Постанова

від 12.03.2025 по справі 646/1554/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року

м. Київ

справа № 646/1554/23

провадження № 61-8560св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Громадська організація «НОН-СТОП»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Громадської організації «НОН-СТОП» - ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року у складі судді Благої І. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом з урахуванням уточнень до ОСОБА_2 , Громадської організації «НОН-СТОП» (далі - ГО «НОН-СТОП») про захист честі і гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди.

2. Позовна заява мотивована тим, що 16 березня 2023 року ОСОБА_2 розмістив відеоролик під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із промовою ОСОБА_2 на сторінці ГО «НОН-СТОП», співзасновником та керівником якої він є, у соцільних мережах Facebook, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Youtube за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час цієї промови та шляхом поширення відеоролика було порушено особисті немайнові права позивачки, висловлювання мають негативний зміст стосовно неї, а споживачі цієї інформації негативно сприймають позивачку з огляду на такі висловлювання. Станом на дату підготовки позову відеоролик на сервісі Youtube переглянуло 1872 особи з кількістю коментарів - 1; у соціальній мережі Facebook - 763 особи, з яких позитивно прореагували 21 особа, кількість репостів - 10; на сервісі TikTok - 55500 осіб, з яких 2897 відзначили позитивно, кількість коментарів - 152; у Instagram - позитивно відзначили 45 осіб. Той факт, що спірна інформація стосується саме позивачки, підтверджується розміщенням у вищевказаному відеоролику її фотографії, а також зазначення її посад.

4. З огляду на вказане ОСОБА_1 просила:

1) визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 інформацію у відеоролику в мережі Інтернет за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме інформацію в наступних висловлюваннях:

- « ІНФОРМАЦІЯ_18.»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_19»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_20.»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_21.»;

2) визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 інформацію, висловлену у інформаційному запиті ГО «НОН-СТОП» вих. №15/03/2023-1 від 15 березня

2023 року за підписом ОСОБА_2 , який діє від імені ГО «НОН-СТОП», а саме інформацію в наступних висловлюваннях:

- «ІНФОРМАЦІЯ_22»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_22»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_22»;

3) Зобов`язати ГО «НОН-СТОП» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі вилучити з загального доступу відеоролики за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_23/, ІНФОРМАЦІЯ_5 , та розмістити на сторінках ГО «НОН-СТОП» в facebook, tiktok, instagram, youtube судове рішення без будь-яких зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок щодо судового рішення та судового спору;

4) Стягнути солідарно зі співвідповідачів на користь позивачки 200 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня

2024 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 04 березня

2024 року, позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканість її ділової репутації, поширену ОСОБА_2 інформацію у відеоролику в мережі Інтернет за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ІНФОРМАЦІЯ_5 ; а саме про те, що ОСОБА_1 : є позаштатним агентом НАБУ; допомогла розбагатіти екс-голові Департаменту капітального будівництва обласної адміністрації Винниченку, екс-голові Харківської обласної ради Товмасяну більш ніж на мільйон гривень; побувала депутатом міськради; лобіює інтереси свого чоловіка, який займається технічною документацією та дозволами з екологічних питань; має іноземних господарів з «Агротрейд-Груп».

Визнано недостовірною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканість її ділової репутації, поширену ОСОБА_2 інформацію, висловлену у інформаційному запиті ГО «НОН-СТОП» (код ЄДРПОУ 43250341) вих.№15/03/2023-1 від 15 березня 2023 року за підписом ОСОБА_2 , який діє від імені ГО «НОН-СТОН», а саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_24»;

« ІНФОРМАЦІЯ_25»;

« ІНФОРМАЦІЯ_26».

Зобов`язано ГО «НОН-СТОП» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі вилучити з загального доступу відеоролики за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 а також розмістити на сторінках ГО «НОН-СТОП» в Facebook, Tiktok, Instagram, Youtube рішення суду у цій справі.

Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ГО «НОН-СТОП» на користь ОСОБА_1 у відшкодування спричиненої моральної шкоди 50 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Здійснено розподіл судових витрат.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачем інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення позивачкою принципів моралі, неетичної поведінки в особистому та суспільному житті, а відтак, поширення такої інформації порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності та честі. Зважаючи на те, що у відношенні позивачки була поширена інформація, яка принижує її честь та гідність та є недостовірною, їй було заподіяно моральної, яка виходячи із принципу розумності визначена судом у розмірі 50 000,00 грн, і підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивачки.

7. Ухвалюючи додаткове рішення суду про часткове задоволення заяви позивачки та солідарне стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу, суд виходив із обґрунтованості та доведеності понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Постановою Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційні скарги ГО «НОН-СТОП» задоволено частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року в частині відшкодування моральної шкоди змінено.

Стягнено з ОСОБА_2 та ГО «НОН-СТОП» на користь ОСОБА_1

25 000,00 грн з кожного відповідача на відшкодування моральної шкоди.

Додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2024 року змінено, здійснено перерозподіл судових витрат.

В іншій частині рішення суду та додаткове рішення залишено без змін.

9. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що поширена відповідачами інформація є недостовірною та сформована лише на судженнях, тому поширення такої інформації порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності та честі.

10. Також апеляційний суд погодився й з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, проте зазначав, що відповідачі у цій справі є окремими суб`єктами відповідальності, підстави для солідарного стягнення відсутні, тому ухвалив в цій частині нове рішення про стягнення з відповідачів в рахунок відшкодування моральної шкоди по 25000,00 грн з кожного.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_9. на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

13. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. У касаційній скарзі ГО «НОН-СТОП», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову, стягнення моральної шкоди та судових витрат, у тому числі з надання професійної правничої допомоги та отримання доказів у справі, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

15. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14, від 24 березня 2021 року у справі

№ 760/13253/19, від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Касаційна скарга мотивована тим, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їхньої правдивості. Вимогу довести правдивість оціночних суджень неможливо виконати і вона порушує свободу вираження поглядів як таку, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції. Оспорювані цитати із відео-роліку є лише оцінкою дій, припущеннями, особистою думкою особи, що її висловлює, а тому не може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності.

18. Водночас, апеляційний суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що поширена відповідачами інформація є недостовірною та сформована лише на судженнях, тому поширення такої інформації порушує право ОСОБА_1 на повагу до її гідності та честі.

19. Однак фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

20. Також вказує, що позивачкою не доведено, що у відеоролику ГО «НОН-СТОП» її голова ОСОБА_9. висловив фактичні твердження у принизливій, брутальній чи образливій формі конкретно щодо ОСОБА_1 не як публічної особи та директора КУ «Харківська інвестиційна агенція», а як пересічної особи, з метою приниження її гідності, честі чи ділової репутації, а також інших особистих немайнових прав.

21. Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка власноруч підтвердила презентацію ОСОБА_1 саме як громадського діяча, тому висновки судів, що позивачка звернулась до суду не як суб`єкт владних повноважень, а як фізична особа, повністю суперечить фактичним обставинам справи.

22. Позивачкою також не було надано підтверджень належності акаунтів у соціальних мережах Facebook, TikTok, Instagram, Youtube, Telegram ГО «НОН-СТОП» та фізичній особі ОСОБА_2 так само, як і джерел поширення інформації.

23. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не перевірено належним чином наявність умов настання зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, а розмір моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн є абсолютно не аргументованим, не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.

24. Також не погоджується з висновками судів щодо розподілу судового збору та витрат на правничу допомогу.

25. Отже, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками судів щодо задоволення позовних вимог, тому рішення судів попередніх інстанцій на предмет законності й обґрунтованості переглядаються касаційним судом тільки в цій частині відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

26. У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника

ОСОБА_1 - адвоката Шніньової О. М. на касаційну скаргу, в якому остання просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, та постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено на підставі належним чином оцінених доказів, з урахуванням вимог матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 на сторінках ГО «НОН-СТОП» у соціальних мережах Facebook, TikTok, Instagram, Youtube за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_27/, ІНФОРМАЦІЯ_28, було розміщено відеоролик під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із промовою ОСОБА_2 з висловлюваннями наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_29».

28. 15 березня 2023 року ГО «НОН-СТОП» направила на адреси НАБУ, Харківської міської ради, Харківської обласної військової адміністрації, Харківської обласної прокуратури, ГУНП в Харківській області, УСБУ в Харківській області інформаційний запит вих.№15/03/2023-1 за підписом голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_9. наступного змісту:

29. «ІНФОРМАЦІЯ_32»

30. З довідки від 16 червня 2023 року №121/2023-Д, виданої Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 створено канал відео-контенту з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_9 (містить спірне відео: ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

31. На цьому каналі міститься, зокрема, наступні ідентифікатори - адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_10 ; веб-сайт: ІНФОРМАЦІЯ_11 ; Facebook-сторінка: ІНФОРМАЦІЯ_3 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 (пост ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є перехід на ІНФОРМАЦІЯ_8 », що доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_12 . На цьому Telegram-каналі міститься посилання на ОСОБА_10 -сторінку:

