Ухвала від 24.03.2025 по справі 600/963/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

24 березня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/963/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору фізична особа підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дії та визнання протиправними й скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2025 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (відповідач- 1), Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення сесії Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №1734-8/24 від 02 вересня 2024 року;

визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко Олени Григорівни щодо прийняття рішення і внесення відомостей до Державного земельного кадастру із відкриттям поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, площею 0,1982 га, з цільовим призначення - для рибогосподарських потреб (код 10.07), яка розташована по АДРЕСА_1 ;

визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко Олени Григорівни від 17.12.2024 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру з відкриттям розділу поземельної книги на земельну ділянку площею 0,1982 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, що в с. Южинець та про державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою суду від 06.03.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

21.03.2025 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

заборонити відповідачу Ставчанській сільській раді Чернівецького району Чернівецької області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, у тому числі розгляд на сесії ради питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації землі комунальної власності для рибогосподарських потреб, яка розроблена фізичною особою-підприємцем сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 згідно договору від 28 листопада 2024 року.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що 17.12.2024 Державним кадастровим реєстратором відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко О.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію у автоматизованій системі ДЗК земельної ділянки площею 0,1982 га, з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб (код 10.07), яка розташована по АДРЕСА_1 з присвоєнням їй кадастрового номеру 7322589700:02:002:0129. Незаконність рішень сесії Ставчанської сільської ради від 02.09.2024 №1734-8/24 та Державного кадастрового реєстратора відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко О.Г. з підстав включення земель транспорту і загального користування (дороги і вулиці Польова с. Южинець) у сформовану землю для рибогосподарських потреб, у даний час є предметом адміністративного спору у справі 600/963/25-а.

Вказано, що у період існування спору та розгляду судом справи щодо законності рішень і дій відповідачів з вищевказаного питання і предмету, Ставчанською сільською радою 17.03.2025 прийнято розпорядження про скликання на 28.03.2025 засідання XXX сесії сільської ради на розгляд якої (відповідно до пункту 54 порядку денного), винесено проєкт рішення №1954-8/25 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності для рибогосподарських потреб (10.07) с. Южинець Ставчанської сільської ради кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, площею 0,1982 га, з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб у селі Южинець, яка розроблена фізичною особа-підприємцем сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 та реєстрацію права комунальної власності на зазначену землю.

Зазначав, що Ставчанська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області має намір вчинити щодо земельної ділянки кадастровий номер 7322589700:02:002:0129 дії із затвердження документації із землеустрою та надання спірній земельній ділянці статусу об`єкта речового права з реєстрацією його у відповідному Державному реєстрі за собою.

На думку позивача, прийняття рішення органом місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою і реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, призведе до втрати і відсутності предмету спору у справі 600/963/25-а, у зв`язку з реалізацією та виконання спірних документів, що унеможливить суд надати оцінку рішенням, діям (бездіяльності) відповідача відповідно до заявлених позовних вимог. Крім того, наслідком прийняття оприлюдненого проекту рішення буде включення і віднесення земель загального користування (автомобільної дороги і частини вулиці Польова с. Южинець), що належать до категорії земель транспорту в іншу категорію - землі водного фонду та обмеження прав власників суміжних земель, учасників дорожнього руху на вільний і безпечний доступ до власного нерухомого майна з правом проїзду (проходу) по автомобільній дорозі (вулиці); свободу пересування і безперешкодного використання земель загального користування, що визначені планово-картографічною документацією села Южинець.

Вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, може настати обставина, яка істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 4 ст. 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.ч.1, 4, 5, 6 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано можливістю ускладнення поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду та не можливістю виконання рішення суду.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Зі змісту позовних вимог видно, що предметом спірних відносин у даній справі, серед іншого, є рішення Ставчанської сільської ради Чернівецької район Чернівецької області від 02.09.2024 №1734-8/24, яким надано дозвіл Ставчанській сільській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для рибогосподарських потреб (код КВПЦЗ 10.07.) орієнтовною площею 0,20 га, яка розташована по АДРЕСА_2 на території Ставчанської сільської ради.

Суд зазначає, що надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для рибогосподарських потреб передує можливому затвердженню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації землі комунальної власності для рибогосподарських потреб, яка розроблена фізичною особою-підприємцем сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 згідно договору від 28 листопада 2024 року, в майбутньому.

Тому, оскільки правомірність прийняття відповідачем рішення Ставчанської сільської ради Чернівецької район Чернівецької області від 02.09.2024 №1734-8/24 підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захистом яких він звернуся до суду у справі 600/963/25-а, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Таким чином, наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі 600/963/25-а, внаслідок прийняття рішення органом місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою і реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7322589700:02:002:0129.

Міжцим, суд зазначає, що вказане призведе до втрати і відсутності предмету спору, у зв`язку з реалізацією та виконання спірних документів, що унеможливить суду надати оцінку рішенням, діям (бездіяльності) відповідача відповідно до заявлених позовних вимог.

Отже, позивачем доведено, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, може настати обставина, яка істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд зазначає, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду. Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином, як просить позивач, буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

Статтею 17 Закону України 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За приписами частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд при розгляді даної заяви також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", в якій суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України», в якій суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище позивача є саме забезпечення позову шляхом, який просить заявник, до набрання рішенням по справі №600/963/25-а законної сили.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне зазначити, що вжиття судом тимчасових заходів забезпечення позову в даному випадку жодним чином не вплине на можливість реалізації сільською радою її управлінських функцій після розгляду справи по суті. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову про тимчасову заборону приймати рішення щодо затвердження документації із землеустрою не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє прийняття рішень щодо затвердження документів окремої взятої земельної ділянки до вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, заява позивача про забезпечення позову у справі №600/963/25-а підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову, - задовольнити.

2. Заборонити Ставчанській сільській раді Чернівецького району Чернівецької області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, у тому числі розгляд на сесії ради питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації землі комунальної власності для рибогосподарських потреб, яка розроблена фізичною особою-підприємцем сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 згідно договору від 28 листопада 2024 року, до набрання законної сили рішенням по справі №600/963/25-а.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш