Ухвала

від 20.03.2025 по справі 554/3802/25

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.03.2025Справа № 554/3802/25 Провадження № 2-о/554/166/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року м.Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Шевська О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради про встанволенян факту утримання трьох малолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Просить суд встановити факт, що утримання ним, ОСОБА_1 , трьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Необхідність встановлення цього факту мотивує тим, що відповідне рішення суду йому потрібне для того, щоб отримати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Матір`ю неповнолітніх дітей є дружина заявника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти народжені нею від попереднього шлюбу. Батько дітей ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , діти спільно виховуються заявником та матір`ю.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження за цією заявою.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що висловлювання «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовних вимог, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих вимог, які взагалі не можуть розглядатися судами (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у пункті 66 постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, у пункті 59 постанови від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц, у пункті 37 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, але він не є вичерпним.

Факт, який просить підтвердити ОСОБА_1 , пов`язаний саме з необхідністю отримати підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (тобто, рішення суду як підставу). Отже, цей факт аж ніяк не пов`язаний з реалізацією його цивільних прав та обов`язків заявника в сімейних правовідносинах.

Обов`язок щодо проходження військової служби є конституційним обов`язком громадянина України. Тому за можливими правовими наслідками ця заява стосується лише сфери публічно-правових відносин (звільнення від проходження військової служби).

Згідно з ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, жінки та чоловіки на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Однак зазначена підстава не підтверджується шляхом визнання цього факту в судовому порядку. Така підстава має місце, коли батьківство чи материнство підтверджено відповідним свідоцтвом про народження дитини. Тобто, факт утримання трьох і більше дітей віком до 18 років не може встановлюватись будь-якими іншими обставинами, зокрема, у разі, коли дитина батьком якої є одна особа, проживає з матір`ю та особою яка є наразі чоловіком матері цієї дитини, а біологічний батько дитини проживає окремо та не утримує її.

У справах про встановлення судом фактів, ключовим є те, що саме конкретний факт має юридичне значення, а мета його встановлення тут має другорядне значення. Але і факт, і мета його встановлення мають випливати з однієї сфери правовідносин. Тобто, не будь-який факт підлягає встановленню лише тому, що такий випадково наявний у заявника і підходить йому для якоїсь його мети, яку собі ставить заявник.

Встановлення судом самого факту утримання особою дитини, батьком якої він не являється, не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати факт перебування на утриманні чоловіка дітей його дружини від попереднього шлюбу.

Такому факту надається оцінка в рішенні суду виключно в разі вирішення питання щодо усиновлення, і в таких справах цей факт є беззаперечним (окремому встановленню в судовому порядку не підлягає). З матеріалів справи вбачається, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 08.10.2024 року встановлено усиновлення неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 саме ОСОБА_1 .

В першу чергу суд відзначає, що заявник не є біологічним батьком дітей.

Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дитини, які закріплені в Сімейному кодексі України.

Таким чином, заява про встановлення факту перебування на утриманні заявника трьох неповнолітніх дітей взагалі не підлягає розгляду в порядку цивільного загального чи окремого провадження, як окремий факт, який повинен встановлюватись судами.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради про встанволенян факту утримання трьох малолітніх дітей.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя: О.І.Шевська