ІНФОРМАЦІЯ_13 . Також у довідці зазначене наступне: з Facebook-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_14 здійснюється перехід на ІНФОРМАЦІЯ_5 -канал ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 : ІНФОРМАЦІЯ_12 . Зазначене свідчить про приналежність одній особі Facebook-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_14 -каналу ІНФОРМАЦІЯ_15 , Telegram-каналу: ІНФОРМАЦІЯ_12 . В базі даних сервісу Opendatabot ( ІНФОРМАЦІЯ_17 ) міститься, зокрема, наступна інформація про ГО «НОН-СТОП» - код ЄДРПОУ: 43250341; місцезнаходження: 61057, Харківська обл., м. Харків, провулок Мар`яненка, буд.4; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_10 ; телефон: НОМЕР_1 . Співпадання наведених ідентифікаторів свідчить про приналежність YouTube-каналу ІНФОРМАЦІЯ_33». Враховуючи викладене, власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5 .com - компанія Google LLC, якщо інше не визначене умовами договору між останньою та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому, на веб-сайті відео-хостингу «You Tube» (https://www.youtube.com/) створено YouTube-канал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_9 , що ідентифікує себе в якості YouTube-каналу ГО «НОН-СТОП».

33. Відповідно до свідоцтва про акредитацію, виданого 04 січня 2022 року Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (ОП «УМІЦ»), вищевказане ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» є компетентним у видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет і довідок з відомостями про власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення з використанням онлайн-сервісу «WEB-FIX». В свою чергу ОП «УМІЦ» уповноважене здійснювати управління адресним простором українського сегмента мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру і системи доменних імен домену верхнього рівня «.UA» на підставі розпорядження КМУ від 22 липня 2003 року №447-р.

34. ОСОБА_2 є співзасновником та керівником ГО «НОН-СТОП», що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Місцезнаходженням громадської організації є адреса: м.Харків, провулок Мар`яненка, буд.4.

35. 15 травня 2023 року Національне антикорупційне бюро України направило лист №11-252/14892 на адресу представника позивачки у відповідь на її запит, у якому зазначило, що згідно з даними системи електронного документообігу НАБУ звернення, заяви та повідомлення від ОСОБА_1 не надходили, не реєструвалися та не розглядалися.

36. За повідомленням слідчого управління ГУНП в Харківській області

від 16 травня 2023 року відповідно до даних «Інформаційний портал Національної поліції України» та відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань позивачка до кримінальної відповідальності слідчими ГУНП в Харківській області не притягувалася та статусу підозрюваної або обвинуваченої не мала.

37. 19 травня 2023 року юридичний департамент Харківської міської ради надав відповідь на адвокатський запит представника позивачки, в якій зазначив, що позивачка не є депутатом Харківської міської ради та не була обрана депутатом Харківської міської ради інших скликань.

38. Згідно з довідкою від 10 травня 2023 року №1, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Агроголд», ОСОБА_11 з 05 травня

2017 року працює у товаристві та обіймає посаду технолога.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

39. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

40. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

41. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

42. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

43. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

44. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

45. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

46. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

47. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанцій в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанова апеляційного суду з огляду на межі доводів касаційної скарги відповідають.

48. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

49. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України).

50. У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

51. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

52. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

53. Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

54. Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

55. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі

№ 905/902/20, від 23 листопада 2022 року у справі № 2318/1249/2012).

56. Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження щодо позивача. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

57. Для того, щоб відрізнити фактичне твердження від оціночного судження, необхідно враховувати обставини справи і загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ Brasilier v. France, № 71343/01, § 37, 11 квітня 2006 року; Balaskas v. Greece,

№ 73087/17, § 58, 05 листопада 2020 року), маючи на увазі, що твердження щодо питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не констатацію фактів (рішення ЄСПЛ Paturel v. France,

№ 54968/00, § 37, 22 грудня 2005 року).

58. Водночас, свобода вираження поглядів є однією з основоположних засад демократичного суспільства. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти державу чи будь-яку частину її населення. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (див. рішення у справі «Бедат проти Швейцарії» (Bedat v. Switzerland), заява № 56925/08, пункт 48, від 29 березня 2016 року).

59. Розглядаючи питання необхідності такого обмеження у демократичному суспільстві в інтересах «захисту репутації та прав інших осіб», від суду може вимагатися перевірити, чи дотримано справедливий баланс під час захисту двох цінностей, гарантованих Конвенцією, які у певних випадках можуть конфліктувати між собою, зокрема, з одного боку, свободи вираження поглядів, захищеної статтею 10 Конвенції, а з іншого - права на повагу до приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції (рішення у справі «Бедат проти Швейцарії» (Bedat v. Switzerland), пункт 74).

60. Проте для того, щоб стаття 8 Конвенції підлягала застосуванню, посягання на репутацію особи має досягнути певного рівня серйозності та бути таким, що завдає шкоди здійсненню особою свого права на повагу до приватного життя (рішення у справах «А. проти Норвегії» (A. v. Norway), заява № 28070/06, пункт 64, від 09 квітня 2009 року та «Аксель Шпрінгер АГ проти Німеччини» [ВП] (Axel Springer AG v. Germany) [GC], заява № 39954/08, пункт 83, від 07 лютого 2012 року).

61. У своїй практиці ЄСПЛ визначив низку відповідних критеріїв, за допомогою яких урівноважуються права на свободу вираження поглядів та на повагу до приватного життя, зокрема: чи вплинула оскаржувана публікація на обговорення, яке становило суспільний інтерес; чи добросовісно діяла особа, яка висловила твердження; наскільки відомою є особа, якої стосується публікація, та що є предметом публікації; контекст, в якому були висловлені оскаржувані твердження; зміст, форма та наслідки публікації; попередня поведінка відповідної особи; метод отримання інформації та її достовірність; а також характер і тяжкість накладеного покарання (рішення у справі «Аксель Шпрінгер АГ проти Німеччини» (Axel Springer AG v. Germany), пункти 89-95, та рішення у справі «Фон Ганновер проти Німеччини (№ 2)» [ВП] (Von Hannover v. Germany (no. 2) [GC], заяви № 40660/08 і № 60641/08, пункти 108-113, ЄСПЛ, 2012).

62. ЄСПЛ наголошував, що для того, аби втручання в право на свободу вираження поглядів було пропорційним законній меті захисту репутації інших осіб, необхідним елементом є існування об`єктивного зв`язку між оскаржуваним твердженням та особою, яка подала позов про захист честі та гідності. Простих особистих припущень чи суб`єктивного сприйняття публікації як наклепу недостатньо, аби встановити, що відповідна особа безпосередньо постраждала від публікації. В обставинах конкретної справи має існувати щось, аби змусити пересічного читача відчути, що твердження безпосередньо стосується конкретного позивача, або що він або вона були піддані критиці (рішення у справі «Куніцина проти Росії» (Kunitsyna v. Russia), заява № 9406/05, пункти 42 і 43, від 13 грудня 2016 року).

63. У цій справі судами було встановлено, що у спірних висловлюваннях, які були поширені у соцмережах, містяться наступні фактичні твердження: про те, що позивачка є позаштатним агентом НАБУ; позивачка допомогла розбагатіти екс-голові Департаменту капітального будівництва обласної адміністрації Винниченку, екс-голові Харківської обласної ради Товмасяну більш ніж на мільйон гривень; позивачка побувала депутатом міськради, позивачка лобіює інтереси свого чоловіка, який займається технічною документацією та дозволами з екологічних питань, позивачка має іноземних господарів з «Агротрейд-Груп».

64. Крім того, у інформаційному запиті ГО «НОН-СТОП» від 15 березня 2023 року. вих.№15/03/2023-1 містяться такі фактичні твердження:

- призначення /позивачки/ на вказану керівну посаду обумовлено її провокаційною діяльністю і пролобійоване НАБУ;

- ОСОБА_1 інформує НАБУ та інших іноземних правоохоронців про соціально-економічну обстановку і взаємовідносини між особами й органами. ОСОБА_1 має сталі зв`язки із невстановленими іноземними суб`єктами, яким також передає інформацію, що може завдати шкоди національним регіональним інтересам, та фактично є інагентом, який встановлює додаткові заходи безпеки при взаємодії зі ОСОБА_1 , її оточенням і підлеглими;

- ОСОБА_1 діє в інтересах іноземного агрохолдінгу «AGROTRADE Group», який є спонсором ОСОБА_1 , що також несе певні ризики. В інтересах AGROTRADE Group» ОСОБА_1 надавала неправомірну вигоду з приводу нестандартного підключення станції на сонячних батарей у м. Коломак. Крім того, чоловік ОСОБА_1 займається виготовленням технічної документації і отриманням дозволів в екологічній сферах, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 , користуючись зв`язками і повноваженнями, створює штучні перепони для підприємств, які несуть екологічні ризики, зокрема в Богодухівському районі ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР», код: 32674729, ТОВ «БОГОДУХІВСЬКИЙ МОЛЗАВОД», код: 36537542, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БОГОДУХІВСЬКИИ М`ЯСОКОМБІНАТ», код: 00444122.

65. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вищевказані висловлювання є саме фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, оскільки є констатацією фактів, висловлені без припущень, і ці факти можуть бути перевірені на відміну від оціночних суджень.

66. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що хоча співвідповідач ОСОБА_2 та його представник стверджують, що висловлювання про позивачку як позаштатного агента НАБУ не є образливими та не принижують честь, гідність та ділову репутацію позивачки, проте такі твердження зроблені ОСОБА_2 в контексті іншої інформації про те, що завдяки НАБУ позивачка була призначена на посаду директора КУ «Харківська інвестиційна агенція», про те, що позивачка допомогла розбагатіти двом посадовим особам більш ніж на мільйон гривень буквально до того, як забіг спецназ НАБУ, а також про те, що поширювачі інформації звернулися до керівництва Харківського регіону з порадою перевірити їх кабінети, в яких побувала позивачка, на наявність технічних засобів.

67. Отже, у тому контексті, як вона подана, недостовірна інформація про позивачку як про позаштатного агента НАБУ, з дуже великою ймовірністю може створити у стороннього об`єктивного спостерігача негативний образ позивачки як провокатора кримінальних правопорушень, а також як особи, яка зайняла посаду керівника КУ «Харківської інвестиційної агенції» корупційним шляхом у зв`язку зі співпрацею з НАБУ.

68. Водночас саме вказані висловлювання відповідача стосуються позивачки не як суб`єкта владних повноважень, а як фізичної особи. При цьому згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

69. Судами обґрунтовано зазначено, що спірні висловлювання, які, як встановлено вище, містять недостовірну інформацію, є негативними по відношенню до позивачки, оскільки створюють у стороннього об`єктивного спостерігача її негативний образ як особи, яка вчиняє корупційні правопорушення, а також інші дії на шкоду інтересам суб`єктів господарювання в Україні та на шкоду суспільним та державним інтересам України. Крім того, Верховним Судом також врахована зневажлива форма висловлювань та бажання очорнити позивачку.

70. Доводи відповідача про те, що спірні висловлювання мають характер оціночних суджень, Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки окремі їх частини, означені вище судом, стосуються конкретних подій, конкретної особи (позивачки) та подаються як установлений факт. Такі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів саме в тому контексті, який, на думку відповідача, підтверджує необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі.

71. При цьому Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій враховано, що решта спірних висловлювань, окрім вищезазначеної недостовірної інформації, є оціночними судженнями та критикою діяльності позивачки як публічної особи, у зв`язку із чим в частині позовних вимог було відмовлено, і рішення судів в частині відмови у задоволенні позову сторонами не оскаржується.

72. Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що відповідальність за поширення недостовірної інформації та, як наслідок, порушення права позивачки на повагу до її честі, гідності та ділової репутації, несе ОСОБА_2 як власник інформаційного матеріалу, оскільки не встановлено, що він діяв при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків як керівник ГО «НОН-СТОП», а також ГО «НОН-СТОП» як власник сторінок (акаунтів) у соціальних мережах, на яких було поширено відеоролик.

73. Доводи касаційної скарги про те, що позивачкою не надано підтверджень належності акаунтів у соціальних мережах Facebook, TikTok, Instagram, Youtube, Telegram ГО «НОН-СТОП» та фізичній особі ОСОБА_2 , так само, як і джерел поширення інформації, спростовуються матеріалами справи.

74. Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

75. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

76. Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження

№ 61-13787св20).

77. Зазначене кореспондується в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 496/1691/19.

78. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що сума у розмірі 50 000,00 грн є достатньою сатисфакцією моральної шкоди, спричиненої позивачці поширенням співвідповідачами недостовірної інформації щодо неї, при цьому вмотивовано зазначив, що стягненню підлягає моральна шкода з кожного з відповідачів у рівних частинах, а не в солідарному порядку.

79. Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необґрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

80. Також Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо непогодження відповідача з визначеним судами попередніх інстанцій розміром судових витрат, виходячи з наступного.

81. Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

82. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

83. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

84. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

85. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

86. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

87. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

88. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;

3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

89. Матеріали справи підтверджено, що позивачкою були понесені судові витрати (окрім сплати судового збору) у розмірі 24 300,00 грн, а тому враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат пропорційно задоволеним вимогам, однак враховуючи, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, апеляційний суд правильно стягнув на користь позивача відповідачів витрати на професійну правничу допомогу по 9871,88 грн з кожного.

90. Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

91. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження

№ 14-446цс18).

92. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у оскаржуваних судових рішеннях, питання вмотивованості висновку судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

93. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

94. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанова суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

95. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника Громадської організації «НОН-СТОП» - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня

2024 року в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович