Рішення від 24.03.2025 по справі 420/34734/24

Справа № 420/34734/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Божинська А.О.,

за участю сторін:

прокурор: Шептіліс О.І. за посвідченням,

від відповідача: Самбурський О.Б. на підставі розпорядження,

від третіх осіб: не з`явились ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 0352855230, місце знаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (код ЄДРПОУ 43879780, місце знаходження: 65114, м. Одеса, Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) (код ЄДРПОУ 45101357, місце знаходження: 54029, м. Миколаїв, пр.-т. Центральний, 16) до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056990, місце знаходження: 68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Вознесенська, 139) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 листопада 2024 року надійшла позовна заява керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 0352855230, місце знаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. Дмитрівська, 63) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (код ЄДРПОУ 43879780, місце знаходження: 65114, м. Одеса, Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) (код ЄДРПОУ 45101357, місце знаходження: 54029, м. Миколаїв, пр.-т. Центральний, 16) до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056990, місце знаходження: 68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Вознесенська, 139), в якій позивач просить:

-Визнати протиправною бездіяльність Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056990) щодо невинесення на розгляд сесії Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 24.11.2023 № 981 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених, його нерозгляду та неприйняття рішення у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України;

-Зобов`язати Ренійську міську раду Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056990) винести на розгляд та розглянути на сесії Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 24.11.2023 № 981 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених та прийняти за результатами його розгляду рішення у порядку, визначеному ч. ч, 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 13 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Південним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) до голови Ренійської міської територіальної громади надіслано подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 24.11.2023 № 981 щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 156 га на території Ренійської міської територіальної громади Ізмаїльського району, до самозалісених у порядку ст. 57-1 Земельного кодексу України.

За інформацією Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Ренійською міською радою Ізмаїльського району Одеської області рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених не приймалось та подання на сесії сільської ради не розглядалось, відповідь на подання носить формальний характер.

На лист окружної прокуратури, Ренійською міською радою Ізмаїльського району Одеської області надано відповідь від 11.10.2024 № 38/3850-4980, зі змісту якою вбачається, що міською радою на сесії подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства не розглядалось та рішення по ньому не приймалися.

Таким чином, на думку позивача, органом місцевого самоврядування безпідставно не розглянуто подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, чим допущено протиправну бездіяльність.

Через канцелярію суду 06.12.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що 05.12.2023 року на електронну пошту Ренійської міської ради надійшло електронне поштове відправлення, з прикріпленим до нього файлом «Ренійська.rar». Прикріплений файл «Ренійська.rar» містив у собі два файли: « 981.pdf» та « 51 241 Рeнійськa міська територіальна громада.geojson».

Відкриттям файлу « 981.pdf» було встановлено, що він містив у собі зображення відсканованої копії листа на бланку Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) від 24.11.2023 № 981 за підписом начальника управління Олега Ткача, адресованого голові Ренійської міської територіальної громади. Однак, даний файл не був підписаний кваліфікованим електронним підписом начальника управління.

За таких обставин, твердження прокурора про надходження на адресу Ренійської міської ради подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) від 24.11.2023 № 981 є безпідставними.

Незважаючи на наведені вище обставини, також була здійснена спроба відкриття файлу «51 241 Рeнійськa міська територіальна громада.geojson», однак зробити це, за допомогою наявного у Ренійській міській раді програмного забезпечення, не виявилося можливим.

У зв`язку з цим, а також з метою пересвідчитись, що вказане електронне відправлення надійшло саме від управління, 18.12.2023 року виконкомом Ренійської міської ради на офіційну електронну пошту управління, зазначену на його фірмовому бланку, був надісланий лист за № 25/4799-5000е/п, в якому, з посиланням на наведені вище обставини та неможливість з`ясувати форму власності 156 га земель, на яких управлінням виявлені самозалісені ділянки, містилося прохання надати графічні матеріали, на яких було б зазначено місце розташування самозалісених ділянок, знімки, фото, відео або будь-які інші зображення, матеріали розрахування площ, дані проведених обстежень та інвентаризації з відображенням меж лісової рослинності, переліки самозалісених ділянок в межах Ренійської міської територіальної громади.

З копії листа управління від 24.09.2024 № 01-11/867, адресованого Одеській обласній прокуратурі, вбачається, що управління отримало лист виконкому Ренійської міської ради від 18.12.2023 № 25/4799-5000е/п, однак жодним чином не відреагувало на нього, тобто ані надало запитувану інформацію та документи, ані надало обґрунтування неможливості або небажання надавати таку інформацію та документи.

Тому, на думку представника відповідача, за відсутності наведених вище документів відсутні підстави для розгляду цього питання сесією Ренійської міської ради.

Через канцелярію суду 11.12.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої представник наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 12.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У вступному слові представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача, проти заявлених позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи до суду не з`явився, повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши вступні слова присутніх учасників справи, судом встановлено таке.

Південним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) на адресу Ренійської міської територіальної громади було надіслано лист від 24.11.2023 року № 981 щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 156 га на території Ренійської міської територіальної громади Ізмаїльського району, до самозалісених у порядку ст. 57-1 Земельного кодексу України.

