Рішення

від 24.03.2025 по справі 740/677/25

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/677/25

Провадження № 2-о/740/75/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вертіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

До складу спадщини входили земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розміром 2,70 га та 2,57 га, які розташовані на території с. Велика Кошелівка Ніжинського району.

На момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за вищевказаною адресою одна, проте заявник фактично проживав разом з нею на момент смерті та здійснював догляд за нею.

Таким чином, заявник вважає, що прийняв спадщину, як спадкоємець, що постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від спадщини. Інших спадкоємців після ОСОБА_2 немає, спадщина після неї відумерлою не визнана.

На даний час нотаріус не може завести спадкову справу, оскільки відсутні належні докази постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим, заявник змушений звернутись до суду із даною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді 10.02.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Заявник надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Представник заінтересованої особи Вертіївської сільської ради Чернігівської області до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 7).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

У матеріалах справи міститься копія заповіту, складеного 21.01.1998 ОСОБА_2 , згідно з яким остання заповідала все належне їй майно ОСОБА_1 (а.с. 9).

З відповіді Державного нотаріального архіву Чернігівської області вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилась.

Згідно довідки Великокошелівського старостинського округу Вертіївської сільської ради Ніжинського району № 03-08/288 від 24.09.2020, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті проживав її син ОСОБА_1 , який здійснював догляд за нею (а.с. 8).

Крім того, у рішенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.09.2021 по справі № 740/3604/21 також констатується факт проживання заявника разом з його матір`ю ОСОБА_2 на день смерті останньої (а.с. 11-12).

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного СудуУкраїнивід30.05.2008року№7«Просудовупрактикуусправахпроспадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296ЦКУкраїни спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

За такихобставин,суд приходить до висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_3 зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на день смерті останньої, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Даний факт, за встановленням якого звертається заявник має юридичне значення, оскільки визначає його право спадкування і інакше, як у судовому порядку не може бути встановлений, а отже вимоги заявника ОСОБА_1 слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 81,259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Карпусь