Рішення

від 19.03.2025 по справі 288/307/25

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/307/25

Провадження № 2/288/230/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про оспорювання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - третя особа) про оспорювання батьківства в якому вказує, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 21 липня 2012 року та за час перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В зв`язку з тим, що стосунки між сторонами погіршились, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сварки, фактичні шлюбні відносини між сторонами були припинені в грудні 2021 року. З того часу сторони почали проживати окремо, спільний бюджет, при цьому їх син - ОСОБА_4 залишився проживати з відповідачем, спору щодо місця його проживання у сторін не виникало. Крім того, після припинення шлюбних відносин, кожен зі сторін почав жити своїм життям та будувати нові стосунки, відтак, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, позивач почав проживати з іншою жінкою, а відповідач - з іншим чоловіком.

Враховуючи те, що кожен почав будувати своє особисте життя, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрував нові стосунки та у нього народився син. В подальшому, позивачу стало відомо, що відповідач через два місці після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 , народила доньку - ОСОБА_5 , відомості про батька якої внесені на підставі частини другої статті 135 СК України.

Позивачу не було відомо про вагітність бувшої дружини, а довідавшись, що він записаний батьком дитини, між ним та відповідачем відбулась розмова, в ході якої вона повідомила, що звернеться до суду з позовом про анулювання актового запису, проте вона цього не зробила, а в подальшому звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача аліментів на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Позивач зазначає, що категорично не погоджується з тим, що він є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як на момент зачаття дитини в 2022 році, жодних стосунків з відповідачем не мав, знаходився у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою та проживав у м.Києві.

На підставі вищевикладеного, позивач просить виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 06 вересня 2023 року за № 90.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явились, 19 березня 2025 року від позивача та його представника надійшли клопотання у яких вони просять підготовче судове засідання проводити без їх участі, позивач позовні вимоги підтримав, і у разі визнання відповідачем позову в підготовчому судовому засіданні, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала щодо їх задоволення.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з`явився, 19 березня 2025 року надав до суду заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність, проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує.

Згідно частини третьої статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . /а.с.7/

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року в справі № 288/784/23, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, розірвано шлюб зареєстрований 21 липня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 573, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини змінено на дошлюбне « ОСОБА_8 ». /а.с.4/

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 30 серпня 2023 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилося на ОСОБА_10 . /а.с.5/

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_2 та ОСОБА_12 . /а.с.6/

08 листопада 2024 року Попільнянським районним судом Житомирської області винесено судовий наказ у справі № 288/2344/24, яким визначено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/3 (однієї третини) частки заробітку (доходу) боржника та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 06 листопада 2024 року і до досягнення дітьми повноліття. /а.с.8-9, 10/

Відповідно до статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про оспорювання батьківства з тих підстав, що він не є батьком дитини своєї колишньої дружини.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Нормами статті 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до положень статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно статті 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Як вбачається з підпункту 2.13.1 пункту 2.13 Наказу Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

У відповідності до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК України) - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, яка народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК України) - звернувшись з позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

За правилами статті 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме заперечення позивача у наявності кровного споріднення з дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнання позову матір`ю дитини - відповідачем по справі, яка вказала, що позивач дійсно не являється батьком дитини, при цьому визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення відомостей про позивача, як батька дитини.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Позивач при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач в поданому позові вказує, що ним понесено витрати на правову допомогу в розмірі 15000.00 гривень.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

В підготовчому судовому засіданні позивач заперечувала проти стягнення з неї витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, позивачем та його представником не додано до матеріалів справи детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, а тому суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги.

Згідно пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Нормами частини першої статті 142 ЦПК України, які кореспондуються з частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач в підготовчому судовому засіданні визнала позов в порядку частини четвертої статті 206 ЦПК України, в зв`язку з чим суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат застосовує положення частини першої статті 142 ЦПК України.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1211.20 гривень /а.с.18/, таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати в розмірі 605.60 гривень та належить повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 605.60 гривень.

Керуючись статтями 122, 134, 136 СК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 76-82, 89, 133, 137, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про оспорювання батьківства - задовольнити частково.

Виключити відомості про ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 06 вересня 2023 року за № 90.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , жителя: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 605.60 гривень.

Повернути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , жителя: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору в розмірі - 605.60 гривень, сплаченого згідно квитанції № ID: 9641-08978-7893-2162 від 14 лютого 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Дата складання повного тексту рішення 24 березня 2025 року.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук