Рішення

від 24.03.2025 по справі 756/14170/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.03.2025 Справа № 756/14170/23

Справа № 756/14170/23

Провадження №2/756/207/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

за участю секретаря Макущенка М.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Вишневої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРФАКТОР СЕРВІС», Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить визнати недійсними електронні торги від 22.11.2021, проведені Державним підприємством «СЕТАМ», щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 ; скасувати протокол проведення електронних торгів № 560722 від 22.11.2021; витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРФАКТОР СЕРВІС» у її власність квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що прилюдні торги, проведені 22.11.2021 ДП «СЕТАМ», відбулися з порушенням норм чинного законодавства з огляду на наступне. Так, документи виконавчого провадження надсилались приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. позивачу (боржнику у виконавчому провадженні) за різними адресами: за місцем реєстрації - АДРЕСА_2 , та за адресою фактичного проживання - АДРЕСА_1 (місцезнаходження іпотечного майна), що призвело до порушення її конституційних прав, оскільки вона не була вчасно повідомлена про початок виконавчих дій та арешт майна, позбавлена можливості вчасно оскаржити дії та рішення приватного виконавця, відповідні постанови приватного виконавця отримала лише у квітні 2021 року.

Крім того, 22.04.2021 та 26.04.2021 позивач надсилала листи приватному виконавцю з проханнями зупинити виконавче провадження у зв`язку з оскарженням рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 про стягнення з неї заборгованості, на підставі якого було видано виконавчі листи та відкрито виконавчі провадження, проте її клопотання були проігноровані. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.05.2021 було відкрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021.

Опис та арешт нерухомого майна відбувся з порушенням вимог законодавства, здійснена оцінка вартості майна не відповідає його ринковій вартості. Так, у 2020 році у спірній квартирі нею був зроблений капітальний ремонт, в результаті якого змінилися технічні характеристики квартири, що підтверджується звітом про оцінку майна № 1499/21-1 від 05.12.2021, виготовленим центром «ПАРЕТО», за яким вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 2 525 000,00 грн. без ПДВ.

Крім того позивач зазначила, що перші електронні торги були призначені на 09.07.2021, у той час як у Львівському апеляційному суді на розгляді перебувала її апеляційна скарга на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021. Початкова ціна продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , становила 1 845 000,00 грн. Проте торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Після чого приватним виконавцем Яцишиним А.М. 27.07.2021 було зупинене виконавче провадження.

27.10.2021 виконавче провадження поновлене і повторні торги з продажу належної позивачу квартири АДРЕСА_1 відбулися 22.11.2021, переможцем торгів стало ТОВ «ЮРФАКТОР СЕРВІС». Стартова ціна продажу лоту становила 1 476 000,00 грн., тобто внаслідок протиправних дій приватного виконавця Яцишина А.М. відбулося зменшення стартової ціни квартири (уцінка лота).

Приватним виконавцем Яцишиним А.М. у порушення вимог п. 5 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 був призначений фіктивний зберігач арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 , замість того, щоб передати квартиру їй як боржнику, яка до того ж проживала та здійснювала нагляд за майном, або організатору торгів.

За наведених обставин, позивач вважає, що протиправні дії приватного виконавця Яцишина А.М. та стягувача (іпотекодержателя) АТ «Ідея Банк», якими було порушено вимоги Закону України «Про іпотеку», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, та умови іпотечного договору, призвели до того, що іпотечне майно - квартира АДРЕСА_1 , було незаконно передане на електронні торги на підставі фіктивних документів, в результаті чого квартира була реалізована за заниженою вартістю, у зв`язку з чим такі торги мають бути визнані недійсними, а квартира витребувана у покупця у її власність на підставі ст. 388 ЦК України.

Ухвалою судді від 13.11.2023 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Відстрочено позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 15 567,20 грн. за вимоги немайнового та майнового характеру до ухвалення судового рішення у справі.

04.12.2023 на адресу суду надійшов відзив від АТ «Ідея Банк», у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. в межах виконавчого провадження, що здійснювалось на підставі виконавчого листа №461/9894/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором були предметом розгляду в межах цивільної справи №756/5717/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2021, яка постановою Львівського апеляційного суду від. 26.12.2022 залишена без змін, встановлено відсутність порушень зі сторони приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №461/9894/20. А отже вказані обставини, на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають повторному доказуванню.

Стосовно порушення вимог при визначенні вартості описаного та арештованого майна зазначив, що така оцінка позивачем не оскаржувалася та була чинною на момент проведення електронних торгів.

Також вказав, що на момент проведення перших електронних торгів 09.07.2021 у приватного виконавця було відсутнє судове рішення про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021, а тому були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження та, відповідно, електронних торгів. Разом з тим, після отримання 27.07.2021 ухвали Львівського апеляційного суду від 28.05.2021 виконавче провадження одразу було зупинене відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження». Після залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення виконавче провадження було поновлене та відбулися повторні торги, на яких було реалізовано іпотечне майно. З огляду на викладене електронні торги призначалися та проводилися без порушення вимог чинного законодавства. Твердження позивача про те, що приватний виконавець був зобов`язаний призначити зберігачем арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 , її як боржника або організатора торгів не грунтуються на законі.

Крім того, АТ «Ідея Банк» не є належним відповідачем у справі, оскільки не є стороною правочину - договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів. Таким чином, позовна заява не містить жодних доказів на підтвердження порушення порядку реалізації арештованого майна в ході проведення електронних торгів та порушення прав та інтересів позивача, які могли вплинути на результати торгів.

08.12.2023 до суду надійшов відзив від ТОВ «ЮРФАКТОР СЕРВІС», у якому представник відповідача зазначив, що доводи позивача ОСОБА_1 щодо неправомірності проведення електронних торгів у зв`язку з неналежним, на її думку, надсиланням документів виконавчого провадження їй як боржнику; порушеннями, які були допущені під час опису та арешту майна, не зупинення виконавчого провадження не можуть бути підставою для визнання недійсними електронних торгів, оскільки такі порушення стосуються саме незгоди позивача з діями та рішеннями приватного виконавця, вчиненими та постановленими під час виконавчого провадження, та не стосуються правил проведення електронних торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Помилковим також є посилання позивача на висновок суб`єкта оціночної діяльності «ПАРЕТО» про ринкову вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , який наданий позивачем на противагу оцінці, проведеній у межах виконавчого провадження, оскільки оцінка майна, здійснена в процесі примусового виконання рішення суду, підлягає окремому оскарженню у визначені ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» строки та не відноситься до предмету доказування у даній справі.

З огляду на викладене просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.12.2023 до суду надійшов відзив від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А.М., у якому останній просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Зазначив, що дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, а саме: оскарження дій, бездіяльності або процесуальних документів винесених приватним виконавцем під час примусового виконання. Тому безпідставні доводи позивача про порушення порядку направлення сторонам виконавчого провадження процесуальних документів, проведення опису та арешту майна боржника без присутності позивача, заниження вартості арештованого майна боржника не можуть бути підставами для визнання електронних торгів недійсними. Посилання позивача на порушення приватним виконавцем порядку направлення сторонам виконавчого провадження документів виконавчого провадження не відповідають дійсності, зазначений факт встановлено Галицьким районним судом м. Львова в ухвалі від 20.12.2021 року у справі 756/5717/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26.12.2022.

Посилання позивача на порушення ним статей 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження», також є безпідставними, оскільки позивач (боржник) достеменно знала про існування виконавчого провадження, отримувала документи виконавчого провадження та мала можливість в повному обсязі реалізовувати свої права боржника у виконавчому провадженні. Але з метою ухилення від виконання судового рішення ігнорувала власні обов`язки, покладені на неї ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», та законні вимоги приватного виконавця, постійно перешкоджала вчиненню приватним виконавцем виконавчих дій шляхом ненадання інформації про доходи та майно боржника, ненадання правовстановлюючих документів та технічної документації на квартиру, ненаданням доступу до арештованого майна.

Опис та арешт майна проведений відповідно до вимог статей 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Так ним, незважаючи на відсутність в Законі України «Про виконавче провадження» обов`язку виконавця повідомляти боржника про дату та час проведення опису та арешту його майна, протягом більш ніж півтора місяці чотири рази направлялися на адресу позивача (боржника) вимоги щодо призначення проведення опису та арешту майна. Остання отримувала ці вимоги, що сама й підтверджує у своїх листах на адресу приватного виконавця, але протиправно перешкоджала вчиненню опису та арешту майна.

Зазначив, що відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право призначити зберігачем майна боржника або будь-яку іншу особу, обмежень чи виключень ця норма не містить. Позивач (боржник) навмисно ухилялась від проведення опису та арешту майна, а тому призначення зберігачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , іншої особи за відсутності позивача (боржника), який перешкоджає вчиненню виконавчих дій, не суперечить вимогам Закону.

Доводи позивача (боржника) стосовно заниження ним вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Тобто приватний виконавець не приймає фактичну участь в проведенні оцінки вартості арештованого майна та не визначає його вартість, визначення вартості майна боржника є лише процесуальною дією виконавця. А тому він не мав можливості визначати вартість майна, тим більше занижувати його вартість.

Щодо посилання позивача (боржника) на зміну фактичного стану квартири та проведення демонтажу окремих конструкцій відповідач зазначив, що позивачем (боржником) зазначені факти не доведені жодним належним доказом. Тому встановити, чи дійсно стан квартири був іншим, неможливо, також неможливо встановити, коли саме вона відбулася, до реалізації квартири або після.

Також ним не були порушені порядок та форма складання заявки на реалізацію арештованого майна.

20.12.2023 позивачем подано відповідь на відзиви.

Ухвалою суду від 10.04.2024 витребувано у Державного підприємства «СЕТАМ» належним чином завірені копії протоколів проведення електронних торгів від 09.07.2021 та від 20.08.2021 з продажу квартири АДРЕСА_1 ; належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , було передано на реалізацію ДП «СЕТАМ».

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, від 09.05.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з викладених у позові та відповіді на відзиви підстав.

Представник відповідача - ТОВ «ЮРФАКТОР СЕРВІС», у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 у справі № 461/9894/20 позовні вимоги АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 818 670,50 грн, судовий збір у розмірі 12 280,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 100 грн.

На виконання вказаного рішення суду 10.03.2021 Галицьким районним судом м.Львова видано виконавчі листи № 461/9894/20, які пред`явлено до виконання 18.03.2021.

У вказаних виконавчих листах зазначено місце проживання боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .

18.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А.М. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 та виконавче провадження № НОМЕР_4, які постановою від 18.03.2021 об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 та постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 були направлені 19.03.2021 на адресу боржника ОСОБА_1 , зазначену у виконавчих листах, а саме: АДРЕСА_2

Разом із постановами про відкриття виконавчих проваджень боржнику були направлені постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3, постанова про стягнення з боржника основної винагороди № НОМЕР_2, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_2, постанова про стягнення з боржника основної винагороди № НОМЕР_4, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_4, постанова про арешт коштів боржника № НОМЕР_2.

Також, у постановах про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 позивача (боржника) було зобов`язано подати декларацію про доходи та майно.

У матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем (боржником) вказаного обов`язку, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

19.03.2021 приватним виконавцем Яцишиним А.М. винесено постанову про арешт майна боржника ВП № НОМЕР_2, якою арештовано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

25.03.2021 приватним виконавцем направлено вимогу до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо надання технічної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

05.04.2021 приватний виконавець Яцишин А.М., попередньо на підставі отриманої інформації з банківських установ про відсутність банківських рахунків, відкритих на ім`я боржника ОСОБА_1 , та коштів, що зберігаються на вказаних рахунках у достатньому розмірі для погашення заборгованості за виконавчими документами, а також відсутність іншого рухомого та нерухомого майна у боржника, направив за адресою реєстрації позивача, а саме: АДРЕСА_2 та за адресою знаходження нерухомого майна позивача, а саме: АДРЕСА_1 , вимогу приватного виконавця про призначення на 12.04.2021 на 11:00 год. проведення виконавчих дій щодо опису нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначеною вимогою, у відповідності до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем зобов`язано позивача (боржника), забезпечити вільний доступ до вказаної квартири та надати правовстановлюючі та технічні документи на квартиру.

12.04.2021 об 11 год. 00 хв. приватним виконавцем у присутності понятих за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що боржник ОСОБА_1 на вимогу приватного виконавця для проведення виконавчих дій по опису нерухомого майна боржника не з`явилася, витребувані документи на квартиру не надала, про що приватним виконавцем складено акт від 12.04.2021 ВП № НОМЕР_2, тим самим зафіксовано відсутність боржника за вказаною вище адресою та відсутність у приватного виконавця можливості потрапити до квартири.

12.04.2021 приватним виконавцем направлено позивачу (боржнику) за адресою реєстрації позивача, а саме: АДРЕСА_2 та за адресою знаходження нерухомого майна позивача, а саме: АДРЕСА_1 , повторну вимогу приватного виконавця про призначення на 23.04.2021 о 10:00 год. проведення виконавчих дій щодо опису арештованого нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, 23.04.2021 приватним виконавцем Яцишиним А.М. вказану виконавчу дію не проведено у зв`язку з відсутністю боржника за вказаною адресою, про що було складено відповідний акт від 23.04.2021 ВП № НОМЕР_2 за присутності понятих.

23.04.2021 приватним виконавцем на адресу боржника: АДРЕСА_2 направлено виклик, яким зобов`язано позивача (боржника) з`явитись до офісу приватного виконавця 28.04.2021 о 14 год. 00 хв. та надати пояснення за фактом невиконання судового рішення, відомості про доходи, кошти та інше майно що перебувають у власності боржника.

Того ж дня, 23.04.2021 приватним виконавцем втретє направлено позивачу (боржнику) за адресою реєстрації позивача, а саме: АДРЕСА_2 та за адресою знаходження нерухомого майна позивача, а саме: АДРЕСА_1 , вимогу приватного виконавця про призначення на 29.04.2021 року на 11:00 год. проведення виконавчих дій щодо опису нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

28.04.2021 позивач (боржник) на виклик приватного виконавця не з`явилася, пояснень та витребуваних документів не надала, що не заперечувалося позивачем.

Також, 29.04.2021 приватним виконавцем складений акт про неможливість потрапити до квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що двері до квартири ніхто не відчинив, боржник на проведення опису не з`явилася та не надала технічну документацію на квартиру.

Того ж дня, 29.04.2021, приватним виконавцем Яцишиним А.М. учетверте направлено позивачу (боржнику) за адресою реєстрації позивача, а саме: АДРЕСА_2 та за адресою знаходження нерухомого майна позивача, а саме: АДРЕСА_1 , вимогу приватного виконавця про призначення на 12.05.2021 на 10:00 год. проведення виконавчих дій щодо опису нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

12.05.2021 приватним виконавцем проведено опис та арешт квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без участі боржника, з переданням майна на відповідальне зберігання зберігачу ОСОБА_3 , про що складена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.05.2021 ВП № НОМЕР_2.

Копії вказаної постанови 12.05.2021 направлені сторонам виконавчого провадження, зокрема, боржнику ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

24.05.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - ТОВ «СПЕЦЮСТ», для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

02.06.2021 приватним виконавцем за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 направлено позивачу (боржнику) відповіді на лист б/н від 22.04.2021 (зареєстроване 12.05.2021 року за вх. № 3281) та лист б/н від 26.04.2021 року (зареєстрований 11.05.2021 року за вх. № 3255), у яких позивачу (боржнику) приватним виконавцем було повідомлено про необхідність надання копії ухвали апеляційного суду про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду.

08.06.2021 на адресу приватного виконавця надійшов звіт про оцінку трикімнатної квартири, загальною площею 72,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком про вартість об`єкта незалежної оцінки, ринкова вартість трикімнатної квартири, загальною площею 72,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1 845 000,00 гривень.

