Ухвала

від 24.03.2025 по справі 927/254/25

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/254/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви № 77 від 19.03.2025

за позовом: малого підприємства фірми «Астар», (код ЄДРПОУ 22826048), вул. Гребінки, буд. 128, м. Чернігів, 14021

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

про розірвання договору та звільнення орендованого приміщення

ВСТАНОВИВ:

Малим приватним підприємством фірмою «Астар» подано позов до Господарського суду Чернігівської області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі магазину № 1/02 від 01.02.2022 та звільнення орендованого приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по договору оренди частини нежитлової будівлі магазину № 1/02 від 01.02.2022 шляхом систематичної несплати орендної плати з червня 2023 року, що є підставою для розірвання договору та звільнення орендованого приміщення.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 2 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову може бути майнова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При цьому, формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі, а тому невизначення позивачем чіткого змісту позовних вимог в розрізі окремо включених до їх складу сум нівелює можливість дотримання судом вищевказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачем порушено умови договору оренди частини нежитлової будівлі магазину № 1/02 від 01.02.2022 шляхом систематичної несплати орендних платежів з червня 2023 року та зазначає про наявність підстав для розірвання спірного договору відповідно до п. 5.5. договору та повернення спірного майна у відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України.

Однак у прохальній частині позову позивач ставить вимогу про припинення дії договору оренди частини нежитлової будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 1/02 від 01.02.2022 та про звільнення орендованого приміщення.

При цьому позивач не визначає чіткого змісту позовних вимог в частині вимоги про звільнення орендованого приміщення: позивачем не визначено, який саме об`єкт оренди підлягає поверненню, його адреса, площа об`єкта та хто його має повернути.

Суд не може визначати за позивача предмет позову чи власноручно формувати його, виходячи із долучених до матеріалів позовної заяви додатків, адже вирішуючи спір по суті, суд має розглядати саме позовні вимоги, викладені у прохальній частині позову.

За наведених обставин, позивач порушив приписи частини 1, пункту 4 частини 2 статті 162 ГПК України, а тому йому необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, чітко виклавши прохальну частину позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду, зокрема, позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Відповідно до вимог позовної заяви, позивачем заявлено дві немайнові вимоги про розірвання договору оренди та про звільнення орендованого приміщення.

Відтак, сума судового збору, належного до сплати за подачу цього позову, становить 6056 грн (2*3028).

До позовної заяви позивачем надано примірник платіжної інструкції № 307 від 18.03.2025 про сплату 3028,00 грн судового збору, що є на 3028,00 грн меншим від суми судового збору, яка підлягає сплаті відповідно до вимог Закону.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що заявником не додано належних та допустимих доказів, які підтверджують сплату судового збору за подання до Господарського суду Чернігівської області цього позову у встановленому розмірі або ж документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а відтак не дотримано вимоги частини 1 статті 164 ГПК України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків, шляхом надання до суду письмових пояснень із чітким визначенням прохальної частини позовної заяви (з урахуванням положень п. 5.5. договору та ст. 785 Цивільного кодексу України) та доказів сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Керуючись статтями 162, 163, 164, 172, 174, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із чітким визначенням прохальної частини позовної заяви (з урахуванням положень п. 5.5. договору та ст. 785 Цивільного кодексу України) та надання доказів сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Докази направлення відповідачу документів на усунення недоліків позовної заяви надати суду.

3. Роз`яснити позивачу, що у відповідності до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 24.03.2025.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Кузьменко