Ухвала від 19.03.2025 по справі 902/111/24

УХВАЛА

19 березня 2025 року

м. Київ

справа № 902/111/24

провадження № 12-10гс25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаТкача І. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю.,Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 902/111/24

за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 (Олексюк Г. Є. ? головуючий суддя, судді Гудак А. В., Мельник О. В.)

за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр»,

2) Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

пророзірвання договору тимчасового користування та зобов`язання повернути лісову ділянку,

УСТАНОВИЛА:

1. Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації (далі ? позивач, Вінницька ОВА) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр» (далі - відповідач 1, ТОВ «Вольєр») та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДП «Ліси України») про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 06.12.2019 (далі - договір від 06.12.2019) та зобов`язання ТОВ «Вольєр» повернути лісову ділянку загальною площею 3,4 га, що розташована в кварталі 32, виділи 5, 6, 9, 10 Дашівського лісництва на території Іллінецької міської ради Вінницького району, розпоряднику земельної ділянки ? Вінницькій ОВА за актом приймання-передачі.

2. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що ТОВ «Вольєр», усупереч умовам пункту 22 договору від 06.12.2019, на земельній ділянці здійснило капітальну забудову двоповерхової будівлі готельного типу та інших споруд комерційного призначення для здійснення господарської діяльності. Натомість право користувача у встановленому порядку зводити тимчасові будівлі та споруди, паркани, інші споруди, необхідні для ведення господарської діяльності, могло бути реалізоване ним лише за погодженням з Державним підприємством «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» (на цей час ? ДП «Ліси України»). Постійний землекористувач не надавав згоду на здійснення користувачем забудови та огородження парканом.

3. Підставою для розірвання договору від 06.12.2019 є самовільне будівництво на лісовій ділянці ТОВ «Вольєр» паркану, будівель та споруд без дозволу постійного землекористувача ? Державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» (на цей час ? ДП «Ліси України»), як передбачено пунктами 22, 29 договору від 06.12.2019, що призвело до пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву, ґрунтів та погіршення навколишнього природного середовища. Крім того, підставою для розірвання договору є невиконання зобов`язань іншою стороною ? Державним підприємством «Дашівське досвідне лісомисливське господарство», визначених пунктом 21 договору від 06.12.2019.

4. Прокурор посилається на пункт 29 договору від 06.12.2019, яким визначено, що дія договору припиняється у випадках використання ТОВ «Вольєр» лісової ділянки у цілях, не передбачених договором, використання лісової ділянки не за цільовим призначенням, використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища, проведення будь-якого будівництва, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу без згоди, систематичного невиконання обов`язків, що передбачені цим договором та законом.

5. Прокурор стверджує, що ТОВ «Вольєр» порушило умови договору, вимоги статей 20, 74 Лісового кодексу України та Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 № 502, через зведення без дозволу постійного землекористувача ? Державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» споруд і будівель на лісовій ділянці, що може призвести до зміни цільового призначення земельної ділянки в межах забудови та призвело до пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву і ґрунтів, що своєю чергою, призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в Україні принципів регулювання земельних відносин.

6. Господарський суд Вінницької області рішенням від 07.06.2024 у цій справі, зокрема, позов задовольнив, розірвав договір від 06.12.2019 та зобов`язав ТОВ «Вольєр» повернути лісову ділянку загальною площею 3,4 га, що розташована в кварталі 32, виділи 5, 6, 9, 10 Дашівського лісництва на території Іллінецької міської ради Вінницького району, розпоряднику земельної ділянки - Вінницькій ОВА за актом приймання-передачі.

7. Суд першої інстанції мотивував своє рішення розірвати договір від 06.12.2019 на підставі встановлення істотного порушення його умов. Зокрема, суд зазначив, що ТОВ «Вольєр» самовільно здійснило будівництво споруд і парканів на виділеній лісовій ділянці без письмового погодження з Державним підприємством «Дашівське досвідне лісомисливське господарство», що суперечить умовам договору від 06.12.2019 та положенням лісового, земельного та цивільного законодавства. Суд підкреслив, що такі дії призвели до порушення цільового призначення земельної ділянки, завдали шкоди лісовим насадженням та навколишньому природному середовищу, а також порушили права власника земельної ділянки.

8. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13.11.2024 рішення Господарського суду Вінницької області від 07.06.2024 у цій справі скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

9. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що позовна вимога прокурора, яка полягала у розірванні договору від 06.12.2019 та поверненні земельної ділянки у власність держави, не включала вимогу про знесення самочинно зведених будівель і споруд, що знаходяться на вказаній земельній ділянці. За позицією суду, повернення земельної ділянки у власність держави без усунення обтяження у вигляді незаконно побудованого нерухомого майна не призведе до повного відновлення порушених прав Вінницької ОВА. Оскільки доля самочинного будівництва залишається невизначеною, а земельна ділянка не може бути повернута у придатному для використання стані без демонтажу споруд, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов прокурора не відповідає вимогам статті 391 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК України) і тому задоволення позову могло б призвести до фактичного безпідставного володіння земельною ділянкою з незаконно побудованими об`єктами.

10. Не погодившись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11. Скаржник, зокрема, не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обрання прокурором неефективного способу захисту та вказує, зокрема, на те, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.06.2023 у справі № 924/1351/20 (924/493/22) та у постанові від 05.07.2023 у справі № 442/1208/21, прокурор обрав ефективний спосіб захисту, який полягає у розірванні договору від 06.12.2019 та зобов`язанні повернути лісову ділянку за актом приймання-передачі.

Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 18.12.2024 відкрив касаційне провадження у справі № 902/111/24 за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024.

13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 04.02.2025 передав справу № 902/111/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України).

14. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вказує на наявність взаємовиключних висновків про можливість пред`явлення вимоги про розірвання договору не стороною правочину в спірних правовідносинах.

15. Зокрема, у справі № 924/1351/20 (924/493/22) перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області (в межах справи № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства «Агрофірма «Проскурів») з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації до Агрофірми «Проскурів» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Саман-Глей» про розірвання договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладеного між Агрофірмою «Проскурів» і ТОВ «Саман-Глей» на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2018 № 323/2016-р.

16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27.06.2023 у справі № 924/1351/20 (924/493/22) залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, зокрема, зазначивши в пунктах 55-58 таке: «Підстави зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина друга цієї ж статті).

Отже, іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору домагатися в судовому порядку зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

При цьому Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація) від імені держави здійснює повноваження власника земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка знаходиться в постійному користуванні Агрофірми «Проскурів» та передана в користування ТОВ «Саман-Глей» на підставі вказаного вище договору, втім не є стороною Договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018. Ініціювання прокурором позову про розірвання договору в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації ? особи, яка не є стороною договору, суперечить приписам статті 651 ЦК України».

17. Водночас у справі № 442/1208/21 заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Львівської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами від 01.06.2017 за № 7, укладений між Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство» та ОСОБА_1 , зареєстрований 19.07.2017 № 96 у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, та зобов`язати ОСОБА_1 повернути лісову ділянку загальною площею 1,50 га, яка розташована у кварталі 65, виділи 85, 95 Східницького лісництва на території Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району, у володіння розпорядника земельної ділянки - Львівської обласної державної адміністрації та у користування Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство».

18. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 05.07.2023 у справі № 442/1208/21 погодився з висновками судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог заступника прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Львівської обласної державної адміністрації про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку. Водночас виключив з мотивувальних частин судових рішень посилання на правила частини другої статті 651 ЦК України як на підставу задоволення позову.

19. Як убачається з тексту постанови суду касаційної інстанції у справі № 442/1208/21, ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказувала на те, що правом ініціювати питання про розірвання договору в судовому порядку з огляду на зміст статті 651 ЦК України наділені виключно сторони такого правочину.

20. Відхиляючи відповідні доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції у постанові від 05.07.2023 у справі № 442/1208/21, зокрема, дійшов висновку про те, що питання про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою безпосередньо стосуються прав та інтересів обласної державної адміністрації, адже до повноважень такої адміністрації належить контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин, забезпечення здійснення заходів з охорони і захисту лісів, повноваження вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Тож ураховуючи повноваження, якими наділена обласна державна адміністрація у сфері лісових земельних відносин, Верховний Суд дійшов переконання, що Львівська обласна державна адміністрація як розпорядник спірної земельної ділянки вправі звертатися до суду з позовом про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою з підстав істотного порушення договору другою стороною.

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що не може погодитися з таким висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, оскільки він суперечить наведеній вище позиції, викладеній в постанові від 27.06.2023 у справі № 924/1351/20 (924/493/22), відповідно до якої безвідносно до повноважень обласної адміністрації у сфері розпорядження лісовими ділянками остання не є стороною оспорюваного правочину, а отже, ініціювання прокурором позову про розірвання договору в інтересах такої особи суперечить приписам статті 651 ЦК України.

Мотиви, на основі яких Велика Палата Верховного Суду постановляє ухвалу

22. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

23. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2024, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.

24. Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

25. З огляду на викладене справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 902/111/24 за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр»,Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про розірвання договору тимчасового користування та зобов`язання повернути лісову ділянку.

2.Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 11 год 00 хв 07.05.2025 у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3.Копію цієї ухвали у справі № 902/111/24 надіслати її учасникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. ТкачСудді:О. О. Банасько О. В. Кривенда О. Л. Булейко М. В. Мазур Ю. Л. Власов К. М. Пільков І. А. Воробйова С. О. Погрібний О. А. Губська О. В. Ступак Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич В. В. Король Є. А. Усенко С. І. Кравченко Н. В. Шевцова