Вирок

від 24.03.2025 по справі 142/748/20

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 142/748/20

1-кп/134/9/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний судВінницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2020 за № 12020020000000225 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Студена Піщанського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

17 червня 2020 року близько 17 години ОСОБА_4 , перебуваючи на території непрацюючої АЗС, що знаходиться на автодорозі Крижопіль - Піщанка Вінницької області, перед в`їздом в смт. Піщанка, в ході словесної суперечки, на ґрунті неприязних відносин, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив в сторону ОСОБА_6 один постріл з вогнепальної зброї невстановленої слідством марки та моделі, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення обох гомілок - ран м`яких тканин передньої поверхні обох гомілок, які згідно висновку експерта № 797/841 від 11 вересня 2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

2. Кваліфікація органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 296 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 ставиться у вину вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_4 17 червня 2020 року близько 17 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в смт. Піщанка Вінницької області, маючи при собі вогнепальну зброю, невстановленої слідством марки та моделі, а також інший предмет у вигляді біти, спеціально пристосований та заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, прибув на автомобілі марки «Тойота Прадо», державний номерний знак НОМЕР_1 , на територію непрацюючої АЗС, що розташована на автодорозі Крижопіль-Піщанка, перед в`їздом в смт. Піщанка, де зустрівся з місцевими жителями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

У подальшому ОСОБА_4 , маючи раптово виниклий умисел на грубе порушення громадського порядку, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, розуміючи, що діє на очах сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті правила суспільної моралі та поведінки, виражаючи неповагу до суспільства, прагнучи самоствердитися за рахунок приниження іншої особи, здійснив постріл в сторону ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з вогнепальної зброї невстановленої слідством марки та моделі, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 у вигляді вогнепальних поранень обох гомілок, а саме ран м`яких тканин передньої поверхні обох гомілок, які за ступенем тяжкості за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

3. Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення.

В судовому засіданніобвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України не визнав. На підставі ст. 63 Конституції України відмовився надавати показання.

Разом з тим, 30 вересня 2024 року захисник ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» направив письмові пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 від 05 липня 2024 року, у яких той вказує, що 17 червня 2020 року приблизно о 09 год. 00 хв. він на своєму автомобілі «Toyota Prado» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під`їхав до базару в смт. Піщанка, щоб купити цигарки. Коли він вийшов з магазину, то помітив, що ОСОБА_6 відкрив задні двері його автомобіля та заглядає у салон. Він ( ОСОБА_4 ) зробив йому ( ОСОБА_6 ) зауваження з цього приводу, однак з останнім не сварився. Того ж дня приблизно о 12 годині на його мобільний телефон був дзвінок від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які почали йому погрожувати та запропонували зустрітися о 16 годині на території колишньої АЗС, що знаходиться на відстані 1,5-2 км від смт. Піщанка. На зустріч він приїхав автомобілем ВАЗ 21099 синього кольору, який залишив на дорозі на відстані 200 м, а сам пішов пішки на територію АЗС, де побачив автомобіль ВАЗ 2102 бежевого кольору, біля якого стояли ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Між ними розпочалася сварка, в ході якої ОСОБА_15 погрожували йому та його сім`ї фізичним насильством. Під час сварки ОСОБА_13 обійшов його ззаду та наніс йому удар дерев`яним предметом в задню ліву частину голову, від якого він, схопившись за голову руками, нагнувся вперед, після чого присів. В цей час ОСОБА_15 почали його бити руками та ногами. Хто конкретно і куди його бив не пам`ятає. Також у нього пропав з шиї золотий ланцюжок з хрестиком. Хто саме з Чоботарів їх взяв він не знає, оскільки перебував у шоковому стані після удару по голові. Через деякий час приїхали працівники поліції, які доставили його у лікарню в смт. Піщанка, де йому надали медичну допомогу, а саме зашили рану на голові.

В силу ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відтак, суд бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_4 , надані ним з приводу пред`явленого йому обвинувачення.

4. Досліджені судом докази.

До висновків щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та недоведеності обвинувачення за ч. 4 ст. 296 КК України суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акта за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що вранці 17 червня 2020 року він пішов у перукарню, яка знаходиться на території базару в смт. Піщанка. Поки він чекав своєї черги, побачив ОСОБА_4 , який під`їхав на автомобілі «Toyota Prado». ОСОБА_4 , будучи в нетверезому вигляді, почав чіплятися до нього та наніс йому два чи три удари по обличчю, після чого поїхав. Приблизно через 20 хвилин до нього зателефонував його брат ОСОБА_7 та повідомив, що він мав телефонну розмову із ОСОБА_4 , який погрожував і сказав приїхати на непрацюючу АЗС поблизу смт. Піщанка, щоб з`ясувати стосунки. Зокрема, ОСОБА_4 сказав: «бери свого брата і приїжджайте, будемо розбиратися». В подальшому того ж дня він та його брати ОСОБА_7 і ОСОБА_8 приїхали на територію АЗС і стали чекати ОСОБА_4 . Через деякий час приїхав ОСОБА_4 зі своїм сином на автомобілі «Toyota Prado». ОСОБА_4 дістав із салону автомобіля рушницю і одразу вистрелив йому ( ОСОБА_6 ) по ногам. Після пострілу ОСОБА_4 кинув рушницю в автомобіль, на якому приїхав, і сказав своєму сину їхати з місця події. Дії ОСОБА_4 він розцінював як загрозу своєму життю та здоров`ю. Вважає, що дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати як замах на вбивство. Не погоджується з тим, що йому було спричинено легкі тілесні ушкодження. Стан його здоров`я після поранення значно погіршився, постійно болять ноги. В лікарні йому сказали, що він був поранений дробом «бекасин», який потрібно діставати, однак у нього немає коштів на операцію. ОСОБА_4 вибачення у нього не просив, грошей на лікування не дав. Раніше він товаришував із ОСОБА_4 . Він не бачив чи бив ОСОБА_4 хтось з його братів тоді на АЗС, тому що був у шоковому стані після поранення, про те, що у ОСОБА_4 зник з шиї золотий ланцюг йому нічого не відомо.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що влітку 2020 року (точну дату не пам`ятає) в обідню пору до нього зателефонував ОСОБА_4 , який почав погрожувати, що виселить його сім`ю з смт. Піщанка, сказав приїхати на непрацюючу АЗС, щоб з`ясувати стосунки. Раніше у них були нормальні відносини, які погіршилися через те, що ОСОБА_4 давав наркотичні засоби його брату ОСОБА_16 . В післяобідню пору того ж дня, коли був телефонний дзвінок від ОСОБА_4 , він та його брати - ОСОБА_6 і ОСОБА_8 прибули на територію непрацюючої АЗС, щоб зустрітися із ОСОБА_4 . Через деякий час на територію АЗС приїхав ОСОБА_4 разом зі своїм сином ОСОБА_17 на автомобілі «ToyotaPrado»чорного кольору та одразу дістав з автомобіля рушницю, з якої вистрілив ОСОБА_6 в ноги. Також наставляв рушницю на нього ( ОСОБА_7 ), погрожував застрелити. Тілесних ушкоджень йому ( ОСОБА_7 ) завдано не було. В подальшому ОСОБА_4 кинув рушницю в салон автомобіля «Toyota Prado» і його син ОСОБА_18 поїхав з місця події.

Надаючи оцінку показанням ОСОБА_7 , суд враховує наступне.

Так, відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Отже, для визнання потерпілим у кримінальному провадженні необхідна наявність відповідних підстав - фактичних і юридичних. Фактичними підставами є заподіяння або замах на заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди, а юридичними - подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, коли у особи виникають права і обов`язки потерпілого, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (з отриманням особою відповідного документа, що підтверджує факт звернення із заявою та її реєстрації).

Шкода- це об`єктивна категорія, що відображає ті зміни, які настали в майновому, фізичному, психічному, моральному стані особи внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Шкода, заподіяна злочином, чи кримінальним проступком, що є підставою для визнання особи потерпілим, має об`єктивний характер і тому включається до об`єктивної сторони кримінального правопорушення.

Виходячи з положенькримінальногопроцесуального законодавства та релевантної судової практики, визначення форми, послідовності, ступеню деталізації та обсягу викладення фактичнихобставин кримінального правопорушення, що зазначаються вобвинувальному акті, належитьдо дискреційних повноважень прокурора.

Разом з тим, з обвинувального акта неможливо встановити в чому полягає спричинена ОСОБА_7 шкода й не надано до суду жодного підтвердження таких аргументів, що засвідчували б очевидні ознаки спричинення йому шкоди, імовірних душевних страждань, переживань або фізичних страждань тощо, в розумінні положень ч. 1 ст. 55 КПК України.

Сам ОСОБА_7 в судовому засіданні вказував, що потерпілим себе не вважає, оскільки постраждав лише його брат ОСОБА_6 . Будь-яка шкода йому не завдана, однак ОСОБА_4 погрожував йому рушницею 17.06.2020 року на території непрацюючої АЗС. Слідчий викликав його через те, що ОСОБА_4 написав заяву про крадіжку у нього золотого ланцюжка, і того ж дня він був допитаний як потерпілий.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 не подавав заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення або заяви про залучення його до провадження як потерпілого, також не подавав письмової заяви до суду про визнання його потерпілим.

Таким чином, ОСОБА_7 не може вважатися потерпілим у даному кримінальному провадженні, тому суд не бере до уваги його показання.

Вирішити питання про залучення ОСОБА_7 до кримінального провадження як свідка не представилося можливим, оскільки після допиту в судовому засіданні 19.04.2024 року в якості потерпілого ОСОБА_7 подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі та в подальшому жодного разу не з`явився в судове засідання.

Також під час дослідження обставин справи та перевірки їх доказами судомза клопотанням сторони обвинувачення були допитані:

- свідок ОСОБА_19 , яка показала, що вона була понятим при проведенні слідчого експерименту 24 липня 2020 року на території колишньої АЗС при в`їзді в смт. Піщанка за участю потерпілого ОСОБА_6 , під час якого в її присутності та в присутності іншого понятого потерпілий розповідав та показував слідчому як обвинувачений ОСОБА_4 в ході конфлікту вистрілив йому в ноги. Особисто їй нічого не відомо про те, що саме відбулося між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 17 червня 2020 року на території колишньої АЗС, вона лише була понятим та чула зі слів ОСОБА_6 про ті події;

- свідок ОСОБА_20 , яка показала, що влітку 2020 року (точної дати не пам`ятає) в другій половині дня вона перебувала на робочому місці в районній лікарні смт. Піщанка, де працювала медсестрою, та почувши якусь метушню на вулиці разом із санітаркою ОСОБА_21 вийшла надвір, де побачила потерпілого ОСОБА_6 . У нього були підтягнуті штанини і він показував свої ноги, які були в крові. ОСОБА_6 сказав, що у нього стріляли. Після цього вона викликала чергового лікаря хірурга ОСОБА_22 , а ОСОБА_6 пішов у перев`язочний кабінет. Пізніше в лікарню доставили обвинуваченого ОСОБА_4 , в якого була розбита голова. Вона обробила рану та наклала пов`язку ОСОБА_4 ;

- свідок ОСОБА_21 , яка показала, що вона працювала санітаркою в районній лікарні смт. Піщанка та під час її чергування влітку 2020 року (точної дати не пам`ятає) в приймальне відділення був доставлений обвинувачений ОСОБА_4 . Які у нього були тілесні ушкодження вона не знає, пригадує лише, що відмивала кров з підлоги після нього. Також того дня на вулиці при вході до лікарні вона бачила потерпілого ОСОБА_6 , який сказав медсестрі ОСОБА_20 , що в нього стріляли. Особисто вона ні з обвинуваченим ОСОБА_4 , ні з потерпілим ОСОБА_6 не спілкувалася і їй нічого не відомо про те, за яких обставин вони отримали тілесні ушкодження;

- свідок ОСОБА_23 , який показав, що, будучи оперуповноваженим Піщанського ВП, 17 червня 2020 року він повертався з колегою на службовому автомобілі з с. Ставки до відділення поліції, яке на той час ще працювало в смт. Піщанка, та проїжджаючи повз колишню АЗС (неподалік від в`їзду в смт. Піщанка) помітив автомобіль ОСОБА_7 , біля якого, окрім нього, перебували його брати: ОСОБА_12 та ОСОБА_14 . Він не придав цьому значення та поїхав далі. Біля РЕСу в смт. Піщанка він розминувся з автомобілем ВАЗ 21099, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням сина ОСОБА_4 - ОСОБА_24 . Чи перебував в цей час в автомобілі ОСОБА_4 , він не бачив, тим більше, що в автомобілі були тоновані вікна. Вже коли він перебував у приміщенні Піщанського ВП, йому зателефонував в.о. начальника ГРПП ОСОБА_25 , який сказав, що на території колишньої АЗС сталася бійка. Він одразу виїхав на місце події, де побачив обвинуваченого ОСОБА_4 , у якого була розбита голова та його одяг був у крові. Потерпілий ОСОБА_6 також мав тілесні ушкодження. Його спортивні штани були в крові. Як пояснив ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вистрілив з рушниці в ОСОБА_6 , а він ( ОСОБА_7 ) вдарив ОСОБА_4 дерев`яною палицею по голові. Особисто він не бачив на території АЗС автомобіля «Toyota Prado» чорного кольору, хоча ОСОБА_7 стверджував, що ОСОБА_4 приїхав туди саме на ньому. В подальшому працівники поліції завезли ОСОБА_4 на службовому автомобілі в Піщанську ЦРЛ, де йому було надано першу медичну допомогу. ОСОБА_6 в Піщанську ЦРЛ доставили родичі на власному автомобілі;

- свідок ОСОБА_26 , який показав, що, будучи на посаді інспектора СРПП Піщанського ВП, в червні 2020 року (точної дати не пам`ятає) він знаходився на добовому чергуванні в ГРПП. Близько 17 години до начальника ГРПП зателефонував ОСОБА_27 , який на той час перебував на посаді заступника начальника Піщанського ВП, та повідомив, що на території колишньої АЗС поблизу смт. Піщанка відбувається бійка невідомих осіб. По приїзді на місце події з`ясувалося, що на АЗС перебували ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невідомі йому особи. Бійка уже припинилася, тривала словесна перепалка, зокрема, ОСОБА_7 кричав, що ОСОБА_4 прострелив ноги ОСОБА_6 , а ОСОБА_4 в свою чергу кричав, що йому розбили голову. Також ОСОБА_7 сказав, що рушницю, з якої ОСОБА_4 стріляв у ОСОБА_6 , забрав син ОСОБА_4 ОСОБА_18 та поїхав з місця події автомобілем «ToyotaPrado»чорного кольору,тому необхіднорозшукати цейавтомобіль. Він бачив кров на штанах ОСОБА_6 нижче колін, самих тілесних ушкоджень не бачив. У ОСОБА_4 була рана голові. В подальшому на АЗС приїхали працівники слідчо-оперативної групи, а він поїхав в с. Студена за місцем проживання ОСОБА_4 , щоб відшукати автомобіль, на який вказував ОСОБА_7 . Пізніше колеги повідомили йому, що автомобіль знайдено;

- свідок ОСОБА_28 , який показав, що влітку 2020 року (точної дати не пам`ятає) він разом з ОСОБА_29 , який на той час перебував на посаді голови Піщанської РДА, їхав власним автомобілем з смт. Піщанка в смт. Крижопіль. На виїзді з смт. Піщанка неподалік колишньої АЗС ОСОБА_30 попросив його зупинити автомобіль, оскільки побачив на узбіччі двох чоловіків, які сварилися між собою та штовхали один одного, при цьому в одного з них на обличчі та одязі була помітна кров. Вказані особи були йому невідомі. Він залишився в автомобілі, а ОСОБА_30 пішов з`ясувати, що сталося і в подальшому зателефонував у поліцію. Після приїзду працівників поліції (приблизно через 5-10 хвилин після дзвінка ОСОБА_31 ) він та ОСОБА_30 поїхали по своїх справах;

- свідок ОСОБА_32 , який показав, що, будучи на посаді начальника СРПП Піщанського ВП, в літню пору 2020 року (точної дати не пам`ятає) він знаходився на добовому чергуванні в ГРПП, коли йому зателефонував ОСОБА_27 , який на той час перебував на посаді заступника начальника Піщанського ВП, та повідомив, що на колишній АЗС відбувається бійка. По приїзді на АЗС він побачив ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та його брата ОСОБА_7 . Вони вели словесну перепалку між собою. У ОСОБА_4 була розбита голова, а ОСОБА_6 кульгав та сказав, що ОСОБА_4 поранив його в ногу, вистріливши з рушниці, яку забрав з місця події його син ОСОБА_18 . Через деякий час приїхали працівники оперативно-слідчої групи, а він та ОСОБА_26 поїхали розшукувати транспортний засіб (якої саме марки вже не пам`ятає, можливо, «Toyota Prado»). Пізніше їм поступила вказівка від керівництва розшукати автомобіль ВАЗ 21099 синього кольору;

- свідок ОСОБА_33 , який показав, що, будучи на посаді інспектора СРПП Піщанського ВП, в літню пору 2020 року (точної дати не пам`ятає) він знаходився на добовому чергуванні в ГРПП разом з начальником СПРР ОСОБА_34 та інспектором СРПП ОСОБА_26 . Під час того, як вони здійснювали патрулювання в смт. Піщанка, ОСОБА_35 в телефонному режимі було повідомлено, що біля колишньої АЗС, яка знаходиться неподалік в`їзду в смт. Піщанка, відбується бійка. Прибувши на місце події, він побачив ОСОБА_4 , який тримав на потилиці рушник зі слідами крові. Також там були ОСОБА_6 та інші особи ромської національності, які йому невідомі. У ОСОБА_6 , з його слів, була травма ноги, він сказав, що ОСОБА_4 вистрілив у нього з рушниці. ОСОБА_6 кульгав, а на його штанах та взутті були сліди крові. Пізніше на місце події під`їхали працівники оперативно-слідчої групи, які повезли ОСОБА_4 в лікарню, а він разом з ОСОБА_26 та ОСОБА_34 поїхали за вказівкою керівництва розшукувати автомобіль «Toyota Prado» чорного кольору;

- свідок ОСОБА_36 , який показав, що в літню пору 2020 року (точної дати не пам`ятає) він їхав зі своїми знайомими з смт. Крижопіль в смт. Піщанка. По дорозі вони помітили, що на території непрацюючої АЗС, яка розташована неподалік в`їзду в смт. Піщанка, відбувається бійка, тому вирішили зупинитися та підійти ближче, щоб подивитися, що сталося. На АЗС він побачив ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших осіб, прізвищ яких не знає. В ОСОБА_6 на штанах була кров. У ОСОБА_4 була розбита голова, з потилиці текла кров. Через деякий час приїхали працівники поліції;

- свідок ОСОБА_37 , який показав, що в літню пору 2020 року (точної дати не пам`ятає) в післяобідній час він разом з ОСОБА_28 їхав з смт. Піщанка в смт. Крижопіль на належному останньому автомобілі. На той час він перебував на посаді голови Піщанської РДА та повертався додому після роботи. Коли вони під`їжджали до місця, де розташована колишня АЗС, неподалік в`їзду в смт. Піщанка, він помітив двох чоловіків, які стояли поряд з автомобілем та розмовляли. Оскільки АЗС давно не працює, ця територія знаходиться в занедбаному стані і місцеві жителі влаштували там стихійне сміттєзвалище. Він попросив ОСОБА_28 зупинитися, тому що подумав, що дані особи також мають намір викинути сміття. Переконавшись, що вони просто стоять і розмовляють, він сів до автомобіля, однак несподівано на дорогу вибіг незнайомий чоловік, у якого було закривавлене обличчя. Він просив про допомогу, сказав, що на нього напали. Після цього він ( ОСОБА_37 ) зателефонував до начальника Піщанського ВП, щоб повідомити про ці обставини, однак той сказав, що потрібно зателефонувати на службу 102, щоб належним чином зафіксувати подію можливого злочину. Він залишився чекати працівників поліції. Також пізніше приїхали особи ромської національності, які провокували конфліктну ситуацію, намагалися затіяти бійку, а працівники поліції просто стояли та ніяк не реагували на їхню протиправну поведінку, з приводу чого він зробив їм зауваження. В подальшому він чув від жителів смт. Піщанка, що того дня відбулася суперечка між двома особами і хтось із них зробив постріл з гладкоствольної зброї.

Свідок ОСОБА_38 відмовився давати показання у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 є його близьким родичем, а саме батьком, про що 29.09.2023 року подав до суду відповідну заяву. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження ОСОБА_39 серії НОМЕР_2 від 08.10.1998 року. З цих підстав свідок ОСОБА_38 судом не допитувався.

Від допиту свідка ОСОБА_40 прокурор відмовився, а сторона захисту не наполягала на його допиті. Відповідно судом була прийнята відмова сторони обвинувачення від допиту вказаного свідка.

Від допиту свідка ОСОБА_22 прокурор також відмовився, однак сторона захисту наполягала на його допиті, тому суд допитав вказаного свідка як свідка сторони захисту.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що у 2020 році він чотири місяці працював на посаді лікаря хірурга в Піщанській ЦРЛ та пам`ятає, як в лікарню прибув потерпілий ОСОБА_6 , який вказав, що у нього стріляли. При огляді він виявив у ОСОБА_6 множинні мілкі поранення дробом, які не були небезпечними для його життя. Деякі рани були з крововиливами. ОСОБА_6 мав при собі рентгенологічні знімки. Особисто він не направляв ОСОБА_6 на рентгенологічне дослідження. Травми ніг у ОСОБА_6 були схожі на вогнепальне поранення. Він зробив ОСОБА_6 перев`язку та повідомив про необхідність видалення інородних тіл з його ніг, але оскільки в смт. Піщанка таких операцій не проводять, так як немає анестезіолога, це потрібно зробити в смт. Крижопіль. ОСОБА_6 сказав, що поїде у військовий госпіталь в м. Вінницю.

Слід зазначити, що у клопотанні прокурора про виклик свідків для допиту прізвище свідка ОСОБА_22 вказано як « ОСОБА_41 », а ОСОБА_42 - як « ОСОБА_43 ». Відповідно такі ж прізвища були зазначені в судових повістках, якими вказані свідки викликалися до суду, та в ухвалах суду, до того як особи свідків було встановлено за їхніми паспортними даними.

Також за клопотанням сторони захисту був допитаний свідок ОСОБА_27 , який показав, що станом на червень 2020 року він перебував на посаді заступника начальника Піщанського ВП по громадській безпеці. 17 червня 2020 року він перебував в м. Вінниці на обласній нараді. Уже коли він повертався в смт. Піщанка, на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_7 , який повідомив про конфліктну ситуацію на непрацюючій АЗС неподалік смт. Піщанка та сказав, що необхідна допомога поліції. Він не зрозумів, що саме сталося, оскільки з телефону було чути крики. Далі він зателефонував до когось з працівників поліції (до кого саме не пам`ятає) та сказав, щоб екіпаж СРПП поїхав на місце події для з`ясування усіх обставин. Він працює в смт. Піщанка з 2002 року, тому в багатьох місцевих жителів є номер його мобільного телефону.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України, згідно обвинувального акта стороною обвинувачення суду надані наступні письмові докази та інші матеріали кримінального провадження, які були досліджені судом, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що за № 12020020000000225 17 червня 2020 о 19 год. 45 хв. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Згідно фабули, зазначеної у витязі з ЄРДР, 17 червня 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи на території недіючої АЗС, що розташована поблизу смт. Піщанка Вінницької області, грубо порушив громадський порядок та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї здійснив постріл в ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення;

- заява про залучення до провадження як потерпілого від 19.07.2020, у якій ОСОБА_6 просить визнати його потерпілим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 17.06.2020 за № 12020020000000225, посилаючись на те, що ОСОБА_4 17 червня 2020 року на території недіючої АЗС, що розташована поблизу смт. Піщанка Вінницької області, грубо порушив громадський порядок та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї здійснив постріл у нього, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення;

- заява потерпілого ОСОБА_6 від 19.07.2020, у якій він просить прийняти міри до ОСОБА_4 , який 17 червня 2020 року близько 16 години на території недіючої АЗС, що знаходиться біля смт. Піщанка, здійснив у нього постріл 2 патронами одночасно, чим завдав вогнепальне поранення та тілесне ушкодження, через яке він змушений був лікуватися;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведену 17 червня 2020 року слідчу дію - проведення огляду на території непрацюючої АЗС, що розташована на автодорозі Крижопіль-Піщанка, перед в`їздом в смт. Піщанка Вінницької області, та на прилеглій території, з метою відшукання та вилучення речовини бурого кольору, що має значення для досудового розслідування, в ході якого виявлено та вилучено речі відповідно до протоколу огляду місця події від 17.06.2020;

- заява ОСОБА_24 , якою він надав дозвіл працівникам поліції проникнути до належного йому автомобіля «Toyota Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , яким він користується;

- протокол огляду місця події від 17.06.2020, проведеного за участю ОСОБА_24 , з якого вбачається, що в ході огляду транспортного засобу автомобіля «Toyota Prado» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено та вилучено свідоцтво на даний транспортний засіб серії НОМЕР_3 , дерев`яну бейсбольну биту та мисливський ніж;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 червня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого та наданодозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_44 , який було проведено 17.06.2020 року, та відшукано і вилучено речі та документи відповідно до протоколу огляду від 17.06.2020 року;

- протокол огляду місця події від 17.06.2020 року та фототаблиця, яка є додатком до цього протоколу, з яких вбачається, що в приміщенні службового кабінету № 26 Піщанського ВП по вул. Центральній, 48, смт. Піщанка у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено належну йому чоловічу футболку білого кольору зі слідами речовини бурого кольору;

- заява ОСОБА_4 , в якій він вказує, що добровільно видає працівникам поліції належні йому речі, а саме: рушник рожевого кольору та чоловічу футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору;

- протокол огляду місця події від 17.06.2020 року та фототаблиця, яка є додатком до цього протоколу, з яких вбачається, що в приміщенні службового кабінету № 25 Піщанського ВП по вул. Центральній, 48, смт. Піщанка у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено належні йому рушник рожевого кольору та чоловічу футболку чорного кольору зі слідами бурого кольору;

- заява ОСОБА_4 від 18.06.2020, якою він надав дозвіл працівникам поліції провести огляд домогосподарства за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- протокол огляду місця події від 18.06.2020 року, з якого вбачається, що в ході проведення огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 ніяких речей не вилучалося:

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого та наданодозвіл на проведення огляду помешкання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_4 , з метою визнання законними дій слідчого під час проведення огляду 18.06.2020, який проводився з метою відшукання та вилучення незареєстрованої зброї, що має значення для досудового розслідування;

- протокол отримання зразків для експертизи від 17.06.2020, згідно якого у ОСОБА_24 відібрано зразки змивів з рук;

- протокол отримання зразків для експертизи від 17.06.2020, згідно якого у ОСОБА_4 відібрано зразки змивів з рук та поверхні носа;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на дерев`яну бейсбольну биту, мисливський ніж, змиви бурої речовини, чоловічу футболку білого кольору, чоловічу футболку чорного кольору, рушник, автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , які вилучено під час огляду місця події 18.06.2020 року;

- висновок експерта № 267 від 10.07.2020, за підсумками якого в слідах на речових доказах марлевих тампонах з РБК вилучених з: плями на поверхні земляного покриття на території АЗС, що була зазначена під № 3 (об`єкт № 1), з плями, зазначеної під № 5 (об`єкт № 2), з плями, зазначеної під № 1 (об`єкт № 3), з плями, зазначеної під № 2 (об`єкт № 4), з плями, зазначеної під № 6 (об`єкт № 5), паперовій коробці синього кольору з нашаруванням РБК, яку було вилучено з поверхні земляного покриття (об`єкт № 7), чоловічій футболці чорного кольору, добровільно виданій ОСОБА_4 (об`єкт № 8), футболці білого кольору, вилученій у ОСОБА_6 (об`єкт № 9), дитячій ковдрі біло-рожевого кольору (названа слідчим «рушник») (об`єкт № 10), представлених для дослідження, знайдена кров людини; в слідах на марлевому тампоні з РБК, вилученою з поверхні земляного покриття на узбіччі дороги біля прилеглої території АЗС, що була зазначена під № 7 (об`єкт № 6), представленій на дослідження, знайдено наявність крові, видова належність якої не встановлена, можливо, в зв`язку з надзвичайно малою кількістю крові в об`єкті;

- протокол отримання зразків для експертизи від 23.07.2020, згідно якого у ОСОБА_4 відібрано зразки крові шляхом проколу пальця лівої руки у кількості о,5 мл;

- протокол отримання зразків для експертизи від 23.07.2020, згідно якого у ОСОБА_6 відібрано зразки крові з вени за допомогою медичного шприца;

- висновок експерта № 303, 306 від 31.07.2020, за результатами якого виявлено групові властивості системи АВО в слідах на речових доказах та в зразках крові осіб, що проходять по справі;

-протокол проведення слідчого експерименту від 24.07.2020, із відеозаписом цієї слідчої дії,під час якого потерпілий ОСОБА_6 у присутності понятих на місці події розказав та показав як обвинувачений ОСОБА_4 17 червня 2020 року здійснив у нього постріл з рушниці, показав місце на території АЗС, де в той час знаходився автомобіль ВАЗ 2102, на якому він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали, щоб зустрітися із ОСОБА_4 ; показав, де зупинився автомобіль «Toyota Prado» чорного кольору, на якому приїхав ОСОБА_4 разом зі своїм сином. Так, потерпілий ОСОБА_6 в ході слідчого експерименту розповів, що він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стояли біля автомобіля ВАЗ 2102 ( ОСОБА_6 стояв на відстані 3 м від передньої частини автомобіля ліворуч, ОСОБА_7 біля передньої лівої частини автомобіля, ОСОБА_8 біля задніх лівих дверей автомобіля). Обвинувачений ОСОБА_4 , приїхавши на місце події, дістав із заднього сидіння автомобіля мисливську рушницю, яку направив у напрямку його ( ОСОБА_6 ) ніг та здійснив постріл, в результаті чого попав дробом в обидві ноги нижче колін. Далі ОСОБА_4 направив ствол рушниці в напрямку його ( ОСОБА_6 ) грудей і голови та натиснув на спусковий гачок, однак пострілу не було, можливо, через відсутність патрона в патроннику рушниці. Він сильно злякався за своє життя та здоров`я, тому що раніше ОСОБА_4 висловлював словесні погрози вбивством осіб ромської національності, які проживають в смт. Піщанка. В подальшому ОСОБА_4 поклав рушницю в салон автомобіля «Toyota Prado», за кермом якого перебував його син, після чого останній поїхав в напрямку смт. Крижопіль, а ОСОБА_4 залишився на місці події. Також ОСОБА_6 показав нижні частини своїх ніг, де добре видно сліди від вогнепальних поранень;

-протокол огляду місця події від 17.06.2020 та ілюстративна таблиця до нього, де зафіксовано обстановку на території недіючої АЗС, розташованої за межами населеного пункту на автодорозі Піщанка - Крижопіль, зокрема, зафіксовано вигляд напівзруйнованої адмінбудівлі АЗС; зафіксовано місця на ґрунтовому покритті території АЗС, де виявлено сліди бурого кольору; місце в`їзду на територію АЗС з боку смт. Піщанка; місце в`їзду на територію АЗС з боку смт. Крижопіль; місце виїзду з території АЗС; місце на узбіччі прилеглої до АЗС території зі сторони виїзду, де виявлено сліди бурого кольору;

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.09.2020, із відеозаписом цієї слідчої дії,під час якого ОСОБА_7 у присутності понятих на місці події розказав та показав як обвинувачений ОСОБА_4 17 червня 2020 року поранив з рушниці його брата ОСОБА_6 . Зокрема, ОСОБА_7 розповів, що він разом зі своїми братами - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на автомобілі ВАЗ приїхав на територію недіючої АЗС для того, щоб зустрітися із ОСОБА_4 , який перед цим зателефонував йому ( ОСОБА_7 ) та погрожував, викликав на розмову саме на це місце. ОСОБА_4 приїхав автомобілем «Toyota Prado» чорного кольору, за кермом якого перебував його син ОСОБА_18 . Коли ОСОБА_4 вийшов з автомобіля, у нього в руках була рушниця, якою він почав їм (Чоботарям) погрожувати та здійснив постріл під ноги ОСОБА_6 , завдавши останньому поранення ніг. Після цього ОСОБА_4 кинув рушницю в салон автомобіля «Toyota Prado» і його син одразу поїхав з місця події в сторону смт. Крижопіль. В цей час він ( ОСОБА_7 ) взяв зі свого автомобіля дерев`яне топорище та вдарив ним ОСОБА_4 один раз по голові;

-висновок експерта № 797/841 від 11.09.2020, згідно якого у ОСОБА_6 під час лікування буди виявлені тілесні ушкодження: «Вогнепальне поранення обох гомілок». Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 у вигляді ран м`яких тканин передньої поверхні обох гомілок за ступенем тяжкості за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; по давності утворення відповідають терміну, вказаному в постанові про призначення судово-медичної експертизи 17.06.2020 року. Характер, локалізація, клінічні і рентгенологічні властивості вищевказаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 за механізмом утворення допускають можливість виникнення внаслідок дії вогнепальної зброї (поранення дробом), як це зазначено у постанові про призначення експертизи;

- висновок судової вибухово-технічної експертизи від 30.07.2020 № 135, згідно якого в нашаруванні речовини сірого кольору на поверхнях наданих на дослідження волокнистих серветок, із нетканого матеріалу, виявлено сліди нітрат-іонів, які можуть бути віднесені до продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупності речовин, які б могли категорично свідчити про наявність продуктів пострілу, не виявлено. На поверхні наданої на дослідження волокнистої серветки, із нетканого матеріалу білого кольору, слідів речовин, характерних для продукту пострілу, не виявлено;

- висновок судової вибухово-технічної експертизи від 31.07.2020 № 137, згідно якого в наданих на дослідження нашаруваннях речовин сірого та світло сірого кольорів на поверхнях волокнистих серветок, із нетканого матеріалу, виявлено сліди нітрат-іонів, які можуть бути віднесені до продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупності речовин, які б могли категорично свідчити про наявність продуктів пострілу, не виявлено. На поверхні наданої на дослідження волокнистої серветки, із нетканого матеріалу білого кольору, слідів речовин, характерних для продукту пострілу, не виявлено;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 18.06.2020, з якого вбачається, що 18.06.2020 о 23 год. 30 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 ч. 1 п. 1, 2 КПК України в приміщенні Піщанського ВП за адресою: смт. Піщанка, вул. Центральна, 48, у зв`язку із підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: вчинення грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, здійснення пострілу в ОСОБА_6 в смт. Піщанка. Під час обшуку ОСОБА_4 будь-які речі не вилучалися;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2020 року, якою клопотання слідчого задоволено частково: відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, а саме до 18 серпня 2020 року, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

- постанова про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 09.09.2020, якою дерев`яну бейсбольну биту, мисливський ніж, змиви бурої речовини, чоловічу футболку білого кольору, чоловічу футболку чорного кольору, рушник, автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , визнано речовими доказами;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.07.2020, згідно якого у приміщенні Крижопільської ЦРЛ було вилучено медичну картку стаціонарного хворого № 2087/689 ОСОБА_6 ;

- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 27.07.2020 відносно ОСОБА_6 ;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, а саме: медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 , яка зберігається в Крижопільській ЦРЛ;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2020 року, якою за клопотанням прокурора продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під цілодобовим домашнім арештом в межах досудового розслідування, тобто до 18 жовтня 2020 року;

- повідомлення про початок досудового розслідування від 17.06.2020 кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 17.06.2020 за № 12020020000000225, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;

- постанова про створення слідчої групи від 17.06.2020 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 17.06.2020 за № 12020020000000225;

- клопотання про проведення огляду на території непрацюючої АЗС, що розташована на автодорозі Крижопіль-Піщанка, перед в`їздом в смт. Піщанка Вінницької області, та на прилеглій території від 18.06.2020;

- клопотання про проведення огляду автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 від 18.06.2020;

- клопотання про проведення огляду домогосподарства за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 18.06.2020;

- заява ОСОБА_4 , якою він добровільно надав згоду на відібрання змивів з пальців та долонь лівої і правої рук для подальшого проведення експертизи;

- клопотання про арешт вилученого під час огляду місця події майна від 18.06.2020;

- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 19.06.2020;

- постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи у ОСОБА_4 від 21.07.2020;

- постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи у ОСОБА_6 від 21.07.2020;

- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 27.07.2020;

- постанова про призначення експертизи холодної зброї від 30.06.2020;

- висновок судової експертизи зброї від 10.07.2020 № 232, згідно якого предмет, вилучений з автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , до холодної зброї не відноситься, а є спортивним снарядом бейсбольною битою, яка виготовлена саморобним способом;

- висновок судової експертизи зброї від 14.07.2020 № 233, згідно якого ніж, вилучений з автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , холодною зброєю не являється у зв`язку з відсутністю технічної забезпеченості для ураження цілі. Даний ніж є мисливським ножем спеціального призначення різновидом ножів господарсько-побутового призначення, виготовлений саморобним способом;

- постанова про призначення судової вибухотехнічної експертизи від 02.07.2020;

- постанова про призначення судово-технічної експертизи документів від 07.07.2020;

- висновок судово-технічної експертизи від 26.08.2020 № 5122/20-21, згідно якого наданий на експертизу бланк свідоцтва на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , відповідає зразкам України;

- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 18.06.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї;

- клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 від 18.06.2020;

- клопотання про тимчасовий доступ до документів від 02.07.2020;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, а саме: медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 , яка зберігається в Піщанській ЦРЛ;

- клопотання про тимчасовий доступ до документів від 02.07.2020;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, а саме: медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 , яка зберігається в Піщанській ЦРЛ;

- клопотання про тимчасовий доступ до документів від 02.07.2020;

- клопотання про продовження строку досудового розслідування від 03.08.2020;

- постанова про продовження строку досудового розслідування від 07.08.2020;

- клопотання про продовження строку домашнього арешту від 07.08.2020;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 серпня 2020 року, якою за клопотанням прокурора продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під цілодобовим домашнім арештом в межах досудового розслідування, тобто до 17 вересня 2020 року;

- постанова про доручення призначити адвоката від 08 серпня 2020 року;

- постанова про призначення судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_4 від 08.07.2020;

- клопотання про продовження строку досудового розслідування від 08.09.2020;

- клопотання про продовження строку домашнього арешту від 15.09.2020.

За клопотанням сторони захисту прокурором було надано для дослідження в судовому засіданні копію висновку експерта № 881/984 від 30.09.2020, з якого вбачається, що згідно довідки Піщанської ЦРЛ № 81 від 07.08.2020 року ОСОБА_4 17.06.2020 року звертався за медичною допомогою з приводу «рубаної рани голови». При судово-медичному обстеженні 17.08.2020 року у ОСОБА_4 було виявлено рубець в потиличній ділянці злів. Ушкодження у вигляді рани голови (потиличної ділянки) у ОСОБА_4 належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, виникло від травматичної дії (удару) твердого тупого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи 17.06.2020 року.

Також в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту досліджено надані адвокатом ОСОБА_5 :

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що за № 12020020000000331 18 вересня 2020 о 15 год. 46 хв. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Згідно фабули, зазначеної у витязі з ЄРДР, в ході розслідування кримінального провадження № 1202020000000225 від ОСОБА_4 надійшла заява про те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 17.06.2020 року, перебуваючи на території недіючої АЗС в смт. Піщанка Вінницької області, нанесли йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його золотим ланцюжком та золотим хрестиком;

- відповідь в.о. керівника окружної прокуратури ОСОБА_45 на адвокатський запит ОСОБА_5 від 19.03.2024 № 0255/1-1579-24, згідно якого слідчим відділенням ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020020000000331 від 18.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. 23 вересня 2020 року в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, допитано як потерпілого. У вказаному провадженні проводяться слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії;

- повідомлення КПП «Піщанська районна лікарня» Піщанської селищної ради від 02.10.2024 № 292, згідно якого 17.06.2024 року в ургентному порядку проводилось рентгенологічне дослідження за порядковим номером журналу рентгенологічних досліджень № 1244 ОСОБА_6 , 1983 року народження, жителю с. Піщанка Тульчинського району Вінницької області. Діагноз: вогнепальне поранення.

