяви відповідача про призначення судової техніко - криміналістичної експертизи (судової експертизи) відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи) щодо поданого ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року (вх. №2494 від 29.01.2025) суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу"- судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду

За змістом частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Виходячи зі змісту статті 99 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов`язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог та призначення судової експертизи можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Поряд з цим, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Аналогічний висновок зроблено у постановах ВС КГС у справах №916/2982/16 та №908/464/17.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі № 907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі № 917/50/17.

За визначенням статті 73 ГПК України експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Аналіз положень статей73,99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу в спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, нарівні з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України(аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).

Cудова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13).

В поданому клопотанні про призначення експертизи відповідачем заперечується факт підписання ним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024таставиться під сумнів справжність підпису колишнього директора ТОВ «Імекс Макс» Канюк А.І.

Предметом розгляду у межах справи є вимоги ТОВ "Типографія "Парус" до ТОВ «Імекс Макс») про стягнення грошових коштів у розмірі 516491,70 грн., у тому числі: основна заборгованість у сумі 246959,60 грн.; 45788,94 грн - пені, 60152,07 грн - 36% річних, 16920,10 грн - інфляційних нарахувань, 24695,96 грн 10% штрафу, 121975,03 грн - 0,2% за кожен день користування чужими грошовими коштами неоплаченої продукції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати за договором поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024, укладеного між позивачем та відповідачем в частині оплати продукції, поставленої за видатковою накладною №357 від 28.03.2024 р. за Специфікацією №1 від 19.01.2024 р..

Суд зауважує, що підпис є важливим елементом, реквізитом письмової форми договору. Наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Після витребування оригіналу Договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 його було оглянуто судом та встановлено відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу.

Договір містить підписи і печатки з боку постачальника (ТОВ «Типографія Парус») та покупця (ТОВ «Імекс Макс»).

Із наданих позивачем на підтвердження заперечень проти призначення експертизи копій видаткових накладних №153 від 09.02.2024 р. на суму 195 918,38 грн. та №397 від 09.04.2024 р на суму 211 518,10 вбачається, що постачальником вказаний позивач ТОВ «Типографія Парус», покупцем Товариство з обмеженою відповідальність «Імекс Макс» у полі «Договір» зазначено: «договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, ці накладні підписані вповноваженими представниками. Зокрема з боку покупця вказано, що товар (печатну продукцію) отримано по видатковій накладній №153 від 09.02.2024 за довіреністю №37 від 09.02.24 та по видатковій накладній №397 від 09.04.2024 - за довіреністю № 63 від 09.04.24. Довіреності видано директором Канюк О.І.

Згідно з даними банківських виписок ТОВ «Імекс Макс» в періоди з 02.02.2024 до 05.02.2024; з 20.03.2024 до 21.03.2024; з 23.05.2024 до 24.05.2024 здійснювало оплати за печатну продукцію на користь ТОВ «Типографія Парус».

Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, лютий - квітень 2024 року) визначено:

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. (частина перша статті 9);

- первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9);

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Отже, відповідно до вимог абз.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" видаткові накладні мають містити такі обов`язкові реквізити, як дату їх складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Вказані обставини підтверджують участь Відповідача у господарських правовідносинах, що ґрунтуються на цьому договорі, та породжує для нього відповідні правові наслідки.

Викладене дає підстави для висновку суду, що між позивачем та відповідачем до та після моменту поставки товару, щодо оплати якого виник спір у справі, вказаний договір сторони виконували.

На час подання клопотань (вх. №524/25 та 2494 від 29.01.2025) відповідачем факт проставляння печатки на договорі з боку покупця не оспорювався. Про втрату печатки підприємства не заявлялося. Доказів на підтвердження того, що договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 діючий на той час директор ТОВ «Імекс Макс» не підписувала, на час подання вказаних клопотань суду відповідачем надано не було, джерело обізнаності відповідача про те, що особа, яка була в той час директором, не підписувала вказаний договір не зазначено.

Щодо поданої відповідачем 11.02.2025 (вх. № 3761/25) в якості підтвердження обґрунтування клопотання про призначення судової техніко-криміналістичної експертизи, копії листа, який, як стверджує відповідач, спрямований директору ТОВ «Імекс Макс» Канюк Альоною Ігорівною 11.02.2025 року. Відповідач подав цей лист на підтвердження того, що договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 з боку відповідача не підписаний. Як вбачається із вказаного листа він містить наступний зміст: « ОСОБА_2 , з 14.04.2023 по 23.07.2024 я працювала директором ТОВ «Імекс Макс». На ваш запит прошу прийняти до уваги, що за період моєї роботи директором ТОВ «Імекс Макс» я не підписувала з ТОВ «Типографія «Парус» (код ЄДРПОУ 40311998) договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 та Специфікацію №1 від 19.01.2024 р. до договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024, а також не ставила печатку на цих документах.» Є дата 11.02.2025 та після підпису зазначено « ОСОБА_1 »

Згідно з приписами ч.1 ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до положень ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Вказаний лист за змістом є повідомленням фізичної особи про обставини справи, проте за формою не відповідає вимогам, визначеним ГПК України для показань свідків, а саме не є заявою свідка, підпис на якій посвідчений нотаріусом.

З урахуванням положень ст. 77 ГПК України, якою унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, суд висновує, що цей лист не є допустимим доказом у справі, отже не може бути прийнятий судом в якості доказу на підтвердження обставин, на які посилається відповідач.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2).

Відповідно до ч.1 ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 ГПК України).

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

На підставі викладеного, керуючись стандартом доказування "більшої вірогідності" та принципу змагальності, із співставленням сукупності доказів, що були подані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень та долучені судом до матеріалів справи на час розгляду клопотання (вх. №2494 від 29.01.2025) в частині п.4 щодо призначення судової техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи), суд доходить висновку, що клопотання відповідача пропризначення призначення судової техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи) не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення такої експертизи, та неможливості суду самостійно встановити фактичні обставини справи за результатами оцінки доказів, наданих сторонами в обґрунтування своїх позицій у справі. Таким чином, суд не вбачає підстав для призначення у справі техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи), та вважає за необхідне у задоволенні клопотання (вх. №2494 від 29.01.2025) в частині призначення судової експертизи відмовити.

Керуючись статтями 42, 73-80, 86-88, 91, 99, 100 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ ТИПОГРАФІЯ ПАРУС в частині призначення судової техніко криміналістичної експертизи (судової експертизи) (вх. №2494 від 29.01.2025) відмовити.

Ухвала набирає законної сили 18.03.2025 та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 24 березня 2025 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук