Ухвала

від 24.03.2025 по справі 308/4087/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4087/25

1-кс/308/1693/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №62025140160000164, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №62025140160000164, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140160000164 від 20.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

08.03.2025 в порядку ст. 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 складено та повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На початку січня 2025 року, точної дати досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, однак не пізніше 19.02.2025, молодший сержант ОСОБА_6 , який перебуває на посаді командира відділення управління командира мінометної батареї управління інструктор групи інструкторів управління військової частини НОМЕР_1 , звернувся до начальника речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 з проханням посприяти у переведенні його на рівнозначну чи вищу посаду в підрозділи пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , які розміщуються в АДРЕСА_1 .

Після чого, ОСОБА_5 , усвідомлюючи той факт, що військовослужбовці, які проходять службу в мінометній батареї управління А7029 та інструктори, де проходить службу ОСОБА_6 , виконують систематично завдання в зоні безпосереднього ведення бойових дій, вирішив вказаними обставинами, викликаними у зв`язку з проведення бойових дій на території України, скористатися на свою користь, а саме у вказаний період часу у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом використання свого службового становища в інтересах ОСОБА_6 , а саме, шляхом сприяння у переведенні та призначенні його на посаду тимчасово виконуючого обов`язки помічника начальника з речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 з подальшим призначенням на вказану посаду за грошову винагороду.

Надалі, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного плану, попередньо домовившись про зустріч в телефонному режимі із ОСОБА_6 , 19.02.2025, близько обіднього часу, зустрівся із останнім в м. Ужгороді на території військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 бригади ТРО за адресою: АДРЕСА_1 , де в ході спілкування, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_6 , що він зможе посприяти у його переведенні та призначенні на посаду тимчасово виконуючого обов`язки помічника начальника з речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 та подальшим призначенням на вказані посаді на постійній основі, однак тільки в тому випадку, якщо ОСОБА_6 надасть йому 410000 гривень, тобто суму еквіваленту 10000 доларів США, тобто поставив категоричну вимогу за надання вказаної суми з метою виконання прохання ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправні дії ОСОБА_5 , звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами військової частини НОМЕР_1 щодо вимагання в нього неправомірної вигоди за його переведення в підрозділ тилу вказаної військової частини.

У подальшому, 05.03.2025 ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного плану домовився в телефонному режимі із ОСОБА_6 про зустріч в м. Ужгороді для отримання від останнього обумовленої раніше неправомірної вигоди у розмірі 410000 грн, та з метою передачі ОСОБА_6 відповідного рапорту-клопотання перед командуванням військової частини НОМЕР_1 про призначення (переведення) останнього на тимчасово виконуючого обов`язки помічника начальника з речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 .

07.03.2025 о 09.31 год., за попередньою домовленістю, ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, у автомобілі, що належить останньому, в АДРЕСА_1 , неподалік від пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , де в ході розмови, знаходячись в салоні автомобіля марки «Peugeot 307», VIN: НОМЕР_3 , іноземної реєстрації НОМЕР_4 , повідомив та запевнив ОСОБА_6 щодо виконання ним взятих на себе зобов`язань щодо переводу ОСОБА_6 , а саме підготовки та подачі відповідних документів та рапорту щодо призначення (переведення) останнього на тимчасово виконуючого обов`язки помічника начальника з речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 та в ході розмови висловив вимогу перед ОСОБА_6 про необхідність надання йому раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 410000 грн за вчиненні ним дії та за передачу ОСОБА_6 нарочно підписаного рапорту на ім`я начальника тилу заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 щодо клопотання перед вищим командуванням призначити ОСОБА_6 виконуючим обов`язки помічника начальника з речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 .

У подальшому, 07.03.2025, приблизно о 10.25 год., ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та з метою незаконного збагачення, в черговий раз зустрівся із ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, в м. Ужгороді, вул. Об`їзна (поблизу ППД в/ч НОМЕР_1 ), де в салоні автомобіля марки «Peugeot 307», VIN: НОМЕР_3 , іноземної реєстрації НОМЕР_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, на попередню вимогу, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 410000 гривень за сприяння у переведенні (призначення) ОСОБА_6 на посаду - виконуючого обов`язки помічника начальника з речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 , та, своєю чергою, на підтвердження виконання своїх зобов`язань передав ОСОБА_6 оригінал рапорту на ім`я начальника тилу заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 щодо клопотання перед вищим командуванням про призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки помічника начальника з речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 , який підписаний ОСОБА_5 як начальником речової служби логістики управління військової частини НОМЕР_1 .

За таких обставин старший лейтенант ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду дій з використанням свого службового становище поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) перебуває наступне майно (рухоме та нерухоме): квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка також перебуває у арешті згідно з рішенням органів державної виконавчої служби; квартира за адресою: АДРЕСА_3 , яка також перебуває у арешті згідно з рішенням органів державної виконавчої служби; автомобіль марки та моделі «Smart Forfour», VIN (номер кузова): НОМЕР_6 , року випуску 2005.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до вищенаведеного, з метою подальшої конфіскації майна, як виду покарання та з метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 . При цьому незастосування арешту майна може призвести до втрати майна, яке може бути конфісковано у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, за твердженням слідчого, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт.

Метою накладення арешту на майно підозрюваного, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, є те, що на даний час існують достатні підстави вважати, що суд у випадку, передбаченому КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна, а також згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України за допомогою даного майна буде здійснено відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

На підставі наведеного, слідчий просить накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчужувати та розпоряджатися, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка також перебуває у арешті згідно з рішенням органів державної виконавчої служби; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка також перебуває у арешті згідно з рішенням органів державної виконавчої служби; автомобіль марки та моделі «Smart Forfour», VIN (номер кузова): НОМЕР_6 , 2005 року випуску.

Прокурор у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, згідно з якою просить розглянути клопотання без його участі у зв`язку із службовою необхідністю, зазначивши, що клопотання підтримує та просить задовольнити.

Підозрюваний та його захисник у судове засідання не з`явилися, однак подали заяву, згідно з якою просять провести розгляд клопотання без їхньої участі, додатково повідомивши, що ОСОБА_5 не є власником квартир у м. Львові та у м. Мукачево, оскільки був лише зареєстрованим за адресами їх розташування.

Розглянувши клопотання про арешт майна та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140160000164, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368 КК України.

08.03.2025 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду дій з використанням свого службового становище поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.

З матеріалів клопотання вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи з РНОКПП НОМЕР_5 за частковим співпадінням (номер інформаційної довідки: 418429601 від 18.03.2025), наявна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень, а саме:

номер запису про обтяження: 9090475 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації: 18.03.2015 16:11:29; державний реєстратор: ОСОБА_7 , Мукачівське міськрайонне управління юстиції, Закарпатська обл.; документи, подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 46617102, виданий 11.03.2015, видавник: МВ ДВС Мукачівського МРУЮ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20098373 від 18.03.2015 16:12:33, ОСОБА_7 , Мукачівське міськрайонне управління юстиції, Закарпатська обл.; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: орган державної влади, обтяжувач: Міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34850923, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Валенберга, 3; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно;

номер запису про обтяження: 10771950 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації: 12.08.2015 14:14:24; державний реєстратор: ОСОБА_8 , Львівське міське управління юстиції, Львівська обл.; документи, подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна та заборона його відчуження, серія та номер: 48411008, виданий 11.08.2015, видавник: державний виконавець Залізничного ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_9 ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23606494 від 12.08.2015 14:15:41, ОСОБА_8 , Львівське міське управління юстиції, Львівська обл.; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: орган державної влади, обтяжувач: Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35009206, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, 299; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_3 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно за вказаними параметрами запиту у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.

Згідно з реєстраційною карткою ТЗ та обліковою карткою № НОМЕР_7 від 04.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , є власником автомобіля марки та моделі «Smart Forfour», VIN (номер кузова): НОМЕР_6 , 2005 року випуску.

Сторона обвинувачення вказує, що є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, метою накладення якого є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки відповідальність за вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вищезазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання у частині накладення арешту на автомобіль марки та моделі «Smart Forfour», VIN (номер кузова): НОМЕР_6 , 2005 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_5 , з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя також враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час ухвалення рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Що стосується решти вимог клопотання щодо накладення арешту на нерухоме майно слідчий суддя зазначає наступне.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 6 ст. 132 КПК України).

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, серед іншого: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

На переконання слідчого судді, слідчим у порушення зазначених вище вимог кримінального процесуального закону не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні у частині накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки відомості про право власності на дане нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні, тобто відсутні документи, які підтверджують право власності ОСОБА_10 на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні вимог клопотання про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , слід відмовити з підстав не доведення особою, що подала клопотання, необхідності такого арешту.

Керуючись ст. 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , із забороною відчужувати та розпоряджатися, а саме: автомобіль марки та моделі «Smart Forfour», VIN (номер кузова): НОМЕР_6 , 2005 року випуску.

Відмовити у задоволенні вимог клопотання у частині накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1