08.06.2021 копію звіту про оцінку трикімнатної квартири, загальною площею 72,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 направлено сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

09.06.2021 приватним виконавцем Яцишиним А.М. складено заявку на реалізацію арештованого майна (ВП № НОМЕР_2), до якої додані копії виконавчого документу, постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника від 19.03.2021, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.05.2021, звіту про оцінку майна від 04.06.2021, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 та фотоматеріали об`єкту, що підтверджується описом додатків до заявки та інформацією про лот - іпотечну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , викладеною ДП «СЕТАМ».

16.06.2021 на адресу приватного виконавця Яцишина А.М. надійшов лист від ДП «СЕТАМ» № 3055/08-18-21 від 11.06.2021 про призначення електронних торгів з реалізації трикімнатної квартири, загальною площею 72,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням реєстраційного номера лота, відомостей про день та час проведення електронних торгів та початкової ціни продажу майна - 1 845 000,00 гривень; електронні торги призначено на 09.07.2021.

09.07.2021 перші електронні торги з реалізації трикімнатної квартири, загальною площею 72,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка є предметом іпотеки, не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 545714 від 09.07.2021.

27.07.2021 на адресу приватного виконавця надійшов лист від ДП «СЕТАМ» № 3811/08-18-21 від 22.07.2021 про призначення електронних торгів з реалізації трикімнатної квартири, загальною площею 72,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Електронні торги призначено на 20.08.2021.

Також одночасно, 27.07.2021, до приватного виконавця від представника стягувача - АТ «Ідея Банк», надійшло повідомлення про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 у справі № 461/9894/20 разом з копією ухвали Львівського апеляційного суду від 28.05.2021 про відкриття апеляційного провадження.

У зв`язку з чим 27.07.2021 приватним виконавцем Яцишиним А.М. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, яку направлено сторонам виконавчого провадження та до ДП «СЕТАМ», після чого електронні торги були зупинені.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04.10.2021 року у справі № 461/9894/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 - без змін.

27.10.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. у ВП НОМЕР_2 поновлено вчинення виконавчих дій.

На виконання вказаної постанови 22.11.2021 було вдруге проведено електронні торги з продажу іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1 ; згідно з протоколом проведення електронних торгів №560722 переможцем торгів стало ТОВ «ЮРФАКТОР СЕРВІС», ціна продажу 1 608 840 грн.; стартова ціна - 1 476 000,00 грн.

10.12.2021 приватним виконавцем Яцишиним А.М. складено акт про реалізацію предмета іпотеки ВП № НОМЕР_2.

13.12.2021 приватним виконавцем Яцишиним А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

17.01.2022 приватним виконавцем Яцишиним А.М. на рахунок ОСОБА_1 , відкритий у АТ «Ідея Банк», перераховано суму надмірно стягнутих коштів у розмірі 608 104,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18467 від 17.01.2022.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 650 ЦК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є приватний виконавець або державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 2 Закону серед засад виконавчого провадження визначено, зокрема, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, розумність строків виконавчого провадження, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних та приватних виконавців.

Відповідно до ст. 19 Закону сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно зі ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

За приписами ст. 38 Закону виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач, серед іншого, посилається на порушення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. в межах виконавчого провадження №64893158 її прав та інтересів як боржника, а також вимог норм чинного законодавства в частині направлення їй документів виконавчого провадження за зареєстрованим місцем проживання у м. Шостка, де позивач тривалий час не мешкає, а не за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та не виконання вимог стосовно зупинення виконавчого провадження, незважаючи на її листи, що призвело до уцінки нерухомого майна, виставленого на електронні торги, оскільки іпотечне майно реалізовано лише на повторних електронних торгах, у той час як перші торги відбувалися тоді, коли у суді апеляційної інстанції розглядалася її апеляційна скарга на судове рішення для виконання якого і здійснювалася реалізація належного їй майна.

Надаючи оцінку вказаним твердженням позивача суд враховує наступне.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження №64893158, наявних у матеріалах справи, приватним виконавцем Яцишиним А.М. документи виконавчого провадження, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 та постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4, постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3, постанова про стягнення з боржника основної винагороди № НОМЕР_2, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_2, постанова про стягнення з боржника основної винагороди № НОМЕР_4, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_4, постанова про арешт коштів боржника № НОМЕР_2, постанова про опис та арешт майна (коштів) божника, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, звіт про оцінку нерухомого майна, тощо, надсилалися на адресу позивача (боржника) ОСОБА_1 , зазначену у виконавчих листах, а саме: АДРЕСА_2 , що відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що вона відповідною заявою повідомляла приватного виконавця Яцишина А.М. про зміну свого місця проживання чи перебування, зокрема, на адресу: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що, надсилаючи документи виконавчого провадження за адресою боржника ОСОБА_1 , зазначену у виконавчих листах, приватний виконавець Яцишин А.М. діяв не у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства.

Про обізнаність позивача щодо відкриття приватним виконавцем Яцишиним А.М. виконавчого провадження, у якому вона є боржником, задовго до вчинення виконавцем дій щодо опису та арешту належного їй нерухомого майна та передачу його на електронні торги, свідчить той факт, що ще 13.04.2021 ОСОБА_1 зверталася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області (справа № 589/1474/21) зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця Яцишина А.М., які полягали, на її думку, у незаконному накладенні арешту на належні їй квартири, блокуванні її банківських рахунків.

Разом з тим, будучи обізнаною про виконавче провадження, позивач (боржник) не скористалася своїми правами сторони виконавчого провадження та не виконала обов`язки боржника, покладені на неї у вищевказанах постановах приватного виконавця, ухиляючись тим самим від виконання судового рішення.

Не знайшло свого підтвердження й порушення приватним виконавцем Яцишиним А.М. вимог закону під час зупинення виконавчого провадження.

Так, лише 27.07.2021, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, приватним виконавцем Яцишиним А.М. від представника АТ «Ідея Банк» (стягувача) отримано повідомлення про відкриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 у справі № 461/9894/20 разом з копією ухвали Львівського апеляційного суду від 28.05.2021 про відкриття апеляційного провадження.

Того ж дня, 27.07.2021, враховуючи вказані обставини та керуючись ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Яцишиним А.М. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, яку направлено сторонам виконавчого провадження та до ДП «СЕТАМ» для зупинення реалізації арештованого майна боржника - квартири АДРЕСА_1 (номер лоту 488359).

28.07.2021 ДП «СЕТАМ» було зупинено реалізацію лоту № 488359.

Таким чином, незважаючи на те, що строк на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 у справі № 461/9894/20 був поновлений ОСОБА_1 ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.05.2021, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відкрите ухвалою від 28.05.2021, про вказані обставини приватний виконавець був повідомлений стягувачем лише 27.07.2021. Після чого приватним виконавцем згідно з нормами діючого законодавства прийнято рішення про зупинення виконавчого провадження та зупинення реалізації арештованого майна боржника у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

У період до 27.07.2021, зокрема, під час складання приватним виконавцем Яцишиним А.М. 09.06.2021 заявки на реалізацію арештованого майна та проведення ДП «СЕТАМ» 09.07.2021 перших електронних торгів з реалізації трикімнатної квартири, загальною площею 72,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у приватного виконавця були відсутні передбачені Законом України «Про виконавче провадження» підстави для зупинення виконавчого провадження та, як наслідок, зупинення реалізація майна боржника на електронних торгах, а отже передача арештованого майна на реалізацію та призначення електронних торгів на 09.07.2021 здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, саме на сторони виконавчого провадження, якими є стягувач і боржник, законом покладений обов`язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій. Проте, як вже зазначалося судом, про необхідність зупинити виконавче провадження приватний виконавець був повідомлений стягувачем, разом з тим матеріали виконавчого провадження не містят доказів того, що боржник ОСОБА_1 повідомляла виконавця про поновлення їй строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке виконувалося у примусовому порядку, або про відкриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.

Крім того, вказані обставини вже були предметом дослідження в межах цивільної справи №756/5717/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М.

Так, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2021, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26.12.2022, у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено. Судом встановлено, що приватний виконавець Яцишин A.M. на законних підставах відкрив виконавче провадження з примусового виконання рішення на підставі пред`явленого виконавчого документа та при виконанні судового рішення на підставі виконавчого листа здійснював виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що опис та арешт належного їй нерухомого майна приватним виконавцем Яцишиним А.М. було проведено без участі позивача (боржника) та належного повідомлення; приватним виконавцем не вчинено усіх необхідних дій з метою виконання рішення суду, не перевірено майновий стан боржника, а одразу накладений арешт на належне позивачу нерухоме майно; зберігачем арештованого майна призначено не самого боржника і не організатора торгів, а сторонню особу, яка взагалі не була обізнана про стан нерухомого майна; приватним виконавцем було занижено вартість нерухомого майна (предмету іпотеки), оскільки оцінка проведена не у відповідності до дійсних характеристик квартири внаслідок здійсненого нею капітального ремонту, а тому не відображала дійсну (ринкову) вартість майна позивача та була суттєво занижена, в результаті чого реалізація арештованого майна відбулася за ціною, значно нижчою від ринкової; заяву на реалізацію арештованого майна подано з порушенням п.п. 2, 3 розд. 2 «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

В силу приписів статті 46 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

З досліджених у судовому засіданні копій виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 встановлено, що приватним виконавцем Яцишиним А.М, 18.03.2021 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , яку на виконання направлено до ряду банківських установ для виконання.

З листів означених установ встановлено відсутність коштів та інших цінностей боржника ОСОБА_1 , достатніх для задоволення вимог стягувача. Також, під час здійснення виконавчих дій встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об`єктів інтелектуальної власності, транспортних засобів, суден, земельних ділянок.

Встановлені обставини спростовують доводи позивача щодо порушення приватним виконавцем порядку звернення стягнення на майно боржника, який не перевіривши наявність у неї коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, наклав арешти на належне їй нерухоме майно, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 , яка є іпотечним майном на підставі іпотечного договору від 15.01.2020, укладеного між АТ «Ідея Банк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем).

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 року у справі №461/9894/20, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04.10.2021, які мають преюдиційне значення у даній справі, встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором № І01.00605.006033103 від 15.01.2020, який забезпечений іпотекою спірної квартири.

Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».

Таким чином норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя (аналогічні правові позиції наведена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17; від 11.04.2019 № 607/6096/17).

З огляду на викладене, може бути переданий на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (у редакції від 29.09.2020, далі - Порядок), електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну;.

Відповідно до Розділу II Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця або приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, чинним законодавством не передбачений.

Приватний (державний) виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, оскільки відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

До предмета доказування у таких справах належить дотримання встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини першої, частинами другою та третьою, абзацом першим частини п`ятої статті 61 України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Як вже зазначалося вище, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку» (ч. 7.ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.

Під час розгляду справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, на яке приватним виконавцем накладено арешт та здійснено експертну оцінку цього майна. Позивачем не надано жодних доказів щодо погашення заборгованості за судовим рішенням, яким з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором, забезпеченим іпотекою.

Головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Разом з тим, у позові позивач не зазначила, які саме порушення були допущені організатором торгів - ДП «СЕТАМ», що вплинуло на результати таких торгів.

Сам по собі факт несвоєчасного повідомлення її як боржника про проведення електронних торгів з огляду на те, що такі повідомлення надсилалися ДП «СЕТАМ» на зареєстроване місце проживання позивача, а не за фактичним місцем проживання у спірній квартирі, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними.

Крім того, як вже встановлено судом, саме зареєстроване місце проживання позивача було зазначене у виконавчих документах, куди і надсилалися позивачу (боржнику) документи виконавчого провадження та повідомлення ДП «СЕТАМ».

Щодо незгоди позивача з проведеною в рамках виконавчого провадження оцінкою арештованого майна суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 23.04.2021) визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 661/107/19 зазначено, що «відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно зі статтею 3 цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17 зазначено, що: «як вбачається з матеріалів справи, позивач, як на підставу для визнання електронних торгів недійсними та скасування оскаржуваних рішень, якими відмовлено у задоволенні таких вимог, посилається на порушення порядку визначення вартості майна боржника, що було передано на реалізацію. […] Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати. З огляду на зазначені законодавчі положення, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів позивача про порушення державним виконавцем порядку визначення вартості майна з підстав заниження її вартості, оскільки, як встановлено судами, позивач був належним чином повідомлений про результати визначення вартості спірного майна, однак не скористався своїм правом на їх оскарження в судовому порядку у визначений законом спосіб та строк. […] Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб».

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що Звіт про оцінку нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,70 кв.м, виготовлений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Спецюст», був направлений приватним виконавцем Яцишиним А.М. позивачу ОСОБА_1 08.06.2021 за адресою, зазначеною у виконавчих документах.

Як вже встановлено судом, позивач (боржник) не повідомляла приватного виконавця про своє фактичне місце проживання, яке не збігається з тим, що зазначене у виконавчих листах.

Як зазначила сама позивач, вказаний звіт вона отримала 01.08.2021 за адресою реєстрації у м. Шостка Сумської області.

Проте позивач, будучи достовірно обізнаною про наявність виконавчого провадження та арешт її майна, неодноразові вимоги приватного виконавця про надання доступу до спірної квартири з метою здійснення опису та арешту майна боржника та визначення його вартості, своєчасно не вжила заходів щодо оскарження звіту про оцінку майна у порядку та строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Разом тим, враховуючи, що дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та які мають самостійний спосіб та строки оскарження, доводи позивача щодо незгоди з проведеною оцінкою належного їй іпотечного майна з метою звернення на нього стягнення, яка не визнана незаконною, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Таким чином, посилання позивача на отримання висновку про вартість майна вже після того, як відбулися перші електронні торги, не є порушенням, яке могло вплинути на результати спірних торгів.

Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено обов`язку виконавця надсилати такі повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Саме по собі направлення виконавцем такого висновку стороні виконавчого провадження вважається ознайомленням з визначеною експертом вартістю майна у розумінні частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Будь-яких порушень організатором торгів - ДП «СЕТАМ», що вплинули на результати таких торгів, судом також не встановлено.

Так, 27.10.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. (ВП НОМЕР_2) поновлено вчинення виконавчих дій.

22.11.2021 ДП «СЕТАМ» у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, проведено повторні електронні торги.

Згідно з протоколом №560722 проведення електронних торгів переможцем торгів стало ТОВ «ЮРФАКТОР СЕРВІС», стартова ціна - 1 476 000,00 грн., ціна продажу - 1 608 840,00 грн.

10.12.2021 приватним виконавцем Яцишиним А.М. складений Акт про реалізацію предмета іпотеки - квартири, загальною площею 72,70 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (ВП № НОМЕР_2).

17.01.2022 приватним виконавцем Яцишиним А.М. на рахунок ОСОБА_1 , відкритий у АТ «Ідея Банк», перераховано суму надмірно стягнутих коштів у розмірі 608 104,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18467 від 17.01.2022.

Щодо призначення приватним виконавцем Яцишиним А.М. у постанові від 12.05.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника відповідальним зберігачем арештованого майна ОСОБА_3 , яка того ж дня направлена сторонам виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 23.04.2021) майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.

Таким чином, приватному виконавцю надане право призначити зберігачем майна або боржника, або будь-яку іншу особу, обмежень чи виключень вказана вище норма не містить. З огляду на те, що боржник, що підтверджується дослідженими під час розгляду справи матеріалами виконавчого провадження, ухилилися від участі в описі належного їй нерухомого майна, призначення зберігачем такого майна іншої особи не суперечить вимогам закону.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Встановивши, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення порядку реалізації майна на електронних торгах на момент їх проведення і порушення у зв`язку з цим її прав та законних інтересів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що ухвалою суду від 13.11.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 15 567,20 до ухвалення судового рішення у справі, з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 15 567,20 грн. (за дві вимоги немайнового характеру (1073,6 грн. х 2) та вимогу майнового характеру - 13420,00 грн.)

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 244, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРФАКТОР СЕРВІС», Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 15 567 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: Державне підприємство «СЕТАМ», код ЄДРПОУ - 39958500, місцезнаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6.

Відповідач 2: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8.

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРФАКТОР СЕРВІС», код ЄДРПОУ - 39880444, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 55.

Відповідач 4: Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ - 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, буд. 11.

Суддя О.О. Тиха