Рішення від 24.03.2025 по справі 560/18574/24

Справа № 560/18574/24

РІШЕННЯ

іменем України

24 березня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про визнання дій протиправними, зобов`язання перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 20.01.2020 ( у тому числі щорічну грошову допомогу на оздоровлення, щорічну матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, та належну по звільненню грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки, одноразову допомогу при звільненні) виходячи з розміру надбавки за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу та вчене звання професора у розмірі 33% від посадового окладу. Зазначає, що відповідач при визначенні розмірів грошового забезпечення протиправно не врахував доплату за науковий ступінь 25% посадового окладу та доплату за вчене звання 33 % посадового окладу відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" № 1556-VII, що призвело до заниження належних йому виплат.

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на відсутність підстав для врахування позивачу доплати за науковий ступінь 25 % посадового окладу та за вчене звання - 33% посадового окладу.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (по стройовій частині) №22-ОС від 14.01.2020 позивача звільнено з військової служби з 20.01.2020.

З наявних у справі доказів, зокрема, довідки про види грошового забезпечення встановлено, що з 01.01.2018 по 29.02.2018 доплата за науковий ступінь і вчення звання проводились позивачу у розмірі 25% та 33% від посадового окладу. У період з 01.03.2018 по 20.01.2020 відповідач нараховував позивачу доплати за науковий ступінь та за вчене звання у розмірі 10%, що позивач вважає неправомірним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про вищу освіту" № 1556-VII від 01.07.2014 (далі - Закон № 1556-VII) законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України Про освіту, Про наукову і науково-технічну діяльність, цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Виходячи зі змісту пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 1556-VII вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону № 1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов`язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад`юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти. Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

З огляду на це, законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання). Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників. Водночас, основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України Про вищу освіту.

Згідно з підпунктом 8 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1556-VII після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника до вченого звання старшого дослідника.

Частиною 2 статті 59 Закону №1556-VII визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, за вчені звання доцент і старший дослідник 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.

З системного аналізу вищевказаних нормативно-правових актів вбачається, що законодавством передбачене створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання), особливістю правового статусу яких є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників.

Водночас основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів, та яким передбачені гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, у тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України "Про вищу освіту".

Відтак, вказаними нормами чітко передбачене встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання безвідносно до того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, чи звичайним закладом вищої освіти.

Згідно з Дипломом серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 присуджений науковий ступінь доктора технічних наук. Відповідно до Атестата серії 12ПР №009589 рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.05.2014 ОСОБА_1 присвоєне вчене звання професора кафедри.

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, в якій позивач проходив військову службу, є вищим військовим навчальним закладом.

Отже, розрахунок грошового забезпечення позивача, як колишнього наукового працівника такого закладу освіти, повинен здійснюватися з урахуванням вимог, у тому числі, статті 59 Закону України "Про вищу освіту".

Натомість, відповідач не довів правомірності і обґрунтованості встановлення позивачу доплат за науковий ступінь та за вчене звання у розмірі 10%.

Крім того, до спірних правовідносин за участю позивача, як до наукового працівника вищого військового закладу, мають застосовуватись приписи Закону України "Про вищу освіту", якими, зокрема ч. 2 ст. 59, установлено доплату за науковий ступінь у розмірі не менше ніж 25 відсотків посадового окладу, та за вчене звання 33 відсотки посадового окладу.

Правила визначення доплати за науковий ступінь, установлені п.п. 2 п.6 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання. У той же час, для тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах, така доплата повинна встановлюватись з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені ст. 59 Закону №1556-VII.

Частиною 3 статті 7 КАС України визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Виходячи з наведених загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розмірів доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму ч. 2 ст. 59 Закону №1556, а не положення підзаконного акту - підпунктів 2, 3 п. 6 Постанови № 704.

З огляду на це, при обчисленні грошового забезпечення позивача необхідно застосовувати розмір надбавки за науковий ступінь 25 % посадового окладу, та за вчене звання 33 % посадового окладу відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону №1556-VII.

Оскільки відповідач не довів обґрунтованість заперечень і доводи позивач належними доказами не спростував ( в частині), позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо незастосування положень ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" при обчисленні і виплаті ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь і надбавки за вчене звання в розмірі 10%.

Зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.01.2020 (а також інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення) з врахуванням надбавки за науковий ступінь 25% посадового окладу та надбавки за вчене звання 33% посадового окладу, відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 березня 2025 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Шевченка, 46,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29007 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя І.С. Козачок