Ухвала

від 24.03.2025 по справі 640/15806/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 березня 2025 року Справа №640/15806/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій з урахуванням уточненої позовної заяви просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2020 №0531260405, від 15.07.2019 №0590321206, від 26.12.2019 №0451650405, від 11.02.2020 №0135730405, від 02.03.2020 №0235690405, від 16.02.2021 №127770415.

30 вересня 2022 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В. постановила ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року позовна заява була залишена без руху, після відкриття провадження у справі, позивачеві надано строк протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

19 березня 2025 року до суду на виконання вказаної ухвали надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що оскільки станом на момент винесення оскаржуваних рішень строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного сулу, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становив 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, при вирішенні питання про поновлення строку суду необхідно надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Вказані обставини на думку позивача свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Оцінюючи зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його поновлення з огляду на таке.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що заява про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду не містить доказів, що неможливість вчасного звернення до суду зумовлена дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Таким чином, вказані позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 171,240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Лазарєв