Постанова від 24.03.2025 по справі 638/24350/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 р.Справа № 638/24350/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

позивача: ОСОБА_1

третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Тимченко А.М., м. Харків, повний текст складено 11.02.25 у справі № 638/24350/24

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

третя особа: Багрянцев Вячеслав Володимирович

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач), третя особа ОСОБА_2 , в якому просив скасувати постанову № ПС 003852 від 10.12.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року позовні вимоги задоволено.

Постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенка Володимира Васильовича № ПС 003852 від 10.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «Дебант Україна», код ЄДРПОУ 32438205, юридична адреса: м. Харків, вул. Рудика, 6, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-2 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штраф у розмірі 17000,00 грн скасовано, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-2 КУпАП, - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про протиправність оскаржуваної постанови, неналежним чином не дослідивши надані відповідачем докази. Так, відповідачем до відзиву на позовну заяву надано матеріали перевірки (зокрема і чек зважування з номером ваг № 3593), декларацію про відповідність на ваги № 3593 та сертифікат відповідності ваг № 3593 вимогам ДСТУ. Зазначені документи складені за встановленими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з підстав, наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні позивач та третя особа повністю підтримали вимоги, викладені у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та третьої особи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом установлено, що постановою в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенком Володимиром Васильовичем № ПС 003852 від 10.12.2024 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «Дебант Україна», код ЄДРПОУ 32438205, юридична адреса: м. Харків, вул. Рудика, 6, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності стало те, що 27.11.2024 о 05:40 год. на а/д М-14 Одеса-Мелітополь (км. 21+434) проведений габаритно-ваговий контроль т/з DAF XF 380, д/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , та встановлено, що вантажовідправником внесено відомості про масу вантажу до ТТН № Р2611-6 від 26.11.2024, які не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри понад 10% але не більше 20%.

Скориставшись правом на оскарження постанови № ПС 003852 від 10.12.2024 у судовому порядку, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем на виконання обов`язку доказування правомірності спірної постанови не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За частинами другою та третьою статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Крім того, згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Правил).

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: б) двовісний вантажний автомобіль на дорогах державного значення - 18 тонн, місцевого значення 14 тонн.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП настає у разі: внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

У разі, якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, настає адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, 27.11.2024 о 05 год 40 хв., на а/д М-14 Одеса-Мелітополь (км. 21+434) проведений габаритно-ваговий контроль т/з DAF XF 380, д/н НОМЕР_2 , та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: загальна маса транспортного засобу складає 19,92 тон при допустимих 18 тон (10,66% перевищення), відповідальною особою є ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «Дебант Україна», що позивачем не заперечується.

З наявних в матеріалах справи доказів установлено, що ТОВ «Дебант Україна» у товарно-транспортній накладній від 26.11.2024 за № Р2611-6 у відомостях про вантаж зазначило, що маса брутто вантажу 9,5 тон.

Згідно з технічним паспортом НОМЕР_3 на автомобіль DAF XF 380, д/н НОМЕР_2 , його повна маса становить 20500 кг., маса без навантаження - 10500 кг.

Отже, максимально допустима вага вантажу для автомобіля DAF XF 380, д/н НОМЕР_2 , - 10 тонн.

У ТТН № Р2611-6 від 26.11.2024 вантажовідправник зазначив: загальна маса автомобіля з вантажем 20 т., маса автомобіля без вантажу 10,5 т., маса брутто вантажу 9,5 т.

За матеріалами справи відповідачем до відзиву на позовну заяву надано матеріали перевірки (зокрема і чек зважування з номером ваг № 3593), декларацію про відповідність на ваги № 3593 та сертифікат відповідності ваг № 3593 вимогам ДСТУ.

Зазначені документи складені за встановленими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль.

Так, матеріали перевірки про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складені за формою, встановленою додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів.

Внесення до відповідних документів інформації щодо вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу відповідача встановленою нормативним документом формою не передбачено.

Так, колегія суддів ураховує висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 09.08.2019 у справі №817/1051/16, від 09.08.2019 в справі № 819/586/16, від 24.07.2019 у справі №803/1540/16, від 28.02.2019 у справі №805/3598/16-а щодо того, що діючим законодавством не передбачено обов`язковість зазначення в квитанції та інших документах тип вагів, на яких здійснювалось зважування транспортного засобу, а свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки свідчить, що цей засіб може використовуватись у визначений період.

Крім того, видача за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті довідки про здійснення габаритно-вагового контролю передбачена пунктом 18 Порядку № 879, відповідно до якого у ній зазначається час і місце здійснення габаритно-вагового контролю.

Форма такої довідки визначена Додатком 1 до Порядку № 1007/1207, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992.

Отже, затверджена форма акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також форма довідки не містить вимог щодо зазначення відомостей про вимірювальне та зважувальне обладнання, яке застосовувалось при здійсненні габаритно-вагового контролю у пункті проведення габаритно-вагового контролю.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що чек зважування містить номер вагів 3593, та містить державний реєстраційний знак автомобіля позивача - НОМЕР_2 , акт проведення перевірки № АР 059246, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № Д3003640 та акт перевищення № АВ 004194 складені за встановленою формою з достатніми реквізитами, які дозволяють ідентифікувати як автомобіль (державний реєстраційний знак НОМЕР_2 ), так і час перевірки.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про протиправність оскаржуваної постанови, належним чином не дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-2 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, в якості доказу вчинення правопорушення відповідачем надано також спірну постанову № ПС 003852 від 10.12.2024, яка містить відомості про найменування органу та посадової особи, що виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядалася справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справах рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок її оскарження, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання навантаження.

Отже, оскаржувана постанова містять всі відомості, передбачені положеннями ст. 283 КУпАП, та які є достатніми та необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем правопорушення.

З огляду на зазначене колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.

Оскільки зазначеними доказами, що містяться в матеріалах справи, в повній мірі підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-2 КУпАП, відповідальність за яке несе ОСОБА_1 , як відповідальна особа, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова про адміністративне правопорушення № ПС 003852 від 10.12.2024 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, та приймаються колегією суддів у якості належних.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням приписів ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 у справі № 638/24350/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова