Рішення

від 24.03.2025 по справі 640/19398/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року справа № 640/19398/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Київської міської прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу.

Суть спору: 04.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - відповідач-1, Комісія), Київської міської прокуратури (далі - відповідача-2) з позовом, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження №155дп-22 від 22.09.2022 у дисциплінарному провадженні №07/3/2-17дс-19дп-22, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №1685к від 29.09.2022, яким застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани з 22.09.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Катющенко В.П.) від 11.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Катющенко В.П.) від 30.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/19398/22 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

08.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2022 №03-19/4790/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/19398/22.

09.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною чотирнадцятої статті 31 КАС України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 адміністративну справу №640/19398/22 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано від відповідачів докази, запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 була надіслана всім учасникам справи 22.06.2023, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно спірного рішення Відповідного органу, в діях позивача встановлені ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, що виявилося у направленні до суду обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, а саме після двох місяців з моменту повідомлення особі про підозру.

Так, позивач стверджує, що на момент прийняття рішення сплив строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, між відкриттям дисциплінарного провадження № 07/3/2-17дс-19дп-22, яке відбулось 11.01.2022 та моментом складення висновку, яке відбулось 28.06.2022, минуло понад п`ять місяців, при цьому рішення про продовження строку перевірки не приймалось, що свідчить про грубе порушення строку перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та складання відповідного Висновку з порушенням строку, встановленого статтею 46 Закону.

22.06.2023 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву №07/3/2-275вих-23 від 19.06.2023 разом із долученням доказів, витребуваних ухвалою суду від 12.06.2023.

Відповідач-1, не погоджуючись з позовними вимогами, зазначив, що доводи, викладені в позовній заяві, є безпідставними, суперечать встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач-1 стверджує, що 29.11.2019 прокурором ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені відомості про скерування обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019100100009810 стосовно ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду міста Києва. Натомість, вказаний обвинувальний акт, прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 фактично скеровано до Шевченківського районного суду міста Києва лише 21.11.2021, тобто поза межами строку досудового розслідування, який, відповідно до статті 219 КПК України, завершився 20.01.2020. Таким чином, прокурор ОСОБА_1 під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12019100100009810 порушив вимоги статей 2, 9, 28, 36, 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51, а також пункту 2 розділу VI Положення № 139, тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), а саме неналежне виконання службових обов`язків, з огляду на це наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Відтак враховуючи, що проступок є триваючим, строк застосування дисциплінарного стягнення, визначений частиною четвертою статті 48 Закону №1697-VІІ стосовно ОСОБА_1 за цим фактом не минув. Вказаних висновків позивачем під час засідання Комісії також не спростовано та не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх доводів. Тривале складання висновку зумовлене початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, евакуацією членів Комісії до іншої місцевості та відсутності доступу до матеріалів дисциплінарного провадження. Таким чином, перевірка дисциплінарної скарги стосовно позивача здійснена членом Комісії в межах двомісячного строку, а тому доводи позову про порушення строків здійснення дисциплінарного провадження є безпідставними.

28.06.2023 на адресу суду від відповідача-2 надійшов лист №15/2-9794-22 від 27.06.2023 із долученням доказів, витребуваних ухвалою суду від 13.06.2023.

Відповідач-2 повідомив суд, що відзив Київської міської прокуратури з доданими до нього документами був надісланий до Київського окружного адміністративного суду листом від 27.12.2022 №15/2-9794-22.

Також, відповідач-2 зауважив, що дисциплінарне стягнення у виді догани застосовано до позивача наказом керівника Київської міської прокуратури №1685к від 29.09.2022 на підставі рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 22.09.2022 за № 155дп-22. При ознайомленні 03.10.2022 з наказом ОСОБА_1 будь-яких скарг, клопотань не заявив. Компетенцією керівника Київської міської прокуратури є лише дотримання процедури із застосування вже накладеного Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення стосовно прокурора, яка полягає у виданні відповідного наказу. Листом Голови Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 27.09.2022 № 07/3/2-2553вих-22, керівнику Київської міської прокуратури відповідно до п. 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, надіслано копію рішення від 22.09.2022 за № 155дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 . З огляду на викладене вище, наказ №1685к від 29.09.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення» стосовно позивача видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законами України.

Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 працює в органах прокуратури міста Києва з грудня 2013 року на різних посадах. Зокрема, з 15.03.2021 позивач працює на посаді прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва (наказ керівника Київської міської прокуратури від 09.03.2021 № 652к). Присягу працівника прокуратури позивач склав 03.07.2014, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 13.09.2021. Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень немає.

04.01.2022 до Комісії надійшла дисциплінарна скарга керівника Київської міської прокуратури Кіпера О.О. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 .

За допомогою автоматизованої системи того самого дня дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Юзькову О.В. , яким за результатами її вивчення 11.01.2022 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-17дс-19дп-22 стосовно прокурора ОСОБА_1 .

За результатами перевірки 28.06.2022 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. Запропоновано накласти на прокурора дисциплінарне стягнення у виді догани.

У засіданні Комісії взяли участь представник скаржника - прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Лактіонова Х.І. та прокурор ОСОБА_1

Заслухавши доповідача - члена Комісії Юзькова О.В., представника скаржника Лактіонову Х.І., а також пояснення прокурора ОСОБА_1, вивчивши висновок та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила наступне.

На виконання пункту 6.1. оперативної наради у керівника Київської міської прокуратури від 12.08.2021 та плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених в ході надання практичної допомоги Офісом Генерального прокурора з питань організації роботи прокурорів щодо оскарження незаконних судових рішень у кримінальних провадженнях в апеляційному та касаційному порядках, вивчено діяльність прокурорів окружних прокуратур щодо об`єктивного та достовірного відображення в ЄРДР відомостей про направлення кримінальних проваджень до суду.

Вивченням охоплено період з 01.01.2017 до 31.03.2021. Предметом вивчення стали відомості щодо направлення кримінальних проваджень до суду, внесених до ЄРДР процесуальними керівниками окружних прокуратур міста, зокрема Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

3 метою перевірки об`єктивності відомостей про направлення кримінального провадження до суду використано наявні висновки про законність судових рішень у кримінальних провадженнях, ухвалених за участі прокурорів Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, інформацію з ЄРДР, Єдиного державного реєстру судових рішень та порталу «Судова влада України».

Під час вивчення не отримано достовірної інформації про направлення до суду прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 обвинувального акта у кримінальному провадженні №12019100100009810 стосовно ОСОБА_2 , який згідно з відомостями в ЄРДР направлено до суду 29.11.2019. Відповідно до інформації, наданої в ході перевірки керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Києва від 29.11.2021, вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні перебував разом з матеріалами кримінального провадження в приміщенні Шевченківської окружної прокуратури міста Києва та до суду скерований лише під час перевірки 21.11.2021.

Перевіркою також встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100100009810 стосовно ОСОБА_2 фактично надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва лише 24.11.2021, що підтверджено відомостями з порталу «Судова влада України». На момент проведення дисциплінарного провадження, за вказаним кримінальним провадженням визначено склад суду - суддя Голуб О.А., та призначено його до судового розгляду. Водночас рішення у провадженні не прийнято.

Згідно з розділом 6 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 06 квітня 2016 року № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810, (далі Положення про ЄРДР) прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до ЄРДР відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.

Відповідно до пункту 8 розділу 1 Положення про ЄРДР реєстраторами Реєстру є прокурори. Пункт 1 розділу 2 Положення про ЄРДР зобов`язує прокурора внести до ЄРДР, зокрема, відомості про закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України). Водночас в пункті 1 розділу 7 Положення про ЄРДР зазначено, що Реєстратор є відповідальною особою за своєчасність, повноту та об`єктивність внесених до Реєстру відомостей згідно з чинним законодавством. Саме вказані приписи Положення про ЄРДР порушено прокурором ОСОБА_1, що потягло за собою негативні наслідки.

Наказом керівника Київської міської прокуратури Кіпера О.О. від 16.11.2021 № 132 призначено та проведено службове розслідування з метою перевірки викладеної у рапорті прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Лактіонової Х.І. інформації щодо неналежного здійснення повноважень прокурора та можливої втрати матеріалів кримінальних проваджень №№ 12017100100008835, 12018100100010268, 12018100100000981, 12019100100009810, 12018100100001586, процесуальне керівництво у яких здійснено прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

Згідно з відомостями, які містяться в ЄРДР, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100100009810 стосовно ОСОБА_2 за частиною першою статті 309, частиною четвертою статті 358, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 358 КК України направлено до суду прокурором ОСОБА_1 29.11.2019.

Водночас перевіркою встановлено, що обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні фактично скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва процесуальним керівником, прокурором ОСОБА_1 лише 21.11.2021.

Проведеною 19.11.2021 оперативною нарадою при керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Києва також підтверджено факт ненаправлення станом на 18.11.2021 обвинувального акта у кримінальному провадженні №12019100100009810 до Шевченківського районного суду м. Києва. Рішенням наради про виявлене порушення суворо вказано прокурору ОСОБА_1 та зобов`язано його скерувати вищезазначений обвинувальний акт до суду до 30.11.2021.

Прокурор ОСОБА_1 пояснив, що ним здійснено процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12019100100009810 від 14.10.2019 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 309, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України.

21.11.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Згідно з відомостями в ЄРДР 29.11.2019 прийнято рішення про закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 скеровано до суду.

Водночас, станом на 18.11.2021, вищезазначений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100100009810 стосовно ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду м. Києва не надходив.

Вказаний недолік у роботі допущено ним у зв`язку зі значним процесуальним навантаженням, великою кількістю судових засідань, у яких він брав участь, виконанням доручень керівництва. На теперішній час обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні скеровано до Шевченківського районного суду міста Києва, однак до цього часу рішення у ньому не прийнято, у зв`язку з чим вважав, що не настало негативних наслідків, а тому з урахуванням й того, що, на його думку, минули строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, просив дисциплінарне провадження стосовно нього закрити. Зобов`язувався не допускати аналогічних недоліків у роботі в майбутньому.

За результатами перевірки Комісія дійшла консолідованого висновку, що прокурор ОСОБА_1 під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12019100100009810 порушив вимоги статей 2, 9, 28, 36, 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку №51, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VІІ, а саме - неналежне виконання службових обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 47-50, 77, 78 Закону №1697-VІІ, пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, 22.09.2022 Комісія прийняла рішення, яким вирішила притягнути прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Листом Голови Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 27.09.2022 № 07/3/2-2553вих-22, керівнику Київської міської прокуратури відповідно до п. 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, надіслано копію рішення від 22.09.2022 за №155дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись пунктом 8 частини першої та другої статті 11 Закону №1697-VІІ, Київська міська прокуратура видала наказ від 29.09.2022 №1685к «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосувала до прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани з 22.09.2022.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження №155дп-22 від 22.09.2022 у дисциплінарному провадженні №07/3/2-17дс-19дп-22 та наказом Київської міської прокуратури від 29.09.2022 №1685к «Про застосування дисциплінарного стягнення» позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Пунктом 2 частини першої статті 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом №1697-VІІ.

Статтею 3 Закону №1697-VІІ визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується, зокрема на засадах законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VІІ прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано зазначеним Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Згідно частин першої та другої статті 45 цього Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи положення Розділу VI Закону №1697-VII дисциплінарне провадження включає такі етапи:

відкриття дисциплінарного провадження;

проведення перевірки дисциплінарної скарги;

розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора;

прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора;

застосування до прокурора дисциплінарного стягнення;

оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону №1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону №1697-VII секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини шостої статті 46 Закону №1697-VII під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора (частина третя статті 46 Закону № 1697-VII).

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (частина четверта статті 46 Закону №1697-VII).

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць (частина дев`ята статті 46 Закону №1697-VII).

Згідно частини десятої статті 46 Закону №1697-VII член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься (частина одинадцята статті 46 Закону №1697-VII).

Статтею 47 Закону №1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;

3) не з`явився на засідання повторно.

Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Під час прийняття рішення стосовно відводу член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. (частина перша статті 48 Закону №1697-VII).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя статті 48 Закону №1697-VII).

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (частина четверта статті 48 Закону №1697-VII).

У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження (частина п`ята статті 48 Закону №1697-VII).

За частиною шостою статті 48 Закону №1697-VII слідує, що рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду (частина восьма статті 48 Закону №1697-VII).

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк (частина дев`ята статті 48 Закону №1697-VII).

Суд зазначає, що за статтею 73 Закону №1697-VII Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Частиною 3 вказаної статті 73 Закону № 1697-VII визначено, що порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.

Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, регулює процедуру здійснення Відповідним органом дисциплінарного провадження щодо прокурорів та інших повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру» (далі Положення).

Згідно п. 7 Положення основними засадами діяльності органу є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об`єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора.

Пунктом 61 Положення визначено, що орган має право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менше дев`яти членів органу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу органу, передбаченого Законом. Рішення органу викладаються в письмовій формі.

За пунктами 62 та 63 Положення слідує, що орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

У рішенні органу зазначаються дата і місце його прийняття, члени органу, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами органу, які брали участь у засіданні.

За наявності окремої думки вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки проголошенню на засіданні не підлягає.

Рішення органу оголошується безпосередньо після його прийняття та підлягає оприлюдненню на його офіційному вебсайті протягом трьох днів із дня прийняття (п. 64 Положення).

Відповідні пункти, зокрема 91-93, 94 вказаного Положення, кореспондуються із згаданими вище нормами Закону №1697-VII, а саме: прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону. Орган здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VІ Закону та Положенням.

Дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом органу в порядку, встановленому Законом (п. 95 Положення).

Пунктом 99 Положення передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член органу проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Повноваження члена органу під час здійснення перевірки визначаються статтями 46, 77 Закону та Положенням.

Згідно пунктів 101 та 102 за результатами перевірки член органу складає висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Якщо за результатами перевірки член органу встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається його характер та наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також обґрунтована пропозиція члена органу щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена органу.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений органом, але не більш як на місяць (п. 106 Положення).

За вказаною справою судом встановлено, що наказом керівника Київської міської прокуратури Кіпера О.О. від 16.11.2021 № 132 призначено та проведено службове розслідування з метою перевірки викладеної у рапорті прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Лактіонової К.І. інформації щодо неналежного здійснення повноважень прокурора та можливої втрати матеріалів кримінальних проваджень №№ 12017100100008835, 12018100100010268, 12018100100000981, 12018100100001586, 12019100100009810, процесуальне керівництво у яких здійснювалось прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

Згідно з даними, які містяться в ЄРДР, кримінальне провадження №12019100100009810 стосовно ОСОБА_2 за частиною першою статті 309, частиною четвертою статті 358, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 358 КК України направлено до суду прокурором ОСОБА_1 29.11.2019.

Водночас перевіркою встановлено, що обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні фактично скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва процесуальним керівником, прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1, лише 24.11.2021, що підтверджується даними порталу «Судова влада України». На момент проведення службового розслідування визначено склад суду - суддя Голуб О.А .

Відповідним органом отримано дисциплінарну скаргу 04.01.2022 про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, та керуючись абзацом 1 частини третьої статті 46 Закону №1697-VII, членом Комісії Юзьковим О.В. 11.01.2022 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження №07/3/2-17дс-19дп-22 стосовно прокурора ОСОБА_1 .

Копію згаданого рішення 11.01.2022 надіслано прокурору, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, а також особі, за скаргою якої відкрито провадження та складено Висновок від 28.06.2022 №07/3/2-17дс-19дп-22 Відповідним органом за наявними матеріалами дисциплінарної справи.

Рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження №155дп-22 від 22.09.2022, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Наказом Київської міської прокуратури №1685к від 29.09.2022 до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани.

За пунктом 2 частини першої статті 49 Закону №1697-VІI на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана, заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора), звільнення з посади в органах прокуратури

Відповідно, прокурора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків (пункт 1 частина перша статті 43 Закону № 1697-VІI).

За частиною четвертою та десятою статті 46 цього Закону №1697-VII після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки.

Як зазначає у позовній заяві позивач, відповідачем грубо порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме, порушено строк проведення перевірки, передбачений частиною дев`ятою статті 46 Закону №1697-VII, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом першим частини дев`ятої статті 46 Закону №1697-VІІ перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Комісією, але не більш як на місяць.

Відповідно до частини десятої статті 46 Закону № 1697-VІІ член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Відповідно, визначені абзацом 1 частини дев`ятої статті 46 Закону №1697-VII строки розповсюджуються на перевірку відомостей про наявність підстав для прокурора щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності під час винесення висновку, та не розповсюджуються на строки виготовлення висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, що узгоджується із пунктами 101 та 106 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 лютого 2018 року та від 05 березня 2018 року у справах № 800/505/17, № 800/581/17.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що дисциплінарна скарга до Комісії надійшла 04.01.2022, останню інформацію (копії документів) з Київської міської прокуратури, на вимогу члена Комісії, отримано 18.01.2022, тобто в межах строку проведення перевірки, який закінчувався 04.03.2022.

28.06.2022 членом відповідного органу складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Тривале складання висновку, як зазначив у відзиві на позовну заяву відповідач-1, зумовлене початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, евакуацією членів Комісії до іншої місцевості та відсутності доступу до матеріалів дисциплінарного провадження.

У зв`язку з втратою доступу до усіх матеріалів дисциплінарних проваджень, які залишились у міста Києві, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09.03.2022 №1зп-22 «Про особливості діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження в умовах воєнного стану» (пунктом 2.12) розгляд дисциплінарних скарг, а також дисциплінарні провадження, одержані та відкриті до дати введення воєнного стану, зупиняються з 25 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану або до прийняття Комісією окремого рішення (рішення доступне за посиланням https://kdkp.gov.ua/decision/2022/03/09).

27.05.2022 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №293п-22 поновлено розгляд дисциплінарних скарг та дисциплінарних проваджень (доступний за посиланням https://kdkp.gov.ua/decision/2022/04/27 /2221).

А відтак, на думку суду, доводи позивача щодо порушення строків проведення перевірки та складення висновку про відсутність дисциплінарного проступку прокурора є необґрунтованими та безпідставними.

Водночас суд зазначає, що саме по собі недодержання строків проведення перевірки не може бути підставою для визнання протиправним викладеного у рішенні висновку щодо кваліфікації певних дій як таких, що мають характер дисциплінарного проступку.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 05.03.2018 у справі № 800/581/17.

Щодо посилань позивача про сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці

Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в рішенні від 10.04.2018 у справі №9901/480/18, відповідно слідує, що початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності пов`язується з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення.

Разом з тим, окремі правопорушення можуть починатися з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або припинення правопорушення.

Правові позиції Верховного Суду викладені в постанові від 09.10.2019 у справі №9901/921/18, в постанові від 27.05.2019 у справі №9901/196/19 дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення». «Триваюче правопорушення» - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, яке припиняються, або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Відтак, днем обчислення річного строку для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення буде день належного виконання ним установленого обов`язку або день припинення правопорушення.

Оскільки позивач перебував у безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов`язків, що тривали протягом часу процесуального керівництва і продовжувалось з боку позивача, тому таке правопорушення є триваючим. Така позиція суду узгоджується із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного суду від 17.02.2021 у справі №420/3261/19 та від 16.12.2020 у справі №9901/315/19.

Застосовуючи наведені підходи, суд вважає, що у випадку, який є предметом оцінки (здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №120191000100009810), прокурором ОСОБА_1 вчинено триваюче правопорушення, оскільки обов`язок прокурора не вичерпується вчиненням ним певної процесуальної дії (затвердженням обвинувального акта), а має триваючий характер, оскільки у цьому випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання своїх обов`язків.

Обов`язок прокурора як найшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Україною 17.07.1997 (далі - Конвенція), передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норм права (статті 219 КПК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі №711/3111/19, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. З огляду на вказані висновки, проступок у кримінальному провадженні №120191000100009810 припинено 24.11.2021 надходженням до суду обвинувального акта.

А тому, суд вважає доводи позивача про порушення відповідачем-1 строку притягнення до дисциплінарної відповідальності безпідставними та помилковими.

Щодо співмірності застосованого виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Як уже було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення Комісія в оскаржуваному рішенні дійшла висновку про очевидність дисциплінарного проступку прокурора, та вважала, що діяння вчинене прокурором є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Суд зазначає, що Комісія відповідно до діючого законодавства наділена дискреційними повноваженнями під час здійснення дисциплінарного провадження, що дозволяє цьому органу на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення залежно від скоєного прокурором дисциплінарного проступку та застосовувати до нього обране Комісією дисциплінарне стягнення.

Водночас ознак свавільного втручання Комісії у права позивача судом не встановлено, а обраний вид стягнення з огляду на встановлені обставини не викликає сумнівів щодо його пропорційності.

Щодо наявності складу дисциплінарного проступку у прокурора ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, прокурором ОСОБА_1 здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12019100100009810 від 14.10.2019 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 309, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України.

21.11.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Згідно з відомостями в ЄРДР 29.11.2019 прийнято рішення про закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 скеровано до суду.

Водночас, вищезазначений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100100009810 стосовно ОСОБА_2 був спрямований до Шевченківського районного суду м. Києва лише 21.11.2021 та фактично надійшов до суду 24.11.2021.

Відповідно до статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Згідно із вимогами статті 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону №1697-УІІ, та діє у межах своїх повноважень.

Згідно з параграфом 2 глави 3 розділу 1 КПК України прокурор є суб`єктом кримінального процесу на стороні обвинувачення. Відповідно до пунктів 11, 13, та 14 частини другої статті 36 КПК України він має право повідомляти особі про підозру; затверджувати обвинувальний акт; звертатися до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. При цьому прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Таким чином, системний аналіз зазначених законодавчих норм призводить до наступного правового висновку: ОСОБА_1 , здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, та вчиняючи процесуальні дії зобов`язаний був здійснювати свої повноваження у межах, визначених законами України, зокрема Законом №1697-УІІ, Кримінальним процесуальним кодексом України, а також згідно з покладеними на нього наказом керівництва обов`язками.

А саме, після затвердження обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 309, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України, ОСОБА_1 був зобов`язаний вжити заходи щодо своєчасної передачі його до суду.

Поряд з цим слід зазначити, що позивач не заперечував факту вчинення ним дисциплінарного проступку та зауважував, що дане порушення допущено ним у зв`язку зі значним процесуальним навантаженням, великою кількістю судових засідань, у яких він брав участь, виконанням доручень керівництва.

Таким чином, суд вважає правильними висновки відповідача-1, що прокурор ОСОБА_1 під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12019100100009810 порушив вимоги статей 2, 9, 28, 36, 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку № 51, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VІІ, а саме - неналежне виконання службових обов`язків.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Відповідного органу містить кваліфікацію дій позивача, є вмотивованим, містить конкретні підстави для застосування до позивача спірного дисциплінарного стягнення, визначені законом, а саме: неналежне виконання службових обов`язків (пункти 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Виходячи з викладених обставин справи у взаємозв`язку з наведеними нормами, судом не встановлено порушення відповідачем-1 таких норм та визначених ними процедур.

Натомість обставини порушення позивачем норм статей 2, 9, 28, 36, 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку №51, підтверджуються належними у справі доказами в їх сукупності, у зв`язку з чим, у відповідача-1 були наявні правові підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення.

Враховуючи зазначене, оскаржуване рішення Відповідного органу від 22.09.2022 №155дп-22 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Київської міської прокуратури №1685к від 29.09.2022, яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, суд зазначає цей наказ як похідна вимога від заявленої першої вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 22.09.2022 №155дп-22, у задоволенні якої судом відмовлено, відтак суд відмовляє і у задоволенні другої вимоги та зазначає, що позивач правомірно притягнений до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VII наказом Київської міської прокуратури №1685к від 29.09.2022 у виді догани.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частини другої статті 77 КАС України).

За вказаною справою позивачем не наведено належних та достатніх обґрунтувань, та не надано достатніх доказів щодо протиправності наказу та рішення відповідачів №1685к від 29.09.2022 та від 22.09.2022 №155дп-22, в свою чергу, відповідачами доведено правомірність та законність спірних рішень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.