До якого додано 1 файл: у форматі geojson в електронному примірнику розміром 478 КБ. (а.с.27)

У відповідь на зазначений лист, Виконавчим комітетом Ренійської міської ради було надано лист від 18.12.2023 року № 25/4799-5000 е/п, яким повідомлено, що у виконкомі Ренійської міської ради відсутнє програмне забезпечення для перегляду наданого файлу у форматі геопросторових даних, що у свою чергу не дає можливості встановити, до яких земель віднесені виявлені самозалісні ділянки приватної, державної чи комунальної власності, а також наявність в Державному земельному кадастрі відомостей про них. Крім того, з метою вирішення вказаного питання було запропоновано надати до вивчення графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування само заліснених ділянок, знімки, фото, відео або будь-які інші зображення, матеріали розрахування площ, дані проведених обстежень та інвентаризації з відображенням меж лісової рослинності та переліки ділянок які розташовані в межах Ренійської міської територіальної громади. (а.с.34)

04.10.2024 року Ізмаїльською окружною прокуратурою на адресу Ренійської міської територіальної громади було направлено лист №59-5469ВИХ-24 з метою надання інформації щодо результатів розгляду листа Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) від 24.11.2023 року № 981, у строк до 12.10.2024 року. (а.с.30-31)

У відповідь на лист Ізмаїльської окружної прокуратури Виконавчим комітетом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області було надано лист, яким повідомлено, що розглянувши відповідне звернення управління, було надано відповідь від 18.12.2023 року № 25/4799-5000 е/п.Проте, станом на 01.10.2024 року відповіді та будь-яких матеріалів не надано, що унеможливлює розгляд відповідного питання(а.с.32).

На думку позивача, органом місцевого самоврядування безпідставно не розглянуто подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, чим допущено протиправну бездіяльність, у зв`язку з цим було подано цю позовну заяву.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Щодо підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у межах спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі- Закон №1697-VII) визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у не кримінальних провадженнях.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У справі, що розглядається, прокурор у позовній заяві зазначив, що порушення інтересів держави у спірному випадку полягає в тому, що своїми діями відповідач перешкоджає реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та забезпеченню інтересів держави у сфері лісового господарства, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Оскільки органи, уповноважені державою на захист інтересів держави, не здійснюють надані їм повноваження, до цього часу до суду з відповідним позовом не звернулися, то суд доходить висновку, що такий позов подано прокурором у межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Своєю чергою у ст. 1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. Аналогічне визначення містить ст. 57-1 Земельного кодексу України.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України.

Зокрема, за ч. 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до само залісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч. 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України).

З метою реалізації вказаної норми ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абз. 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Цією процедурою передбачено, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, органу місцевого самоврядування достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Ренійською міською радою не було винесено на розгляд сесії ради подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) від 24.11.2023 року № 981 щодо віднесення відповідних земельних ділянок до самозаліснених.

Суд зазначає, що згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Земельні відносини відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Ренійська міська рада згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у поданні Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) до самозалісених земель повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Враховуючи викладене, подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв)від 24.11.2023 року № 981 підлягало розгляду на сесії Ренійської міської ради з прийняттям рішення відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Як зазначалося вище, з метою отримання інформації про виконання органом місцевого самоврядування вказаних вимог законодавства прокурор направив відповідний запит до міської ради.

Однак, навіть після отримання листа, Ренійська міська рада вчиняла бездіяльність щодо прийняття на сесії рішення про віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду вищезазначеного подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рішення про віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) не приймалося.

Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Оскільки за приписами Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством та джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, питання щодо їх охорони потребує особливої уваги.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Аналіз ст. ст. 57-1, 122 Земельного кодексу України та ст. ст. 1, 4, 5, 7, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України і фактичний стан земель, зазначених у поданні Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв), свідчать, що ці угіддя є самозалісеними, а тому Ренійська міська рада протиправно не винесла на розгляд сесії питання щодо розгляду вказаного подання та не прийняла рішення щодо віднесення цих земель до самозалісених.

Посилання відповідача на не можливість розгляду вказаного подання, оскільки воно надійшло електронною поштою без скріплення кваліфікованим електронним підписом, відхиляються судом, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вказаний лист був зареєстрований та розглянутий листом від 18.12.2023 року № 25/4799-5000, в якому не зазначалось про відсутність електронного підпису.

Щодо посилань відповідача на неможливість відкриття доданих до подання електронних файлів, суд зазначає, що такі доводи відповідача є помилковими, оскільки на стадії дослідження судом письмових та електронних доказів, судом за допомогою програми, наявною у вільному доступі мережі Інтернет для відкриття документів у форматі geojson, був відкритий наданий позивачем до суду диск.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державна екологічна інспекція Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є обґрунтованими, позов підлягає задовольнити повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи. Враховуючи те, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, під час подання позову поніс лише судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, тому судові витрати з відповідача не стягуються, підстави для стягнення судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 0352855230, місце знаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (код ЄДРПОУ 43879780, місце знаходження: 65114, м. Одеса, Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) (код ЄДРПОУ 45101357, місце знаходження: 54029, м. Миколаїв, пр.-т. Центральний, 16) до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056990, місце знаходження: 68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул.. Вознесенська, 139) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056990, місце знаходження: 68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул.. Вознесенська, 139) щодо невинесення на розгляд сесії Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 24.11.2023 року № 981 щодо віднесення земельних ділянок до само залісених, його не розгляду та неприйняття рішення у порядку визначеному ч. 2,3,5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Ренійську міську раду Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056990, місце знаходження: 68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Вознесенська, 139) винести на розгляд та розглянути на сесії Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подання Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 24.11.2023 року № 981 щодо віднесення земельних ділянок до само залісених та прийняти за результатами його розгляду рішення у порядку, визначеному ч. 2,3,5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 24» березня 2025 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко