Рішення

від 24.03.2025 по справі 580/557/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року справа № 580/557/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою адвокатки Назаренко Л.А. від імені Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області до УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАДОМ» про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

17.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Назаренко Л.А. від імені Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області (Катеринопільський р-н., с.Мокра Калигірка, вул.Шкільна, 21; код ЄДРПОУ 14200450) (далі позивач) до УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 120/1; код ЄДРПОУ 40919584) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування висновку від 01.01.2025 № UА-2024-11-15-013560-а.

Обґрунтовуючи зазначили, що оскаржуване рішення не має достатньої аргументації наявності порушень. Вважає, що відповідач зробив помилковий висновок про наявність порушення. Також вказав третьою особою ТОВ «ВЛАДОМ», як учасника торгів. Стверджує, що укладений з третьою особою договір виконаний. Тому вимога про визнання його недійсним не є ефективним способом захисту.

Ухвалою від 22 січня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження. Залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЛАДОМ» (20324, Черкаська обл., с.Родниківка, вул.Київська, будинок 50; код ЄДРПОУ 42994511) (далі третя особа).

13.02.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог. У висновку, що оскаржується, встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, а саме за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції третьої особи та визначення переможця процедури закупівлі встановлено порушення пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель встановлено порушення п.10 ч.1 ст.10 Закону України №922. Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладення договору є підставою для його розірвання. Посилався на практику Верховного Суду.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Позивач розмістив на сайті Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів за предметом «Капітальний ремонт першого поверху Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області (створення навчально-практичного центру професійної (професійно-технічної) освіти сучасних харчових технологій) за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смаглія, 6, 12412492.8 UAH, 45453000-7, ДК021,1, робота».

За результатами розгляду пропозицій учасників торгів переможцем визначено третю особу.

16.12.2024 позивач (замовник) та третя особа (підрядник) уклали договір підряду №15/НПЦ (далі - Договір), предметом якого є капітальний ремонт першого поверху Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області (створення навчально-практичного центру професійної (професійно-технічної) освіти сучасних харчових технологій) за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смаглія, 6 ДК 021:2015 (СPV) 45453000-7-капітальний ремонт і реставрація (під.1.2 п.1 Договору). Відповідно до підп.2.2 п.2 Договору підрядник забезпечує завершення виконання робіт згідно з Договором у строк не більше ніж до 31.12.2024. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (їх окремого етапу) може бути закінчено достроково за згодою замовника. (підп.2.3.п.2 Договору). Згідно з підп.3.1 п.3 Договору загальна вартість Договору визначається відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невід`ємною частиною Договору та становить 12350068,80грн, у т.ч. ПДВ 2058344,80грн. Договірна ціна визначається на підставі Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва».

У подальшому сторони дійшли згоди щодо підписання додаткової угоди від 16.12.2024 №1, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Вирішили п. 3.1. Договору викласти в наступній редакції: «3.1. Загальна вартість цього Договору визначається у відповідності до розрахунку договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього Договору, та

становить 1975335 грн. 60 коп. (Один мільйон дев`ятсот сімдесят п`ять тисяч триста тридцять п`ять гривень 60 копійок), в тому числі ПДВ 329222 грн. 60 коп. (Триста двадцять девять тисяч двісті двадцять дві гривні 60 копійок). Договірна ціна визначається на підставі Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва».

Позивач (замовник) прийняв будівельні роботи на підставі акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року та оплатив їх виконання третій особі (підряднику), що підтверджується платіжними інструкціями №3 від 25.12.2024, №8 від 25.12.2024, №2 від 25.12.2024, №26 від 25.12.2024, 31 від 25.12.2024, 310 від 25.12.2024, 39 від 25.12.2024 у загальній сумі 1975335,60 грн, яка відповідає у мовам вказаної вище додаткової угоди до Договору.

Відповідач на розпочав моніторинг вказаної вище процедури закупівель та оприлюднив в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 01.01.2025 № UА-2024-11-15-013560-а (далі - Висновок).

У п.1 розділу ІІ «Констатуюча частина» Висновку зазначено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 у редакції станом на дату проведення торгів (далі - Особливості), внесення змін до тендерної документації, надання інформації, документів у випадках, передбачених законом; розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця процедури закупівлі; дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю; внесення змін до договору про закупівлю. Аналізом питання оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель встановлено, що Замовник уклав договір від 16.12.2024 15/НПЦ про закупівлю робіт з капітального ремонту, проте документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, які є невід`ємною частиною договору, не оприлюднені у машинозчитувальному форматі, чим порушено пункт 10 частини першої статті 10 Закону. Аналізом питання розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця процедури закупівлі встановлено, що відповідно до розділу 1 додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен у складі тендерної пропозиції надати: «довідку, складену учасником у довільній формі, про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, із зазначенням у такій довідці інформації про ПІБ, посаду, досвід роботи...». Проте учасник ТОВ «ВЛАДОМ» надав довідку «Довідка, про наявність в учасника основних інженерних працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід», яка не містить інформації щодо досвіду роботи працівників учасника. Крім того, відповідно до пункту 11 розділу 1 додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен у складі тендерної пропозиції надати сканкопію з оригіналу або копії документа, завіреного належним чином, що підтверджує акредитацію або інший спосіб, визначений законодавством, органу сертифікації (або органу з оцінки відповідності) у відповідній сфері, що видав сертифікат. Проте сканкопія з оригіналу або копії документа, завіреного належним чином, що підтверджує акредитацію або інший спосіб, визначений законодавством, органу сертифікації (або органу з оцінки відповідності) у відповідній сфері, що видав сертифікат, у складі тендерної пропозиції ТОВ «ВЛАДОМ» відсутня. У порушення пункту 43 Особливостей Замовник не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення зазначених невідповідностей в інформації та/або документах, подання яких вимагалося тендерною документацією, чим не надав можливість ТОВ «ВЛАДОМ» усунути невідповідності.

У п.2 вказаної частини Висновку про наявність або відсутність порушення законодавства спірного рішення зазначено, що за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель встановлено порушення пункту 10 частини першої статті 10 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця процедури закупівлі встановлено порушення пункту 43 та підпунктів 2 пункту 44 Особливостей. У результаті аналізу інших питань порушень не встановлено.

У пункті 3 зазначеного розділу Висновку з приводу зобов`язання усунути порушення вказано вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку. Зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Суд урахував вимоги абзацу другого ст.19 Конституції України щодо обов`язку всіх органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, визначених законом.

Відповідно до ст.5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - ЗУ №2939-ХІІ) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Отже, застосований відповідачем спосіб державного контролю у заявлених спірних правовідносинах відповідає вимогам закону.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - ЗУ №922-VIII).

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 ЗУ №922-VIII моніторинг процедури закупівлі- аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Державне регулювання, контроль у сфері закупівель та громадський контроль передбачені нормами ст.7 вказаного Закону. Його здійснюють в межах наданих повноважень центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (Уповноважений орган), Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, банки, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Тобто, спірні правовідносини регулюються вказаним Законом з огляду на особу замовника та вартість процедури закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ №922-VIII уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Уповноважений орган згідно з ч.2 ст.9 ЗУ №922-VIII має право здійснювати дії та вживати заходів, передбачені законодавством, для виконання покладених на нього функцій.

Відповідач діє в межах власного Положення та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43).

Відповідно до п.3 Положення №43 основними завданнями Держаудитслужби є:

1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;

2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Держаудитслужба відповідно до підп.4 п.4 Положення №43 здійснює контроль за:

цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;

досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів;

цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії;

достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі);

відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу;

дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;

дотриманням законодавства про закупівлі та ін.

Також відповідно до покладених на неї завдань згідно з підп.3 п.4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель.

Держаудитслужба відповідно до 7 Положення №43 здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю) відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ №922-VIII здійснюють моніторинг процедури закупівлі, який проводиться протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Абзац другий ч.3 ст.8 ЗУ №922-VIII встановлює, що повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.8 ЗУ №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю відповідно до ч.6 вказаної статті Закону складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

То ж перевірка та всі подальші дії відповідача під час моніторингу мають відповідати його завданням.

Щодо виявленого відповідачем порушення вимог п.10 ч.1 ст.10 ЗУ №922-VIII.

Згідно зі вказаною нормою замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Отже, Законом не визначений перелік допустимих форматів для висвітлення вказаної вище інформації. Водночас у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2003/98/ЄС від 17 листопада 2003 року про вторинне використання інформації публічного сектору вказано, що «машинозчитуваний формат» означає формат файлу, структурований так, щоб комп`ютерні програми могли легко ідентифікувати, розпізнавати й отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти, та їхню внутрішню структуру. У частині 1 статті 5 цієї Директиви зазначено, що органи публічного сектору повинні надавати доступ до своїх документів у будь-якому наявному форматі або будь- якою мовою та, якщо це можливо й доцільно, у відкритому і машинозчитуваному форматі разом із їхніми метаданими. Тобто, такий підхід до оприлюднення інформації зумовлений відкритістю та прозорістю, і передбачає, що інформацію оприлюднюватимуть у такому вигляді, щоб з неї можна було зчитати певні дані за допомогою комп`ютерних програм.

Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 (далі Положення), також містить схоже визначення: машиночитаний формат - це формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини.

Відповідно до п. 9 Положення для оприлюднення текстових даних використовують формати: TXT, RTF, ODT*, DOC(X), PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), (X)HTML.

Крім цього, згідно з п. 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в ЕСЗ у форматі PDF.

Позивач на виконання вимог вказаної вище норми Закону оприлюднив протягом трьох робочих днів вказаний договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси: підсумкову відомість ресурсів, інформацію про матеріальні ресурси у форматі PDF.

Врахувавши вказані вище норми законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вказаних вище норм законодавства та необґрунтованість доводів відповідача.

Щодо виявленого відповідачем порушення вимог п.43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі Особливості). Вказана норма приписує, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, є у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Підпунктом 2 п.44 Особливостей, який відповідно до оскаржуваного висновку позивач порушив, передбачено обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей, є такою, строк дії якої закінчився, є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до розділу 1 додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен у складі тендерної пропозиції надати: «довідку, складену учасником у довільній формі, про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, із зазначенням у такій довідці інформації про ПІБ, посаду, досвід роботи...».

Щодо вказаних обставин суд урахував, що третя особа надала позивачу довідку про наявність у нього основних інженерних працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Також у складі тендерної пропозиції учасником надані накази про прийняття на роботу працівників, зазначених у довідці. Інформація щодо наявності у працівників досвіду роботи підтверджена учасником згідно з наданими наказами про прийняття на роботу, тобто фактично дотрималася вимог тендерної документації.

Крім того, відповідно до пункту 11 розділу 1 додатку 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен у складі тендерної пропозиції надати сканкопію з оригіналу або копії документа, завіреного належним чином, що підтверджує акредитацію або інший спосіб, визначений законодавством, органу сертифікації (або органу з оцінки відповідності) у відповідній сфері, що видав сертифікат.

Щодо вказаних обставин суд установив, що позивач перевірив наявність акредитації органу сертифікації - ТОВ «Центр Оцінки Відповідності» «ФАКТУМ» на сайті Національного агентства з акредитації України за посиланням: https://naau.org.ua/3-reiestr-akxeditovanikh-oov, що підтверджується копією сфери акредитації ТОВ «Центр Оцінки Відповідності» «ФАКТУМ». На момент подання пропозиції ОСОБА_1 є штатним працівником учасника згідно з наказом №9 від 28.03.2024. Посвідчення №144-01, видане на ім`я ОСОБА_1 містить інформацію про допуск до роботи в електроустановках напругою до 1000 В та присвоєння йому 4-ї групи з електробезпеки. Витяг з протоколу № 10 від 18.11.2021 року містить інформацію про перевірку знань ОСОБА_1 згідно з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98), Правилами безпеки систем газопостачання (НПАОП 0.00-1.76-15), Правилами безпеки систем газопостачання (НПАОП 0.00-1.76-15). Витяг з протоколу №12Е/23 від 04.10.2023 містить інформацію про перевірку знань ОСОБА_1 згідно з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98), Правилами експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1.1.07-01). Тому протилежні доводи відповідача не обгрунтовані та не враховані судом

Пунктом 18 ст. 1 ЗУ №922-VIII встановлено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 9 ст. 29 ЗУ №922-VIII замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з ч. 10 ст. 29 ЗУ №922-VIII строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

Пунктом 4 ч. 10 ст.11 ЗУ №922-VIII визначено, що уповноважена особа забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі.

Форма та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року №552, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241 (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 Розділу III «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» Порядку в разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.

У п.3 Висновку відповідач зобов`язав позивача вчинити певні - дії заходи щодо усунення виявлених порушень (зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом 5-ти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів). То ж доводи відповідача, що його Висновок не створює правових наслідків, не обґрунтований.

У згаданій постанові Верховний Суд серед іншого, звернув увагу, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Вказана позиція викладена у численних постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19.

Щодо обраного відповідачем оскаржуваного виду усунення порушення вимог закону.

Пунктом 8 ч.1 ст.10 ЗУ №2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Обираючи такий спосіб усунення порушень відповідач має керуватись, по-перше, метою вказаного Закону, за змістом якої наведений нормативний акт спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та, по-друге, принципами закупівель, вказаними у ч.1 ст.5 ЗУ №922-VIII: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У Висновку відповідач не обґрунтував обраний ним вид зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, не навів наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи ЗУ №922-VIII, інформацію про встановлені моніторингом обставини, які за визначеними в статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними нормами щодо зміни або розірвання договору є підставою для розірвання укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі договору.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЗУ №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Підстави для зміни або розірвання договору вказані в ст.651 ЦК України. Зокрема, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З цього приводу суд також урахував, що цивільне законодавство передбачає різні правові наслідки та порядок припинення договірних зобов`язань.

Підстави припинення зобов`язання вказані в ст.598 ЦК України. Зокрема, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона відповідно до ч.5 вказаної статті може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

На переконання суду, відповідач не виконав передбаченого підпунктом 3 п.3 Положення №43 основного свого завдання здійснення фінансового контролю саме спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового та результативного використання та збереження активів та досягнення економії коштів, адже у Висновку не проаналізував наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції з результатами аналізу інших питань, щодо яких зазначив про відсутність порушень закону про закупівлі та без обґрунтування підстав для припинення зобов`язань за договором, про що протягом 5днів оприлюдніити інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Не відповідає критерію «пропорційності» вимога розірвати договір, який виконаний сторонами, оскільки може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Суд урахував, що відповідач прийняв оскаржуваний висновок 01.01.2025 - після прийняття позивачем (замовником) будівельних робіт на підставі акту від 25.12.2024 №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року та оплати їх виконання третій особі (підряднику), що підтверджується платіжними інструкціями №3 від 25.12.2024, №8 від 25.12.2024, №2 від 25.12.2024, №26 від 25.12.2024, 31 від 25.12.2024, 310 від 25.12.2024, 39 від 25.12.2024 у загальній сумі 1975335,60 грн, яка відповідає у мовам вказаної вище додаткової угоди до Договору. Тобто, застосований захід реагування після припинення виконання договору. Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований у Висновку спосіб (розірвання виконаного договору) неможливе.

Висновки Верховного Суду, на які посилався відповідач у відзиві, не враховано, оскільки вони стосуються не достатньо подібних правовідносин, не мають преюдиційного значення відповідно до ст.78 КАС України.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності та скасування Висновку.

Зважаючи на результат вирішеного спору судові витрати відповідно до вимог ст.132-138, ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підтверджені квитанцією від 15.01.2015 на суму 3028,00грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов позов адвокатки Назаренко Л.А. від імені Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області (код ЄДРПОУ 14200450) задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати Висновок УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 120/1; код ЄДРПОУ 40919584) від 01.01.2025 № UА-2024-11-15-013560-а.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 120/1; код ЄДРПОУ 40919584) на користь Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області (Катеринопільський р-н., с.Мокра Калигірка, вул.Шкільна, 21; код ЄДРПОУ 14200450) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою в розмірі 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 24.03.2025.