5. Щодо недоведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Судуу постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 750/11509/18 зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, серед іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

У відповідності до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд не може погодитись із кваліфікацією дій ОСОБА_4 стороною обвинувачення з огляду на наступне.

Так, безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших поза юридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК України визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

Відповідно до фактичних обставин справи, встановлених на підставі безпосередньо сприйнятих судом доказів, обвинувачений ОСОБА_4 заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин, яким передував конфлікт між ними.

Так, за показаннями самого потерпілого ОСОБА_6 та письмовими поясненнями обвинуваченого ОСОБА_4 вони за попередньою домовленістю приїхали 17 червня 2020 року на територію непрацюючої АЗС, щоб з`ясувати стосунки.

У даному кримінальному провадженні обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку та об`єктивні ознаки протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_6 свідчать про те, що вона була зумовлена неприязню до останнього, яка посилилася через конфлікт, який стався між ними зранку того дня (17.06.2020), а не через бажання протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Агресія обвинуваченого явно була спрямована проти потерпілого ОСОБА_6 . І хоча конфлікт відбувався на вулиці, тобто у громадському місці, однак безпосереднім об`єктом посягання обвинуваченого ОСОБА_4 було саме здоров`я потерпілого ОСОБА_6 , а не громадська безпека. Будь-яких фактів того, що внаслідок цього конфлікту припинилася робота якогось закладу (враховуючи, що АЗС, на якій відбувалися події, уже давно не працює і взагалі це малолюдне місце) або ж того, що у нього були втягнути випадкові перехожі, в ході конфлікту було знищено чи пошкоджено чиєсь майно тощо судом не встановлено.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини свідчать, що мотивом конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні стали особисті неприязні відносини між ними, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

Стороною обвинувачення не надано достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів на підтвердження наявності в діянні обвинуваченого складу кримінально караного хуліганства за ознакою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, не доведено, що крім заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому обвинуваченим, були з боку останнього також і намагання виразити неповагу до громадського порядку.

Зазначене дає підстави для висновку суду про відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_4 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов`язковою юридичною ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 КК України.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.03.2019 у справі № 749/1092/16-к, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час вчинення хуліганських дій. Заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень є предмети, які хоча і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об`єктивно можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень.

У даному випадку стороною обвинувачення не надано будь-яких беззаперечних доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 мав при собі предмет, який був спеціально пристосований та заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень. Натомість, як слідує з наявного в матеріалах справи висновку судової експертизи зброї від 10.07.2020 № 232, предмет, вилучений з автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , до холодної зброї не відноситься, а є спортивним снарядом бейсбольною битою, яка виготовлена саморобним способом.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 були зумовлені наміром завдати шкоди здоров`ю потерпілого ОСОБА_6 і безпосередньо спрямовані на досягнення цього результату, а тому містять об`єктивні та суб`єктивні ознаки кримінального правопорушення проти особи і повинні бути кваліфіковані за наслідками, які настали в результаті його протиправних дій, а саме як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я (ч. 2 ст. 125 КК України).

Крім того, суд вважає за необхідне виключити з пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення таку обставину як «вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння», оскільки дана обставина при вчиненні ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 2ст. 125 КК України, не знайшла свого підтвердження поза розумним сумнівом через недоведеність, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази на підтвердження перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення ним кримінального поступку, яке мало місце 17 червня 2020 року близько 17 години на території непрацюючої АЗС.

6. Щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Винуватість ОСОБА_4 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,за обставин, викладених у вироку доведена та підтверджуються наявними доказами, а саме:показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який вказував, що дії ОСОБА_4 були спрямовані на завдання шкоди його життю та здоров`ю, показаннями свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_46 , та ОСОБА_47 , згідно яких потерпілий ОСОБА_6 чітко вказував, що обвинувачений ОСОБА_4 поранив його з вогнепальної зброї, показаннями свідка ОСОБА_22 , який надавав ОСОБА_6 першу медичну допомогу, та вказав, що тілесні ушкодження у ОСОБА_6 були схожі на вогнепальні поранення, показаннями свідків ОСОБА_48 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , які підтвердили наявність тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 .

Дані обставини підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 з відеозаписом до нього, з яких вбачається яким способом потерпілому ОСОБА_6 були нанесені тілесні ушкодження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_6 , як під час досудового розслідування, зокрема при поданні заяви про кримінальне правопорушення від 19.07.2020, при проведенні слідчого експерименту від 24.07.2020, так і в суді послідовно розповідав про обставини вчиненого щодо нього кримінального правопорушення та пояснював, що дійсно тілесні ушкодження йому заподіяні внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_4 , при цьому чітко вказував обставини, механізм та локалізацію нанесення ушкоджень, будь-яких суперечностей судом не встановлено.

Вищевказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності.

Доводи сторони захисту щодо відсутності належних доказів на підтвердження факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 спростовуються висновком експерта № 797/841 від 11.09.2020, який суд вважає належним та допустимим доказом, відповідно бере до уваги та покладає в основу вироку.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду сторона захисту не надала докази, які б прямо чи опосередковано спростовували висновок експерта № 797/841 від 11.09.2020, не навела вагомих підстав для призначення додаткової експертизи.

Також сторона захисту не запропонувала жодного версії розвитку подій, який би пояснював обставини отримання потерпілим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, зважаючи на те, що обвинуваченим визнається та обставина, що він 17 червня 2020 року близько 17 години перебував на непрацюючій АЗС неподалік в`їзду в смт. Піщанка та мав конфлікт з потерпілим ОСОБА_6 та його братами ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

У суду немає підстав вважати, що будь-яка інша особа, аніж обвинувачений ОСОБА_4 , спричинила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .

Позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який категорично заперечував факт нанесення потерпілому ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень, суд розцінює як спосіб захисту.

Та обставина, що працівниками поліції не було знайдено безпосереднє знаряддя кримінального правопорушення, не спростовує зроблених судом висновків.

7. Щодо перекваліфікації злочину публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення та звільнення обвинуваченого від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

При вирішенні питання щодо можливості перекваліфікації кримінального правопорушення публічного обвинувачення на кримінальне правопорушення приватного обвинувачення, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19), згідно яких, звернення потерпілого до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією є проявом волі на притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, що надає суду право за результатами судового розгляду кримінального провадження, розпочатого за процедурою публічного обвинувачення, ухвалити відповідно до встановлених частиною третьою статті337КПК меж судового розгляду обвинувальний вирок з перекваліфікацією діяння на злочин приватного обвинувачення незалежно від позиції потерпілого щодо зміни його правової оцінки.Якщо потерпілий не подавав заяву про злочин, але до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження за злочином публічного обвинувачення беззастережно висловився про необхідність застосування щодо винного кримінально-правових заходів примусу, відповідне волевиявлення, зафіксоване у процесуальних документах, є достатньою підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення після зміни кваліфікації злочину.У разі перекваліфікації судом діяння на злочин приватного обвинувачення позиція потерпілого про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за злочин публічного обвинувачення не може прирівнюватися до відмови від приватного обвинувачення і не є підставою для закриття кримінального провадження, регламентованою пунктом сьомим частини першої статті 284 КПК.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,19 липня 2020 року ОСОБА_6 подав заяву до Піщанського ВП, у якій просив прийняти міри до ОСОБА_4 , який 17 червня 2020 року близько 16 години на території недіючої АЗС, що знаходиться поблизу смт. Піщанка, здійснив постріл у нього, чим спричинив йому вогнепальне поранення.

В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 послідовно наполягав на притягненні ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за нанесення йому тілесних ушкоджень.

Зазначене волевиявлення потерпілого ОСОБА_6 суд розцінює як підтримання обвинувачення, що свідчить про відсутність процесуальних перешкод для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Відтак реалізація судом права за результатами судового розгляду незалежно від думки потерпілого перекваліфікувати діяння на статтю кримінального закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення приватного обвинувачення, не є ігноруванням позиції потерпілого щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Під час досудового розслідування кримінального провадження дії обвинуваченого ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, проте вказана кваліфікація не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, тому суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки його винуватість у вчиненні саме цього кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив 17 червня 2020 року.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, віднесено до кримінальних проступків.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 цього Кодексу у редакції Закону, яка діяла на час його вчинення обвинуваченим, було злочином невеликої тяжкості, а відповідно до чинної ст. 12 КК України у редакції Закону від 22 листопада 2018 року № 2617-VIІІ, віднесено до кримінальних проступків.

В силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часті, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції Закону, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Чинні положення п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у редакції Закону від 22 листопада 2018 року № 2617-VIІІ передбачають, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минулотри роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (спливстроків давності) є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив 17 червня 2020 року, тому на даний час зазначені вище строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, минули.

При цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, оскільки обвинувачений не ухилявся від слідства або суду.

Із системного аналізу вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання» (ч. ч. 4, 5 ст.74, ч. 1 ст.105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст. ст.75,79,104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) вбачається, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного у санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів у цілому.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 (справа № 756/6876/19) та у постанові від 19.03.2024 (справа № 756/3924/20), які згідно вимог ч. 5ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Звільняючи обвинуваченого від покарання без його призначення суд також керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №161/7253/18, відповідно до якої, такий вид звільнення від покарання, як одна із форм реалізації кримінально-правового реагування, визначений у ст. 4, 5 ст. 74 КК України при визнанні особи винною у вчиненні кримінального правопорушення надає можливість засудження такої особи без призначення покарання, тобто дозволяє відмовитись від призначення конкретного заходу примусу за наявності певних передбачених законом на те підстав. Аналогічний висновок міститься у Постанові Об`єднаної палати ВС від 01.04.2024 року № 183/6854/20.

Окрім того, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові ВС від 02.06.2022 у справі № 363/3952/16-к, відповідно до якого, непризначення особі покарання, від відбування якого її звільнено у зв`язку із закінченням строків давності, відповідає нормам закону України про кримінальну відповідальність, оскільки ч. 5 ст. 74 КК не містить вказівки на обов`язкове призначення покарання, від якого особу має бути звільнено.

Таким чином,Верховний Суд констатував, що визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та звільнення обвинуваченого від покарання на підставі ст.49, ч. 5 ст.74 КК Українисаме без визначення його виду і розміру є обґрунтованим та відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

8. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні.

Згідно ч.2ст.124КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Разом з тим, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Саме така позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17.

Таким чином, витрати, понесені у даному кримінальному провадженні на проведення судової вибухово-технічної експертизи від 30.07.2020 № 135 в розмірі 3269,00 грн., судової вибухово-технічної експертизи від 31.07.2020 № 137 в розмірі 4249,70 грн., судової експертизи зброї від 10.07.2020 № 232 в розмірі 653,80 грн., судової експертизи зброї від 14.07.2020 № 233 в розмірі 653,80 грн., судово-технічної експертизи від 26.08.2020 № 5122/20-21 в розмірі 817,20 грн., а всього 9643,50 грн., необхідно віднести на рахунок держави.

9. Інші питання, які суд вирішив при ухваленні вироку.

Під час виступу в судових дебатах прокурор подав клопотанням про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в разі, якщо суд дійде висновку про вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та призначить йому покарання у виді позбавлення волі, існують ризики переховування обвинуваченого, з метою уникнення відбування покарання, а також, перебуваючи на волі він може вчинити нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Оскільки суд на підставі п. 2 ч. 1 ст.49, ч. 5 ст.74КК України звільняє від покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно відсутні підстави для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу, відтак клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2020 року було накладено арешт на вилучені під час огляду місця події 18.06.2020 року дерев`яну бейсбольну биту, мисливський ніж, змиви бурої речовини, чоловічу футболку білого кольору, чоловічу футболку чорного кольору, рушник, автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 .

З матеріалів кримінального провадження вбачається що ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2020 року було частково задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_49 про скасування арешту майна та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від22червня 2020року на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , які повернуто ОСОБА_4 .

Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно положень ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 371, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та звільнити ОСОБА_4 від покарання за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст.49, ч. 5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - відмовити.

Процесуальні витрати на проведення судової вибухово-технічної експертизи від 30.07.2020 № 135 в розмірі 3269,00 грн., судової вибухово-технічної експертизи від 31.07.2020 № 137 в розмірі 4249,70 грн., судової експертизи зброї від 10.07.2020 № 232 в розмірі 653,80 грн., судової експертизи зброї від 14.07.2020 № 233 в розмірі 653,80 грн., судово-технічної експертизи від 26.08.2020 № 5122/20-21 в розмірі 817,20 грн., а всього 9643,50 грн., віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2020 року на вилучені під час огляду місця події 18.06.2020 року дерев`яну бейсбольну биту, мисливський ніж, змиви бурої речовини, чоловічу футболку білого кольору, чоловічу футболку чорного кольору, рушник, - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , які були повернуті обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2020 року, - залишити у нього;

- дерев`яну бейсбольну биту, мисливський ніж, чоловічу футболку чорного кольору, рушник, які були передані на зберігання в камеру схову речових доказів Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 за належністю;

- чоловічу футболку білого кольору, яка була передана на зберігання в камеру схову речових доказів Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути потерпілому ОСОБА_6 за належністю;

- змиви бурої речовини, які були передані на зберігання в камеру схову речових доказів Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя